Ухвала від 06.06.2007 по справі 20-5/130

20-5/130

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

04 червня 2007 року   Справа № 20-5/130

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                        

за участю представників сторін:

позивача: Кудленко О.П., дов. б/н від 06.02.2006 року;

відповідача: Яковенко К.В., дов. № 06/43-1.1 від 09.01.2007 року;

                    розглянувши апеляційну скаргу Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 18 квітня 2007 року у справі № 20-5/130

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вітакса" (вул. Хрустальова, 173, м.Севастополь, 99055)

до Ленінської районної державної адміністрації  міста Севастополя (майд. Повсталих, 6, м.Севастополь, 99008)    

                    про спонукання виконати певні дії

                                                            ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вітакса” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про спонукання до затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта –ресторану, кафе, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 55 та передати розпорядження про затвердження вказаного акту позивачу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача у затвердженні акту є необґрунтованою та порушує права позивача.  

          Постановою господарського суду м.Севастополя від 18.04.2007 року у справі № 20-5/130 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вітакса" задоволено. Суд зобов`язав Ленінську районну державну адміністрацію міста Севастополя затвердити акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту - ресторану, кафе по вул. Леніна, 55 у м.Севастополі. Провадження у справі в частині зобов`язання відповідача передати позивачеві розпорядження про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту - ресторану, кафе по вул. Леніна, 55 у м.Севастополі припинено.

При прийнятті постанови, суд першої інстанції встановив, що збоку відповідача були відсутні дії по зверненню до ТОВ „Вітакса” з метою укладення договору про пайову участь в розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя, у зв`язку з чим, суд прийшов до висновку про відсутність підстав вимагати від позивача надання доказів виконання вказаного договору. На підставі встановлених обставин, господарський суд міста Севастополя визнав необгрунтованими дії Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя з відмови у затвердженні акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.     

Не погодившись з постановою господарського суду міста Севастополя, Ленінська районна державна адміністрація звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як винесену при неповному дослідженні обставин справи та невірному застосуванні норм матеріального права, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Вітакса" відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 01 по 04 червня 2007 року.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України судовою колегією встановлено наступне.

Відповідно до Договору тимчасового користування землею, зареєстрованого в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 03.11.2000 року за № 562, Севастопольська міська державна адміністрація розпорядженням № 1769-р від 04.09.2000 року надала, а приватне підприємство „Вітакса” –Землекористувач, прийняло у тимчасове володіння і користування земельну ділянку загальною площею 0,1341 га в районі площі Ушакова в м. Севастополі. Земельна ділянка надана на умовах тимчасового користування строком до 01.09.2020 року для будівництва ресторану і кафе.

На підставі наказу № 4 від 25.11.2002 року “Про реорганізацію підприємства”, приватне підприємство “Вітакса” було реорганізовано у товариство з обмеженою відповідальністю “Вітакса” без зміни коду ЄДРПОУ.

10.02.2004 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю товариству з обмеженою відповідальністю „Вітакса” було видано дозвіл № 36/471 на виконання будівельних робіт по будівництву ресторану і кафе в районі площі Ушакова  в м. Севастополі відповідно до проекту.

Після закінчення будівництва ресторану і кафе по вул. Леніна, 55 в м. Севастополі, на підставі розпорядження Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя № 65-р від 25.01.2007 року, було створено комісію з 12 членів по прийманню в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту: ресторану і кафе за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 55 (в районі пл. Ушакова).

За результатами роботи державної приймальної комісії, було складено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту (а.с.14-17).

Із змісту вказаного акту вбачається, що він підписаний членами державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, крім представника виконавчого комітету місцевої ради та голови державної приймальної комісії. Відсутність вказаних підписів з`явилась підставою для відмови у затвердженні акту органом , який створив комісію.

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2007 року ТОВ “Вітакса” звернулось до Ленінської районної державної адміністрації м.Севастополя із заявою про затвердження Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - ресторану, кафе по вул. Леніна, 55 в м. Севастополі (район площі Ушакова) (а.с.18).

