Ухвала

від 26.09.2011 по справі 47/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  47/246

26.09.11

За позовом      Закритого акціонерного товариства “Соснівський гранкар'єр”

До                Малого підприємства у формі  Товариства з обмеженою відповідальністю “Севітол-ЛТД”

про              визнання правочинів недійсними

  Суддя Станік С.Р.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання недійсними правочинів, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2011 було порушено провадження у справі №47/246, розгляд справи було призначено на 26.07.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 розгляд справи відкладено до 04.08.2011.

Ухвалою суду від 04.08.2011 розгляду справи було відкладено до 08.09.2011.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Відповідач через канцелярію Господарського суду міста Києва звернувся з заявою про винесення додаткового рішення по справі № 47/246, посилаючись на те, що в рішенні не було вирішено питання щодо стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на послуги адвоката в сумі 7 000,00 грн.

Враховуючи, що норми Господарського процесуального кодексу України не вимагають присутності представників сторін при розгляді та вирішенні судом заяви про винесення додаткового рішення, суд вважає можливим розглянути заяву МП у формі ТОВ «Севітол-ЛТД»без участі представників сторін у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, встановив.

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 88 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення якщо з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Як встановлено судом під час розгляду справи, позовні вимоги заявлені позивачем про визнання недійсними правочинів, а саме: правочину щодо поставки товару згідно видаткової накладної №РН-0003279 від 26.05.2009р. на суму 95 930,00грн., правочину щодо поставки товару згідно видаткової накладної №РН-0003281 від 26.05.2009р. на суму 13 260,01грн. та правочину щодо надання послуг згідно Акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000033 від 26.05.2009р. на суму 3436,01грн., оскільки вони порушують вимоги ст. 203 Цивільного кодексу України.  

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 у задоволенні позову відмовлено, а судові витрати, заявлені позивачем у позові, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладено на позивача.

Жодних інших вимог в судовому провадженні по справі № 47/249 у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, станом на момент вирішення спору –сторонами не заявлялось, а відтак суд розглядав вимоги, заявлені позивачем у позові не виходячи за їх межі. До того ж, відповідачем будь-яких вимог у встановленому порядку щодо покладення судових витрат по оплаті послуг адвоката на позивача –не заявлялось, а відповідні посилання на понесення витрат на оплату послуг адвоката - зроблені відповідачем у відзиві, який згідно вимог статті 59 Господарського процесуального кодексу України розглядається судом як документ, який містить лише заперечення проти позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для винесення додаткового рішення, а відтак заява  Малого підприємства у формі  Товариства з обмеженою відповідальністю “Севітол-ЛТД”  про винесення додаткового рішення у справі № 47/246  –задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви  Малого підприємства у формі  Товариства з обмеженою відповідальністю “Севітол-ЛТД”  про винесення додаткового рішення у справі № 47/246  –відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам.

          Суддя                                                                                               С.Р. Станік