Рішення

від 24.06.2008 по справі 26/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  24.06.08                                                                                                         Справа № 26/108

24.06.2008 р.                                                                                                     Справа № 26/108

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжкомбуд”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Ерго”, с. Малехів Жовківського району Львівської області

про стягнення 38 082,79 грн.                                                                                               

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Петруняк Є.В. –адвокат (довіреність б/н від 16.05.2008 р.)

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Інжкомбуд”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Ерго”, с. Малехів Жовківського району Львівської області про стягнення 38 082,79грн.

Ухвалою суду від 27.05.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.06.2008 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 27.05.2008 р. не виконав, проти позовних вимогу встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча по час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення №№ 2973059, 2973067.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

14.06.2006 року між сторонами укладено договір постачання товару № 14/06 (далі по тексту –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язувався постачати, а відповідач приймати та оплачувати на умовах та в порядку, визначеному договором, товари в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях та накладних.

Відповідно до видаткових накладних № РН-57 від 23 червня 2006 року, № РН-59 від 23 червня 2006 року, № РН-60 від 23 червня 2006 року, № РН-64 від 05 липня 2006 року, № РН-65 від 10 липня 2006 року, № РН-53 від 11 липня 2006 року, № РН-66 від 14 липня 2006 року, № РН-67 від 14 липня 2006 року,  № РН-68 від 14 липня 2006 року,  № РН-70 від 17 липня 2006 року, № РН-71 від 17 липня 2006 року, № РН-0000113 від 29 березня 2007 року та довіреності ЯНВ № 370897 від 28 березня 2007 року виданої відповідачем Квачу Роману Степановичу на отримання товару від позивача, - відповідачем отримано від позивача товар (будівельне обладнання) на загальну суму 88 827,06 грн. (копії видаткових накладних та довіреності містяться в матеріалах справи).

Відповідач здійснив часткову оплату прийнятого від позивача товару на загальну суму  60 825,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків здійснений засобом факсимільного зв'язку станом на 01 червня 2007 року.

Таким чином, відповідач лише частково виконав зобов'язання, чим порушив умови укладеного договору, а саме - п. 1.1. щодо оплати товару, що змусило позивача звернутись в господарський суд за захистом порушеного права.

Вищевказаний договір укладений сторонами у відповідності з ст. 139 ГК України за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Зокрема, у відповідності до ст. 627 ЦК України, яка передбачає свободу укладення договору, а також ст. 628 ЦК України, яка передбачає вимоги щодо змісту укладення договору, які сторонами обумовлені.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, тому відповідач зобов'язаний виконати п. 1.1. договору –оплатити вартість отриманого товару на умовах та в порядку, визначеному договором, товари в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях та накладних.

Крім того, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, що передбачено п. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України. В даному випадку сторони за взаємною згодою не вчиняли відмови від виконання зобов'язань, які випливають з умов договору. Тобто, вищевказаний договір укладений сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства та зобов'язання, які виникають з нього повинні виконуватися належним чином. Однак, відповідачем станом на момент подання позову такі зобов'язання виконані лише частково, чим порушено умови укладеного договору.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності ж з ст. 612 цього ж Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.1. договору відповідач зобов'язувався оплатити вартість прийнятого товару до 5 числа наступного місяця за реалізований товар станом на останній день місяця. Факт отримання товару відповідачем підтверджується переліченими вище товарно-транспортними накладними та довіреністю. В даному випадку відповідачем не дотримано вимог щодо, встановленого п. 6.1. договору, строку виконання зобов'язання по оплаті товару.

Станом на день подання позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар склала суму в розмірі 28 002,06 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625  ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 7 140,52 грн. та 3% річних на загальну суму 700,05 грн.

Згідно п. 9.6. договору, за несвоєчасну оплату товару відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачуваного товару за кожен день прострочення. Отже, позивачем на підставі договору, згідно з ст.ст. 230, 231 ГК України, ст.ст. 549-551 ЦК України, нараховано пеню, в розмірі обумовленому договором, на загальну суму 2 240,16 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, суд виходи з наступного:

У відповідності до укладеного між адвокатом Петруняком Є.В. та позивачем договору про підготовку та проведення господарської справи № 04/05-2 від 23 квітня 2008 року, Петруняком Є.В., який є адвокатом у відповідності до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 763 від 07 жовтня 1998 року, було надано позивачу послуги з підготовки та проведення господарської справи по стягненню боргу з відповідача. Згідно п. 3.1. вказаного договору, сума винагороди адвоката Петруняка Є.В. за надані ним послуги, складає 8 000,00 грн. Керуючись п. 3.2. цього ж договору, позивач здійснив оплату послуг, наданих адвокатом Петруняком Є.В. шляхом перерахування на поточний рахунок останнього вказаної у п. 3.1. договору, суми, що підтверджується платіжним дорученням № 1702 від 15 травня 2008 року.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У відповідності до ч. 3 ст. 48 ГПК України –витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. В свою чергу, ст. 12 вказаного Закону вказує на угоду, укладену між адвокатом та юридичною особою –як на підставу для проведення розрахунку за надані ним послуги. При цьому, чинним законодавством України не встановлено обмежень щодо визначення адвокатом вартості наданих ним послуг. Стаття 59 Конституції України зазначає, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України –суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 525, 526, 530, 549-551, 610, 612, 625, 627, 628, 629 ЦК України, ст.ст. 139, 193, 230, 231 ГК України, та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Ерго”, с. Малехів, вул. Коновальця, 31 „б”, Жовківський район, Львівська область (р/р 26006276263001 в ЗГРУ Приватбанку м. Львова, МФО 325321, код ЄДРПОУ 22356269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжкомбуд”, м. Львів, вул. Персенківка, 48 (р/р 26009320051301 в філії ВАТ „КБ „Надра” ЛРУ м. Львів, МФО 325978, код ЄДРПОУ 32713139) 28 002 грн. 06 коп. основного боргу, 2 240 грн. 16 коп. пені, 7 140 грн. 52 коп. інфляційних втрат, 700 грн. 05 коп. –3% річних, 381 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 8 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3.   Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.