Повістка

від 12.08.2011 по справі 5016/1834/2011(7/87)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"12" серпня 2011 р.Справа № 5016/1834/2011(7/87) м. Миколаїв

За заявою відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Аналітик» , 54042, м.Миколаїв, вул.Авангардна, 2-А

До позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус» , 1. 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна ім.Леніна, 29 А; 2. 49033, м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 122

Про: винесення додаткового рішення.

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Аналітик» звернулось до господарського суду з заявою № б/н від 04.08.2011 року в якій просить суд винести додаткове рішення по справі яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Аналітик» 5000,00 грн. судових витрат за послуги адвоката.

В обґрунтування вказаних вимог ТОВ «Бізнес-Аналітик» зазначає, що підприємством в ході розгляду справи був наданий відзив по суті заявлених позовних вимог позивача, у вказаному відзиві відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог ТОВ «Оптімус» відмовити та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн. понесені останнім при розгляді справи. Оскільки 04.08.2011 року господарським судом Миколаївської області було прийнято рішення по справі про відмовлення в задоволенні позовних вимог ТОВ «Оптімус» до ТОВ «Бізнес-Аналітик» про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 від 01.03.2001 року до Контракту № 27398 від 23.12.2010 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімус» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Аналітик» , - відповідач вважає, що понесені ним судові витрати на підставі ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на позивача. Оскільки суд в своєму рішенні не вирішив питання про розподіл вказаних витрат відповідач просить суд винести додаткове рішення яким стягнути з ТОВ «Оптімус» на користь ТОВ «Бізнес-Аналітик» 5000,00 грн. судових витрат за послуги адвоката.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Аналітик» підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

04.08.2011 року господарським судом Миколаївської області було прийнято рішення по справі № 5016/1834/2011(7/87) яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Оптімус» до ТОВ «Бізнес-Аналітик» про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 від 01.03.2001 року до Контракту № 27398 від 23.12.2010 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімус» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Аналітик» відмовленню повністю.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Аналітик» надано до господарського суду заяву № б/н від 04.08.2011 року в якій просить суд винести додаткове рішення по справі яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Аналітик» 5000,00 грн. судових витрат за послуги адвоката.

В підтвердження понесення вказаних витрат відповідачем додав Договір про надання юридичної допомоги № 05/06 від 21.06.2011 року з адвокатом ОСОБА_1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я ОСОБА_1 № 381 від 01.10.2005 року, а також докази оплати послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн., про що свідчить квитанція № б/н від 21.06.2011 року.

У відповідності до вимог ст. 44 ГПК України, - судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката , витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 5 ст. 49 ГПК України, - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача ; при відмові в позові - на позивача ; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 88 ГПК України встановлено, що - господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Відповідно до п. 10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 року № 02-5/78 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України зі змінами та доповненнями, - витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. (пункт 10 в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/609).

Так, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. З огляду на обставини конкретної справи, складність спору, суд може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи, що при прийнятті рішення по справі № 5016/1834/2011 (7/87) не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат понесених відповідачем пов'язаних з розглядом справи, суд з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи приходить до висновку, що на позивача слід покласти судові витрати в розмірі 1000,00 грн. за послуги адвоката. При цьому, слід зазначити і те, що розглянутий у даній справі спір не відноситься до категорії надто складних.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 88 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус» ( 1. 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна ім.Леніна, 29 А; 2. 49033, м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 122, р/р 26007132241001 в ПАО КБ Приватбанк м.Дніпропетровськ, МФО 305299, ОКПО 24613799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Аналітик» (54042, м.Миколаїв, вул.Авангардна, 2-А, р/р 26005017825001 в відділенні № 26 філії АКБ Імексбанк , МФО 326825, ОКПО 31160061) витрати за послуги адвоката в розмірі 1000,00 грн.

СуддяОСОБА_2