Постанова

від 04.10.2011 по справі 30-35-19-17-15/03-09-3

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р. Справа № 30-35-19-17-15/03-09-3

м. Одеса

Одеський апеляційний госп одарський суд у складі колег ії суддів:

головуючого судді М.В. С идоренко

суддів Л.О.Будішевсько ї, М.А. Мишкіної

при секретарі судового зас ідання Войт К.В.

за участю представників ст орін

від позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

від відповідачів:

ТОВ „Пол і К” - ОСОБА_3, ОСОБА_4

ПАТ „УкрСиббанк” - ОСОБА _5.

ДП „Трансшип” - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу ОСОБА_7

на рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 22.08.2011 р.

по справі № 30-35-19-17-15/03-09-3

за позовом: ОСОБА_7

до відповідачів: Товари ства з обмеженою відповідаль ністю „Пол і К”

Публічног о акціонерного товариства „У крСиббанк”

Дочірньог о підприємства „Трансшип”

про визнання недійсним рішень загальних зборів та д оговорів

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням господарсько го суду від 22.08.2011 р. (Головуючий с уддя Рога Н.В., судді Аленін О.Ю ., Погребна К.Ф.) уточнену та доп овнену позовну заяву ОСОБА _7 (далі - ОСОБА_7, Позивач) з адоволено частково, визнано недійсними рішення загальни х зборів учасників товариств а з обмеженою відповідальніс тю „Пол і К” (далі - ТОВ „Пол і К” , ТОВ), що наведені у протокола х зборів учасників ТОВ № 7 від 03.03.2006 р., № 8 від 22.05.2006 р., № 9 від 22.05.2006 р., ос кільки згідно висновку № 10534М0-1 1 від 28.12.2010 р. судової почеркозна вчої експертизи за матеріала ми справи № 02200900188, проведеної Ки ївським НДІСЕ Міністерства ю стиції України, підписи від і мені ОСОБА_7 в Протоколах зборів учасників ТОВ „Пол і К ” № 7 від 03.03.2006 р, № 8 від 22.05.2006 р. та № 9 ві д 22.05.2006 р. виконано не ОСОБА_7 , а іншою особою з наслідуванн ям підпису ОСОБА_7 В задов оленні позовних вимог про ви знання недійсними з часу укл адення: іпотечного договору № 2777 від 24.05.2006 р., додаткового дого вору № 1217 до іпотечного догово ру № 2777 від 24.05.2006 р., договору про в ідступлення права вимоги № 1 в ід 19.06.2009 р., додаткового договор у № 44 від 12.01.2011 р. до додаткового д оговору № 1217 від 30.07.2009 р. до іпотеч ного договору № 2777 від 24.05.2006 р. від мовлено, оскільки господарсь кий суд дійшов висновку, що ТО В не уповноважувало ОСОБА_7 діяти в інтересах товарист ва, захищати його права та охо ронювані інтереси, в тому чис лі і в судових установах.

Не погоджуючись з наведен им вище рішенням ОСОБА_7 з вернувся з апеляційною скарг ою, в якій просить його (рішенн я) скасувати в частині відмов и у задоволенні вимог щодо ви знання недійсними договорів . При цьому, скаржник вважає, щ о господарський судом при ви несенні рішення були порушен і норми матеріального і проц есуального права, оскільки с уд необґрунтовано послався н а рішення Конституційного Су ду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р., п. 11 Постанови Пленуму Верховног о Суду України від 24.10.2008 р. № 13 „Пр о практику розгляду судами к орпоративних спорів”, пп. 7.3.6, 7.6. 2 Статуту ТОВ, рішення господа рського суду від 17.08.2009 р. у справ і № 15/41-09-1230 за позовом ОСОБА_7 д о ТОВ та ОСОБА_8 Так, на думк у апелянта, вказане рішення К онституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. надавало тлум ачення поняттю „охоронювани й законом інтерес”, що вживає ться в ч. 1 ст. 4 ЦК України, стосо вно акціонера акціонерного т овариства, в той час як Позива ч був учасником товариства з обмеженою відповідальністю ; Постанова Пленуму Верховно го Суду України від 24.10.2008 р. № 13 „П ро практику розгляду судами корпоративних спорів” в п. 11 н адає роз' яснення щодо відсу тності у акціонера (учасника ) господарського товариства права на звернення до суду за захистом прав та інтересів і нших акціонерів (учасників) г осподарського товариства та самого товариства поза відн осинами представництва, в то й час як Позивач, звертаючись з даним позовом, посилається на порушення оспорюваними у годами саме його майнових пр ав колишнього учасника ТОВ; п осилаючись на пункти Статуту ТОВ суд висловив „замість св оєї чомусь думку відповідача , що повноваження статуту ТОВ „Пол і К” „ніяким чином не обм ежує повноваження директора товариства на укладення уго д...”; а посилаючись на рішення господарського суду від 17.08.2009 р . у справі № 15/41-09-1230 за позовом О СОБА_7 до ТОВ та ОСОБА_8 су д фактично правомірність укл адених угод, які оскаржені у д аній справі, не розглядав.

