Рішення

від 19.09.2011 по справі 41/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/223

19.09.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю VT»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Зернова торговельна компанія»  

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ –АРГО»

Простягнення 9 676,00 грн.  

                                                                                                             Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «TVT» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова торговельна компанія»  про стягнення 9 676,00 грн. –основного боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати коштів за поставлений товар.

Ухвалою від 28.07.2011 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ –АРГО»та призначено її розгляд на 26.08.2011 року.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 26.08.2011 року не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, однак подали до канцелярії суду додаткові документи по справі.

В судове засідання 26.08.2011 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 26.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 19.09.2011 року.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 19.09.2011 року не з'явилися, однак подали через канцелярію суду заяви, відповідно до яких просили суд розглянути справу без участі уповноважених представників.

В судове засідання 19.09.2011 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.09.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи,  Господарський суд міста Києва, -

          ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТАТ –Арго»поставив відповідачу товар на загальну суму 9 676,00 грн., що засвідчується видатковими накладними № РН-0000043 від 21 травня 2007 року на суму 4 956,00 грн., № РН-0000038 від 28 квітня 2007 року на суму 2 520,00 грн.. № РН-00434 від 07 жовтня 2009 року на суму 2 200,00 грн. та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей № 008 від 07.10.2009 року.

В свою чергу, відповідач товар в строк зазначений в рахунках фактурах не оплатив, у зв'язку з чим в останнього перед ТОВ «ТАТ –Арго»виникла заборгованість в сумі 9 676,00 грн.

23 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ –АРГО»(первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «TVT»(новий кредитор) уклади угоду № 05/05-11 про заміну кредитора у зобов'язанні , пунктом 1.1 якої узгодили, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернова торгівельна компанія»(далі –боржник), грошового зобов'язання, набутого первісним кредитором на підставі документів первинного бухгалтерського обліку, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної Угоди.

Відповідно до пункту 2.1 Угоди вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою становить 9 676,00 грн.

Актом прийому –передачі від 23.05.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ –АРГО»(первісний кредитор) передало Товариству з обмеженою відповідальністю «TVT»(новий кредитор) видаткові накладні № РН-0000043 від 21 травня 2007 року на суму 4 956,00 грн., № РН-0000038 від 28 квітня 2007 року на суму 2 520,00 грн.. № РН-00434 від 07 жовтня 2009 року на суму 2 200,00 грн. та довіреність на отримання товарно – матеріальних цінностей № 008 від 07.10.2009 року.

23.05.2011 року новий кредитор (позивач) надіслав відповідачу повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до якого також, просив боржника сплатити заборгованість на розрахунковий рахунок нового кредитора, на доказ чого надано фіскальний чек № 0380 від 26.05.2011 року та опис вкладення у цінний лист.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 676,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що  правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 9 676,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.          

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова торговельна компанія» (місцезнаходження: 03127, м. Київ, Голосіївський р –н, просп. 40-річчя жовтня, буд. 100/2, код ЄДРПОУ 32821309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «TVT»(місцезнаходження: 03187, м. Київ, Голосіївський р –н, вул. Академіка Глушкова, буд. 12, кв. 5, код ЄДРПОУ 37250862) 9 676 (дев'ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 00 коп.  –основного  боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           О.М. Спичак

Дата підписання рішення  

     29.09.2011 року