Постанова

від 27.09.2011 по справі 5016/1834/2011(7/87)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2011 р. Справа № 5016/1834/2011(7/87)

Колегія суддів Одеського апеляційного господарськог о суду у складі:

Головуючого судді: Бєл яновського В.В.,

Суддів: Ше вченко В.В.

Мирошнич енко М.А.

при секретарі - Рикові й О.М.,

за участю представників :

Від позивача: Савенко О.О.

Від відповідача: Герцун С.Ю.

розглянувши у відкритом у судовому засіданні

апеляційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю „Оптімус”

на рішення господарськ ого суду Миколаївської облас ті від 04.08.2011 року

та апеляційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю „Бізнес - Аналітик” на додаткове рішення го сподарського суду Миколаївс ької області від 12.08.2011 рок у

у справі № 5016/1834/2011(7/87)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Оптімус”

до відповідача: Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Бізнес - Аналітик”

про визнання недійсною додаткової угоди

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року Т ОВ „Оптімус” звернулося до г осподарського суду Миколаїв ської області з позовом до ТО В „Бізнес - Аналітик” про визн ання недійсною додаткової уг оди № 1 від 01.03.2011р. до контракту № 27398 від 23.12.2010р., укладеної між стор онами.

Позовні вимоги обґрунтов ані тим, що відповідно до укла деного контракту відповідач 28.12.2010 року передав у власність позивача 463 тн 678 кг соняшника з а ціною 4100 грн. за 1 тн загальною вартістю 1 901 081,65 грн. Відповідно до умов оспорюваної додатко вої угоди сторони на підстав і п. 5.2 контракту збільшили цін у поставленого соняшника в к ількості 463 тн 678 кг до 4350 грн. за 1 т н. Позивач вважає, що спірна до даткова угода, предметом яко ї було встановлення нової ці ни товару, суперечить ч.ч. 2, 3 ст . 632 ЦК України, а також ч. 7 ст. 180 ГК України та ч. 1 ст. 631 ЦК України, що є підставою для визнання ї ї недійсною згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

06.07.2011 року позивач подав до го сподарського суду Миколаївс ької області заяву про допов нення предмету позовних вимо г, згідно з якою просив стягну ти з відповідача грошові кош ти в сумі 115917,65 грн., як різницю мі ж вартістю соняшника, яка пер едбачена контрактом та спірн ою додатковою угодою, що підл ягає поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

ТОВ „Бізнес - Аналіти к” не визнало позов посилаюч ись на те, що доводи позивача з посиланням на ч.ч. 2, 3 ст. 632 ЦК Укр аїни є безпідставними, так як зобов' язання проведено нен алежним чином. Одночасно від повідач просив суд стягнути з позивача судові витрати в р озмірі 5000 грн. за юридичну допо могу адвоката.

Рішенням господарськ ого суду Миколаївської облас ті від 04.08.2011 року (суддя - Семен чук.) відмовлено повністю у за доволенні позовних вимог про визнання недійсною додатков ої угоди № 1 від 01.03.2011р. до контрак ту № 27398 від 23.12.2010р., укладеного між ТОВ „Оптімус” та ТОВ „Бізнес - Аналітик”.

Заяву ТОВ „Оптімус” в ід 06.07.2011р. про доповнення предме ту позовних вимог судом відх илено як таку, що не відповіда є приписам ч. 4 ст. 22 ГПК України і викладені в ній вимоги про с тягнення з відповідача 115917,65 гр н., судом не розглядалися.

Додатковим рішенням госп одарського суду Миколаївськ ої області від 12.08.2011 року, ухвал еним в порядку ст. 88 ГПК Україн и стягнуто з ТОВ „Оптімус” на користь ТОВ „Бізнес - Аналіти к” витрати на послуги адвока та в розмірі 1000 грн.

В апеляційній скарз і ТОВ „Оптімус” просить скас увати рішення господарськог о суду першої інстанції від 04. 08.2011 року у справі і прийняти но ве рішення, яким визнати неді йсною додаткову угоду № 1 від 0 1.03.2011р. до контракту № 27398 від 23.12.2010р. , укладену між сторонами, та ст ягнути з відповідача грошові кошти в сумі 115917,65 грн. Апеляцій на скарга обґрунтована невід повідністю деяких зроблених судом висновків обставинам справи та неправильним засто суванням норм матеріального і процесуального права, а сам е: ч. 2 ст. 632, ст. 631, ст. 1212 ЦК України, ч . 7 ст. 180 ГК України, ч. 4 ст. 22 ГПК Укр аїни.

Також до Одеського ап еляційного господарського с уду з апеляційною скаргою зв ернулося ТОВ „Бізнес - Аналіт ик”, в якій просить скасувати додаткове рішення господарс ького суду першої інстанції від 12.08.2011 року та винести нове, я ким стягнути з ТОВ „Оптімус” судові витрати за послуги ад воката в розмірі 5000 грн. Апеляц ійна скарга обґрунтована тим , що діючі норми процесуально го законодавства та норми ма теріального права не передба чають зменшення судових витр ат за послуги адвоката.

Обговоривши доводи а пеляційних скарг та заперече ння на них, вислухавши поясне ння представників сторін, до слідивши матеріали справи, п еревіривши правильність зас тосування судом норм матеріа льного та процесуального пра ва при прийнятті оскаржувани х рішень, колегія суддів вваж ає, що апеляційні скарги не пі длягають задоволенню з насту пних підстав.

Як вбачається з матеріалі в справи та встановлено місц евим господарським судом, 23.12.20 10 року між ТОВ „Оптімус” (поку пець) та ТОВ „Бізнес - Аналітик ” (продавець) було укладено ко нтракт № 27398, за яким продавець зобов' язався передати у вла сність покупця соняшник (тов ар), а покупець зобов' язався прийняти та оплатити товар н а умовах передбачених цим ко нтрактом.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 контракту виз начено, що загальна кількіст ь товару 500 тн; ціна за товар вст ановлюється у розмірі 4100 грн. з а 1 тн за умови відповідності я кісним показникам, зазначени м у розділі 2 контракту; загаль на сума контракту складає 2050002 грн.

Згідно з умовами п.п. 4.4, 5.1 конт ракту, датою передачі товару вважається дата зарахування товару на особовий рахунок п окупця і видачі заготівельни м підприємством підтверджую чих документів; оплата товар у, який передається за умовам и контракту здійснюється в н аціональній валюті України ш ляхом перерахування грошови х коштів на поточний рахунок Продавця протягом трьох бан ківських днів з моменту отри мання підтверджуючого склад ського документу заготівель ного підприємства про зараху вання товару на особовий рах унок покупця.

На виконання своїх зобов' язань за укладеним контракто м відповідач 28.12.2010 року передав у власність позивача 463 тн 678 кг соняшника за ціною 4100 грн. за 1 т н загальною вартістю 1 901 081,65 грн ., що підтверджується видатко вою накладною та актом прийм ання - передавання зерна від 28.12.2010р., а також складською квит анцією на зерно № 922 від 28.12.2010р.

Отже, за умовами п. 5.1 к онтракту оплатити отриманий товар позивач повинен був не пізніше 31.12.2010 року, шляхом пере рахування грошових коштів на поточний рахунок відповідач а. Проте, оплата отриманого то вару у встановлений договоро м строк позивачем проведена не була.

01.03.2011 року між ТОВ „Оптімус” (покупець) та ТОВ „Бізнес - Ана літик” (продавець) було уклад ено додаткову угоду № 1 до конт ракту № 27398 від 23.12.2010р., якою сторон и домовилися про наступне: ці на за 1тн соняшнику, поставлен ого 28.12.2010р. за даною угодою, скла дає 4350 грн.; інші умови контрак ту залишаються незмінними і сторони підтверджують за ним и свої зобов' язання; дана до даткова угода є невід' ємною частиною контракту № 27398 від 23.12 .2010р.

Після укладення даної дода ткової угоди позивач провів оплату отриманого від відпов ідача товару, що підтверджує ться платіжними дорученнями № 1207 від 13.04.2011р., № 1262 від 19.04.2011р., № 1321 від 19.05.2011р. та не заперечується ост аннім.

Позивач звернувся до госпо дарського суду з даним позов ом і просить суд визнати неді йсною додаткову угоду № 1 до ко нтракту № 27398 від 23.12.2010р. посилаюч ись на те, що товар було постав лено відповідачем 28.12.2010р., а спі рну додаткову угоду, предмет ом якої було встановлення но вої ціни товару, сторони укла ли 01.03.2011 року, тобто після того я к поставка товару відбулася, що на його думку суперечить ч .ч. 2, 3 ст. 632 ЦК України, а також ч. 7 с т. 180 ГК України, ч. 1 ст. 631 ЦК Украї ни.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК Укра їни, правочином є дія особи, сп рямована на набуття, зміну аб о припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, вирішуючи спір про визн ання договору або його части ни недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими зако н пов' язує визнання договор у (його частини) недійсним і на стання відповідних наслідк ів, а саме: відповідність з місту договору вимогам закон у, додержання встановленої ф орми договору; правоздатніст ь сторін за договором; у чому к онкретно полягає неправомір ність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнанн я недійсним правочину і наст ання відповідних наслідків в становлені статтями 215, 216 ЦК Ук раїни.