Крім вказаних вище доводів , скаржник послався на ряд дод аткових заперечень по кожній з оскаржуваних угод, що ним на ведені на 14 аркушах його апеля ційної скарги.

ТОВ у своєму відзиві проти апеляційної скарги заперечу є, посилаючись на те, що позов про визнання недійсними угод заявлений ОСОБА_7 поза ме жами представництва. Крім то го, на думку ТОВ, наявний у мат еріалах справи висновок № 10534/10 -11 від 28.12.2010 р. судової почеркозна вчої експертизи за матеріала ми кримінальної справи № 02200900188, проведеної Київським НДІСЕ Міністерства юстиції Україн и, не може бути належним та доп устимим доказом у справі, адж е цей висновок не є висновком експерта саме по даній госпо дарській справі; вказана кри мінальна справа ще не розгля нута судом; сама ж недійсніст ь рішень зборів учасників не обумовлює недійсність оспор юваних правочинів.

ТОВ „Пол і К”, учасником яко го ОСОБА_7 був до 15.04.2008 р., прос ить оскаржуване судове рішен ня залишити без змін, а апеляц ійну скаргу - без задоволенн я.

Відповідач - ПАТ „УкрСиббан к” (далі - ПАТ) проти апеляцій ної скарги також заперечує, п осилаючись на те, що при видач і кредитів банком було перев ірено повноваження представ ників ТОВ „Пол і К” на здійсне ння юридичних дій від імені т овариства та правоздатність і дієздатність самого ТОВ зг ідно його установчих докумен тів; кредитні договори були у кладені у повній відповідно до норм чинного законодавств а, без порушень статутних док ументів ТОВ „Пол і К”, адже, ві дповідно до п. 7.6.1 Статуту дирек тор є єдиним повноважним пре дставником підприємства у вз аємовідносинах з державними та іншими органами, організа ціями, закладами тощо, свої по вноваження директор має прав о покладати на будь-якого слу жбовця адміністрації в поря дку, встановленому діючим за конодавством; визнання недій сними оскаржуваних позиваче м рішень зборів засновників ТОВ „Пол і К” ніяким чином не може бути підставою для визн ання оскаржуваних правочині в недійсними також і відпові дно до положень ч. 3 ст. 92 ЦК Укра їни.

ПАТ просить залишити судов е рішення без змін, а апеляцій ну скаргу - без задоволення.

ДП „Трансшип” (далі - ДП) пр оти апеляційної скарги запер ечує, просить апеляційну ска ргу залишити без задоволення , а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що договір відступлення права вимоги в ід 19.06.2009 р. був укладений взагал і без участі ТОВ „Пол і К”, не п ов' язаний із створенням, ді яльністю, управлінням та при пиненням діяльності товарис тва; договором ніяким чином н е порушено права та інтереси ОСОБА_7, який вийшов із ТОВ „Пол і К” 15.04.2008 р. При цьому, ДП за значає, що оскаржуваний дого вір про відступлення прав не є договором факторингу, оскі льки ДП „Трансшип” не надава ло ніякого кредиту, а до нього було передано право вимоги н а несплачену частину боргу з а кредитною угодою; сама усту пка вимоги не є фінансовою оп ерацією та операцією фактори нгу відповідно до приписів Ц К і ГК України, Закону України „Про фінансові послуги та де ржавне регулювання ринків фі нансових послуг”, оскільки п ередбачає уступку права вимо ги за номінальною вартістю т аких прав, без надання коштів в розпорядження банку за пла ту, отримання ДП „Трансшип” б удь-якого прибутку за такою о перацією.

