Постанова

від 22.07.2011 по справі 10/132/10-17/5009/682/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

Постанова

Іменем України

19.07.2011 р. с права №10/132/10-17/5009/682/11

Донецький апеляційни й господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів Приходько І. В.,

Донця О. Є., Ломовцевої Н. В.,

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 - за довіреніст ю;

від відповідачів 1 та 2: ОСОБА_5 за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцій ну скаргу

фізичної особи-підприє мця ОСОБА_6 м. Запоріжжя

на рішення господарськог о суду Запорізької області

від 12.05.2011р.

у справі №10/132/10-17/5009/682/11 (суддя Корсун В.Л .)

за позовом фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_6 м. Запоріжжя

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобі льний ринок»м. Запоріжжя;

2) товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЗОРЗ »м. Запоріжжя

про зобов' язання укласти до говір

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підпри ємець ОСОБА_6 (далі - Підп риємець) звернулась до госп одарського суду Запорізької області з позовом до відпов ідачів: 1) товариства з обмежен ою відповідальністю «Автомо більний ринок»(далі - Підпри ємство) про зобов' язання ві дповідача укласти договір ор енди торговельного місця на умовах, викладених у проекті , доданому до позовної заяви.

Рішенням від 14.06.2010р. у справі № 10/132/10, залишеним без змін поста новою Запорізького апеляцій ного господарського суду від 12.11.2010р. у справі № 10/132/10, господарсь ким судом відмовлено у задов олені вказаних позовних вимо г Підприємця.

Постановою Вищого господа рського суду України від 13.01.2011р . у справі 10/132/10 постанову Запорі зького апеляційного господа рського суду від 12.11.2010р. та ріше ння господарського суду Запо різької області від 14.06.2010р. у сп раві № 10/132/10 скасовано, матеріал и справи направлено для ново го розгляду до господарськог о суду Запорізької області.

Під час нового розгляду ухв алою від 14.04.2011р. судом вилучено із складу учасників судового процесу у справі № 10/132/10-17/5009/682/11 тре тю особу, яка не заявляє самос тійних вимог на предмет спор у на стороні відповідача - Т овариство з обмеженою відпов ідальністю «ВКФ «ЗОРЗ» (далі - Фірма) та залучено останн ю до участі у справі в якості відповідача 2.

Рішенням господарського с уду Запорізького області від 12.05.2011р. у справі №10/132/10-17/5009/682/11 у задов оленні вимог Підприємця до в ідповідачів відмовлено у пов ному обсязі з мотивів недове деності та необґрунтованост і позовних вимог, а саме: спону кання до укладення договору можливе тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов' язаною ук ласти договір через пряму вк азівку закону або на підстав і обов' язкового для виконан ня акта планування, в т.ч. держ авного замовлення, яке видан о компетентним органом. Одна к, позивачем в обґрунтування заявлених вимог, окрім актів Кабінету Міністрів України, не наведено прямих вказівок закону, згідно якими договір даного виду в силу ст. 179 Госпо дарського кодексу України є обов' язковим для укладення сторонами.

Не погоджуючись з рішення м суду першої інстанції апел янта звернулась до Донецько го апеляційного господарськ ого суду з апеляційною скарг ою, в якій просить суд скасува ти рішення місцевого господа рського суду та прийняти нов е, яким задовольнити позовні вимоги до відповідача 1 - Тов ариства у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вим ог заявник апеляційної скарг и посилається на помилковий висновок суду щодо відсутно сті прямих вказівок закону з гідно якими договір оренди т орговельних місць в силу ст. 1 79 Господарського кодексу Укр аїни є обов' язковим для укл адення сторонами. На думку ск аржника, судом не враховано т ого, що відповідно до вимог По ложення про основні вимоги д о організації діяльності про довольчих, непродовольчих та змішаних ринків, договір оре нди торговельного місця має бути укладений з тим суб'єкто м господарювання, якому нале жить право користування чи р озпорядження земельною діля нкою на якій розташований ри нок, а саме з Товариством, як к ористувачем земельної ділян ки.

