Рішення

від 16.06.2011 по справі 10/88пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.06.11 р. Сп рава № 10/88пн

Суддя господарського суд у Донецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового зас ідання Прудніковій Н.В.

розглянув у відкритому суд овому засіданні господарськ ого суду справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. До нецьк

до відповідача: Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

про визнання права власнос ті

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_1 - о собисто (паспорт НОМЕР_2)

від відповідача: ОСОБА_2 - особисто (паспорт НОМЕР _3)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Фізична особа - пі дприємець ОСОБА_1, звернув ся до господарського суду До нецької області з позовом до Фізичної особи - підприємц я ОСОБА_2 про визнання пра ва власності на реконструйов ане вбудоване приміщення під кафе загальною площею 130,7 кв.м. , розташоване за адресою: АД РЕСА_1.

В подальшому позивачем бул о письмово пояснено суду, що н им було допущено технічну по милку в позовній заяві щодо п лощі спірного приміщення, та замість „133,1 кв.м.” помилково з азначено „130,7 кв.м.”.

Наявність такої описки під тверджується матеріалами сп рави, а тому позовними вимога ми, які розглядаються господ арським судом в межах даної с прави, є визнання за Фізичною особою - підприємцем ОСОБ А_1 права власності на рекон струйоване вбудоване приміщ ення під кафе загальною площ ею 133,1 кв.м., розташоване за адре сою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилався на те , що відповідачем, без його зго ди здійснено реконструкцію о рендованого у позивача майна , належного останньому на пра ві власності, внаслідок чого утворився новий об' єкт нер ухомості, план якого не відпо відає Технічному паспорту на лежного позивачу приміщення станом на 14.11.2002 року, що зумовил о те, що право власності на спі рне майно документально не о формлено.

Відповідачем, згідно з нада ними суду 06.06.2011 року письмовими поясненнями, проти позовних вимог не заперечив, та поясни в суду, що ним, в процесі корис тування приміщенням, орендов аним у позивача, було здійсне но невід' ємні поліпшення ць ого об' єкту без згоди оренд одавця.

Розглянувши матеріали спр ави, вислухавши пояснення пр едставників сторін, присутні х у судовому засіданні, суд ВС ТАНОВИВ:

Згідно договору купівлі-пр одажу приміщення № 1/820 від 27.06.1996 р оку позивачем було придбано приміщення загальною площею 130,7 кв.м., яке знаходиться за адр есою: АДРЕСА_1.

На підставі договору купів лі-продажу № 1/820 від 27.06.1996 року та а кту прийому-передачі від 05.07.1996 р оку, позивачу видано свідоцт во про власність № 10 від 08.07.1996 рок у. Відповідно до наведеного с відоцтва позивач є власником майна - приміщення площею 130 ,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, виходячи зі змі сту норм статей 204, 316-317, 328 ЦК Украї ни, позивач з 1996 року є добросов існим набувачем та власником приміщення загальною площею 130,7 кв.м., яке знаходиться за адр есою: АДРЕСА_1, отриманого на підставах, що передбачені договором та не заборонені з аконом.

На підставі рішення Авдіїв ської міської ради від 09.12.2010 рок у за № 6/3-43 між орендодавцем - А вдіївською міською радою та орендарем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 22.12.2010 ро ку було укладено договір оре нди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а о рендар приймає в строкове пл атне користування земельну ділянку несільськогосподар ського призначення площею 0,016 5 га для розміщення та обслуго вування вбудованого в житлов ий будинок приміщення магази ну за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 4 наведеного догов ору земельна ділянка передає ться в оренду для розміщення та обслуговування вбудовано го в житловий будинок приміщ ення магазину.

Договір укладено до 09.12.2013 рок у (п. 8 договору).

Договір оренди землі зареє стровано у Ясинуватському ра йонному відділі Державного п ідприємства „Центр Державно го земельного кадастру”, про що у Державному реєстрі земе ль 27.12.2010 року вчинено запис під № 04.10.178.00060.

Таким чином, позивачем у вст ановленому законом порядку н абуто право користування зем ельною ділянкою площею 0,0165 га д ля розміщення та обслуговува ння вбудованого в житловий б удинок приміщення магазину з а адресою: АДРЕСА_1, на якій розташовано спірний об' єкт нерухомості.

17.01.2011 року між Фізичною особо ю - підприємцем ОСОБА_1 (о рендодавцем) та Фізичною осо бою - підприємцем ОСОБА_2 (орендарем) було укладено дог овір оренди нежитлового прим іщення, відповідно до умов як ого орендодавцем надано орен дарю в строкове платне корис тування (оренду) нежитлове пр иміщення загальною площею 130,7 кв.м., що знаходиться за адрес ою: АДРЕСА_1.

Приміщення, щодо якого між с торонами було укладено догов ір оренди від 17.01.2011 року, було пе редано позивачем відповідач у згідно акту приймання-пере дачі приміщення від 28.02.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено обом а сторонами, відповідач, під ч ас користування орендованим у позивача приміщенням здій снив його реконструкцію, вна слідок чого утворився спірни й об' єкт нерухомості: вбудо ване приміщення під кафе заг альною площею 133,1 кв.м., розташо ване за адресою: АДРЕСА_1. В сі поліпшення було здійснено відповідачем без згоди орен додавця.