Розглянувши матеріали с прави, оцінивши доводи апеля ційної скарги, заслухавши пр едставників сторін, перевіри вши юридичну оцінку встановл ених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування нор м матеріального та процесуал ьного права, судова колегія а пеляційної інстанції вважає , що апеляційна скарга не підл ягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до гос подарського суду Одеської об ласті з позовною заявою до ТО В та ПАТ про визнання недійсн ими кредитного договору № 266-08 О ПУ від 24.05.2006р. та кредитного дог овору № 267-08 ОПУ від 24.05.2006р., що були укладені між ТОВ „Пол і К” та ПАТ, а також визнання недійсн им договору застави нерухомо сті, яка належить ТОВ „Пол і К” та розташована за адресою: м. Одеса, вул.. О.Чепіги, 28, також ук ладеного між ТОВ та ПАТ.

В ході розгляду справи Пози вач неодноразово змінював та доповнював свої позовні вим оги. В остаточній редакції ви моги Позивача були викладені в заяві від 25.07.2011 р. та він просив господарський суд визнати н едійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ, що наве дені у протоколах зборів уча сників ТОВ „Пол і К” № 7 від 03.03.2006 р., № 8 від 22.05.2006 р. та № 9 від 22.05.2006 р.; виз нати недійсними з часу уклад ення: іпотечний договір № 2777 в ід 24.05.2006 р., укладений між АКІБ „У крСиббанк” та ТОВ „Пол і К” ві дносно нерухомого майна - неж илих будівель загальною площ ею 1288,9 кв. м, що в цілому складают ься з нежилих будівель літ. ”А ”, „Б”, „В”, „Г”, „Е”, „Ж”, та розт ашовані за адресою: м. Одеса, в ул. О.Чепіги, 28 і є власністю ТОВ ; додатковий договір № 1217 до іпо течного договору № 2777 від 24.05.2006 р ., що був укладений 30.07.2009 р. між ТО В „Пол і К” та ДП „Трансшип”; д оговір про відступлення прав а вимоги № 1 від 19.06.2009 р., укладени й між АКІБ „УкрСиббанк” та ДП „Трансшип”; додатковий дого вір № 44 від 12.01.2011 р. до додатковог о договору № 1217 від 30.07.2009 р. до іпот ечного договору № 2777 від 24.05.2006 р. К рім того, позивач просив суд з астосувати до сторін при виз нанні недійсними іпотечного та додаткових договорів нас лідки, передбачені ч. 1 ст. 216 Цив ільного кодексу України і зо бов' язати ДП „Трансшип” пов ернути нерухоме майно ТОВ „П ол і К”.

Надаючи оцінку позовним ви могам, а також обставинам нео дноразової зміни цих вимог, с удова колегія приходить до в исновку, що при розгляді дано ї справи були допущені поруш ення приписів ст. 22 ГПК Україн и щодо права позивача до прий няття рішення по справі збіл ьшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або з меншити розмір позовних вимо г; до початку розгляду господ арським судом справи по суті змінити предмет або підстав у позову шляхом подання пись мової заяви. Як вбачається з п озовних вимог, позивач після початку розгляду справи по с уті, уточнюючи позовні вимог и, фактично неодноразово зве ртався до суду з новими позов ами, в яких змінювались і пред мет і підстави позовних вимо г. Також господарським судом були допущені і порушення по ложень ст. 58 ГПК України щодо о б' єднання позовних вимог.

Між тим, положення ст. 104 ГПК У країни надають право апеляці йній інстанції скасовувати с удове рішення лише у випадку , коли порушення або неправил ьне застосування норм процес уального права призвело до п рийняття неправильного ріше ння. Враховуючи, що вказані ви ще порушення норм процесуаль ного права не призвели до при йняття неправильного рішенн я, апеляційна інстанція повн істю погоджується з висновка ми господарського суду, коле гія суддів не знаходить підс тав для його (рішення) зміни чи скасування.