Так, відповідно до частин 1 т а 3 ст. 215 ЦК України підставою н едійсності правочину є недод ержання в момент вчинення пр авочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені части нами першою - третьою, п' ят ою та шостою статті 203 цього Ко дексу, відповідно до яких, змі ст правочину не може супереч ити цьому Кодексу, іншим акта м цивільного законодавства , а також моральним засада м суспільства; особа, яка вчин яє правочин, повинна мати нео бхідний обсяг цивільної дієз датності; волевиявлення учас ника правочину має бути віль ним і відповідати його внутр ішній волі; правочин має бути спрямований на реальне наст ання правових наслідків, що о бумовлені ним; правочин, що вч иняється батьками (усиновлюв ачами), не може суперечити пра вам та інтересам їхніх малол ітніх, неповнолітніх чи непр ацездатних дітей.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції про відсутність прав ових підстав для визнання ос порюваної додаткової угоди н едійсною з огляду на те, що час тини 2, 3 ст. 632 ЦК України, ч. 7 ст. 180 Г К України та ч. 1 ст. 631 ЦК України , на які посилається позивач я к на підставу для визнання ос порюваної угоди недійсною, н е встановлюють умов, за яких п равочин визнається недійсни м, а встановлюють лише загаль ні положення про договір та й ого умови, а саме: строк догово ру та ціна в договорі. Проте, н едійсність правочину має бут и визначено безпосередньо у правовій нормі (нікчемні). Пра вочин може бути визнано неді йсним також у випадку, коли йо го укладено з дефектом суб'єк тного складу волі (оспорюван і).

Однак, із змісту позовної за яви позивача вбачається, що п озивач фактично просить суд переглянути визначену сторо нами ціну партії товару у кіл ькості 463 тн 678 кг поставленого 28.12.2010 року на виконання умов кон тракту, не оплаченого позива чем у встановлений строк, а не встановити юридичний факт - невідповідність правочину в имогам закону або суб'єктном у складу волі, з встановлення м якого настають певні право ві наслідки.

Так, відповідно до ст. 632 ЦК Ук раїни ціна в договорі встано влюється за домовленістю сто рін.

У випадках, встановлених за коном, застосовуються ціни (т арифи, ставки тощо), які встано влюються або регулюються упо вноваженими органами держав ної влади або органами місце вого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встано влених договором або законом .

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускаєт ься.

Згідно з ст. 599 ЦК України зоб ов'язання припиняється викон анням, проведеним належним ч ином.

Статтею 610 ЦК України визнач ено, що порушенням зобов'язан ня є його невиконання або вик онання з порушенням умов, виз начених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передб ачено, що у разі порушення зоб ов'язання настають правові н аслідки, встановлені договор ом або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.

Судом установлено , що позивач порушив своє зобо в' язання за контрактом щодо оплати отриманого товару в у становлений строк.

Також, судом установлено, що додаткова угода № 1 від 01.03.2011р . до контракту, наслідком укла дення якої є встановлення но вої ціни поставленого товару , укладена за взаємною згодою обох сторін, тобто за їх вільн им волевиявленням. При цьому , сторони дійшли згоди про те, що ціна за 1 тн партії товару, п оставленого 28.12.2010 року та не опл аченого покупцем в установле ний строк, складає 4350 грн.

Відповідно до ст. 604 ЦК Україн и зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про з аміну первісного зобов'язанн я новим зобов'язанням між тим и ж сторонами (новація).

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України т а ч. 7 ст. 180 ГК України, яка містит ь аналогічні положення, з акінчення строку договору не звільняє сторони від відпов ідальності за його порушення , яке мало місце під час дії до говору.

Отже, відсутні підстави вва жати оспорювану додаткову уг оду до контракту такою, що суп еречить частинам 2, 3 ст. 632 ЦК Укр аїни, ч. 7 ст. 180 ГК України, ч. 1 ст. 631 ЦК України.

Порушення господарським с удом першої інстанції процес уальних прав позивача в проц есі розгляду даної справи по суті, судом апеляційної інст анції не встановлено.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України в становлено, що до початку роз гляду господарським судом сп рави по суті позивач має прав о змінити предмет або підста ву позову шляхом подання пис ьмової заяви.

Оскільки поданою після поч атку розгляду господарським судом справи по суті заявою п ро доповнення предмету позов них вимог від 06.07.2011р. позивач фа ктично заявив окрему додатко ву позовну вимогу до відпові дача, що не відповідає припис ам ч. 4 ст. 22 ГПК України, то суд пе ршої інстанції правомірно за лишив цю заяву без розгляду, з азначивши про це у мотивувал ьній частині судового рішенн я, що відповідає вимогам ст. 84 Г ПК України щодо змісту судов ого рішення.

