Ухвала

від 20.06.2008 по справі 9/180-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/180-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.06.08р.

Справа № 9/180-08

За позовом  Виробничо-комкрційна фірма "Ірина", с. Полтавка, АР Крим 

до   Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ 

про стягнення 6 850 грн. 34 коп.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання - спеціаліст Бобир Ю.В.

Представники:

  Від позивача – представник не з'явився

Від відповідача –Селяков О.В.   - ю/к, довіреність № 62 від 01.01.08р.

                                – Шляєв  І.В. - ю/к.,  довіреність № 63 від 01.01.08р.

  Від третьої особи – 1   – представник не з'явився

  Від третьої особи – 2   – представник не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

ВКФ "Ірина" звернулось у квітні 2008 року із позовом до ДП „Придніпровська  залізниця", в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошову суму 6850,34 грн. збитків внаслідок нестачі вантажу антрациту, про що складений комерційний акт № АQ807868/1 від 24.01.08р.

          Відповідач позовні вимоги не визнає. Звертає увагу на те, що нестача вантажу,  сталась з причини його просипання через пошкодження вагону, яке міг бачити вантажовідправник, але від навантаження не відмовився. Вказує, що у випадках коли під завантаження поданий несправний вагон за своїм технічним станом, відправник повинен відмовитись від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника.

Залучені до участі у справі у якості третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог ТОВ „Донбаський збагачувальний комбінат” (вантажовідправник) та ПП ВКФ „Кітоврас” (постачальник) письмових пояснень у справі не надали.

Заявою від 12.06.2008р. Позивач просить припинити провадження у цій справі.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -

        встановив:

На виконання умов договору № 1/08 від 01.08.06р. на постачання вугілля,  укладеного між Виробничо-комерційною фірмою "Ірина" (далі –Позивач) та Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма “Кітоврас” 28.12.07р. на станцію Елеваторна Придніпровської залізниці зі станції відправлення Пелагіївська Донецької залізниці по залізничній накладній №50535683 від 20.01.08р. прибув вагон № 66935750 із вантажем –антрациту 69000 кг нетто.

          Зазначений вагон був виданий вантажоодержувачу –Позивачу у відповідності до ст. ст. 52, 159 Статуту залізниць України, із складенням комерційного акту № АQ807868/1 від 24.01.08р., в якому було встановлено нестачу вантажу вагою 12400 кг. При цьому вказаним актрм зафіксовано, що над 3, 4 і 5 люками наявне поглиблення довжиною 450 см на ширину вагону до дна, у поглибленні маркування відсутнє; на 4 люком немає арміровочного листа, із середини закрито дошкою; у північній торцевій двері розтяжка між створами 5-7 см відсутній верхній замок, щілина із середини закрита дошкою; вагон прибув без течі вантажу, але на хребтовій балці наявні сліди течі вантажу –вугілля.

          Як вказано у розділі А (відомості про вагон) вищевказаного комерційного акту, вагон № 66935750  у технічному відношенні виявився несправним.

За даними Позивача, наведеними у розрахунку суми позову, з урахуванням норми нестачі –1% відповідальна вагова нестача становить 6850,34 грн.(12400 кг –690 кг) х 487,50 грн. = 5708,62 грн. + 1172,98 грн. 20 % ПДВ =  6850,72 грн.

Розрахунок суми збитків виконаний Позивачем на підставі п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644, з урахуванням норми природної нестачі –1,0 % від маси нетто вагону, згідно накладної.

Вартість вантажу, який надійшов в спірному вагоні, була сплачена Позивачем в повній сумі, що підтверджується актом приймання-передачі № 34 від 22.01.08р., видатковою накладною № РН-0000034 від 22.01.08р. та платіжним дорученням № 10 від 22.01.08р., які є в матеріалах справи.

          У відповідності до ст. ст. 110, 129 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.

          Згідно зі ст. ст. 113-114 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Із вище встановлених обставин, які свідчать про вжиття вантажовідправником певних заходів до усунення наявних на час завантаження пошкоджень вагону випливає, що нестача вантажу виникла внаслідок його втрати під час перевезення (течі) через пошкодження вагону, які міг бачити вантажовідправник – Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбаський збагачувальний комбінат” (Третя особа-1).

          Отже, Відповідачем було доведено відсутність своєї вини у зазначеній нестачі вантажу.

Заявою від 12.06.2008р. Позивач просить припинити провадження у цій справі, тобто відмовився від своїх позовних вимог до Відповідача.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо Позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Згідно ч.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору  між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Проте, згідно ч. 4 ст. 80 цього Кодексу, ухвалу про припинення  провадження у справі може бути оскаржено.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що відмова Позивача від своїх позовних вимог до Відповідача, яким було доведено відсутність вини у зазначеній нестачі вантажу, не суперечить чинному законодавства та не порушує  чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, тому приймається судом і провадження у справі підлягає припиненню.

Судові витрати у справі покладаються на Позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 80 ч.1 п.4, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

           УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Суддя

 І.М. Подобєд