Листом № 891/33-1.1. від 22.02.2007 року Ленінська районна державна адміністрація м. Севастополя відмовила ТОВ “Вітакса” в затвердженні акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом ресторану і кафе: вул. Леніна, 55 (в районі площі Ушакова). В обґрунтовування причини відмови затвердження акту Ленінська районна державна адміністрація м. Севастополя посилається на відсутність доказів по виконанню укладеного договору між ТОВ „Вітакса” і Севастопольською міською державною адміністрацією про пайову участь в розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя (а.с.19).

Факт відмови у затвердженні акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом ресторану і кафе з`явився підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю „Вітакса” до господарського суду міста Севастополя з відповідним позовом.

Вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.

22.10.2003 року Севастопольською міською радою було прийнято рішення № 1429 “Про норми пайової участі (внесків) забудовників в створенні соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя”. Даним рішенням було затверджено Порядок розрахунку пайової участі (внесків) забудовників у створенні соціальної інфраструктури міста Севастополя (а.с.40).

Відповідно до пункту 5 рішення Севастопольської міської Ради № 910 від 11.10.2006 року “Про внесення змін в рішення міської Ради № 1429 від 22.10.2003 року “Про норми пайової участі (внесків) забудовників в створенні соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя”, контроль за виконанням вказаного рішення покладається на постійні комісії міської ради із питань бюджету, фінансів і соціально-економічного розвитку міста і з питань містобудівної політики, регулюванню земельних і водних відносин (а.с.42).

Додатком до рішення Севастопольської міської ради № 910 від 11.10.2006 року було затверджено Порядок розрахунку розмірів пайової участі (внесків) забудовників в створенні соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя (а.с.43).

Згідно з пунктом 1.5 вказаного Порядку, забудовники можуть притягуватися до пайової участі тільки на підставі договорів про пайову участь забудовників в створенні соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя, що укладаються органом, уповноваженим міською радою.

Пунктом 2.1. Порядку розрахунку розмірів пайової участі (внесків) забудовників в створенні соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя закріплено, що уповноважений орган повинен укласти із забудовником договір про пайову участь.

Відповідно до пункту 2.7 зазначеного вище Порядку, договір про пайову участь укладається до отримання дозволу інспекції ДАСК на виконання будівельних робіт. До введення об`єкту в експлуатацію зобов`язання Забудовника по виконанню договору мають бути повністю виконані.

У даному випадку, дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю позивачем було отримано 10.02.2004 року (а.с.12).

Судовою колегією встановлено, що 08.11.2005 року Севастопольською міською державною адміністрацією було видано розпорядження № 1483-р „Про порядок укладення договорів про пайову участь замовників у розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя”.

Відповідно до вказаного розпорядження, функції з підготовки проектів договорів про пайову участь замовників у розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя покладені на головне управління економіки та інвестицій міської державної адміністрації (а.с.36).

З аналізу наведених вище норм судова колегія приходить до висновку про те, що саме уповноважений орган має ініціювати укладення з забудовником договору про пайову участь у створенні соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя.

Так, статтею 181 Господарського кодексу України закріплено загальний порядок укладення господарських договорів.

Згідно з частинами 1, 2, 3 вказаної статті, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні  вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою  з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами  оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає  один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Однак, відповідачем суду не надано доказів виконання саме уповноваженим ним органом дій, передбачених статтею 181 Господарського кодексу України та спрямованих на укладення договору. Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідач також не звертався до суду з позовом  про спонукання ТОВ “Вітакса” до укладення договору про пайову участь забудовників в створенні соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя.

При цьому, згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2006 року на вих. № 9486/45/1-06 товариство з обмеженою відповідальністю „Вітакса” самостійно звернулось до Севастопольської міської державної адміністрації з клопотанням про укладення договору про пайову участь.