Судова колегія вважає цілк ом правомірним висновок госп одарського суду, що позовні в имоги ОСОБА_7, який, згідно Статуту ТОВ „Пол і К”, зареєст рованого Приморською райадм іністрацією Одеської місько ї ради 24.09.2003 р., до 15.04.2008 р. був одним із учасників ТОВ, а його частк а у статутному фонді складал а 50%, про визнання недійсними н аведених вище договорів вихо дять за межі корпоративних п рав Позивача на участь у ТОВ; з азначена частина позовних ви мог фактично заявлена в інте ресах ТОВ „Пол і К”, яке Позива ча на такі дії ніяким чином не уповноважувало. Наведений в ище висновок базується на по ложеннях Статуту ТОВ, згідно п. 4.1.1 якого учасники підприємс тва мають право брати участь в управлінні справами підпр иємства, одержувати інформац ію про діяльність товариства , який узгоджується з положен нями чинного законодавства ( ст. 10 Закону України “Про госп одарські товариства”, ст. ст. 1 40-146 ЦК України) та відповідно я ких до прав учасників товари ства віднесені права брати у часть в управлінні справами товариства в порядку, визнач еному в установчих документа х, одержувати інформацію про діяльність товариства.

При цьому, колегія суддів вв ажає, що господарський суд ці лком правомірно, обґрунтовую чи свою правову позицію, поси лався на рішення Конституцій ного Суду України № 18-рп/2004 від 01 .12.2004 р., п. 11 Постанови Пленуму Вер ховного Суду України від 24.10.2008 р . № 13 „Про практику розгляду су дами корпоративних спорів”, рішення господарського суду від 17.08.2009 р. у справі № 15/41-09-1230 за поз овом ОСОБА_7 до ТОВ та ОС ОБА_8 Правомірним є і посила ння суду на пп. 7.3.6, 7.6.2 Статуту ТОВ , оскільки в них учасники ТОВ в изначили повноваження дирек тора ТОВ. Так, відповідно до розділу 7.6 Статуту ТОВ „Пол і К”, директор є єдиним повнов ажним представником підприє мства у взаємовідносинах з д ержавними та іншими органами , організаціями, закладами то що, директор організує робот у підприємства, несе відпові дальність за результати робо ти підприємства, без доручен ня представляє підприємство у всіх організаціях, підприє мствах, закладах, діє від імен і підприємства, розпоряджуєт ься грошовими коштами та інш им майном, укладає господарс ькі та інші договори, учиняє в ід імені підприємства інші д ії, згідно діючого законодав ства та установчих документі в тощо. При цьому, відповідає м атеріалам справи і висновок суду, що п. 7.3.6 Статуту ніяким чи ном не обмежує повноваження директора ТОВ на укладання б удь-яких угод, оскільки в цьом у пункті учасники ТОВ визнач или, що в разі укладення дирек тором угоди на суму більше 1 000 000 грн. така угода повинна бути в подальшому затверджена зб орами учасників, тобто обмеж ень повноважень директора са ме на укладення угод цей пунк т Статуту не містить. Угоди ж н а суму до 1 000 000 грн. затвердженн ю зборами взагалі не підляга ли.

Відтак, з огляду на викладен е вище, посилання скаржника с удовою колегією до уваги не п риймаються. При цьому, апеляц ійна інстанція зазначає, що н аведені в апеляційній скарзі доводи Позивача були розгля нуті судом першої інстанції і їм надана правильна правов а оцінка, з якою колегія судді в повністю погоджується.

Враховуючи викладені вище положення, апеляційна інста нція приходить до висновку п ро відсутність підстав для з адоволення апеляційної скар ги.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК Ук раїни, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні апеляційно ї скарги відмовити.

Рішення господарського су ду Одеської області від 22.08.2011 р. залишити без змін.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Мишкіна М.А.

Постанова підписана 05.10.2011 р .