Рішення

від 08.07.2008 по справі 7/37-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/37-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.07.08р.

Справа № 7/37-08

За позовом  Санаторію "Трускавець" Служби безпеки України, м. Трускавець Львівської області 

До  Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Овіл", м. Дніпропетровськ  

Про розірвання договору та стягнення 217 978, 08 грн.

                                                                                                                  Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: юрисконсульт Федак М.В. дов. № 530 від 16.05.2008р.;

від відповідача: представник Рязанцев С.В., дов. № б/н від 15.05.2008р. 

СУТЬ СПОРУ:

Санаторій "Трускавець" Служби безпеки України (м. Трускавець Львівської області) просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Овіл" (м. Дніпропетровськ) на свою користь 213 654, 55 грн. збитків та 4 323, 53 грн. пені за неналежне виконання умов договору;

- розірвати договір № 72 про санаторно-курортне обслуговування від 14.11.2001р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 01.03.2008р. відповідач заборгував позивачу за надані послуги за договором № 72 про санаторно-курортне обслуговування від 14.11.2001р. 51 138, 45 грн., чим спричинив позивачу збитки в названій сумі. Борг відповідача виник в зв'язку з тим, що 19.04.2007р. позивач на виконання своїх зобов'язань за договором подав відповідачу калькуляцію витрат на лікування і харчування відпочиваючих відповідача станом на 2007 рік, відповідно до якої вартість послуг становить 2 150, 00 грн. за одну особу на 24 календарні дні; з часу повідомлення відповідача про іншу вартість послуг позивач надавав відповідачу рахунки на оплату, виходячи із названої вартості послуг. Однак відповідач здійснював оплату отриманих послуг з лікування та харчування відпочиваючих відповідача за калькуляцією, що діяла станом на 2006 рік, та за самостійно розрахованою калькуляцією. В зв'язку з простроченням оплати відповідачем вартості послуг з лікування та харчування відпочиваючих відповідача позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню нараховану на суму заборгованості за час прострочення з 01.09.2007р. по 28.03.2008р. в розмірі 4 323, 53 грн. Також, позивач посилається на ті обставини, що відповідач не виконував договірні зобов'язання щодо виконання планової кількості ліжко-днів на 2007 рік, в зв'язку з чим позивачу завдані збитки (упущена вигода) в сумі 162 516, 10 грн. Вимога про розірвання договору мотивована істотним порушенням відповідачем умов договору, а саме тим, що внаслідок завданої відповідачем шкоди позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору. Якби позивач міг передбачити, що відповідач почне неналежно виконувати та порушувати умови договору, то позивач не уклав би договір про надання послуг з санаторно-курортного лікування і харчування. Позивач зазначає, що оскільки відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань, відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання, тобто розірвання договору.     

Відповідач позов не визнає. Відповідач не визнає заборгованість за надані послуги, посилаючись на те, що 01.06.2002р. позивачем складена калькуляція витрат на утримання відпочиваючих. Вартість витрат становить 47, 92 грн. Решта калькуляцій, в тому числі її складові частини, їх розмір, не погоджена з відповідачем, що суперечить умовам договору. Відповідач керується погодженою сторонами договору калькуляцією, в той час як позивач застосовує дані калькуляцій, що сторонами не погоджувалися. Також, відповідач вважає, що деякі статті витрат в калькуляції, складеній позивачем, не мають відношення до предмету договору. Крім того, відповідач зазначає, що позивач неправомірно нараховує ПДВ з 20.07.2007р., а щодо операцій по поставці путівок на санаторно-курортне лікування фізичних осіб молодших 18 років –з 2005 року. Оскільки, на думку відповідача, відсутня заборгованість за надані послуги, безпідставне нарахування пені та відсутні підстави для розірвання договору. Відповідач заперечує наявність у позивача збитків у вигляді упущеної вигоди. План ліжко-днів, на який посилається позивач, не узгоджувався сторонами договору, відповідно, на підставі нього не виникли зобов'язання. Витрати, вказані в калькуляції, виходячи з якої здійснено розрахунок упущеної вигоди, позивачем не понесені. За умовами договору позивач зобов'язався  надавати послуги з санаторно-курортного лікування за профілем „Лікування цукрового діабету”, однак така можливість у позивача відсутня. Крім того, відповідач вважає, що умови договору не містять положень про обов'язок всіх осіб, які поселяються в орендовані відповідачем приміщення, користуватися послугами позивача, перерахованими в непогоджених позивачем та відповідачем калькуляціях.

