Рішення

від 23.07.2009 по справі 4/328

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/328

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/328

23.07.09

За позовомАкціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

До           Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»

Простягнення 357747,94 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача      Горун Н.М. –дов.

Від відповідача  не з'явився,  предст.Сердійчук О.Л. –за дов. був присутній в

                            попередніх судових засіданнях

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 350 000 грн. грошові кошти розміщені на депозитному рахунку, 3778,08 грн. проценти за лютий 2009р., 3969,86 грн. процентів за березень 2009р., а всього 357747,94 грн. за договором № 11/03-ДЮ(980)-17 від 12.02.2007р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 25.05.2009р. № 22/2750.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2007р. між Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»та Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку»було укладено депозитний договір № 11/03-ДЮ(980)-17 про розміщення строкового банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до умов договору п.1.1, банк приймає від вкладника грошові кошти на депозит і зобов'язується виплачувати вкладнику суму депозиту і нараховані відсотки на умова і в порядку передбачених цим договором.

Вказаний договір посвідчує право банку управляти залученими коштами Вкладника та право вкладника отримати в обумовлений термін суму депозиту і процентів по ньому (п.1.2.)

Строк дії договору встановлений до 20.08.2007р.

Відповідно до додаткової угоди № 6 від 23.02.2009р. до депозитного договору № 11/03-ДЮ(980)-17 про розміщення строкового банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2007р. строк депозиту до 24.03.2009р.  

Процентна ставка з користування депозитом –18,0% річних (п.2.3. договору в редакції додаткової угоди № 6 від 23.02.2009р.).

Відповідно до п.3.4.2. договору банк зобов'язувався нарахувати відсотки за користування депозитом та перерахувати їх на поточний рахунок вкладника.

Згідно п.3.4.3. банк зобов'язується повернути вкладнику депозит на його поточний рахунок по закінченню строку депозиту.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що по закінченню строк депозиту або при його повному дострокову витребуванні проценти нараховуються та сплачуються в день повернення депозиту.

Відповідно до п.5.2. договору суперечки між банком і вкладником за даним договором вирішуються за домовленістю сторін, а у випадку незгоди –у випадку, передбаченому чинним законодавством України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України  зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 343 ГК України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Як вбачається, сторонами договору банківського вкладу виступають банк та вкладник, де предметом договору можуть бути грошові кошти (валюта України або іноземна валюта), за користування якими згідно зі статтею 1061 ЦК України банк зобов'язаний виплатити вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

До того ж, згідно з пунктом 1.6 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п.1).

Згідно п.3.4.3. банк зобов'язується повернути вкладнику депозит на його поточний рахунок по закінченню строку депозиту.

Відповідно до додаткової угоди № 6 від 23.02.2009р. до депозитного договору № 11/03-ДЮ(980)-17 про розміщення строкового банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2007р. строк депозиту до 24.03.2009р.  

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовується, що сума депозиту (вкладу) у сумі 350 000 грн. не повернута позивачу, та не сплачені нараховані проценти за лютий, березень 2009р. в сумі 7747,94 грн., тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відмова банку у поверненні депозитного вкладу є незаконною і суперечить як укладеному між сторонами договору, так і чинному законодавству.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України, незалежно від виду вкладу (на вимогу чи строкового) відповідач зобов'язаний повернути вклад на першу вимогу вкладника.

Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства, який має пріоритет перед іншими актами цивільного законодавства, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України. Постанови НБУ є підзаконними актами і не мають права змінювати Закон, оскільки зміни до Закону вносяться тільки на підставі Закону.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 14.07.2009р. закінчено розгляд справи. Представник відповідача не погодився з оголошенням вступної та резолютивної частини рішення, тому в судовому засіданні оголошувалася перерва до 23.07.2009р. для підготовки повного тексту рішення, відповідно до ст.ст. 84, 85 ГПК України.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 8-А, код ЄДРПОУ 19338316) на користь Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 20602681) 350 000 грн. депозитного вкладу, 7747 грн. 94 коп. відсотків, 3577 грн. 47 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                           І.І.Борисенко