Представник скаржника у су довому засіданні 19.07.2011 р. підтри мав апеляційну скаргу у повн ому обсязі.

Представник відповідачів у відзиві на апеляційну скар гу та судовому засіданні19.07.2011 р . вимоги скаржника не визнав, в важає оскаржуване рішення су ду обґрунтованим та прийняти м у відповідності до законод авства.

Розглянув матеріали спра ви, доводи апеляційної скарг и, заслухав представників ст орін, суд встановив наступне .

24.07.2003р. між Запорізькою місь кою радою (орендодавець) та То вариством (орендар) був уклад ений договір оренди земельно ї ділянки загальною площею 12,7 985 га (далі - Договір оренди), що знаходиться в місті Запоріж жя, Оріхівське шосе, 36, цільове призначення якої розташуван ня автомобільного ринку, стр оком - до 29.05.2013р.

У подальшому 01.08.2007р. Товарист во - установник управління, ук лало з Фірмою - управителем, д оговір управління майном №1 (д алі - Договір управління), за умовами якого Товариство пе редало в управління Фірмі не рухоме майно, цілісний майно вий комплекс "Автомобільний ринок", розташований за адрес ою: місто Запоріжжя, Оріхівсь ке шосе, 36. За умовами цього дог овору управитель здійснює уп равління цим майном в інтере сах установника для функціон ування автомобільного ринку .

Передача майна в управлінн я не тягне за собою переходу п рава власності на нього до Уп равителя. Вигодонабувачем за цим договором є Установник м айна (п.п. 1.3, 1.4 Договору управлін ня майном).

Відповідно до п. 8.1 Договору у правління майном, цей догові р набуває чинності з моменту його державної реєстрації т а діє протягом 1 року. Пунктом 8.2. зазначеного договору сторо ни визначили, що за умови відс утності заяви одної зі сторі н про припинення договору по закінченню строку дії догов ору він вважається пролонгов аним на термін та на умовах, пе редбачених цим договором.

Пунктами 2.1, 2.1.1, 2.2.1 Договору упр авління передбачено, що у про цесі здійснення управління м айном установника управител ь діє без доручення і має прав о укладати договори оренди, п ідряду, будівництва і реконс трукції майна, надавання пос луг на ринку, по закріпленню з а торговим місцем, а також інш і договори і угоди, пов' язан і з ефективним функціонуванн ям майна, стягувати з торгуюч их на ринку в установленому п орядку ринковий збір з подал ьшим перерахуванням його згі дно вимогам чинного законода вства. Також за умовами Догов ору управління управитель зо бов' язався здійснювати від свого імені всі необхідні ді ї для функціонування ринка з гідно з його прямим призначе нням.

Згідно з пунктом 2.5.2. Договор у управління, установник упр авління не вправі втручатись у поточну діяльність управи теля.

25.01.2010р. Підприємець направил а на адресу Товариства лист в ід 23.01.2010р. з додатками (докази сп лати ринкового збору за 30 днів , 2 примірники проекту договор у оренди торговельного місця № 42, що розташоване на територ ії автомобільного ринку за а дресою: м. Запоріжжя, вул. Оріх івське шосе, 36, торговельний р яд № 5, згідно з типовою формою , затвердженою постановою Ка бінету Міністрів України від 05.03.09 № 278 “Про заходи щодо стабіл ізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщен ь (площ) у торговельних об' єк тах, на ринках з продажу продо вольчих та непродовольчих то варів в умовах фінансово-еко номічної кризи”.

Вказаний лист отримано Тов ариством 26.01.2010р., що підтверджує ться повідомленням про вруч ення поштового відправлення за №176927.

У відповіді від 15.02.2010р. № 5 Това риство повідомило позивача, що згідно договору укладеног о управління майном Товарист ва здійснюється Фірмою, у зв' язку з чим повернуто пакет до кументів без підписання.