Листом № 9486/45/1-06 від 06.11.2006 року Севастопольська міська державна адміністрація повідомила заявника про те, що 11.10.2006 року Севастопольською міською Радою було прийнято рішення № 910 “Про внесення змін в рішення міської Ради № 1429 від 22.10.2003 року “Про норми пайової участі (внесків) забудовників в створенні соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м.Севастополя”. Цим самим листом Севастопольська міська державна адміністрація, у якості умов укладення договору, вказала на необхідність надання інформації щодо загальної корисної площі об`єкта у відповідності з даними робочого проекту, розмір площі необхідної для відселення громадян, а також вартість будівництва об`єкта із розрахунку на 1 м2. Відповідач також роз`яснив, що лише після надання витребуваної інформації збоку головного управління економіки та інвестицій будуть скоєні дії з підготовки договору про пайову участь в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя (а.с.20).   

Частинами 1, 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, судова колегія приймає до уваги наступні обставини:

- під час видачі позивачеві - забудовнику, дозволу на будівництво були відсутніми дії відповідача (уповноваженого ним органу), по ініціюванню укладення з забудовником договору про пайову участь у створенні соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м.Севастополя, при тому, що такі дії являлись його обов`язком;

- було закріплено необхідність повного виконання договору про пайову участь до введення основаного об`єкту в експлуатацію;

-  самостійні дії позивача, спрямовані на укладення договору;  

- фактичне неукладення між позивачем та Севастопольською міською державною адміністрацією договору про пайову участь, та, як наслідок, неможливість позивача, в силу об`єктивних обставин, представити державній приймальній комісії докази по виконанню укладеного між ним Севастопольською міською державною адміністрацією договору про пайову участь.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.   

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність вини позивача у неможливості представлення ним доказів виконання договору про пайову участь.

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що розпорядженнями Севастопольської міської державної адміністрації від 13.06.2006 року та від 29.01.2007 року на голів районних державних адміністрацій було покладено обов`язок по підсиленню контролю виконання забудовниками рішення Севастопольської міської ради № 1429 від 22.10.2003 року та витребуванню від них документального підтвердження про укладені договори з Севастопольською міською державною адміністрацією і виконання прийнятих на себе зобов`язань. Однак, правових наслідків, зокрема, у вигляді відмови у підписанні акту державної приймальної комісії про прийняття об`єкту в експлуатацію у разі ненадання відповідних доказів, не передбачалось та з посиланням на норми чинного законодавства не обгрунтовувалось.

Відповідно до пункту 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004 року, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому  порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

З аналізу норм „Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів” вбачається, що до процесу прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів не входять дії по підтвердженню виконання забудовниками прийнятих на себе зобов`язнь по договорах про пайову участь в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя.

Таким чином, відсутній правовий зв`язок між процесом виконання особою прийнятих на себе зобов`язань на підставі господарського договору та процесом прийняття об`єкту в експлуатацію.

При цьому, у даному випадку, вимоги Севастопольської міської державної адміністрації до позивача, як забудовника, про спонукання його до укладення договору про пайову участь в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя, а також про виконання зобов`язань за таким договором, можуть бути заявлені у відповідності з порядком, встановленим нормами Цивільного та Господарського кодексів України, що регулюють загальний порядок укладення та виконання господарських договорів.

На підставі викладеного, судова колегія вважає обгрунтованим висновок господарського суду міста Севастополя про обґрунтованість та законність позовних вимог ТОВ „Вітакса” про спонукання відповідача затвердити акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта –ресторану і кафе, розташованого за адресою: м.Севастополь, вул. Леніна, 55. При цьому, суд першої інстанції вірно встановив, що провадження у справі стосовно зобов'язання відповідача передати розпорядження про затвердження вказаного акту позивачу підлягає припиненню, оскільки чинним законодавством не передбачено такий спосіб захисту порушеного права.

Статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова суду першої інстанції у даній справі відповідає вимогам статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, підстави для її скасування або зміни відсутні.   

                    Керуючись статтями 195, 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя залишити без задоволення, постанову господарського суду міста Севастополя від 18 квітня 2007 року у справі № 20-5/130 залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

                    Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                        

Судді