За результатами технічної інвентаризації, проведеної Комунальним підприємством „ Ясинуватське Бюро технічної інвентаризації”, станом на 07. 06.2011р. складено технічний паспо рт, в якому відображено конст руктивні елементи та технічн і характеристики реконструй ованого майна, розташованого в АДРЕСА_1.

Відповідачем на адресу поз ивача було направлено листа з пропозицією передати право власності на нежитлове прим іщення відповідачу, або відш кодувати йому понесені затра ти на реконструкцію орендова ного приміщення в розмірі 134124,0 0 грн.

Як зазначалось, позивач зве рнувся до суду з вимогою про в изнання за ним права власнос ті на реконструйоване вбудов ане приміщення під кафе зага льною площею 133,1 кв.м., розташов ане за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.16 Цивільно го кодексу України способами захисту цивільних прав та ін тересів може бути визнання п рава.

Таким чином, позов про визна ння права власності - це недог овірна вимога про констатаці ю перед третіми особами факт у приналежності позивачу пра ва власності на спірне майно , не поєднане з конкретними ви могами про повернення майна чи усунення інших перешкод, н е пов' язаних з позбавленням володіння.

Відповідно до приписів ст.с т.317, 320 Цивільного кодексу Укра їни, власникові належать пра во володіння, користування т а розпорядження майном.

Спірне нерухоме майно є май ном, яке утворилось внаслідо к здійсненої відповідачем ре конструкції приміщення, нале жного позивачу на праві влас ності.

Відповідно до ст. 778 Цивільно го кодексу України наймач мо же поліпшити річ, яка є предме том договору найму, лише за зг одою наймодавця. Якщо поліпш ення можуть бути відокремлен і від речі без її пошкодження , наймач має право на їх вилуче ння. Якщо поліпшення речі зро блено за згодою наймодавця, н аймач має право на відшкодув ання вартості необхідних вит рат або на зарахування їх вар тості в рахунок плати за кори стування річчю. Якщо в резуль таті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створе на нова річ, наймач стає її спі ввласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на полі пшення речі, якщо інше не вста новлено договором або законо м.

Згідно висновку, складеног о АТЗТ „Проектно-виробниче п ідприємство „Донбасрекоснт руція” (ліцензія АВ № 513170) за нас лідками технічного обстежен ня конструкцій вбудованого н ежитлового приміщення по А ДРЕСА_1 за результатами про ведення наведеного обстежен ня, було встановлено, зокрема , що виконані поліпшення обст ежуваного приміщення (перего родки, обробка) є невід' ємни ми.

З огляду на викладене, суд р обить висновок про те, що вилу чення здійснених відповідач ем поліпшень є неможливим.

Як зазначалось та встановл ено судом, проведені відпові дачем поліпшення орендовано го у позивача приміщення бул и здійснені без згоди орендо давця, що виключає можливіст ь у відповідності до ст. 778 Циві льного кодексу України набут тя відповідачем права спільн ої власності на спірне майно або відшкодування понесених ним затрат.

Оскільки роботи з будівниц тва спірного нерухомого майн а, були проведені без додержа ння приписів чинного законод авства щодо отримання дозвіл ьної документації на проведе ння вказаних робіт, спірні об ' єкти нерухомого майна вваж аються такими, що побудовані самочинно, тобто без достатн іх правових підстав. Правові дносини, пов' язані з самочи нним будівництвом об' єктів нерухомого майна регулюютьс я в Україні зокрема статтею 376 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 376 Циві льного кодексу України, житл овий будинок, будівля, споруд а, інше нерухоме майно вважаю ться самочинним будівництво м на земельній ділянці, що не б ула відведена для цієї мети, а бо без належного дозволу чи н алежне затвердженого проект у або з істотними порушенням и будівельних норм та правил .

Право власності на самочин но збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду ви знане за особою, яка здійснил а самочинне будівництво на з емельній ділянці, що не була ї й відведена для цієї мети, за у мови надання земельної ділян ки у встановленому порядку о собі під уже збудоване нерух оме майно.

На вимогу власника (користу вача) земельної ділянки суд м оже визнати за ним право влас ності на нерухоме майно, яке с амочинне збудоване на ній, як що це не порушує права інших о сіб (ч. 5 ст. 376 Цивільного кодекс у України).

Виходячи зі змісту положен ь ст.376 Цивільного кодексу Укр аїни, загальне правило ч.2 ст. 376 вказаного Кодексу України в становлює, що сам по собі факт здійснення особою самочинно го будівництва нерухомого ма йна не призводить до виникне ння у такої особи права власн ості на це майно, за винятком в ипадків, передбачених частин ами 3 та 5 цієї статті, але виклю чно за рішенням суду, набуття чинності яким і призводить д о виникнення права власності .

За приписами ч.5 вказаної ст атті на вимогу власника (кори стувача) земельної ділянки с уд може визнати за ним право в ласності на нерухоме майно, я ке самочинно збудоване на ні й, якщо це не порушує права інш их осіб.

