Постанова

від 27.09.2011 по справі 24/146

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2011 № 24/146

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Яковле ва М.Л.

суддів: Майданевича А .Г.

Жук Г.А.

при секретарі: Мар ченко Ю.І.

за участю представників с торін: згідно протоколу судо вого засідання від 27.09.2011 року по справі № 24/146 (в матеріалах спра ви)

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу відкритого акціонер ного товариства Національна акціонерна страхова компані я «Оранта», м. Київ на рішення господарського суду м. Києва від 20.06.2011 року (оформленого від повідно до ст. 84 ГПК України 11.07.2 011 року) у справі № 24/146 (суддя - Ш евченко В.Ю.)

за позовом товариства з о бмеженою відповідальністю « Вердикт Фінанс»,

м. Київ

до відкрито го акціонерного товариства Н аціональна акціонерна

страхова комп анія «Оранта», м. Київ

про: стягнення 20 123,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва в порядку позовн ого провадження звернулося т овариство з обмеженою відпов ідальністю «Вердикт Фінанс» до відкритого акціонерного товариства Національна акці онерна страхова компанія «Ор анта» про стягнення 20 123,87 грн. з аборгованості.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 20.06.2011 року п озов задоволено частково: ви рішено стягнути з відповідач а на користь позивача 18 218,00 грн. основного боргу, 201,23 грн. держа вного мита та 213,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу. В з адоволенні іншої частини поз ову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, в ідкрите акціонерне товарист во Національна акціонерна ст рахова компанія «Оранта» зве рнувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та проси ть скасувати рішення господа рського суду міста Києва в ча стині стягнення 18 218,00 грн..

Апеляційну скаргу скаржни к мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясова но обставини, що мають значен ня для справи та має місце нев ідповідність висновків, викл адених у рішенні місцевого с уду обставинам справи. Зокре ма, скаржник вважає, що оскіль ки позивач не має права займа тися страховою діяльністю, т о до позивача не перейшло пра во регресної вимоги страхови ка.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 25.08.2011 року по справі № 24/146 апеля ційну скаргу було прийнято д о провадження і призначено п ерегляд рішення на 27.09.2011 року.

Відповідно до розпоряджен ня Секретаря палати Київсько го апеляційного господарськ ого суду від 26.09.2011 року у зв'яз ку з виробничою необхідністю та з метою дотримання строкі в розгляду справи, здійснено заміну у складі колегії судд ів, відповідно до якого перег ляд рішення здійснюється гол овуючим суддею - Яковлєвим М.Л., суддями - Жук Г.А., Майдане вичем А.Г.

Представник відповідача в судове засідання не з'явив ся, причини неявки не повідом ив, про час та місце перегляду рішення повідомлений належн им чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправл ення.

Представник позивача прот и вимог апеляційної скарги з аперечує з підстав, викладен их у відзиві.

Колегія суддів апеляційно го суду, врахувавши думку поз ивача з приводу слухання спр ави за відсутністю відповіда ча, прийняла рішення про розг ляд справи за відсутністю пр едставника відповідача.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ предст авника позивача, перевіривши матеріали справи, обговорив ши доводи апеляційної скарги , проаналізувавши застосуван ня судом першої інстанції но рм матеріального та процесуа льного права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляцій на скарга задоволенню не під лягає, а рішення господарськ ого суду міста Києва від 20.06.2011 р оку по справі № 24/146 - слід зали шити без змін, виходячи з наст упного.

Згідно зі ст. 99 Господарсько го процесуального кодексу У країни (далі по тексту ГПК), в а пеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій і нстанції з урахуванням особл ивостей, передбачених у розд ілі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповід но ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційни й господарський суд не зв'я заний доводами апеляційної с карги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення м ісцевого господарського суд у у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 101 ГПК України р егламентовано, що у процесі п ерегляду справи апеляційний господарський суд за наявни ми у справі і додатково подан ими доказами повторно розгля дає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заяв ник обґрунтував неможливіст ь їх подання до суду першої ін станції з причин, що не залежа ли від нього.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.10.2007 року мі ж закритим акціонерним товар иством «Українська Страхова Компанія «ВЕСТА» (далі - пер вісний кредитор) та товарист вом з обмеженою відповідальн істю «Хенкель Україна» уклад ено договір автомобільного с трахування № 206.0001630.01.34 (далі - до говір страхування №206.0001630.01.34), від повідно до якого страховик з обов'язувався відшкодуват и збитки, що могли настати у зв 'язку з пошкодженням, знище нням чи втратою автомобіля м арки «Fabia», державний реєстрац ійний номер НОМЕР_1.

11.08.2008 року було здійснено дер жавну реєстрацію змін до ста туту ЗАТ «УСК «Веста», пов'я заних із зміною найменування на ЗАТ «СК «Альфа Страхуванн я» без зміни організаційно-п равової форми.

17.12.2009 року була проведена дер жавна реєстрація змін назви з закритого акціонерного тов ариства «Страхова Компанія « Альфа Страхування» на приват не акціонерне товариство «Ст рахова Компанія «Альфа Страх ування», яке є правонаступни ком закритого акціонерного т овариства «Страхова Компані я «Альфа Страхування».

15.03.2008 року у м. Одеса на вул. Бал ківській мала місце дорожньо -транспортна пригода (далі - ДТ П) за участю автомобіля «Fabia», д ержавний реєстраційний номе р НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Chrysler», державний реєстраційн ий номер НОМЕР_2, під керув аннямОСОБА_2.

Як встановлено судом першо ї інстанції, постановою Анан іївського районного суду Оде ської області від 03.04.2008 року О СОБА_2 (страхувальника відп овідача) визнано винним у вчи ненні правопорушення, передб аченого ст. 124 КУпАП України та скоєні ДТП.

Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застраховано го автомобіля у результаті в казаної ДТП, склала 18 218,00 грн., що підтверджується висновком а втотоварознавчого дослідже ння № 0312 від 03.04.2008 року (копія в мат еріалах справи, оригінал дос ліджено в судовому засіданні ).

На виконання договору стра хування страховик, на підста ві заяви страхувальника та с трахового акту № 0245.206.08.02.01 від 24.04.2008 року, перерахував на рахунок суб'єкта підприємницької д іяльності ОСОБА_3 страхов е відшкодування в сумі 6 295,87 грн ., що підтверджується платіжн им дорученням № 03397 від 30.04.2008 року , а також на рахунок ПП «Авто-Є вропа» суму страхового відшк одування у розмірі 13 828,00 грн., що підтверджується платіжним д орученням № 03396 від 30.04.2008 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Циві льного кодексу України збитк ами є втрати, яких особа зазна ла у зв'язку зі знищенням аб о пошкодженням речі, а також в итрати, які особа зробила або мусить зробити для відновле ння свого порушеного права (р еальні збитки).

Статтею 993 Цивільного кодек су України та статтею 27 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за д оговором майнового страхува ння, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особ а, яка одержала страхове відш кодування, має до особи, відпо відальної за заподіяний збит ок.

Таким чином, судом першої ін станції правомірно визначен о, що до первісного кредитора перейшло право зворотної ви моги до особи, відповідально ї за заподіяні збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джер елом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з вик ористанням, зберіганням або утриманням транспортних зас обів, механізмів та обладнан ня, використанням, зберіганн ям хімічних, радіоактивних, в ибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням ди ких звірів, службових собак т а собак бійцівських порід то що, що створює підвищену небе зпеку для особи, яка цю діяльн ість здійснює, та інших осіб. Ш кода, завдана джерелом підви щеної небезпеки, відшкодовує ться особою, яка на відповідн ій правовій підставі (право в ласності, інше речове право, д оговір підряду, оренди тощо) в олодіє транспортним засобом , механізмом, іншим об'єктом , використання, зберігання аб о утримання якого створює пі двищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 час тини 1 статті 1188 Цивільного код ексу України шкода, завдана в наслідок взаємодії кількох д жерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальни х підставах, а саме шкода, завд ана одній особі з вини іншої о соби, відшкодовується винною особою, а за наявності вини вс іх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшко дування визначається у відпо відній частці залежно від об ставин, що мають істотне знач ення. Таким чином, за змістом в казаних норм, у відносинах мі ж кількома володільцями джер ел підвищеної небезпеки відп овідальність будується на за гальному принципі вини.

Під володільцем джерела пі двищеної небезпеки розумієт ься юридична особа або грома дянин, що здійснюють експлуа тацію джерела підвищеної неб езпеки в силу права власност і, повного господарського ві дання, оперативного управлін ня або з інших підстав (догово ру оренди, довіреності тощо).

Вина ОСОБА_2 в скоєнні ДТ П встановлена постановою Ана ніївського районного суду Од еської області від 03.04.2008 року і додаткового доведення не пот ребує.