Розгляд справи відкладався з 20.05.2008р. на 19.06.2008р., з 19.06.2008р. на 01.07.2008р.

В судовому засіданні 01.07.2008р. оголошено перерву на 07.07.2008р.

Згідно ухвали господарського суду від 19.06.2008р. строк вирішення спору продовжено на один місяць.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2001р. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Овіл" (м. Дніпропетровськ), як замовник, та Санаторій "Трускавець" Служби безпеки України (м. Трускавець Львівської області), як виконавець, уклали договір № 72 про санаторно-курортне обслуговування, згідно умов якого у орендованих у виконавця приміщеннях четвертого поверху спального корпусу по договорах оренди № 27 від 04.05.2000р. та № 71 від 01.08.2001р. замовник зобов'язався поселяти відпочиваючих за загальним профілем лікування та профілем лікування цукрового діабету, виконавець - продавати замовнику послуги на санаторно-курортне лікування і харчування його відпочиваючих, замовник - проводити їх оплату на умовах договору.

Строк дії Договору –з моменту підписання до 31.12.2010р. (п.5.1. Договору).

За договором оренди № 27 від 04.05.2000р. з урахуванням угоди від 05.02.2007р. про внесення змін до договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування приміщення в м. Трускавець по вул. Шевченка, 23, загальною площею 66,8 кв.м з метою надання місць для короткострокового проживання відпочиваючих під час оздоровлення в санаторії „Трускавець” Служби безпеки України, для розміщення готелю. Строк дії договору оренди № 27 від 04.05.2000р. з 04.05.2000р. до 31.12.2010р. (п.10.1. договору оренди).

За договором оренди № 71 від 01.08.2001р. з урахуванням угоди від 05.02.2007р. про внесення змін до договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно –приміщення четвертого поверху спального корпусу, площею 338, 6 кв.м, розташоване за адресою: м. Трускавець, вул. Шевченка, 23, з метою надання місць для короткострокового проживання відпочиваючих під час оздоровлення в санаторії „Трускавець” Служби безпеки України, для розміщення готелю. Строк дії договору № 71 від 01.08.2001р. з 01.08.2001р. до 31.12.2010р. (п.10.1. договору оренди).

Серед обов'язків замовника (відповідача) за договором № 72 про санаторно-курортне обслуговування (надалі –Договір): проводити оплату послуг відповідно до умов Договору (п.2.2.1.), забезпечити у орендованому приміщенні виконання планової кількості ліжко-днів (п.2.2.4.).

Серед обов'язків виконавця (позивача) за Договором: забезпечувати замовника послугами на санаторно-курортне лікування та харчування його відпочиваючих на харчоблоці санаторію (п.2.1.1.), у разі зміни вартості послуг, пов'язаної із централізованими змінами цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавством України, повідомляти про це замовника після їх введення (п.2.1.2.), вести облік наданих послуг і подавати замовнику рахунок для оплати послуг (п.2.1.3.).

Згідно п.3.1. Договору вартість послуг на санаторно-курортне лікування і харчування встановлюється виконавцем відповідно до чинного законодавства України і змінюється у випадках, передбачених нормативними і нормативно-правовими актами України. Вартість послуг вказана в калькуляції, яка додана до Договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно п.3.1.1. Договору у разі зміни цінової політики виконавця та замовника калькуляція може бути змінена за взаємною згодою сторін. Нові редакції калькуляції додаються до договору і є його невід'ємною частиною.

Пунктами 3.2. –3.4. Договору сторони Договору встановили наступний порядок розрахунків:

-          замовник до 25 числа поточного місяця здійснює попередню оплату за харчування та лікування планової кількості відпочиваючих, яких передбачається оздоровити в наступному місяці;

-          розрахунковим періодом є термін з 25 числа поточного місяця по 24 число наступного місяця, в якому фактично були надані послуги. Виконавець у разі необхідності подає замовнику для оплати рахунок за фактично надані послуги за вказаний розрахунковий період. Замовник зобов'язаний провести оплату рахунку протягом трьох банківських днів з дня його одержання, але до 01 числа наступного місяця. Якщо замовник сплатив більшу суму, ніж було необхідно, вона підлягає заліку в рахунок наступних платежів;

-          порядок оплати: банківський перевід. Вид розрахунків: безготівковий. Форма розрахунків: платіжне доручення.