Тобто, законодавчо передба чена можливість легалізації самочинно збудованого нерух омого майна шляхом визнання права власності на нього в су довому порядку.

При цьому, для визнання прав а власності на самочинно збу доване майно, необхідно з' я сувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розгля ду справи, а саме: встановити о собу, яка є фактичним власник ом спірного майна, відсутніс ть порушень прав третіх осіб , відповідність самочинно зб удованих об' єктів приписам основних державних будівель них норм та питання щодо можл ивості їх подальшого безпечн ого використання, наявність наданої у передбаченому зако ном порядку у користування з емельної ділянки.

Судом встановлено, позивач є законним користувачем зем ельної ділянки площею 0,0165 га дл я розміщення та обслуговуван ня вбудованого в житловий бу динок приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1, на якій р озташовано спірне майно, що б уло утворено внаслідок рекон струкції належного позивачу на праві власності приміщен ня магазину.

У матеріалах справи відсут ні будь-які документи, які б св ідчили про припинення права користування позивача вказа ною земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, АТЗТ „Проектно-вироб ниче підприємство „Донбасре коснтруція” (ліцензія АВ № 513170) було проведено технічне обс теження конструкцій вбудова ного нежитлового приміщення по АДРЕСА_1.

Згідно висновку, складеног о за результатами проведення наведеного обстеження, було встановлено, що стан основни х несучих конструкцій обстеж уваного приміщення задовіль ний, виконане перепланування не порушило несучу здатніст ь конструкцій будівлі; вбудо ване нежитлове приміщення є придатним для подальшої експ луатації.

За приписом ст.43 Господарсь кого процесуального кодексу України господарський суд о цінює докази за своїм внутрі шнім переконанням, що ґрунту ються на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в с удовому процесі всіх обстави н справи в їх сукупності, керу ючись законом.

Враховуючи викладене, з ура хуванням статей 32, 34, 43 ГПК Украї ни, суд приймає до уваги вказа ний вище висновок як доказ до тримання позивачем будівель них норм і правил при будівни цтві спірних об' єктів.

На підставі викладеного, су д робить висновок про те, що іс нування спірного об' єкту не рухомого майна не порушує ні чиї права. Документів, які б пі дтверджували, що спірне майн о порушує права інших осіб, до матеріалів справи не надано .

З огляду на наведене, оскіль ки право власності позивача на приміщення, внаслідок рек онструкції якого утворилось спірне нерухоме майно, виник ло на законних підставах; при ймаючи до уваги, що спірний об ' єкт збудований на земельні й ділянці, користувачем якої є позивач, відсутність будь-я ких доказів порушення прав і нших осіб, а також враховуючи відповідність спірної будів лі діючим будівельним нормат ивним правилам, суд вважає бе зсумнівною наявність у позив ача права власності на спірн у нерухомість.

За приписами ст. 392 Цивільног о кодексу України, власник ма йна може пред'явити позов про визнання його права власнос ті, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особ ою, а також у разі втрати ним д окумента, який засвідчує йог о право власності.

Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законод авства є неприпустимість поз бавлення права власності, кр ім випадків, встановлених Ко нституцією України та законо м.

Як визначено положеннями ст. 328 Цивільного кодексу Укра їни, право власності вважаєт ься набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із зак ону або незаконність набуття права власності не встановл ена судом.

Згідно ст.41 Конституції Укр аїни, кожен має право вільно володіти, користуватися і ро зпоряджатися своєю власніст ю. Право приватної власності набувається в порядку, визна ченому законом. В даному випа дку, набуття права власності на самочинно збудоване та са мочинно реконструйоване май но можливе лише в судовому по рядку за умови додержання ни зки умов.

Відповідно до ст.316 Цивільно го кодексу України, правом вл асності особи є право особи н а певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своє ю волею, незалежно від волі ін ших осіб. Статтею 319 ЦК України , встановлюється, що власник в олодіє, користується та розп оряджається своїм майном на власний розсуд, та має право в чиняти до свого майна будь-як і дії, що не суперечать закону . Статтею 320 Цивільного кодекс у України передбачено право власника використовувати св оє майно для підприємницької діяльності. Наразі, ст.321 Цивіл ьного кодексу України гарант ує, що особа може бути позбавл ена права власності або обме жена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачени х законом.

З огляду на зазначене, суд п риходить до висновку, що по зовні вимоги є обґрунтовани ми та такими, що підлягають з адоволенню.

На підставі викладеного, ке руючись ст.41 Конституції Укр аїни, ст.ст. 3, 16, 316, 317, 319, 320, 321, 328, 376, 392, 778 Цив ільного кодексу України, ст.с т. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприє мця ОСОБА_2 про визнання п рава власності - задовольни ти.

Визнати за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) прав о власності на приміщення ка фе загальною площею 133,1 кв.м., ро зташоване за адресою: АДРЕС А_1.

Суддя Гончаров С.А.

< Список > < Дов ідник >

< Список > < Довід ник >

< Текст >