З урахуванням наведених пр авових положень та встановле них обставин даної справи ко легія суддів вважає, що позив ач необґрунтовано звернувся до господарського суду з дан им позовом і суд, відповідно, п рийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позов у.

Викладені в апеляційній с карзі доводи позивача не зас луговують на увагу, оскільки не спростовують висновків м ісцевого суду, а є наслідком п омилкового довільного тлума чення скаржником норм матері ального права, якими він обґр унтовує свої вимоги і які, як в же було зазначено вище, не вст ановлюють умов, за яких право чин визнається недійсним.

Отже, враховуючи вищевикла дене колегія суддів не вбача є підстав для скасування оск аржуваного рішення господар ського суду першої інстанції .

Стосовно стягнення з позив ача 5000 грн. витрат по сплаті пос луг адвоката, то колегія судд ів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій ч астині з огляду на таке.

Відповідно до ст. 44 ГПК Украї ни, такі послуги входять до ск ладу судових витрат та підля гають розподілу за правилами ст. 49 цього Кодексу, згідно з ч. 5 якої суми, які підлягають сп латі за послуги адвоката, пов 'язані з розглядом справи, пок ладаються: при задоволен ні позову - на відповідача; при відмові в позові - на пози вача; при частковому задовол енні позову - на обидві сторон и пропорційно розміру задово лених позовних вимог.

При цьому, судовою колегією приймається до уваги те, що в контексті ст.44 ГПК України, су дові витрати за участь адвок ата при розгляді справи підл ягають сплаті лише в тому вип адку, якщо вони сплачені адво кату стороною, котрій такі по слуги надавались, та їх сплат а підтверджується відповідн ими фінансовими документами .

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплат і за послуги адвоката, визнач аються у порядку, встановлен ому Законом України "Про адво катуру".

Частиною 1 ст. 12 Закону Україн и "Про адвокатуру" встановлен о, що оплата праці адвоката зд ійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичн ою особою і адвокатським об' єднанням чи адвокатом.

Як встановлено судом першо ї інстанції та підтверджуєть ся матеріалами справи, в якос ті доказів отримання адвокат ських послуг та їх оплати пре дставником відповідача були надані договір № 05/06 від 21.06.2011р. пр о надання юридичної допомоги , укладений між ТОВ „Бізнес - А налітик” та адвокатом ОСОБ А_1., свідоцтво про право на з аняття адвокатською діяльні стю № 381 видане ОСОБА_1., квит анція до прибуткового касово го ордеру про сплату 5000 грн.

З наданого суду договору № 0 5/06 від 21.06.2011р. не можна зробити по вноцінний висновок про обсяг наданих адвокатом ОСОБА_1 . послуг та їх вартість (зокре ма, складання письмових заяв , клопотань, тощо), оскільки ві н містить лише інформацію що до обов' язку адвоката збері гати конфіденційність отрим аної від відповідача інформа ції та представляти інтереси відповідача і захищати його права в суді.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку з врахуванням ступеню складності спірних правовідносин, тривалості ро згляду даної справи (2 судових засідання в суді першої інст анції протягом двох місяців) , наявного в справі беззмісто вного відзиву на позовну зая ву підготовленого адвокатом ОСОБА_1., а також з огляду н а розумну необхідність судом першої інстанції було обґру нтовано зменшено розмір вит рат на послуги адвоката, які п ідлягають стягненню з позива ча.

Відносно доводів скаржник а на обґрунтування вимог вик ладених в апеляційній скарзі слід зазначити, що місцевим с удом надано вичерпну оцінку правовій природі витрат на п ослуги адвоката, вірно засто совано норми матеріального і процесуального права і прий нято законне додаткове рішен ня у справі.

Відомості та обставини вик ладені в апеляційній скарзі не спростовують ґрунтовних т а мотивованих висновків місц евого суду, доводи про поруше ння норм матеріального і про цесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, а тому враховуючи вищевикладе не колегія суддів не знаходи ть підстав для скасування до даткового рішення господарс ького суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Г ПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області в ід 04.08.2011 року, а також додаткове рішення господарського суду Миколаївської області від 12.0 8.2011 року у справі № 5016/1834/2011(7/87) з алишити без змін, а апеляційн і скарги Товариства з обмеже ною відповідальністю „Оптім ус” та Товариства з обмежено ю відповідальністю „Бізнес - Аналітик” - без задоволення.

Постанова набирає з аконної сили з дня її прийнят тя і може бути оскаржена у ка саційному порядку до Вищого господарського суду України .

Головуючий суддя Бєляновський В.В.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.