Згідно п.5.3. Договору зміни і доповнення до Договору вносяться лише за згодою сторін.

З початку дії Договору і по березень 2007 року включно щомісяця позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату отриманих відповідачем за Договором послуг, які відповідачем оплачувалися відповідно до вказаної в них суми.

19.04.2007р. позивач довів до відповідача калькуляцію витрат на лікування і харчування відпочиваючих відповідача в санаторії «Трускавець»станом на 01.02.2007р., погоджену 10.04.2007р. Військово-медичним управлінням Служби безпеки України та 16.04.2007р. затверджену позивачем. Згідно названої калькуляції собівартість лікування та харчування відпочиваючих на 24 дні склала 2 150, 00 грн.

Згідно калькуляції витрат на лікування і харчування відпочиваючих станом на 01.02.2006р., яка діяла до вище зазначеної калькуляції, собівартість лікування та харчування відпочиваючих на 24 дні складала 1 758, 00 грн.

Відповідач не погодився зі зміною калькуляції витрат та з квітня 2007 року сплачує позивачу кошти за отримані послуги в меншій сумі, ніж пред'являє до оплати позивач, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду та є причиною спору.

Матеріали справи містять калькуляції витрат на лікування і харчування відпочиваючих відповідача в санаторії «Трускавець», які надані сторонами, з 01.06.2002р. (ціна путівки на 24 дні –1 150, 00 грн.), з 01.01.2004р. (ціна путівки на 24 дні 1 350, 00 грн.), станом на 01.02.2006р. (собівартість на 24 дні 1 758, 00 грн.), станом на 01.02.2007р. (собівартість на 24 дні 2 150, 00 грн.).

Всі названі калькуляції затверджені позивачем, не погоджувалися з відповідачем, доводилися до відповідача і були підставою для нарахування позивачем відповідачу вартості отриманих відповідачем послуг за Договором, які відповідач до квітня 2007 року визнавав, оплачував отримані послуги на санаторно-курортне лікування та харчування, вартість яких  визначалася з урахуванням названих калькуляцій, чим фактично погоджувався зі зміною вартості витрат.

Дії позивача щодо зміни вартості послуг та доведення змін до відповідача узгоджуються з положеннями Договору про обов'язки позивача, про право позивача встановлювати вартість послуг  на санаторно-курортне лікування і харчування та змінювати її.

Правомірність названих дій позивача визнавалася відповідачем, оскільки жодного разу протягом дії Договору відповідач не ставив питання про неузгодженість з ним калькуляцій, приймав до оплати рахунки позивача та оплачував їх в повному обсязі. З квітня 2007 року та до цього часу відповідач продовжує направляти позивачу відпочиваючих.

За таких фактичних обставин справи суд вважає, що зміною калькуляції вартості послуг на санаторно-курортне лікування і харчування з 01.02.2007р. (затверджена калькуляція 16.04.2007р.) позивач не допустив порушення умов Договору в частині визначення (зміни) вартості послуг, а відповідач зобов'язаний був оплачувати послуги з квітня 2007р. згідно зміненої та доведеної до відповідача калькуляції витрат.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що має наслідком, зокрема, відшкодування збитків (ст. 610, ст. 611 ЦК України).

З квітня 2007р. по лютий 2008р. включно (станом на 01.03.2008р. та на 28.03.2008р. позивач визначив спірний борг) позивач виставив відповідачу наступні рахунки, які за умовами Договору підлягали оплаті до першого числа наступного місяця:

№ 81 від 25.04.2007р. на суму 24 725, 00 грн. (заїзд: квітень 2007 року)

№ 104 від 25.05.2007р. на суму 31 264, 58 грн. (заїзд: травень 2007 року)

№ 117 від 25.06.2007р. на суму 35 654, 17 грн. (заїзд: червень 2007року)

№ 139 від 23.07.2007р. на суму 47 120, 83 грн. (заїзд: липень 2007 року)

№ 168 від 27.08.2007р. на суму 28 756, 25 грн. (заїзд: серпень 2007 року)

№ 172 від 27.08.2007р. на суму 4 927, 08 грн. (заїзд: серпень 2007 року)

№ 187 від 26.09.2007р. на суму 25 352, 08 грн. (заїзд: вересень 2007 року)

№ 210 від 25.10.2007р. на суму 32 160, 42 грн. (заїзд: жовтень 2007 року)

№ 246 від 21.11.2007р. на суму 34 937, 50 грн. (заїзд: листопад 2007 року)

№ 261 від 14.12.2007р. на суму 37 625, 00 грн. (заїзд: грудень 2007 року)

№ 23 від 24.01.2008р. на суму 42 193, 75 грн. (заїзд: січень 2008 року)

№ 48 від 25.02.2008р. на суму 38 968, 75 грн. (заїзд: лютий 2008 року).

