Рішення

від 12.10.2006 по справі 20-5/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2006 р. справа № 20-5/130

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трафик” (99007 м. Севастополь, вул. М. Музики, б. 64, кв. 29; 99053 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2)

До: Адвокатського об'єднання “Адвокатська контора “ЮКО” (99007 м. Севастополь, вул. Гоголя, б. 45, кв. 2)

Про стягнення  36341,57 грн.

По зустрічному позову: Адвокатського об'єднання “Адвокатська контора “ЮКО” (99007 м. Севастополь, вул. Гоголя, б. 45, кв. 2)

До: Товариства з обмеженою відповідальністю “Трафик” (99007 м. Севастополь, вул. М. Музики, б. 64, кв. 29; 99053 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2)

Про стягнення 86192,80 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач (за первісним позовом) –Черкашина О.О., довіреність б/н від 09.08.2006;

Відповідач (за первісним позовом) –не з'явився.

Суть спору:

Позивач, ТОВ “Трафик”, звернувся  до господарського суду м. Севастополя  з позовом  до відповідача, АО “Адвокатська контора “ЮКО”, про стягнення заборгованості за додатковою угодою від 07.04.2000 в розмірі 36341,57 грн., з яких: 25000,00 грн. –основний борг, 11341,57 грн. –збитки від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов додаткової угоди від 07.04.2000.

В ході розгляду справи  відповідач заявив зустрічний позов про стягнення збитків 86192,80 грн.

Позовні вимоги по зустрічному позову обґрунтовані тим, що він не отримав прибуток у вигляді гонорару передбаченого умовами додаткової угоди від 07.04.2000.

Представник відповідача на оголошення вступної та резолютивної частини рішення не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд визнав можливим розглянути справу  в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи продовжувався в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

          01.09.1999 між ТОВ “Трафик” та АО “Адвокатська контора “ЮКО” була укладена угода про надання правовій допомоги № 7.

07.04.2000 сторони уклали додаткову угоду до угоди надання правовій допомоги № 7 від 01.09.1999, відповідно до умов якої відповідач зобов'язався надавати правову допомогу щодо укладення угоди між АППБ „Аваль” і ПП „Трафик” по викупу останнім будівлі ЦУМу, розташованого в м. Севастополь по вул. Вакуленчука, 2.

Згідно з п. 3 додаткової угоди від 07.04.2000 відповідач зобов'язався здійснити в інтересах позивача наступні дії:

-          брати участь у переговорах по укладанню угоди;

-          розробляти та складати письмові документи, які стосуються укладенню угоди;

-          здійснювати юридичний супровід угоди;

-          здійснювати юридичне забезпечення виконання умов угоди.

Відповідно до п. 4.1  додаткової угоди від 07.04.2000 гонорар відповідача складає 5% від суми угоди.

На виконання умов додаткової угоди від 07.04.2000 позивач перерахував на користь  відповідача суму в розмірі 25000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних документів, що долучені до матеріалів справи (а.с.16-19).

Проте, відповідач прийняті на себе зобов'язання по додаткової угоди від 07.04.2000  не виконав.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а у зустрічному позові повинно бути відмовлено з наступних підстав.

          Відповідно до п. 4 Заключних і перехідних положень Цивільного кодексу України, діючого з 01.01.2004г., Цивільний   кодекс  України  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Оскільки між сторонами продовжують існувати права і обов'язки, що  виникли в 2004р., до правовідносин сторін  разом із ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.) підлягають застосуванню ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, діючого з 01.01.2004р., які містять аналогічні положення.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.

Факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за додатковою угодою від 07.04.2000 встановлений рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.12.2003-28.01.2004 по справі № 20-3/303-7/157 за позовом АК „Юко” до ТОВ „Трафик” про стягнення 133661,97 грн.

Зазначеним рішенням суду встановлено, що АК „Юко” при зверненні до суду не знав суму та умови угоди купівлі-продажу будівлі ЦУМу по вул. Вакуленчука, 2 в м. Севастополі.

Крім того, доводи ТОВ „Трафик” про те, що АК „Юко” не приймала участь у переговорах по укладанню угоди, не розробляв та не складав ніяких письмових документів по угоді купівлі-продажу будівлі ЦУМу були прийняті судом до уваги, та визнані такими, що підтверджені доказами.

Також, зазначеним рішенням суду визначено, що оплата части гонорару в сумі 25000,00 грн. по додаткової угоді від 07.04.2002 підтверджує факт виконання АК „Юко” доручення по додаткової угоді від 07.04.2000 судом до уваги не прийняті на підставі того, що умовами додаткової угоди від 07.04.2000 передбачено перерахування грошових коштів для виконання доручення (п. 2.1 додаткової угоди від 07.04.2000).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом сума збитків від інфляції складає 11341,57 грн.

При таких обставинах, суд вважає первісний позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд виходить з наступного.

          Позивач за зустрічним позовом у обґрунтування позовних вимог про стягнення з ТОВ “Трафік” недоотриманого доходу у сумі 86192,80грн. посилається на договір купівлі-продажу від 11.07.2000р. № 76-кп, укладений між ПП “Трафік” та АППБ “Аваль” по якому сума платежів складає 2223856,1грн., а також на п.п 4.1 та 4.3 угоди укладеної між ПП “Трафік” та АК “Юко”, відповідно до якої ПП “Трафік” зобов'язалось сплатити АК “Юко” 5 % від суми угоди по покупки будівлі ЦУМу.

Суд вважає зустрічний позов таким, що не підлягає задоволенню,  з наступних підстав.

Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу УРСР  загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.          

          Згідно зі ст. 76 Цивільного кодексу УРСР  перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

          Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Відповідно до п. 4.1  додаткової угоди від 07.04.2000 гонорар відповідача складає 5% від суми угоди.

Згідно з  п. 4.2  додаткової угоди від 07.04.2000 відповідач повинний був сплатити позивачу гонорар на протязі 15 банківських днів після підписання договору купівлі-продажу будівлі ЦУМу, розташованого в м. Севастополь по вул. Вакуленчука, 2.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу № 76 по викупу ПП „Трафик” будівлі ЦУМу, розташованого в м. Севастополь по вул. Вакуленчука, 2, укладений 11.07.2000.

На виконання п. 4.2 додаткової угоди від 07.04.2000 відповідач повинний був сплатити позивачу гонорар не пізніш 22.04.2000.

Таким чином право звернення позивача до суду виникло 22.04.2000, а позов пред'явлений лише 01.06.2006, тобто після закінчення строку позовної давності.

При таких обставинах, суд вважає, що у позові повинно бути відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовній давності.  

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 363,42,00 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 118,00 грн.

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 69, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Первісний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Адвокатського об'єднання “Адвокатська контора “ЮКО” (99007 м. Севастополь, вул. Гоголя, б. 45, кв. 2, ЄДРПОУ 24695739,  відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трафик” (99007 м. Севастополь, вул. М. Музики, б. 64, кв. 29; 99053 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2, код ЄДРПОУ 24876659, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) заборгованість в розмірі 36341,57 грн., з яких: 25000,00 грн. –основний борг, 11341,57 грн. –збитки від інфляції,  витрати по сплаті державного мита в сумі 363,42 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          В задоволенні зустрічного позову Адвокатського об'єднання “Адвокатська контора “ЮКО” відмовити повністю.

Суддя                                                                                                  І.В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

17.10.2006

Розсилка:

1.          ТОВ “Трафик”

(99007 м. Севастополь, вул. М. Музики, б. 64, кв. 29)

2.          ТОВ “Трафик”

(99053 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2)

3.          Адвокатська контора “ЮКО”

(99007 м. Севастополь, вул. Гоголя, б. 45, кв. 2)

4.          Справа

5.          наряд