В матеріалах справи відсут ні належні докази направленн я Підприємцем до Фірми в поря дку, передбаченому нормами с т. 181 Господарського кодексу У країни, проекту договору оре нди торговельного місця.

Вказані обставини сторони у судових засідання та письм ових поясненнях по суті не за перечували.

Обговоривши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши юр идичну оцінку обставин справ и та повноту їх встановлення , дослідивши правильність за стосування судом першої інст анції норм матеріального та процесуального права, колегі я суддів вважає, що апеляційн а скарга не підлягає задовол енню, а рішення суду відповід ає вимогам чинного законодав ства України, виходячи з наст упного.

Відповідно до статей 6, 627 Цив ільного кодексу України стор они є вільними в укладенні до говору, виборі контрагента т а визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог ро зумності та справедливості .

Розглянувши матеріали спр ави судова колегія приходить до висновку, що укладений між сторонами Договір управлінн я за своєю правовою природою є договором управління майн ом, тому при врегулюванні спо ру між сторонами підлягають застосування положення Глав и 70 Цивільного кодексу Україн и.

Як вже встановлено, між відп овідачами був укладений Дого вір управління, за умовами як ого Товариство передало в уп равління Фірмі нерухоме майн о, цілісний майновий комплек с "Автомобільний ринок", розта шований за адресою: місто Зап оріжжя, Оріхівське шосе, 36. За у мовами цього договору управи тель здійснює управління цим майном в інтересах установн ика для функціонування автом обільного ринку.

Оскільки Фірма є управител ем майна за Договором управл іння, їй, зокрема, надано право на укладання договорів орен ди.

Згідно з ст. 1029 Цивільного ко дексу України, за договором у правління майном одна сторон а (установник управління) пер едає другій стороні (управит елеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона з обов' язується за оплату зді йснювати від свого імені упр авління цим майном в інтерес ах установника управління аб о вказаної ним особи (вигодон абувача). Договір управління майном може засвідчувати ви никнення в управителя права довірчої власності на отрима не в управління майно. Законо м чи договором управління ма йном можуть бути передбачені обмеження права довірчої вл асності управителя.

Відповідно до приписів ст. 1 030 Цивільного кодексу України , предметом договору управлі ння майном можуть бути підпр иємство як єдиний майновий к омплекс, нерухома річ, цінні п апери, майнові права та інше м айно. Майно, передане в управл іння, має бути відокремлене в ід іншого майна установника управління та від майна упра вителя. Майно, передане в упра вління, має обліковуватися в управителя на окремому бала нсі, і щодо нього ведеться окр емий облік.

Пунктом 5 ст. 1033 Цивільного ко дексу України визначено, що у правитель, якщо це визначено договором про управління ма йном, є довірчим власником ць ого майна, яким він володіє, ко ристується і розпоряджаєтьс я відповідно до закону та дог овору управління майном. Дог овір про управління майном н е тягне за собою переходу пра ва власності до управителя н а майно, передане в управлінн я.

В обґрунтування вимог пози вач посилається на невиконан ня Товариством умов, визначе них в п. 4 Положення про основн і вимоги до організації діял ьності продовольчих, непродо вольчих та змішаних ринків, з атвердженого постановою Каб інету Міністрів України від 29.07.09 № 868 щодо укладення з підпри ємцями договорів оренди торг овельного місця згідно з тип овою формою, затвердженою по становою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 № 278 “Про заходи щодо стабілізації цін за над ання послуг та оренду торгов их приміщень (площ) у торговел ьних об' єктах, на ринках з пр одажу продовольчих та непрод овольчих товарів в умовах фі нансово-економічної кризи”.

Положеннями ст. 187 Господарс ького кодексу України передб ачено, що спори, що виникають п ри укладанні господарських д оговорів, укладення яких є об ов'язковим на підставі закон у та в інших випадках, встанов лених законом, розглядаються судом.