Оплата отриманих послуг здійснювалася відповідачем наступним чином:

26.04.2007р. –20 217, 00 грн. (оплата рахунку 81); різниця складає 4 508, 00 грн.

29.05.2007р. –25 564, 25 грн. (оплата рахунку 104); різниця складає 5 700, 33 грн.

26.06.2007р. –29 446, 50 грн. (оплата рахунку 117); різниця складає 6 207, 67 грн.

30.07.2007р. –22 649, 65 грн. (оплата рахунку 139); різниця складає 24 471, 18 грн.

29.08.2007р. – 4 028, 75 грн. (оплата рахунку 172); різниця складає 898, 33 грн.

29.08.2007р. –23 513, 25 грн. (оплата рахунку 168); різниця складає 5 243, 00 грн.

28.09.2007р. –20 729, 75 грн. (оплата рахунку 187); різниця складає 4 622, 33 грн.

26.10.2007р. –26 296, 75 грн. (оплата рахунку 210); різниця складає 5 863, 67 грн.

22.11.2007р. –28 567, 50 грн. (оплата рахунку 246); різниця складає 6 370, 00 грн.

17.12.2007р. –32 617, 20 грн. (оплата рахунку 261); різниця складає 5007,80 грн.

17.12.2007р. –12 449, 82 грн. –доплата за харчування та лікування з 19.04. по 01.12.2007р.

28.01.2008р. –36 577, 86 грн. (оплата рахунку 23); різниця складає 5 615, 89 грн.

26.02.2008р. –33 782, 10 грн. (оплата рахунку 48); різниця складає 5 186, 65 грн.

27.03.2008р. –27 413, 98 грн. (оплата рахунку 69)

23.04.2008р. –32 694, 86 грн. (оплата рахунку 91)

27.05.2008р. –10 484, 10 грн. (оплата за харчування і лікування за травень 2008 року)

27.06.2008р. –15 143, 70 грн. (оплата за харчування і лікування за червень 2008 року)

За розрахунком позивача заборгованість на 01.09.2007р. становить 30 328, 97 грн. Суд не бере до уваги уточнений розрахунок позивача, яким визначається заборгованість станом на 25 число місяця, оскільки за умовами Договору розрахунковий період з 25 числа поточного місяця по 24 число наступного місяця, в якому фактично були надані послуги, однак строк оплати цих послуг –до 1 числа наступного місяця.

За період з квітня 2007 року по серпень 2007 року включно (строк оплати до 01.09.2007р.) позивач нарахував відповідачу до оплати  172 447, 91 грн., а відповідач оплатив 125 419, 40 грн.

Сума боргу відповідача за Договором станом на 01.09.2007р. становить 47 028, 51 грн.

Станом на 28.03.2008р. (строк оплати рахунку за березень 2008р. не настає) сума боргу відповідача змінилася наступним чином.

З вересня 2007 року по лютий 2008 року включно позивач нарахував відповідачу до оплати 211 237, 50 грн. Всього нараховано з квітня 2007 року по лютий 2008 року включно 383 685, 41 грн.

З вересня 2007 року станом на 28.03.2008р. відповідач оплатив 218 434, 96 грн. Всього оплачено з квітня 2007 року станом на 28.03.2008р. 343 854, 36 грн. Однак оплата здійснена відповідачем 27.03.2008р. не може бути врахована, як оплата спірної суми, оскільки в призначенні платежу йде посилання на рахунок № 69 від 25.03.2008р., сума за яким не входить до складу заявленої до стягнення суми.

Таким чином, борг відповідача за розрахунком суду з урахуванням застосування розрахункового періоду та строку оплати, визначених Договором, станом на 28.03.2008р. становить 67 245, 03 грн. та не змінився на час вирішення спору в суді, оскільки платежі, які здійснював відповідач в подальшому мали інше призначення платежу, ніж покриття боргу за попередній (спірний) період.

За викладеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків, що складаються з боргу за надані послуги, у сумі 51 138, 45 грн. (заявлена до стягнення сума, визначена позивачем з урахуванням  коригування суми до оплати поза межами виставлених рахунків).

