Постанова

від 15.02.2007 по справі 20-5/130

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-5/130

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

15 лютого 2007 р.                                                                                   № 20-5/130  

                    Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

суддів:Грейц К.В. –головуючого,Бакуліної С.В., Глос О.І.,

розглянувши   касаційну скаргуТОВ “Трафик”

на постановувід 07.12.2006

Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду міста Севастополя № 20-5/130

за позовомТОВ “Трафик”

доАО “Адвокатська контора “ЮКО”

простягнення 36341,57 грн.

та зустрічним позовом АО “Адвокатська контора “ЮКО”

доТОВ “Трафик”

про стягнення 86192,80 грн.

за участю представників сторін:

- позивача                                      не з'явились

- відповідача                                 Цірат Г.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12.10.2006 (суддя Євдокимов І.В.) позовні вимоги ТОВ “Трафик” до АО “Адвокатська контора “ЮКО” про стягнення 36341,57 грн., в т.ч. 25000 грн. - основний борг за договором від 01.09.1999 № 7 про надання правової допомоги, 11341,57 грн. - збитки від інфляції, задоволені в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову адвокатського об'єднання “Адвокатська контора “ЮКО” про стягнення з ТОВ “Трафик” 86192,80 грн. не отриманого доходу відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання правової допомоги № 7 від 01.09.1999 та додаткової угоди до нього від 07.04.2000 підтверджено преюдиціальними положеннями рішення Господарського суду міста Севастополя від 17.12.2003-28.01.2004 у справі № 20-3/303-7/157, а зустрічний позов подано після закінчення строку позовної давності.

Колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Гонтаря В.І., суддів Голика В.С., Лисенко В.А.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв'язку зі скаргою АО “Адвокатська контора “ЮКО”, постановою від 07.12.2006 рішення у справі скасувала, прийняла нове рішення, яким в позові ТОВ “Трафик” відмовила, в частині зустрічного позову провадження у справі припинила.

Постанова мотивована тим, що первісний позов подано з пропуском строку позовної давності, а провадження у зустрічному позові підлягає припиненню через те, що заявлені в ньому вимоги були предметом розгляду в процесі вирішення спору в іншій справі № 20-3/303-7/157 за позовом АО “Адвокатська контора “ЮКО” до ТОВ “Трафик”, задоволеного постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2006, якою встановлено, що АО “Адвокатська контора “ЮКО” виконала договірні зобов'язання перед ТОВ “Трафик” за договором від 01.09.1999 № 7 та додатковою угодою до нього від 07.04.2000, отже, відсутні підстави для задоволення вимог первісного позову і право на пред'явлення зустрічного.

Не погоджуючись з постановою у справі, ТОВ “Трафік” в поданій касаційній скарзі просить її скасувати в частині відмови у задоволенні його позову, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції не вірно застосовані положення статті 261 ЦК України, адже, перебіг строку позовної давності розпочався з моменту набрання чинності рішенням Господарського суду міста Севастополя у справі № 20-3/303-7/157, тобто з 16.03.2004.

АО “Адвокатська контора “ЮКО” у відзиві на касаційну скаргу просить постанову суду апеляційної інстанції у справі залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ “Трафик” –без задоволення.

Представник скаржника своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Склад колегії суддів, якою згідно ухвали від 22.01.2007 прийнята до провадження касаційна скарга у справі, змінено розпорядженням в.о. Голови судової палати Вищого господарського суду України від 14.02.2007 № 02-12.2/31.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ “Трафик” та адвокатським об'єднанням “Адвокатська контора “ЮКО” укладено угоду про надання правової допомоги № 7 від 01.09.1999 та додаткову угоду від 07.04.2000, відповідно до умов якої відповідач зобов'язався представляти інтереси позивача та надавати йому правову допомогу при укладенні угоди з АППБ “Аваль” по викупу будівлі  ЦУМу в м. Севастополі, зокрема, відповідач зобов'язався здійснити в інтересах позивача наступні дії: брати участь у переговорах по укладанню угоди, розробляти та складати письмові документи, які стосуються укладеної угоди, здійснювати юридичний супровід угоди, здійснювати юридичне забезпечення виконання її умов (п.3 угоди), натомість позивач зобов'язався виплатити гонорар в розмірі 5% від суми угоди протягом 15 банківських днів після дати підписання договору купівлі-продажу будівлі ЦУМу (п. 4 угоди).

На виконання умов додаткової угоди від 07.04.2000 позивач перерахував на користь відповідача суму 25000 грн., однак, вважаючи, що останній не виконав своїх зобов'язань і цей факт підтверджується рішенням Господарського суду міста Севастополя від 17.12.2003-28.01.2004 у справі № 20-3/303-7/157 про відмову у позові АО “Адвокатська контора “ЮКО” до ТОВ “Трафик” про стягнення 133661,97 грн. несплаченого гонорару, інфляційних, річних і пені за цією ж угодою, заявив даний позов з вимогою повернення сплаченої суми гонорару 25000 грн. та нарахуванням інфляційних втрат в сумі 11341,57 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ “Трафик”, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені після закінчення строку позовної давності, оскільки позов заявлено 18.05.2006, а останній платіж на користь АК “ЮКО” здійснено 25.12.2000, отже, строк позовної давності закінчився 25.12.2003.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно статті 76 ЦК УРСР (1963р.), який діяв під час спірних правовідносин за угодою № 7 від 01.09.1999 та додатковою угодою від 07.04.2000, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення право на позов, тобто, з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права, отже, позивач про порушення свого права міг дізнатись вже в 2000 році, зокрема, з дати укладання з АППБ “Аваль” договору купівлі-продажу № 76 кп від 11.07.2000, принаймні, з дати останнього перерахування 25.12.2000 відповідачеві частини гонорару, на користь обізнаності позивача з початком перебігу строку позовної давності свідчить також факт нарахування ним інфляційних втрат за цим позовом за 6 років –з 2000 по 2006 р.р.

Згідно ст. 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові. Аналогічний припис міститься в ст. 267 ЦК України (2003р.), відповідно до ч. 4 якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, а таку заяву містить відзив відповідача на позов (а.с.24).

Заперечення скаржника про те, що перебіг строку позовної давності слід відраховувати від 16.03.2004 (з дати набрання чинності рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.12.2003-28.01.2004 у справі № 20-3/303-7/157) не може бути прийнято до уваги, оскільки набрання чинності рішенням господарського суду не породжує і не змінює правовідносини, які склалися між сторонами у справі і не може вважатися датою, коли сторона дізналася про порушене право.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення у справі № 20-3/303-7/157, на преюдиціальні положення якого посилались позивач в обґрунтування даного позову і суд першої інстанції як на підставу його задоволення, скасоване постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2006 в порядку його перегляду за нововиявленими обставинами, а будь-яких інших доводів в обґрунтування своїх вимог і доказів порушення відповідачем зобов'язань до додатковою угодою від 07.04.2000 позивач не наводить.

Оскільки постанова у справі, прийнята за результатами вирішення зустрічного позову, не є предметом касаційного оскарження, а під час вирішення первісного позову суд апеляційної інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів підстав для її скасування або зміни не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

      Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.12.2006 у справі № 20-5/130 господарського суду міста Севастополя   залишити без змін.

       Касаційну скаргу ТОВ “Трафик” залишити без задоволення

Головуючий суддя                                                                     Грейц К.В.

С у д д і                                                                                         Бакуліна С.В.

          Глос О.І.