Рішення

від 13.09.2011 по справі 38/285

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

38/285

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  38/285

13.09.11

За позовом        Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю “Стіомі-Холдінг”

Простягнення 181220,95 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача Шмаюн Н.В.

Від відповідача Комарінський Ю.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення пені в розмірі 95130,24 грн. та штрафу в розмірі 86090,71 грн.   

Заявлені позовні вимоги Позивач тим, що Відповідач порушив умови договору щодо укладення договору застави та страхування тому повинен сплатити штрафні санкції, визначені договором.

Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи відсутністю з його боку порушень договору та невизначеністю договором та законодавством розміру штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.08.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 23.08.11р. Розгляд справи відкладався.

Судом  досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

          19.10.10р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки насіння, відповідно до якого Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача протягом 10 днів після виконання п.3.2.1. договору насіння.

          Відповідно до п.8.1. вказаного договору порядок виконання умов цього договору забезпечується договором застави посівів озимої пшениці на площі 746 га урожаю 2011 року при валовому зборі 1492 тони, який повинен бути нотаріально посвідченим та укладеним до 20.11.10р. Предмет договору застави має бути застрахованим на користь позивача не пізніше, ніж через місяць після укладення договору застави.

          Згідно з п.8.2. вказаного договору Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 30% від загальної вартості договору при неукладенні договору застави та договору страхування предмету застави.

          19.10.10р. між Позивачем та Відповідачем була підписана додаткова угода до вказаного договору пунктом 2 якої сторони внесли зміни в п.8.2. договору, виклавши його в наступній редакції: Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ при неукладенні договору застави та договору страхування предмета застави, що забезпечує виконання п.3.2.2. та 8.1.

          19.10.10р. між Позивачем та Відповідачем був підписаний протокол №1, яким сторони узгодили вартість предмета застави у сумі 1119179,35 грн. станом на 19.10.10р.

          19.10.10р. на виконання умов договору Позивач передав, а Відповідач прийняв насіння пшениці вартістю 1229867,41 грн.

          12.04.11р. Позивач направив Відповідачу лист, в якому просив вжити заходів, підготувавши документи для укладення договору застави з нотаріальним посвідченням.   

          09.06.11р. Позивач направив Відповідачу лист, в якому просив останнього до 15.06.11р. розглянути пропозицію укладення договору застави посівів озимої пшениці на площі 2300 га під урожай 2011р.

          10.06.11р. Позивач направив Відповідачу лист –вимогу про сплату пені та штрафу в сумі 181220,95 грн. в зв'язку з не укладенням Відповідачем договорів застави та страхування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з ст.642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до ст.584 Цивільного кодексу України у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

          Як встановлено судом 19.10.10р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки насіння, відповідно до якого Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача протягом 10 днів після виконання п.3.2.1. договору насіння. Відповідно до п.8.1. вказаного договору порядок виконання умов цього договору забезпечується договором застави посівів озимої пшениці на площі 746 га урожаю 2011 року при валовому зборі 1492 тони, який повинен бути нотаріально посвідченим та укладеним до 20.11.10р. Предмет договору застави має бути застрахованим на користь позивача не пізніше, ніж через місяць після укладення договору застави. 19.10.10р. між Позивачем та Відповідачем був підписаний протокол №1, яким сторони узгодили вартість предмета застави у сумі 1119179,35 грн. станом на 19.10.10р.

          Як встановлено судом 12.04.11р. Позивач направив Відповідачу лист, в якому просив вжити заходів, підготувавши документи для укладення договору застави з нотаріальним посвідченням. 09.06.11р. Позивач направив Відповідачу лист, в якому просив останнього до 15.06.11р. розглянути пропозицію укладення договору застави посівів озимої пшениці на площі 2300 га під урожай 2011р.  

З наведеного вбачається, що в укладеному договорі поставки насіння сторони домовились про укладення в майбутньому договору застави пшениці, проте вказаним договором поставки не було визначено зобов'язань сторін щодо вчинення певних дій, спрямованих на укладення даного договору застави, зокрема не були визначено зобов'язань Відповідача направити Позивачу оферту на укладення договору або підписаний проект договору, здійснити нотаріальне посвідчення цього договору тощо. В свою чергу Позивач також оферту на укладення договору з зазначенням в ній всіх умов, визначених ст.641 Цивільного кодексу України, або підписаний проект договору застави Відповідачу не направляв, а вказані вище листи Позивача не містять всіх істотних умов договору застави та наміру Позивача вважати себе зобов'язаним у разі їх прийняття, тому не можуть вважатись офертою договору.

          Враховуючи вищевикладене суд вважає, що в діях Відповідача відсутні вказані Позивачем порушення умов договору поставки насіння, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

          Згідно з ст.547, 548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.              

          Як встановлено судом згідно з п.8.2. вказаного договору Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 30% від загальної вартості договору при неукладенні договору застави та договору страхування предмету застави. 19.10.10р. між Позивачем та Відповідачем була підписана додаткова угода до вказаного договору пунктом 2 якої сторони внесли зміни в п.8.2. договору, виклавши його в наступній редакції: Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ при неукладенні договору застави та договору страхування предмета застави, що забезпечує виконання п.3.2.2. та 8.1.

          З наведеного вбачається, що сторони, по-перше, передбачили пеню за невиконання не грошового зобов'язання, а по-друге не домовились про строк за який нараховується пеня та суму невиконаного зобов'язання з якої нараховується пеня, тому суд вважає даний правочин щодо забезпечення виконання вказаного зобов'язання неукладеним, відповідно позовні вимоги Позивача про стягнення пені задоволенню не підлягають.

          Згідно з ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.   

З наведеної норми вбачається, що штраф стягується за порушення строків виконання зобов'язань щодо товарів (робіт, послуг)  у розмірі 7% від вартості таких товарів (робіт, послуг) з яких допущено прострочення виконання більше 30 днів.

Як встановлено судом у Відповідача не було зобов'язань перед Позивачем щодо товарів (робіт, послуг), тому стягнення з Відповідача штрафу в розмірі 7% суд вважає безпідставним.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                   Ю.Л. Власов

Рішення підписане 22.09.2011р.