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Згідно п.4.2. Договору за прострочення терміну оплати рахунку замовник сплачує на вимогу виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Як встановлено судом, борг відповідача станом на 01.09.2007р. складав 47 028, 51 грн.

Позивач розрахував пеню від суми боргу 30 328, 97 грн. В межах предмету та підстав позову суд здійснює розрахунок пені, не виходячи за суми боргу з відповідних дат, визначені позивачем.

З 01.09.2007р. по 28.09.2007р. включно (дата оплати) (28 днів) пеня розраховується від суми боргу  30 328, 97 грн. Розмір пені –372, 26 грн.

З 29.09.2007р. по 30.09.2007р. включно (2 дні) пеня розраховується від суми боргу 26 298, 76 грн. (47 028, 51 грн. –20 729, 75 грн.). Розмір пені –23, 06 грн.

З 01.10.2007р. по 26.10.2007р. включно (26 днів) пеня розраховується від суми боргу 36 742, 97 грн. (визначена позивачем). Розмір пені –418, 77 грн.

З 27.10.2007р. по 31.10.2007р. включно (5 днів) пеня розраховується від суми боргу 25 354, 09 грн. (26 298, 76 грн. + 25 352, 08 грн. –26 296, 75 грн.). Розмір пені –55, 57 грн.

З 01.11.2007р. по 22.11.2007р. включно (22 дні) пеня розраховується від суми боргу 49 022, 92 грн. (визначена позивачем). Розмір пені –472, 77 грн.

З 23.11.2007р. по 30.11.2007р. включно (8 днів) пеня розраховується від суми боргу 28 947, 01 грн. (25 354, 09 грн. + 32 160, 42 грн. –28 567, 50 грн.). Розмір пені –101, 51 грн.

З 01.12.2007р. по 17.12.2007р. включно (17 днів) пеня розраховується від суми боргу 45 270, 03 грн. (визначена позивачем). Розмір пені –337, 35 грн.

З 18.12.2007р. по 31.12.2007р. включно (14 днів) пеня розраховується від суми боргу 18 817, 49 грн. (28 947, 01 грн. + 34 937, 50 грн. –32 617, 20 грн. –12 449, 82 грн.). Розмір пені –115, 48 грн.

З 01.01.2008р. по 28.01.2008р. включно (28 днів) пеня розраховується від суми боргу 40 335, 91 грн. (визначена позивачем). Розмір пені –618, 85 грн.

З 29.01.2008р. по 31.01.2008р. включно (3 дні) пеня розраховується від суми боргу 19 864, 63 грн. (18 817, 49 грн. + 37 625, 00 грн. –36 577, 86 грн.). Розмір пені –32, 65 грн.

З 01.02.2008р. по 26.02.2008р. включно (26 днів) пеня розраховується від суми боргу 45 951, 80 грн. (визначена позивачем). Розмір пені –654, 66 грн.

З 27.02.2008р. по 29.02.2008р. включно (3 дні) пеня розраховується від суми боргу 28 276, 28 грн. (19 864, 63 грн. + 42 193, 75 грн. –33 782, 10 грн.). Розмір пені –46, 48 грн.

З 01.03.2008р. по 27.03.2008р. включно (27 днів) пеня розраховується від суми боргу 51 138, 45 грн. (визначена позивачем). Розмір пені –756, 57 грн. Береться до розрахунку, визначений позивачем, –754, 44 грн.

Загальна сума пені  за період з 01.09.2007р. по 27.03.2008р. включно, тобто станом на 28.03.2008р. становить 4 003, 85 грн.

Оскільки порушення строків оплати рахунків з боку відповідача мало місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за час прострочення з 01.09.2007р. по 27.03.2008р. включно в сумі 4 003, 85 грн.

В решті вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає, оскільки пеня розрахована позивачем частково не від суми простроченого платежу на відповідну дату.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків (упущеної вигоди) за 2007 рік в сумі 162 516, 10 грн.  

Зазначені збитки (упущену вигоду) позивач мотивував тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання забезпечити в орендованому приміщенні виконання планової кількості ліжко-днів.

Як зазначалося вище, серед обов'язків відповідача, встановлених Договором, є і обов'язок забезпечити в орендованому приміщенні виконання планової кількості ліжко-днів (п. 2.2.4. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що планова кількість ліжко-днів визначалася відповідачем на кожен рік і доводилася до позивача.

