Постанова

від 11.11.2015 по справі 26/108-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 26/108-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2015 про повернення заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2012 за нововиявленими обставинами у справі Господарського суду№ 26/108-12 Київської області за позовомпрокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі державної інспекції сільського господарства в Київській області до 1) Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, 2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 провизнання недійсним розпорядження та договору оренди земельної ділянки в судовому засіданні взяли участь представники:

прокурор відділу ГПУ Суходольський С.М., посв. від 05.09.2013 № 020273; позивача:не з'явились; відповідача-1:не з'явились; відповідача-2:ОСОБА_2., дов. від 08.02.2014; ОСОБА_3., дог. від 30.07.2014;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.10.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2013, позов прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі державної інспекції сільського господарства в Київській області задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області 10.01.2005 № 8 "Про передачу в оренду земельної ділянки під розміщення кафе-магазину приватному підприємцю ОСОБА_1"; визнано недійсним договір оренди землі від 18.01.2005, укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Підприємець), щодо земельної ділянки площею 0,20 га вартістю 4 725,40 грн., розташованої на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А. і зареєстрований в реєстрі за № 48, а також зареєстрований у Київській регіональній філії Центру ДЗК № 11 в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 040534200003 від 08.02.2005 та скасовано його державну реєстрацію; зобов'язано Підприємця повернути орендовану земельну ділянку площею 0,20 га на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області до власності держави.

У квітні 2015 року Підприємець звернулась до Господарського суду Київської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2012 за нововиявленими обставинами, у якій просила скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заяву Підприємця мотивовано наявністю істотної обставини, яка не була їй відома на час вирішення спору, а саме договору від 22.11.2004 № 204 на виготовлення проекту землеустрою.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2015 (суддя Щоткін О.В.) заяву Підприємця про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2012 за нововиявленими обставинами повернуто на підставі пункту 1 частини шостої статті 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 (колегія суддів: Ільєнок Т.В., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.) ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2015 залишено без змін.

Вказані ухвалу та постанову мотивовано тим, що заява про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами подана Підприємцем з пропуском процесуального строку, встановленого частиною першою статті 113 ГПК України.

Підприємець звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 та ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2015 про повернення заяви за нововиявленими обставинами та передати заяву до суду першої інстанції для розгляду по суті. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємець обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. 112 ГПК України та окремі роз'яснення постанови пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що призвели до судової помилки.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу Підприємця до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм процесуального права при прийнятті ухвали та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємця не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Однією з підстав для перегляду судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

В заяві про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2012 за нововиявленими обставинами Підприємець посилається на договір від 22.11.2004 № 204 на виготовлення проекту землеустрою, який вона вважає істотною обставиною, яка не була їй відома на час вирішення спору.

Порядок і строк подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами врегульовано статтею 113 ГПК України, за приписами частини першої та пункту 1 частини другої якої судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин , що стали підставою для перегляду судового рішення. У випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 ГПК України строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Як було з'ясовано господарськими судами попередніх інстанції і підтверджується матеріалами справи, Підприємець є однією із сторін договору від 22.11.2004 № 204 на виготовлення проекту землеустрою. Цей договір підписаний безпосередньо Підприємцем та скріплений її печаткою, що свідчить про обізнаність Підприємця з його існуванням з 22.11.2004, тобто ще 10 років 5 місяців тому.

Саме рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2012 набрало законної сили 05.03.2013 відповідно до частини п'ятої ст. 85 ГПК України, після його перегляду апеляційним господарським судом.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 113 ГПК України заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.

Враховуючи пропуск Підприємцем строку для подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2012 за нововиявленими обставинами, встановленого частиною першою статті 113 ГПК України, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правомірного та обґрунтованого висновку про повернення її заявникові відповідно до положень пункту 1 частини шостої статті 113 ГПК України.

Доводи Підприємця, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, не спростовують їх висновків та не впливають на них, а тому відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємця не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 112 та 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі № 26/108-12 Господарського суду Київської області - без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський