Рішення

від 20.09.2011 по справі 4/328

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/328

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/328

20.09.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Артфікс»

Провилучення та повернення предмету лізингу

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача                Шагін О.В.

Від відповідача              не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Артфікс»про вилучення та повернення предмет лізингу, а саме станок крайкооблицювальний FL -53 (MFB60AY), модель FL-530 (MFB60AY), 2008 року випуску; який був переданий згідно Договору № 01 -112/08-обл фінансового лізингу  віл 30.05.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артфікс»та Товариством з обмеженою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія».

Відповідач в судове засідання не з'явився, Ухвали  суду  не  виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2008 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір № 01-112/08-обл фінансового лізингу, згідно з яким Позивач був зобов'язаний передати Відповідачу в тимчасове володіння та користування майно, найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначена в специфікації до договору, а Відповідач своєчасно сплачувати лізингові платежі за отримане майно відповідно до Графіку сплати лізингових платежів.

Згідно акту приймання-передачі від 09.06.2008 p., підписаного між Позивачем та Відповідачем та скріпленого печатками обох сторін, відповідно до умов Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв майно, а саме Станок крайкооблицювальний FL-530 (MFB60AY), модель FL-530 (MFB60AY), 2008 року випуску.

Статтею 3 Договору передбачено, що Відповідач виплачує Позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів, який є додатком №1 до Договору та умов ст. З Загальних умов, з врахуванням коригування, вказаного у п. 3.7, 3.8, 3.9 Загальних умов фінансового лізингу до Договору.

Усі платежі відповідач зобов'язаний здійснювати у національній валюті (гривні), відповідно до п. 3.1 Загальних умов фінансового лізингу до Договору, Графіку сплати лізингових платежів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до п. 8.1.1 та п. 8.2 статті 8 Загальних умов фінансового лізингу: Лізингодавець має право вилучити Предмет лізингу в таких випадках: 8.1.1. Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в Загальних умовах. Примусове вилучення Предмета лізингу здійснюється у відповідності з чинним законодавством України, тобто органами ДВС на підставі судового наказу або виконавчого напису нотаріусу.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, передав майно  Відповідачу та своєчасно виставляв рахунки до сплати, але Відповідач порушив умови договору, а саме лізингові платежі за користування майном сплачував неналежним чином і прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, обов'язок лізінгоодержувача по сплаті лізингових платежів визначено п. 2. З ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. З ст. 193 Господарського кодексу України, Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2. ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»Лізингоодержувач зобов'язаний  своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Статтею 806 ЦК України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання   або   одностороння   зміна   його   умов   не   допускається,   якщо   інше   не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що Позивач виконав свої зобов'язання за Договором належним чином, передав майно Відповідачу та своєчасно виставляв рахунки до сплати, але відповідач лізингові платежі за користування майном сплачував неналежним чином і прострочення сплати становить більше тридцяти днів з дня настання строку платежу.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»Лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмету лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку що Позивач правомірно звернувся до Господарського суду з позовною вимогою про повернення предмету лізингу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Артфікс»(04071, м. Київ, вул. Яровська, 26, код ЄДРПОУ 32620736) та повернути предмет лізингу, а саме Станок крайкооблицювальний FL -53 (MFB60AY), модель FL-530 (MFB60AY), 2008 року випуску, Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(01001, м. Київ, вул.. Михайлівська, 12; 04070, м. Київ, вул.. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 30575865), який був переданий згідно Договору № 01 -112/08-обл фінансового лізингу  віл 30.05.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артфікс»(04071, м. Київ, вул. Яровська, 26, код ЄДРПОУ 32620736) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(01001, м. Київ, вул.. Михайлівська, 12; 04070, м. Київ, вул.. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 30575865).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артфікс»(04071, м. Київ, вул. Яровська, 26, код ЄДРПОУ 32620736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(01001, м. Київ, вул.Михайлівська, 12; 04070, м. Київ, вул.. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 30575865) державне мито в сумі 1577,46 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 30.09.2011р.