Рішення

від 09.06.2009 по справі 47/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/246

09.06.09

За позовом       Закрите акціонерне товариство «Карпатський дім»

До                      Приватне підприємство «Білдінг хаус»

про                    стягнення 80150,42 грн.

Суддя   Станік С.Р.

Представники:

Від позивача   -  Бонтей А.М. –представник за довіреністю від 13.05.2009р.

Від відповідача -  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про розірвання договору № 26/07/08 від 26 липня 2008р., стягнення заборгованості в сумі 78409,97 грн. за оплачений, але не поставлений товар по Договору № 26/07/08 від 26 липня 2008р., пені –1740,45 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –903,00 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу-118,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 30.04.2009р. було порушено провадження в справі  № 47/246 та призначено її  до розгляду на 26.05.2009р., а ухвалою від 26.05.2009р. було відкладено до 09.06.2009р.

В судовому засіданні 09.06.2009р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що позивачем на виконання умов договору № 26/07/08 від 26 липня 2008р. було перераховано авансовий платіж в сумі 188524,44 грн., але відповідачем було поставлено товар загалом на суму 110114,47 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає –78409,97 грн. Також позивачем було заявлено вимогу про розірвання договору № 26/07/08 від 26 липня 2008р.  та вимогу про стягнення штрафних санкції, за порушення строків виконання умов договору.

Представник відповідача в судові засідання 26.05.2009р., 09.06.2009р. не з'явився, відзив та витребувані судом документи - не надав, причини неявки представників суду не повідомив. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та  клопотань не направляв. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Також, суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2008р. між відповідачем –Приватне підприємство «Білдінг Хауз», як постачальником, та позивачем ЗАТ «Карпатській дім», як покупцем було укладено Договір № 26/07/08, який підписано повноважними представниками постачальника та покупця, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупцю визначений цим договором товар (надалі іменується товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Умовами договору Договір № 26/07/08 від 26.07.2008р., сторони погодили, що товар повинен бути поставлений покупцю не пізніше 30 банківських днів з моменту проведення попередньої оплати згідно п. 6.1 даного договору (п. 5.1), покупець здійснює попередню оплату товару в розмірі 50% вартості товару на протязі 3-х робочих днів після підписання цього договору, остаточний розрахунок за поставлений товар покупець сплачує на протязі одного банківського дня з моменту отримання ним видаткової накладної. Розрахунок за розкрій покриття у розмірі 50% здійснюється після постачання товару та 50% здійснюється протягом 3 робочих днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (п. 7.1), за порушення умов поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 3% від суми договору (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення умов поставки товару) (п. 10.3)

Згідно з платіжними дорученнями, а саме: № 999 від 28.07.2008р. на суму 26704,50 грн., № 1001 від 28.07.2008р. на суму 60000,00 грн., № 1477 від 22.10.2008р. на суму 10000,00 грн., № 1270 від 04.09.2008р. на суму 20000,00 грн., № 15 від 15.10.2008р. на суму 495,00 грн., № 16 від 15.10.2008р. на суму 11324,94 грн., № 273 від 16.01.2009р. на суму 60000,00 грн., позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 188523,94 грн.

Відповідно до видаткових накладних, а саме: № РН-12029 від 26.12.2008р. на суму 36763,28 грн., № РН-12005 від 08.12.2008р. на суму 3304,80 грн., № РН-10007 від 23.10.2008р. на суму 8424,00 грн., № РН-10003 від 14.10.2008р. на суму 10729,97 грн., № РН-10004 від 14.10.2008р. на суму 495,00 грн., № РН-8000006 від 13.08.2008р. на суму 28682,04 грн., № РН-800011 від 20.08.2008р. на суму 21120,41 грн., відповідач поставив позивачу товар на суму –109519,5 грн., та акт № ОУ 0000070 на перевезення вантажів на суму - 594,97 грн., а загалом на суму 110114,47 грн.