Як встановлено судом першо ї інстанції на підставі мате ріалів справи, цивільна відп овідальність ОСОБА_2 на мо мент настання страхової поді ї була застрахована в ВАТ «На ціональна Страхова компанія «Оранта» за договором обов' язкового страхування (у форм і полісу) цивільно-правової в ідповідальності власників н аземних транспортних засобі в № ВА/5985260.

Судом з'ясовано, що строк д ії полісу № ВА/5985260 з 16.12.2007 року (8:30) д о 16.12.2008 року, і таким чином, він ді яв на час коли відбулася ДТП з а участю автомобіля марки «Chry sler», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуван ням ОСОБА_2.

Відповідно до п. 4 полісу № ВА /5985260 страхувальником - особою , цивільно-правова відповіда льність якої застрахована по лісом, є ОСОБА_2, забезпече ним транспортним засобом є « Chrysler Saratoga», державний реєстрацій ний номер НОМЕР_2 (п. 6 поліс у). Тобто, відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоро в'ю, майну третіх осіб внаслід ок експлуатації ОСОБА_2 ав томобіля «Chrysler Saratoga», державний р еєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована відпові дачем.

Відповідно до пункту 22.1 стат ті 22 Закону України «Про обов' язкове страхування цивільно -правової відповідальності в ласників наземних транспорт них засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року при настанні страхового випа дку страховик відповідно до лімітів відповідальності ст раховика відшкодовує у встан овленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була запод іяна у результаті дорожньо-т ранспортної пригоди життю, з доров'ю, майну третьої особ и.

Вказаним договором (полісо м № ВА/5985260) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду з аподіяну майну (на одного пот ерпілого) становить 35 000 грн., фр аншиза - 0,00 грн. (пункт 2 полісу ).

Пунктом 37.4 Закону України «П ро обов'язкове страхування ц ивільної відповідальності в ласників транспортних засоб ів» передбачено право страхо вика за договором обов'язко вого страхування цивільної в ідповідальності власника тр анспортного засобу в разі на стання страхового випадку зд ійснювати виплату страховог о відшкодування безпосередн ьо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, устано вам та організаціям, що надаю ть послуги, пов'язані з відшко дуванням збитків.

Таким чином, особами, відпов ідальними за завдані товарис тву з обмеженою відповідальн істю «Хенкель Україна» збитк и, є відповідач відповідно до положень Закону України «Пр о обов'язкове страхування ц ивільної відповідальності в ласників транспортних засоб ів» в межах, передбачених дог овором обов'язкового страх ування цивільної відповідал ьності від 16 грудня 2007 року, та ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині , що не підлягає відшкодуванн ю відповідачем.

Статтею 29 Закону України «П ро обов'язкове страхування цивільно-правової відповіда льності власників наземних т ранспортних засобів» передб ачено, що у зв'язку з пошкодж енням транспортного засобу в ідшкодовуються витрати, пов' язані з відновлювальним ремо нтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахова ного у порядку, встановленом у законодавством, включаючи витрати на усунення пошкодже нь, зроблених навмисно з мето ю порятунку потерпілих внасл ідок дорожньо-транспортної п ригоди, з евакуацією транспо ртного засобу з місця дорожн ьо-транспортної пригоди до м ісця проживання того власник а чи законного користувача т ранспортного засобу, який ке рував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортно ї пригоди, чи до місця здійсне ння ремонту на території Укр аїни.

Відповідно до ст. 34 Закону Ук раїни «Про обов'язкове стра хування цивільно-правової ві дповідальності власників на земних транспортних засобів », розмір шкоди визначається аварійним комісаром або екс пертом.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 в казаного Закону виплата стра хового відшкодування здійсн юється протягом одного місяц я з дня отримання страховико м визначених у статті 35 цього Закону документів.

Сатттями 5, 7 Закону України « Про оцінку майна, майнових пр ав та професійну оціночну ді яльність в Україні» передбач ено проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку ви значення збитків або розміру відшкодування.

Відповідно до Закону Украї ни «Про оцінку майна, майнови х прав та професійну оціночн у діяльність в Україні», Мето дики товарознавчої експерти зи та оцінки дорожніх трансп ортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерст ва юстиції України, Фонду дер жавного майна України від 24 ли стопада 2003 року N 142/5/2092, як належни й доказ розміру заподіяної ш коди, вартості та об'єму нео бхідних для проведення відно влення пошкодженого транспо ртного засобу робіт, - має бути наданий відповідний звіт су б'єкта оціночної діяльност і і особа, яка має право на від шкодування, відповідно до ст . 33 ГПК України, зобов'язана д овести ті обставини, на які во на посилається як на підстав у своїх вимог.

