Рішення

від 20.05.2008 по справі 26/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  20.05.08                                                                                                         Справа № 26/29

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингової компанії „Лізинг –Торговий дім”, м. Львів

до відповідача: Малого підприємства „Мирослав”, с. Блажів Самбірського району Львівської області

про стягнення 8 299,13 грн.                                                                                               

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Голець В.М. –представник (довіреність № 2 від 06.05.2008 р.)

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія „Лізинг –Торговий дім”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Малого підприємства „Мирослав”, с. Блажів Самбірського району Львівської області про стягнення 8 299,13 грн.

Ухвалою суду від 21.04.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 07.05.2008 р. Ухвалою суду від 07.05.2008 р. розгляд справи відкладався до 20.05.2008 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимогу встановленому порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

24.02.2002 р. між сторонами укладено договір фінансового лізингу № 11/02/лк (далі по тексту –договір).

Згідно умов договору позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти на умовах фінансового лізингу, відповідно до заявки-замовлення від 24.02.2002 р., майно, що визначене в акті прийому-передачі, додаток № 1 до даного договору, на загальну суму 23 250,00 грн.

Позивач свої зобов'язання перед відповідачем по договору виконав належним чином, а саме передав відповідачу майно, що підтверджується підписаним обома сторонами актом прийому-передачі майна від 24.02.2002 р. на загальну суму 23 250,00 грн. (копія акту міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що Лізингоодержувач (відповідач) проводить оплату лізингових платежів в розмірах та в терміни, які вказані в Додатку № 2 до даного договору, на поточний рахунок Лізингодавця (позивача).

Згідно додатку № 2 до договору, відповідач зобов'язувався сплатити останній платіж до 01.03.2005 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати лізингових платежів належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 8 299,13 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Малого підприємства „Мирослав”, с. Блажів, Самбірський район, Львівська область (р/р 260096729 в ЛОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570, код ЄДРПОУ 23969652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингової компанії „Лізинг –Торговий дім”, м. Львів, вул. Володимира Великого, 16 (р/р 260051777 у ЛОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570, код ЄДРПОУ 25551215) 8 299 грн. 13 коп. заборгованості, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.   Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.