Згідно плану ліжко-днів на 2007 рік, складеного відповідачем і доведеного до позивача, всього за рік план ліжко-днів становить 6 354.

Позивач зазначає, що в 2007 році відсоток виконання плану ліжко-днів склав 68, 4; в порівнянні з планом фактично відповідач забезпечив  кількість ліжко-днів 4 347.

В зв'язку з тим, що відповідач не виконав зобов'язання щодо забезпечення планової кількості ліжко-днів позивач вважає, що він недоотримав дохід за 2007 рік в сумі 162 516, 10 грн., який отримав би при наданні послуг з санаторно-курортного лікування та харчування відпочиваючим відповідача при виконанні відповідачем планової кількості ліжко-днів.

Згідно п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.1, ч.2 ст. 22 ЦК України).

Отже, для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідна сукупність наступних умов: порушення зобов'язання, наявність збитків, наявність вини особи, що спричинила збитки, та причинний зв'язок між порушенням зобов'язань та понесеними збитками.

У спірних правовідносинах суд не вбачає причинного зв'язку між невиконанням відповідачем зобов'язань щодо забезпечення планової кількості ліжко-днів та збитками позивача, що полягають в упущеній вигоді. Встановлюючи обов'язок позивача продавати відповідачу послуги на санаторно-курортне лікування і харчування його відпочиваючих, умови Договору не закріплюють обов'язку відповідача отримувати послуги на санаторно-курортне лікування та харчування по кожному відпочиваючому. За умовами Договору відповідач має право на отримання таких послуг, яке кореспондується з відповідним обов'язком позивача.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача та відповідача у справі, приведені в обґрунтування та заперечення позовних вимог в цій частині.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення  договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом, з боку відповідача має місце порушення умов Договору, як в частині своєчасної оплати відповідно до виставлених позивачем рахунків отриманих за Договором послуг, так і в частині забезпечення планової кількості ліжко-днів. Порушення умов Договору в частині оплати відповідно до виставлених позивачем рахунків отриманих за Договором послуг пов'язане з непогодженням відповідача з встановленою вартістю витрат на санаторно-курортне лікування та харчування. За таких обставин порушення відповідачем умов Договору є істотним, значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

Суд вбачає підстави для задоволення позову в частині вимог про розірвання Договору.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд відхиляє доводи відповідача у справі.

Суд відхиляє доводи відповідача у справі щодо безпідставного включення до рахунків на оплату послуг податку на додану вартість.

Згідно підпунктів 5.1.8., 5.1.9. пункту 5.1. ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість” звільняються від оподаткування операції з поставки  послуг з охорони здоров'я згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, закладами охорони здоров'я,  які мають ліцензію на поставку таких послуг, а також поставки послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на поставку таких послуг; поставки путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років.

Між тим, поставка путівок на санаторно-курортне лікування не є предметом Договору, за умовами Договору позивач здійснює продаж лише послуг на санаторно-курортне лікування. Також, за Договором отримувачем послуг на санаторно-курортне лікування є юридична особа, яка отримує такі послуги опосередковано через відпочиваючих, яким, в свою чергу,  самостійно реалізує ці послуги. Отже, господарська операція з продажу послуг на санаторно-курортне лікування позивачем відповідачу не є послугою з охорони здоров'я в розумінні Закону України „Про податок на додану вартість”, яка звільняється від оподаткування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір № 72 про санаторно-курортне обслуговування від 14.11.2001р., укладений Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Овіл" (м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний номер 21944857) та Санаторієм "Трускавець" Служби безпеки України (м. Трускавець Львівської області, ідентифікаційний номер 20000060).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Овіл" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Чекмарьова, 3, ідентифікаційний номер 21944857) на користь Санаторію "Трускавець" Служби безпеки України (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Шевченка, 23, ідентифікаційний номер 20000060, спец.реєстр.рахунок 35226002005207, УДК у Львівській області, м. Трускавець, МФО 825014) збитки у розмірі 51 138 (п'ятдесят одна тисяча сто тридцять вісім) грн. 45 коп., пеню в розмірі 4 003 (чотири тисячі три) грн. 85 коп., витрати на оплату державного мита в сумі 636 (шістсот тридцять шість) грн. 42 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29 (двадцять дев'ять) грн. 85 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

    Суддя                                                                                                        Л.А.Коваль