Ухвала

від 23.09.2011 по справі 22/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  22/246

23.09.11

За позовом   Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація

                     «Місто»

третя особа  Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-Сервіс»

про                відшкодування збитків в розмірі 12 000 грн.

                                                                                                                               суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача       ОСОБА_1 (довіреність № Л-43 від 11.10.2010р.);

від відповідача   не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача частини збитків в сумі 12 000 грн. заподіяних банку внаслідок протиправного відчуження ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»заставленого майна згідно договору застави рухомого майна від 25.12.2007р., що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 6296.

Ухвалою суду від 27.07.2011р. до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ТОВ «Л-Сервіс», розгляд справи призначено на 15.08.2011р..

В судове засідання призначене згідно ухвали суду від 27.07.2011р. сторони не з’явились, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконали, у зв’язку з чим, ухвалою суду від 15.08.2011р. розгляд справи відкладено через неможливість вирішення спору за наявними у справі матеріалами, причини нез’явлення позивача в судове засіданні визнані неповажними.

Заява позивача щодо забезпечення доказів у якій з посиланням на ст. 38 ГПК України позивач просив витребувати в Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві відомості про те, за якими особами зареєстровані на праві власності автотранспортні засоби, судом визнана необґрунтованою, оскільки, жодних належних доказів безпосереднього звернення представника позивача, який не позбавлений права на отримання відповідних документів для банку інтереси якого він представляє, до УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, а також доказів, які б свідчили що вказаним органом було відмовлено у наданні запитуваних документів суду не представлено.

В силу положень ч. 1 ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Доказів, які б свідчили про неможливість отримання таких документів позивачем суду не представлено, вимог суду, які є обов’язковими для виконання сторонами в силу положень ГПК (ст. 4-5, 115) позивачем не виконано.

          Отримавши позовні матеріали, судом було приділено досить велику кількість часу задля підготовки справи до розгляду, було з’ясовано якими саме документами обґрунтовує свої вимоги позивач, визначено обставини, що підлягають доказуванню та при порушенні провадження у справі витребувані відповідні документи, інформація на підтвердження заявлених вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Частиною першою статті 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня отримання позовної заяви.

Зазначений процесуальний строк надається суду для вирішення спору по суті, і такий закінчується на дату даного судового засідання, при цьому протягом цього строку позивачем не вчинено відповідних дій задля виконання вимог суду, викладених двічі в ухвалах.

          Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Ухвалами суду від 27.07.2011р., від 15.08.2011р. позивача було зобов’язано надати:

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору;

- оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви;

- в обгрунтування заявлених вимог представити витяг з реєстру обтяжень рухомого майна на підтвердження внесення/невнесення записів про обтяження згідно з договором застави від 25.12.2007р. (в разі невиконання зазначених вимог суду письмово зазначити причини які це зумовили);  

- належні докази, що підтверджують обставини викладені у позові, зокрема щодо протиправного відчуження відповідачем майна переданого в заставу за договором від 25.12.2007р. (відповідь УДАІ МВС про реєстрацію автомобілів за новими власниками; відомості про звернення з вимогами до відповідача, третьої особи, нового власника надати відповідні угоди, докази, які підтверджують відмову останніх у наданні документів);

- письмово зазначити про стан виконавчого провадження відкритого постановою від 14.06.2010р. (ВП № 2001394), надати усі постанови винесені державним виконавцем в ході  виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису № 1036 від 03.06.2010р.;

- довідку від державного реєстратора про знаходження ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто», ТОВ «Л-Сервіс»в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідку з  ЄДРПОУ) станом на дату прийняття даної ухвали; зобов’язано позивача направити копію даної ухвали та позовної заяви відповідачеві рекомендованим листом у випадку, якщо адреса, зазначена в довідці реєстратора буде іншою, аніж адреса вказана в позовній заяві.

Тобто, судом витребовувались конкретні документи від сторін спору, та письмові пояснення задля з’ясування обґрунтованості вимог позивача, а положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Суд не є органом яким вчиняються певні слідчі дії з метою доведення обґрунтованості вимог однієї із сторін спору, а обов’язок по доведенню обставин покладено положеннями ГПК України на сторін у справі, і в даному випадку на позивача. Право на звернення до суду обумовлюється фактом порушення прав особи станом на час звернення до суду, і зазначений факт порушення права має бути доведений належними доказами. Доведення факту порушення прав позивача не є обов’язком суду, яким в свою чергу надається оцінка доводам сторін з урахуванням представлених ними доказів.

Ненадання позивачем витребуваних судом відомостей та документів перешкоджає всебічно та об‘єктивно встановити обставини справи, повно дослідити обґрунтованість позовних вимог по справі та прийняти правильне та обґрунтоване рішення в межах встановлених процесуальних строків.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 12 000 грн. обґрунтовані порушенням прав позивача, як заставодержателя за договором застави від 25.12.2007р. неправомірним відчуженням автомобілів які перебували в заставі. Про обставини відчуження заставодавцем автомобілів на користь третіх осіб свідчать лише відповідні пояснення позивача, які не можуть вважатись належними доказами, в розумінні положень ст. 34 ГПК України.

          Окрім того, лише поясненнями позивача підтверджені відомості щодо відсутності реєстрації обтяження згідно з договором застави від 25.12.2007р. у реєстрі обтяжень рухомого майна, тоді як належним доказом відсутності таких записів є саме витяг з реєстру обтяжень рухомого майна, надання якого вимагалось від позивача ухвалами від 27.07.2011р., від 15.08.2011р..

Вирішення справи за наявними матеріалами є неможливим, та спричинене саме невиконанням вимог суду щодо надання витребуваних документів позивачем.

Вимоги суду, які в силу положень Господарського процесуального кодексу України є обов’язковими для всіх установ, підприємств, організацій позивачем не виконані, жодних поважних причин з яких виявилось неможливим з’ясувати відповідні обставини, надати суду витребувані документи (надіслати на адресу суду) на виконання вимог викладених в ухвалах суду від 27.07.2011р., 15.08.2011р., які надіслані сторонам 28.07.2011р., 16.08.2011р. (завчасно до призначеного судового засідання та з дотриманням строку передбаченого ст. 87 ГПК України) протягом тривалого строку (з 27.07.2011р.) позивачем не повідомлено, що відповідно унеможливлює вирішення спору по суті, перешкоджає встановленню дійсних обставин справи з метою з’ясування обґрунтованості заявлених вимог.  

Згідно ухвали суду від 15.08.2011р. позивача було попереджено про наслідки ухилення від виконання вимог суду, невиконання вимог ухвали та участі в судовому засіданні передбачені п. 5 ст. 81 ГПК України –залишення позову без розгляду, однак причин з яких виявилось неможливим виконання вимог суду протягом тривалого строку –з 27.07.2011р. суду не повідомлено, на розгляд суду подано заяву про забезпечення доказів, яка враховувалась судом ще при порушенні провадження у справі, оскільки була залучена до позову.

Згідно п.5 частини першої ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на наведене, враховуючи, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, позивач має право звернутись до суду в загальному порядку, суд вважає що позов має бути залишений без розгляду.

            Керуючись п.5 ч. 1 ст. 81, ст. 86  ГПК України, господарський суд, -          

УХВАЛИВ:

          Позов Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»залишити без розгляду.

       Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                               Р.І. Самсін