20.03.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою допоставити товар по договору № 06/07/08 від 26.07.2008р. на суму 78409,97 грн., яку відповідач отримав 25.03.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

08 квітня 2009р. позивач направив на адресу відповідача лист з пропозицією розірвати договір № 26/07/08 від 26.07.2008р., та вимогою повернути сплачений аванс в сумі –78409,97 грн.,  який відповідач отримав 09.04.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як зазначив позивач у позові, позивачем на виконання умов договору № 26/07/08 від 26 липня 2008р. було перераховано авансовий платіж в сумі 188524,44 грн., але відповідачем було поставлено товар загалом на суму 110114,47 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає –78409,97 грн. Також відповідно до позовної заяви, позивач просив розірвати договір № 26/07/08 від 26 липня 2008р.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1 статі 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки  продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується  передати  у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 статті 712  Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 662 Цивільного кодексу України, продавець    зобов'язаний   передати  покупцеві  товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві  у  строк, встановлений  договором купівлі-продажу,  а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 665 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови продавця передати проданий  товар  покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.  Істотним є таке порушення стороною договору, коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, ч. 1 - зміна та розірвання    господарських   договорів   в односторонньому порядку не допускаються,  якщо інше не передбачено

законом або договором; ч.2 - Сторона  договору,  яка  вважає  за  необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що позивачем на адресу відповідача направлялась пропозиція про розірвання договору, що підтверджується належними доказами по справі, але відповідач  згідно ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу відповіді не надав, та позивачем заявлено вимогу про розірвання договору № 26/07/08 від 26.07.2008р., суд дійшов висновку, що вимога позивача про розірвання договору є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як покупець, на виконання умов договору № 26/07/08 від 26.07.2008р. перерахував відповідачу, як постачальнику 188524,44 грн. авансового платежу, що підтверджується платіжним дорученнями. В свою чергу, відповідач, як постачальник, не здійснив повному обсязі поставку передбачену умовами договору № 26/07/08 від 26.07.2008р., а лише частково поставив товар на суму 110114,47 грн., що підтверджується видатковими накладними. Доказів поставки товару на суму - 78409,97 грн., суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача  суми в розмірі 78409,97 грн., що є авансовим платежем за договором підряду № 26/07/08 від 26.07.2008р. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за порушення строків виконання умов договору № 26/07/08 від 26.07.2008р.  пені –1740,45 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобов'язання по поставці оплаченого позивачем товару по договору № 26/07/08 від 26.07.2008р. у строк передбачений п. 5.1 договору, тобто протягом 30 банківських днів з моменту проведення попередньої оплати, на момент звернення позивача до суду товар на суму 78409,97 грн. поставлений не був, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строків поставки товару по договору № 26/07/08 від 26.07.2008р. (п. 10.3 договору), є законною, обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню частково з огляду на нижчевикладене.

Розмір пені за розрахунками суду складає:

78409,97 грн. (сума недопоставленого товару) х 24 (п. 10.3 договору) / 365 (днів у році) х 26 (днів прострочено з 27.02.2009р. (остання проплата 16.01.2009р. - платіжне доручення  № 273 від 16.01.2009р., а тому строк поставки до 27.02.2009р. (п. 5.1 договору))  по 25.03.2009р. (дата визначена позивачем самостійно)) = 1340,49 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: договір № 26/07/08 від 26.07.2008р. –розірвати, стягнути - 78409,97 грн. суму заборгованості, 1340,49 грн. –пені.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 47, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Договір № 26/07/08 від 26.07.2008р.  укладений між Приватним підприємством «Білдінг Хауз»(код ЄДРПОУ 34353993, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рейтарська, 35-а, п/р 26000060104165 в ФКВ «Приватбанк», МФО 320649 , як постачальником, та Закритим акціонерним товариством «Карпатській дім»(код ЄДРПОУ 32037555, місцезнаходження: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Сухо воля, 60А, п/р 260097281 в Райфайзен Банк «Аваль», МФО 325570), як покупцем –розірвати.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Білдінг Хаус»(код ЄДРПОУ 34353993, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рейтарська, 35-а, п/р 26000060104165 в ФКВ «Приватбанк», МФО 320649), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства (код ЄДРПОУ 32037555, місцезнаходження: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Сухо воля, 60А, п/р 260097281 в Райфайзен Банк «Аваль», МФО 325570) суму заборгованості – 78409 (сімдесят вісім тисяч чотириста дев'ять) грн. 97 коп., пені –1340 (тисяча триста сорок) грн. 49 коп., а також  882 (вісімсот вісімдесят дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Державне мито в сумі –17 грн. 00 коп. повернути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства (код ЄДРПОУ 32037555, місцезнаходження: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Сухо воля, 60А, п/р 260097281 в Райфайзен Банк «Аваль», МФО 325570), як зайве сплачене згідно платіжного дорученням № 389 від 21.04.2009р.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

          Підписано: 07.07.2009р