Звітом про визначення варт ості матеріального збитку № 0312 від 03.04.2008 року, наданим позива чем, було визначено вартість матеріального збитку автомо біля «Fabia», державний реєстрац ійний номер НОМЕР_1 на заг альну суму 18 218,00 грн.

Надані позивачем рахунок ф ізичної особи-підприємця О СОБА_3 на відновлювальні ро боти № 207 від 22.03.2008 року на суму 7 346,2 5 грн. та рахунок-фактура прива тного підприємства «Авто-Євр опа» № СФ-0000591 від 24.03.2008 року на сум у 13 828,00 грн. не можуть вважатись належним доказом розрахунку суми страхового відшкодуван ня, оскільки вказані станції технічного обслуговування н е є суб'єктами оціночної ді яльності.

Таким чином, суд першої інст анції правомірно прийшов до висновку, що відповідач зобо в'язаний відшкодувати завд ані збитки в сумі 18 218,00 грн.

01.12.2010 року між ПАТ «СК «Альфа С трахування» та ТОВ «Вердикт Фінанс» укладений договір в ідступлення права вимоги № 01-1 2/10, за яким право зворотньої гр ошової вимоги (регресу), що вин икло на підставі договорів с трахування цивільно-правово ї відповідальності власникі в наземних транспортних засо бів, ПАТ «СК «Альфа Страхуван ня» відступило ТОВ «Вердикт Фінанс».

Данні про страховий випадо к, суми регресних вимог, інші х арактеристики, що відступают ься, визначаються сторонами в додатковій угоді, яка є неві д'ємною частиною цього дого вору.

Відповідно до п. 22 додатково ї угоди від 01.12.2010 року до догово ру № 01-12/10 було відступлене прав о вимоги (регресу), що виникло на підставі договору страхув ання цивільно-правової відпо відальності № 206.0001630.01.34., в зв'яз ку зі сплатою страхового від шкодування ПАТ «СК «Альфа Ст рахування».

Відповідно до п. 1.2 договору № 01-12/10 право за договором відсту плення права вимоги вважаєть ся переданим з підписанням д одаткової угоди.

Таким чином, відповідно до д оговору відступлення права в имоги № 01-12/10 від 01.12.2010 року та дода ткової угоди до нього, саме то вариство з обмеженою відпові дальністю «Вердикт-Фінанс» є новим кредитором та має прав о вимоги до відповідача за до говором добровільного страх ування наземного транспорту № 206.0001630.01.34 від 23.10.2007р.

Місцевим господарським су дом встановлено, що позиваче м до матеріалів справи додан е повідомлення, яким ПАТ «СК « Альфа Страхування» повідоми ло відповідача про відступле ння права вимоги (регресу) до В АТ «НАСК «Оранта» за договор ом добровільного страхуванн я наземного транспорту № 206.0001630. 01.34 від 23.10.2007 року товариству з об меженою відповідальністю «В ердикт-Фінанс».

Основним аргументом апеля ційної скарги скаржника є те , що право займатись страхово ю діяльністю безпосередньо а бо через посередників мають право страховики, які отрима ли відповідну ліцензію. Оскі льки позивач не є ні страхови ком, ні посередником страхов ика, - до нього не може перейти право регресної вимоги, так я к реалізація страховиком пра ва регресу є частиною страхо вої діяльності страховика.

Апеляційний суд не погоджу ється з даним твердженням ві дповідача, виходячи з наступ ного.

Відповідно до ст. 2 Закону Ук раїни «Про страхування», стр аховиками визнаються фінан сові установи, які створені у формі акціонерних, повних, ко мандитних товариств або това риств з додатковою відповіда льністю згідно з Законом Укр аїни «Про господарські товар иства» з урахуванням особлив остей, передбачених цим Зако ном, а також одержали у встано вленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльн ості. Учасників страховика п овинно бути не менше трьох.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може б ути лише страхування, перест рахування і фінансова діяльн ість, пов'язана з формуванн ям, розміщенням страхових ре зервів та їх управлінням.

Дозволяються виконання за значених видів діяльності у вигляді надання послуг для і нших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконан ня робіт), якщо це безпосередн ьо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також бу дь-які операції для забезпеч ення власних господарських п отреб страховика.