Положеннями ч. 3 ст. 179 Господа рського кодексу України пере дбачено, що укладення господ арського договору є обов' яз ковим для сторін, якщо існує п ряма вказівка закону щодо об ов' язковості укладення дог овору для певних категорій с уб' єктів господарювання чи органів держаної влади або о рганів місцевого самоврядув ання.

Частиною 4 ст. 179 Господарсько го кодексу України встановле но, що при укладенні господар ських договорів сторони можу ть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового д оговору, затвердженого Кабін етом Міністрів України, чи у в ипадках, передбачених законо м, іншим органом державної вл ади, коли сторони не можуть ві дступати від змісту типового договору, але мають право кон кретизувати його умови.

Судова колегія погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що спонукання до укл адення договору можливе тоді , коли хоча б одна із сторін є з обов' язаною укласти догові р через пряму вказівку закон у або на підставі обов' язко вого для виконання акта план ування, у тому числі державно го замовлення, яке видано ком петентним органом.

Проте, всупереч вимогам зак онодавства, позивачем в обґр унтування заявлених вимог, о крім актів Кабінету Міністрі в України, що є підзаконними н ормативно-правовими актами, не наведено прямих вказівок закону, згідно якими договір оренди торговельної точки в силу є обов' язковим для укл адення сторонами, а приписи П оложення про основні вимоги до організації діяльності пр одовольчих, непродовольчих т а змішаних ринків, яке затвер джене постановою Кабінету Мі ністрів України від 29.07.09 № 868 та п останови Кабінету Міністрів України від 05.03.09 № 278 “Про заходи щодо стабілізації цін за над ання послуг та оренду торгов их приміщень (площ) у торговел ьних об' єктах, на ринках з пр одажу продовольчих та непрод овольчих товарів в умовах фі нансово-економічної кризи”, на які посилається позивач, н е є імперативними нормами пр ава в розумінні ст. 179 Господар ського кодексу України щодо обов' язковості укладення с пірного договору суб' єктам и господарювання.

Частиною 2 ст. 14 Цивільного к одексу України визначено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обо в' язковим для неї.

Враховуючи викладене, судо ва колегія погоджується з ви сновком суду першої інстанці ї щодо неправомірності позов них вимог до відповідачів.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарсь кого процесуального кодексу України кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається, як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд приймає тільки ті доказ и, які мають значення для спра ви. Обставини справи, які відп овідно до законодавства пови нні бути підтверджені певним и засобами доказування, не мо жуть підтверджуватися іншим и засобами доказування.

Доводи апелянта колегією с уддів до уваги не приймаютьс я як юридично неспроможні та такі, що не спростовують висн овків місцевого господарсь кого суду.

Отже, відповідно до статті 4 Господарського процесуальн ого кодексу України, судове р ішення прийняте суддею за ре зультатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладе ного, судова колегія Донецьк ого апеляційного господарсь кого суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуальн ого кодексу України рішення господарського суду Запоріз ького області від 12.05.2011р. у спра ві №10/132/10-17/5009/682/11 ґрунтується на вс ебічному, повному та об'єктив ному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве зна чення для вирішення спору, ві дповідає нормам матеріально го та процесуального права, а доводи апеляційної скарги н е прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтвер джені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господар ського процесуального кодек су України витрати зі сплати державного мита по апеляцій ній скарзі покладаються на с каржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, Донецьки й апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізи чної особи-підприємця ОСОБ А_6 м.Запоріжжя на рішення го сподарського суду Запорізьк ого області від 12.05.2011р. у справі №10/132/10-17/5009/682/11 залишити без задово лення, рішення господарськог о суду Запорізького області від 12.05.2011р. у справі №10/132/10-17/5009/682/11- без змін.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття, напр авляється сторонам по справі в триденний строк та може бут и оскаржена до Вищого господ арського суду України через Донецький апеляційний госпо дарський суд у двадцятиденни й строк.

Головуючий суддя І. В. Приходько

Судді О. Є . Донець

Н. В. Ломовцева

Надруковано : 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСЗО

5-ДАГС