Рішення

від 08.12.2008 по справі 7/37-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/37-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

08 грудня 2008 р.                                                                                                            Справа 7/37-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос", м. Рівне   

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" с. Біляни Чернівецького району Вінницької області  

про стягнення 34 766,40 грн.

Головуючий суддя          

Cекретар судового засідання  

Представники

          позивача :    Колесніченко Р.В. - довіреність № 24 від 12.09.2008 року.                        Колеснікова І.А. - довіреність № 64 від 11.11.2008 року.

          відповідача :  не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з СТОВ "Урожай" на користь ТОВ "УкрТехноФос" суми заборгованості за відпущений товар в розмірі 34 766,40 грн., в тому рахунку 34 208,75 грн. боргу, інфляційних нарахувань в розмірі 273,67 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 283,98 грн..

Відповідач відзиву та документів витребуваних ухвалами суду від 08.10.2008 року та 10.11.2008 року не надав. В судові засідання, які призначались на 10.11.2008 року та 08.12.2008 року відповідач не з'являвся, хоча про їх час та місце повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 08.10.2008 року та від 10.11.2008 року, які надсилалась рекомендованими листами з повідомленням за адресою зазначеною у позовній заяві - с.Біляни Чернівецького району Вінницької області. Вказана у позовній заяві адреса відповідача співпадає з адресою, яка зазначена у довідці Головного управління статистики № 972.

Факт належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання підтверджується також повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1481724 з якого вбачається, що ухвалу від 08.10.2008 року було отримано відповідачем 21.11.2008 року та № 42286 з якого вбачається, що ухвалу від 10.11.2008 року було отримано 22.11.2008 року.

Факт інформованості відповідача про наявність судового засідання підтверджується також поданим ним клопотанням від 06.11.2008 року з проханням відкласти розгляд справи, у зв'язку з відрядженням його представника.

Крім того в даному клопотанні зазначено, що СТОВ "Урожай" позовних вимог не визнає. Однак відповідач не надав ні обгрунтування заперечень на позов, ні доказів на підтвердження такого.

В зв'язку з неявкою відповідача, неподанням сторонами витребуваних документів та необхідністю витребування нових документів розгляд справи було відкладено на 08.12.2008 року.

Однак в судове засідання 08.12.2008 року відповідач повторно не з'явився.

Приймаючи до уваги викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За таких обставин, з врахуванням необхідності дотримання вимог ч.1 ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснюється без технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

29.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" та СТОВ "Урожай" було укладено договір купівлі-продажу № ВФ-50.

Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язувався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах Договору. В розділі 2 Договору сторони погодили назву товару (тукосуміш 6-26-30 мішки по 50 кг.), ціну та кількість. Згідно п. 4.1 Договору встановлено, що відповідач здійснює 100 % оплату товару до 15.12.2007 року шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на підставі виставленого рахунку.

Як вказує позивач в позовній заяві, згідно договору купівлі - продажу № ВФ-50 від 29.10.2007 року та видаткових накладних № ВІ-0000182 від 03.07.2007 року, № ВІ-0000192 від 23.07.2007 року, № ВІ-0000201 від 02.08.2007 року, № ВІ-0000211 від 14.08.2007 року,          № ВІ-0000238 від 31.08.2007 року, № ВІ-0000241 від 31.08.2007 року, ВІ-0000252 від 12.09.2007 року, № ВІ-0000343 від 29.10.2008 року, № ВІ-0000115 від 26.02.2008 року,          № ВІ-0000143 від 11.03.2008 року, № ВІ-0000155 від 12.03.2008 року ТзОВ "УкрТехноФос" відпустило СТОВ "Урожай" мінеральні добрива в асортименті на загальну суму 226 573,75 грн.. Крім того, на підтвердження отримання товару відповідачем позивач посилається також на  довіреності оформлені на представників СТОВ "Урожай" Кушніра П.І. (довіреність ЯНХ      № 264562), Бешлегу В.Є. (довіреність ЯОЛ № 677975, ЯОЛ № 677985) , Туркота А.В. (довіреність НБВ № 351370, НБВ № 351371), директора підприємства Сагалатим Д.В. (довіреність НБВ № 351376, ЯОБ № 795605, ЯОЛ № 677988), а також на обопільнопідписані акти звірок взаєморозрахунків.

Дослідивши вказані первинні документи суд прийшов до висновку, що останні (за виключенням видаткової накладної від 29.10.2007 року № ВІ-0000343) не можуть бути доказом передачі товару відповідачу на умовах договору купівлі-продажу від 29.10.2007 року № ВФ-50 виходячи з наступного. Як вбачається із видаткових накладних в графі "умова продажу" зазначено "п/о". У виписках банківських установ наданих позивачем в підтвердження проведених відповідачем розрахунків, в графі "призначення платежу" не зазначено договір купівлі-продажу від29.10.2007 року № ВФ-50, але робиться посилання на видаткові накладні та рахунки. В наданих позивачем рахунках в графі "умова продажу" зазначено "п/о", але при цьому є посилання на договір № УТ-0000471 від 01.06.2006 року. При цьому позивачем не надано вказаного договору, але в усних поясненнях зазначено про те, що вказівка на такий договір у рахунках на оплату зумовлена технічними особливостями програмного забезпечення бухгалтерського обліку підприємства.   Дослідження акту звірки наявного в матеріалах справи також не підтверджує факт передачі товару відповідачу на підставі умов договору від 29.10.2007 року № ВФ-50, оскільки в ньому немає жодного посилання на вказаний договір. Крім того, суд зазначає, що договір купівлі-продажу було укладено 29.10.2007 року на поставку лише 20 тн товару, а поставка відбувалась з 03.07.2007 року по 12.03.2008 року.  

При цьому, суд співставивши назву товару (тукосуміш 6-26-30), його ціну (2565,00 грн.), кількість (20 тн), яка вказана у договорі купівлі-продажу від 29.10.2007 року № ВФ-50 із видатковою накладною від 29.10.2007 року № ВІ-0000343 дійшов висновку про те, що передача продукції за вказаною накладною відбулась за умовами договору.  

Таким чином позивачем в позовній заяві було об'єднано вимоги, які виникли з різних підстав (поставка товару за договором та за накладними). Однак суд з метою досягнення  процесуальної економії, ефективнішого використання процесуальних засобів для відновлення порушеного права вважає можливим розглянути вказані вимоги в одній справі враховуючи вимоги ч.1 ст.58 ГПК України, яка допускає  об'єднання в одній позовній заяві  кількох вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар, сплативши 192 365,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з особових рахунків позивача, довідками Рівненської філії ВАТ "Кредобанк" від 14.11.2008 року           № 15-1641/08, від 03.12.2008 року № 15-1711/08 про рух коштів з СТОВ "Урожай" з 27.06.2007 року по 03.12.2008 року.

  Таким чином, суд вважає суму заборгованості в розмірі 34 208,75 грн. доведеною позивачем.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  ЦК України цивільні права  та обов'язки виникають із дій осіб, що  передбачені  актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені  цими актами, але  за аналогією  породжують цивільні права та обов'язки, зокрема із договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписом ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу.

Дії позивача по передачі товару по зазначеним вище накладним  відповідачу та дії  відповідача по прийняттю товару, зазначеного у накладних  за визначеною в накладних ціною, кількістю,  вартістю свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий товар.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 03/Пр від 04.06.2008 року. Позивач стверджує, що відповідач не надав відповіді на претензію.

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач на день розгляду справи доказів погашення  суми боргу і спростування  позовних вимог позивача в частині стягнення  34 208,75 грн. боргу всупереч вимогам ст.33 ГПК України та ухвал суду  від 08.10.2008 року та 10.11.2008 року не надав.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 34 208,75 грн.  підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача  інфляційних втрат та 3 % річних суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вказаних вимог з огляду на наступне.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, перевіркою розрахунку 3 % річних та втрат від інфляції гривні встановлено помилковість в їх нарахуванні.

Так, позивач в розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних заявив до стягнення 273,67 грн. та 283,98 грн. відповідно за період з 15.06.2008 року по 23.09.2008 року.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне. Як вказувалось раніше, у ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи позивач на підтвердження надіслання претензії від 04.06.2008 року № 03/Пр надав суду фіскальний чек від 07.06.2008 року № 401 та реєстр відправлених кореспондованих листів на якому є відбиток відділення поштового зв'язку, який підтверджує дату отримання прийому кореспонденції до відправлення - 07.06.2008 року. При цьому позивач не надав документів, які б підтвердили факт отримання вказаної претензії відповідачем та дату такого отримання.

При відсутності доказів, які підтверджують факт отримання відповідачем претензії та дати такої події суд враховує нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 року № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за                         № 1383/14650), а саме п.п.4.1.4, 4.2.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, відповідач повинен був у строк до 20.06.2008 року здійснити повернення позивачу боргу в сумі, яка вказана в претензії.

Тобто, обрахунок інфляційних втрат та 3 % річних слід починати з 21.06.2008 року.

Таким чином сума 3 % річних буде становити 267,11 грн. враховуючи, що кількість днів прострочення зменшилась та становить 95, замість 101 зазначеного в розрахунку позивача.

Проведений судом перерахунок інфляційних втрат також виявив помилку в розрахунку наданому позивачем, який за період з 15.06.2008 року по 23.09.2008 року заявив до стягнення 273,67 грн., тоді як вірною є сума 171,04 грн.. Помилка позивача в обрахунку інфляційних втрат полягає в тому, що останній брав за основу індекс інфляції лише за червень місяць на беручи до уваги показники інфляції за липень - вересень 2008 року.

В зв'язку з тим, що заявлені позивачем до стягнення суми 3 % річних та інфляційних втрат є більшим ніж встановлено судом  при перевірці правильності розрахунку в  частині стягнення 16,87 грн. 3 % річних та 102,63 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.11, ч.ч.1, 2 ст.509, ст.ст. 525, 526, ч.ч.1, 2 ст. 530, ст.625, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49, ст.ст. 58, 75, 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з СТОВ "Урожай", с. Біляни, Чернівецького району, Вінницької області, 23100 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 03731891, р/р № 26006055301911 у  Вінницькій ФКБ "Приватбанк", МФО - 302689) на користь  ТОВ "УкрТехноФос", вул. Соборна, 370в, м. Рівне, 33024 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 30946915, р/р     № 26004003653 в Рівненській філії ВАТ "Кредобанк", МФО - 333670) - 34 208 грн. 75 коп. боргу, 267 грн. 11 коп. - 3 % річних, 171 грн. 04 коп. - інфляційних втрат, 346 грн. 47 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 117 грн. 59 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 16,87 грн. 3 % річних та 102,63 грн. інфляційних втрат  відмовити.

5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.  

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  15 грудня 2008 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - Товариству  з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос", м. Рівне, вул.Соборна, 370в, 33024.

3 - відповідачу - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Урожай", с. Біляни Чернівецького району Вінницької області.