Постанова

від 29.07.2011 по справі 43/214

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

43/214

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.07.2011 р.           справа №43/214

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівПриходько І. В.,Донця О. Є., Ломовцевої Н. В.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:не з'явились;

від відповідача:не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кирпичний завод «Альтком»с. Очеретине Ясинуватського району Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від16.05.2011р.

у справі№43/214   (суддя Мартюхіна Н.О.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудмеханізація»м. Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «Кирпичний завод «Альтком»с. Очеретине Ясинуватського району Донецької області

простягнення 60 652,64 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтобудмеханізація» (далі –Товариство) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кирпичний завод «Альтком» (далі –Завод) про стягнення  заборгованості в сумі 60 652,64 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.11.2010р. провадження у справі №43/214 було зупинено до вирішення господарським судом Донецької області пов'язаної з нею справи № 3/259пд.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.03.2011р. провадження у справі №43/214 було поновлено.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.05.2011р. у справі №43/214 позовні вимоги Товариства задоволені частково та присуджено до стягнення з Заводу заборгованість в розмірі 42 662,64грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 426,62грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 166грн. В задоволенні решти вимог –відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не було доведено належним чином факт здійснення витрат на перебазування крану саме в розмірі 18100грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Завод звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду в та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.  

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що судом не було враховано права та законні інтереси відповідача, а також не враховано обставини, що викладені у клопотанні про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд розглянув справу за відсутності представника відповідача, чим, на його думку, позбавив можливості скористатися своїми процесуальними правами.  

У судове засідання 26.07.2011 р. представники сторін не з'явились, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Враховуючи встановлені ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду справи апеляційної скарги і, крім того, ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.

01.12.2008р. між сторонами був укладений договір на виконання послуг краном МКГ-25 № 0912-08 з протоколом розбіжностей, за умовами якого підрядник (позивач) зобов'язується у змінному режимі виділити технічно справний кран МКГ-25 для виконання необхідних робіт по підйому, переміщенню вантажів (в межах технічних характеристик крану) з особою, яка має право на управління таким краном, під керівництвом атестованої, відповідальної особи, за безоплатне проведення робіт вантажопідйомними кранами, на площі будівництва замовника (відповідача) (п.1.1. Договору).

Згідно п.5.1 Договір діє з 01.12.2008р. по 01.12.2009р. Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками.

Відповідно до п. 1.3 Договору договірна вартість послуг 1 маш/год роботи МКГ –25 складає 70 грн. з ПДВ, відповідно калькуляції (Додаток № 1).

Пунктом 4.10 Договору визначено, що вартість роботи крану визначається відповідно підписаних рапортів та вартості маш/год, при цьому відповідно до п. 4.2 Договору замовник зобов'язується оплатити вартість роботи крану до 10 числа наступного місяця.

З матеріалів справи, а саме копій акту виконаних робіт за грудень 2008р. на суму 12 040грн., акту № ОУ-0000010 від 30.06.2009р. на суму 23 612,64грн. та акту виконаних робіт за липень 2009р. на суму 6900грн., що підписані сторонами без зауважень, вбачається, що позивачем протягом на вкидання умов Договору було надано послуги загальною вартістю 42 552,64 грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Оскільки між сторонами у справі склалися господарські правовідносини, до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України у випадках, коли правовідносини не врегульовані Господарським кодексом України.  

Розглянувши матеріали справи судова колегія приходить до висновку, що укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, тому при врегулюванні спору між сторонами підлягають застосуванню положення Глави  63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином  відповідно до умов укладеного договору. Аналогічні положення містить ст.526  Цивільного  кодексу  України.

Відповідно до п. 4.2 Договору замовник зобов'язується оплатити вартість роботи крану до 10 числа наступного місяця.

Факт надання послуг на суму 42 552,64грн. визнається судової колегією доведеним. Належні та допустимі докази виконання обв'язку щодо оплати повної вартості послуг  відповідачем до суду надані не були.

Всупереч приписам вищевказаних норм, відповідач на час розгляду справи не виконав у повному обсязі обов'язок замовника в частині повної оплати вартості послуг, тому позовні вимоги в цій частині цілком правомірно задоволені судом першої інстанції на суму 42 552,64грн.

Щодо вимог про стягнення витрат на перебазування крану МКГ-25 в розмірі  18 100грн. на підставі рахунку-фактури № СФ-0000010 від 07.12.2009р. судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до п. 3.1 Договору  замовник зобов'язується після закінчення робіт крана на об'єкті виділити тягач з трейлером (або профінансувати) для перевози крана МКГ-25 на базу ТОВ „Шахтобудмеханізація”, здійснити попередню оплату за роботу крану, полуприцепа а/машини ГАЗель для демонтажу та перевезення крану МКГ-25 на базу підрядника. Сума витрат буде уточнена на момент закінчення робіт відповідно калькуляції.

Позивач вимоги в  цієї частині обґрунтовує тим, що ним листом № 27-01 від 04.12.2009р. направлено на адресу відповідача калькуляцію вартості перебазування крана МКГ 25 з площадки Заводу на базу Товариства та рахунок на оплату вартості перебазування крана МКГ 25, проте з боку відповідача калькуляція вартості перебазування крана МКГ 25 не підписана та рахунок не оплачений.

Оскільки позивачем до матеріалів справи обох інстанцій не було надано належних та допустимих доказів у підтвердження суми боргу у розмірі                 18 100грн., вимоги позивача в цій частині цілком правомірно залишені без задоволення судом першої інстанції.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Доводи апелянта щодо позбавлення можливості скористатися процесуальними правами у зв'язку з тим, що судом не було задоволено клопотання від 16.05.2011р. № 02-41/18509 про відкладення розгляду справи  і розглянуто справу за відсутності представника відповідача колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Посилаючись у зазначеному клопотанні на неможливість явки представника в судове засідання у зв'язку з його відрядженням не надав належних доказів неможливості направлення іншого представника (директора Заводу, юриста тощо).   

Обґрунтування які саме права та законні інтереси відповідача порушено судом першої інстанції та яким чином заявником апеляційної інстанції не наведено.

З огляду на вказане, судовою колегією не приймаються до уваги заперечення апелянта, оскільки вони необґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції.

У  підтвердження  своїх  заперечень,  відповідач  не  надав   будь-яких  доказів,   які б  спростовували  факт  поставки,  часткову  оплату  товару  або  альтернативного  розрахунку  суми  заборгованості.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2011р. у справі №43/214 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

         Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кирпичний завод «Альтком» с. Очеретине Ясинуватського району Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2011р. у справі №43/214 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2011р. у справі №43/214 –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя                                                                      І. В. Приходько

                     Судді                                                                      О. Є. Донець

                                                                                                     Н. В. Ломовцева

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС