Рішення

від 08.07.2008 по справі 4/142/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/142/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "08" липня 2008 р.                                                 Справа №  4/142/08

Позивач:          Товариство з обмеженою відповідальністю “Южполіграфсервіс”

                              вул. Доброхотова, 19-а, м. Херсон, 73000

Відповідач:           Дочірнє підприємство Видавничого дому “Флагман-Н” Товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-Н”

вул. Адмірала Макарова, 48, м. Миколаїв, 54001

Суддя Т.М.Дубова,

ПРИСУТНІ:

Від позивача             Гринишак М.М. дов.  від 20.06.08рр.

Від відповідача            Делік А.О. керівник

  Сафронов Ю.І. дов. від 27.05.2008р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення 25971,30 грн. з яких: 20519,64 грн. сума основного боргу, 4901,25 грн. сума інфляційних витрат,  550,41 грн. 3% річних

Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що по видатковим накладним на загальну суму 22735.90грн. він не отримував продукцію. На визначених накладних відсутній підпис довіреної особи про її отримання, що є порушенням приписів п.2.4 Положення про документальне    забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Розглянувши матеріали справи  , заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача 25971,30 грн. з яких: 20519,64 грн. сума основного боргу за поліграфічну продукцію, 4901,25 грн. сума інфляційних витрат,  550,41 грн. 3% річних, посилаючись на ст.ст.205, 206 ЦК України, ст.181 ГК України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обгрунтовані та задоволенню не підлягають , виходячи з наступного:

Починаючи з 1.05.07 до 31.10.07 позивач виготовлював та передавав відповідачеві поліграфічну продукцію, як визначено в позові на загальну суму 66829,30 грн.

Як доказ поставки продукції на визначену суму, позивачем надано відповідні рахунки, накладні, акт звірки розрахунків від 25.10.07р. та гарантійний лист відповідача № 116 від 25.10.07р. (а.с. 46-91, 29).

Згідно  статті 181. ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          З огляду на викладене,  поставлена поліграфічна продукція на загальну суму 46310,06 грн. вважається поставленою за разовими договорами купівлі-продажу, оскільки  накладні( а.с. 61,62,71,72, 75, 78, 80-83, 87-91) містять всі істотні умови договору, підписані представниками обох сторін та скріплені печатками, визнані та оплачені відповідачем.

Згідно ст.206 ЦК України юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідач не оплатив продукцію на суму 20519,64 грн., вважає, що переплатив 2216.26грн.,  заперечує її отримання за видатковими накладними на загальну суму 22735,90 грн. №№ 39/07 від 11.07.07р. на суму 2417,10грн.;  №06/09 від 05.09.07р. на суму 2317,20 грн.;  № 29/09 від 12.09.07р. на суму 2367,30 грн.;  № 52/09 від 19.09.07р. на суму 2367,30 грн.; № 75/09 від 26.09.07р. на суму 2367,30 грн.; № 11/10 від 03.10.07р. на суму 2367,30 грн.; № 22/10 від 04.10.07р. на суму 1430,50 грн.;  № 37/10 від 10.10.07р. на суму 2367,30 грн.; № 61/10 від 17.10.07р. на суму 2367,30 грн.; № 90/10 від 24.10.07р. на суму 2367,30 грн.

Визначені накладні не можуть бути прийняті судом як доказ поставки та передачі продукції відповідачу, оскільки не відповідають вимогам п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверд. наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстр. в Міністерстві    юстиції України      05 червня 1995 р. за N 168/704(далі- Положення), згідно якого первинні  документи  (на  паперових  і  машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа,  дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до п.п. 2, 15 Інструкції  про  порядок  реєстрації  виданих,  повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей , затверд. наказом Міністерства фінансів  України від 16 травня 1996 р.  N 99,  зареєстровано в Міністерстві   юстиції України 12 червня 1996 р.  за N 293/1318 ,   товарно-матеріальні цінності  відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.    Відповідальність     за     дотримання     постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей.

 Вищевказані накладні не містять відомості про документ, що засвідчує особу-одержувача , № та дату доручення, за яким він одержував продукцію, його підпису та печатки відповідача, а акт звірки розрахунків від 25.10.07р., згідно якого продукцію поставлено на 61965,56 грн..,(в позові визначено суму 66829,30 грн.)  та гарантійний лист № 116 від 25.10.07р.  не є документами первинного бухгалтерського обліку у розумінні п.2.4 Положення , тому не можуть бути визнані судом належними доказами.

За таких обставин в позові в частині основного боргу слід відмовити. Задоволенню не підлягають також нараховані позовичем 4901,25 грн. суми інфляційних витрат,  550,41 грн. 3% річних щодо кожної накладної, оскільки матеріали справи  не містять доказів і, позивачем не доведено узгоджені сторонами строки розрахунків, або інший документ, на підстав якого відповідач повинен був розраховуватися в день видачі видаткової накладної.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,

на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Позивач свої вимоги належним чином не довів.

Враховуючи викладене, в позові  слід відмовити повністю, судові витрати   віднести на позивача .

Керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України ,  господарський суд –

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

          Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

   Суддя                                                        Т.М.Дубова