В даному випадку колегія ап еляційного суду погоджуєтьс я з твердженням місцевого су ду, що ТОВ «Вердикт Фінанс» не здійснював страхової діяльн ості, а здійснив відчуження н аявних у нього майнових прав .

Пунктом 1.1. договору відступ лення права вимоги від 01.12.2010 рок у ПАТ «СК «Альфа Страхування » відступило ТОВ «Вердикт Фі нанс» право уже існуючої гро шової вимоги (регресу) за дого ворами страхування наземног о транспорту, договорами обо в'язкового страхування цив ільно-правової відповідальн ості власників наземних тран спортних засобів, які укладе ні між ПАТ «СК «Альфа Страхув ання» та фізичними/юридичним и особами, страхувальниками, а ТОВ «Вердикт Фінанс» зобов 'язався сплатити ПАТ «СК «А льфа Страхування» грошові ко шти за відступлені останнім права.

Відповідно до ст. 204 Цивільно го кодексу України, правочин є правомірним, якщо його неді йсність прямо не встановлена законом або якщо він не визна ний судом недійсним.

Як встановлено судом першо ї інстанції та перевірено су дом апеляційної інстанції, д оговір відступлення права ви моги № 01-12/10 від 01.12.2010 року судом не дійсним не визнаний. Відтак, н а підставі зазначеного догов ору для його сторін виникли п рава та зобов'язання, які во ни мали виконувати належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 510 Цивіль ного кодексу України, сторон ами у зобов'язанні є боржни к і кредитор.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 511 Цивільног о кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути зам інений іншою особою внаслідо к передання ним своїх прав ін шій особі за правочином (відс туплення права вимоги).

Таким чином, позивач є креди тором відповідача відповідн о до договору відступлення п рава вимоги № 01-12/10 і має право ви магати відшкодування спричи нених збитків (вартості відн овлюваного ремонту транспор тного засобу).

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повин на підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і запер ечень, поданими доказами.

Враховуючи підтверджену п озивачем вартість відновлюв аного ремонту транспортного засобу, колегія суддів апеля ційного суду погоджується з висновком місцевого господа рського суду, що відповідач з обов'язаний відшкодувати п озивачу витрати в сумі 18 218,00 грн ., а відтак позовні вимоги є об ґрунтованими та підлягають ч астковому задоволенню.

Доводи апеляційної скарги внаслідок їх необґрунтовано сті та безпідставності не пр иймаються до уваги колегією апеляційного суду.

Відповідно до ст. 34 Господар ського процесуального кодек су України, господарський су д приймає тільки ті докази, як і мають значення для справи. О бставини справи, які відпові дно до законодавства повинні бути підтверджені.

Статтею 33 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.

Як встановлено ст. 43 ГПК Укра їни, господарський суд оціню є докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс я на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 4-7 ГПК України, суд ове рішення приймається судд ею за результатами обговорен ня усіх обставин справи.

Згідно постанови Пленуму В ерховного суду України від 18.1 2.2009 року № 14 «Про судове рішенн я у цивільній справі», рішенн я є законним тоді, коли суд, ви конавши всі вимоги цивільног о судочинства, вирішив справ у згідно з нормами матеріаль ного права, що підлягають зас тосуванню до даних правовідн осин, а також правильно витлу мачив ці норми. Обґрунтовани м визнається рішення, ухвале не на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на пі дставу своїх вимог і запереч ень, підтверджених доказами, які були досліджені в судово му засіданні і які відповіда ють вимогам закону про їх нал ежність та допустимість, або обставин, що не підлягають до казуванню, а також якщо рішен ня містить вичерпні висновки суду, що відповідають встано вленим на підставі достовірн их доказів обставинам, які ма ють значення для вирішення с прави.

Виходячи з викладеного вищ е, колегія суддів Київського апеляційного господарськог о суду дійшла висновку, що апе ляційна скарга задоволенню н е підлягає, а рішення господа рського суду міста Києва від 20.06.2011 року у справі № 24/146 - слід залишити без змін.

З огляду на вищезазначене, к еруючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК Укр аїни, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу від критого акціонерного товари ства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ на рішення господарсь кого суду міста Києва від 20.06.2011 року у справі № 24/146 залишити б ез задоволення.

2. Рішення господарського с уду міста Києва від 20.06.2011 року у справі № 24/146 залиш ити без змін.

3. Матеріали справи № 24/146 пове рнути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інс танції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя Яковлев М.Л.

Судді Майданевич А.Г.

Жук Г.А.

30.09.11 (відправлено)