Рішення

від 06.06.2006 по справі 17/231-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/231-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.06           Справа № 17/231-06.

За позовом Прокурора Деснянського району м.Києва в інтересах Державної податкової інспекції м.Суми;

до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю « Сервіс – L»

     2. Товариства з обмеженою відповідальністю « Сотис»

Про визнання недійсним договору купівлі-продажу

                                                                     СУДДЯ    КОВАЛЕНКО О.В.

за участю представників:

від позивача:           Сумцова С.В.

від відповідачів:  1. Пейков В.П., 2. не з'явився

прокурор :   Кошлякова А.Ю.

Суть спору:  прокурор просить суд  визнати недійсним  договір купівлі-продажу № 47/04 від 01.06.2004 року та Додаткову угоду до нього, укладені між відповідачами.

Перший відповідач подав письмовий відзив на позов та додаток до відзиву, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на безпідставність, не правомірність і протиправність позовних вимог.

Другий відповідач в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не подав.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази та пояснення, господарський суд встановив:

01 червня 2004 року між відповідачами було укладено договір купівлі - продажу № 47/04 та Додаткову угоду до нього № 1, згідно яких було передано другому відповідачу товарно – матеріальних цінностей на суму 25653 грн. 99 коп.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що вищезазначений договір не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки один з відповідачів не мав права на укладення вищевказаного договору  та здійснював свою підприємницьку діяльність всупереч чинному законодавству.

Дослідивши надані сторонами матеріали та пояснення, суд встановив, що вимоги позивача правомірні і підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Рішенням  Дніпровського районного суду м.Києва від 08.06.2005 року по справі № 2-2206/1, підтверджується факт перереєстрації другого відповідача (ТОВ «Сотис»), який уклав спірні договори з ТОВ «Сервіс-L», на підставі неправдивих даних про засновника підприємства як підставну особу, а отже підприємницька діяльність здійснювалась ТОВ «Сотис» протиправно та в супереч інтересам держави, тому зазначеним рішенням визнано недійсним статут та свідоцтво про сплату ПДВ останнього з моменту реєстрації.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України  факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначене рішення, суд вважає , що спірна угода, укладена між відповідачами, була укладена з підприємством, якого фактично не існувало, тобто має ознаки фіктивності. ТОВ «Сотис» укладаючи зазначені угоди мав на меті ухилення від сплати податків, що суд розцінює як навмисне вчинення дій, що суперечать інтересам держави та суспільства.

Згідно ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить  інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками  господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін – у разі виконання зобов'язання обома сторонами – в доход держави за рішенням  суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави  все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави, тому  вимоги прокурора та позивача підлягають задоволенню судом шляхом стягнення з ТОВ «Сотис» на користь ТОВ«Сервіс-L» 25653 грн. 99 коп. та стягнення з ТОВ «Сервіс-L» 25653 грн. 99 коп. в доход держбюджету України.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на другого відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсною угоду № 47/04 від 01.06.2004 року та Додаткову угоду № 1 від 01.06.2004 року, укладені між ТОВ «Сервіс-L» та ТОВ «Сотис».

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотис» (м.Київ, вул. Кіровоградська,38/58, код 32244147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс – L» (м.Суми, вул. Прокоф'єва,12, код 06711788) 25653 грн. 99 коп., які отримані за Договором № 47/04 від 01.06.2004 року.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс – L» (м.Суми, вул. Прокоф'єва,12, код 06711788) в доход держбюджету України  25653 грн. 99 коп. вартості отриманих ремонтно-будівельних матеріалів, отриманих за Договором № 47/04 від  01.06.2004 року.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотис» (м.Київ, вул. Кіровоградська,38/58, код 32244147) в доход  Держбюджету України ( р/р 311118095500002 в УДК в Сумській області, МФО 387013, код 22090200, символ 095) 85 грн.  00 коп.  держмита.

6.          Стягнути з   Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотис» (м.Київ, вул. Кіровоградська,38/58, код 32244147) на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, (м. Київ, вул. Липська 18/5, ЄДРПОУ 30045370) 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

7.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                        О.В.КОВАЛЕНКО

Повний текст рішення підписано 06.06.2006 року.