Постанова

від 15.09.2011 по справі 43/195

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

43/195

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.08.2011 р.           справа №43/195

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівПриходько І. В.,Донця О. Є., Ломовцевої Н. В.,

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:Суслік С.В. –керівник;

від відповідача:- не  з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь»м. Маріуполь

на рішення господарського суду

Донецької області

від11.05.2011р.

у справі№ 43/195  (головуючий суддя Мартюхіна Н.О., судді: Сковородіна О.М., Попков Д.О.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Металургмонтаж 218»м. Маріуполь Донецької області

до закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь»м. Маріуполь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруЖовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполь Донецької області

простягнення  92 711,06 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургмонтаж 218»(далі –позивач)  звернулось  до господарського суду з  позовом до закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 97 567,50 грн., у тому  числі  суми  основного  боргу  у  розмірі  92 711,60  грн.,  індексу  інфляції  у  розмірі 4 855,90  грн.,   судових  витрат    та  витрат на  послуги  адвоката  у  сумі  3 000 грн.

У ході розгляду справи позивачем відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій  він зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі             92 711,06 грн.  та  витрати  на  послуги  адвоката  у  розмірі 2 000 грн. Уточнення прийняті судом   першої  інстанції.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.02.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м. Маріуполь (далі –третя особа).   

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.05.2011р. у справі №43/195 позовні вимоги задоволені частково та присуджено до стягнення з відповідача заборгованість в розмірі 18 703 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 187,03грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 60,38 грн. Також судом відмовлено у стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 2 000грн. за необґрунтованістю.

Рішення суду мотивовано, зокрема, тим, що між позивачем та третьою особою укладений договір про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб платників податків, тому вимоги позивача підлягають частковому задоволенню  в розмірі 18 703грн. за мінусом суми в розмірі 74 008,06грн., право на отримання та стягнення якої переведено на третю особу,  оскільки право на самостійне стягнення цієї суми від імені саме позивача, у останнього відсутнє.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 18 703грн. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилається  на  неповне з'ясування обставин у справі, порушення судом статей 15, 16, 261, 525, 628, 629 Цивільного кодексу України. Зокрема, апелянт посилається на те, що оскільки позивачем не виконаний обов'язок надати відповідачу рахунки  на оплату, зустрічне зобов'язання відповідача щодо оплати вартості робіт у останнього не виникло. У зв'язку з  чим  вважає, що на час звернення позивача з позовом до суду,  його  права та законні інтереси не  порушені.

Представник позивач у відзиві на апеляційну скаргу № 42  від 05.08.2011 р. та судовому засіданні  16.08.2011 р.,  23.08.2011 р. вимоги скаржника не визнав, вважає рішення суду від 11.05.2011 р. у справі №  43/195  обґрунтованим та прийнятим у відповідності до законодавства.

Скаржник у судове  засідання  16.08.2011 р. не  з'явився,  надав  клопотання  про  продовження  строку  розгляду  апеляційної  скарги  та  про    відкладення  розгляду  справи   у  в'язку  з  неможливістю участі  у  судовому  процесі  його  представника.

Дослідив  матеріали  справи, клопотання  відповідача,  вислухав  думку  позивача  з  цього  приводу,  судова  колегія  задовольнила  клопотання  відповідача,  справу  слуханням   було  відкладено  на  23.08.2011 р.

В  судове  засідання  23.08.2011 р. представник  відповідача  не  з'явився,  надав  телеграму  про  відкладення  слухання  справи  у  зв'язку  з  неможливістю  участі  у  судовому  засіданні  його  представника.  

У судове засідання  16.08.2011 р., 23.08.2011 р.  представник третьої особи не з'явився,  про  час  і  місце  слухання  справи   був належним  чином  повідомлений (а.с.158).   

Враховуючи те, що явка учасників процесу у судове засідання  23.08.2011 р. не була визнана обов'язковою та той факт, що в матеріалах справи є всі необхідні документи для розгляду спору по суті, колегія суддів приходить  до висновку,  що клопотання  відповідача  не  підлягає  задоволенню  та  вважає  за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами без участі представника  третьої  особи  та  відповідача.

Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухав представника  позивача,  суд встановив  наступне.

Між сторонами 14.03.2008 р. укладено договір № 345 АЭСр (далі –Договір), згідно якого підрядник (позивач) зобов'язався виконати роботи з ремонту формовочної лінії КW в цеху № 195 ЗАТ „АзовЕлектроСталь”  на підставі Локального кошторису № МГ-08-02 (додаток № 2)  з розрахунком договірної ціни (додаток № 1) , а замовник (відповідач) прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 10.1 Договору, строк його дії встановлений з моменту підписання сторонами до 31.12.2008р. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Об'єм та вартість виконаних робіт з ремонту формовочної лінії КW в цеху №195 визначається на підставі договірної ціни та локального кошторису № МГ-08-02, що є невід'ємними частинами договору та складає 369 142,80грн., в тому числі ПДВ 61 523,80 грн., в тому числі вартість використаних матеріалів замовника –                       110 918,40 грн., в тому числі ПДВ –18 486,40 грн., а також вартість експлуатації будівельних машин та механізмів підрядника –4800,00 грн. (п. 2.1 Договору).

Згідно до п. 2.2 Договору строк виконання робіт з 07.04.2008р. по 30.04.2008р.

Сума до оплати підряднику –123 000грн., у т.ч. ПДВ –20 500 грн., що  здійснюється перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника наступним чином: 100 % вартості по факту виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками обох сторін (п.п. 2.3, 3.1 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору по закінченню виконання ремонтних робіт сторони не пізніше 5 денного строку оформлюють акти прийомки виконаних робіт.

01.06.2008р. між сторонами була підписана додаткова угода №3 до договору № 345АЭСр від 14.03.2008р., згідно якої підрядник зобов'язався додатково виконати роботи установки опори для ковшів КС-35 та КС-15 на те лежке г/п 80т в цех № 195, на підставі Локального кошторису № МГ-08-10, складеного на підставі проекту ПКО ОАО „ГСКТИ” № 31 МЛС 0069.000СБ, з розрахунком договірної ціни, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи. Строк виконання робіт з 01.06.2008р. по 20.07.2008р. Вартість робіт визначається на підставі договірної ціни та локального кошторису №МГ-08-10, які є невід'ємними частинами додаткової угоди, та складає  62 623 грн. Сума до сплати підряднику – 15 981 грн.

30.07.2008 р. між сторонами була підписана додаткова угода №4 до договору №345АЭСр від 14.03.2008 р., згідно якої підрядник зобов'язався додатково виконати виготовлення та монтаж секцій кінцевих балок крана № 518 в цеху № 195, на підставі Локального кошторису № МГ-08-15, складеного на підставі проекту № КР 475.01.100СБ, з розрахунком договірної ціни, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи. Строк виконання робіт з 01.08.2008 р. по 31.08.2008 р. Вартість робіт визначається на підставі договірної ціни та локального кошторису № МГ-08-15, які є невід'ємними частинами додаткової угоди, та складає 5 922 грн. Сума до сплати підряднику –2 722 грн.

27.10.2008 р. між сторонами була підписана додаткова угода №5 до договору №345АЭСр від 14.03.2008 р., згідно якої підрядник зобов'язався додатково виконати монтаж крана № 497 в цеху № 195, на підставі Локального кошторису № 2-1-1, складеного на підставі Дефектного акту № 301/5-1098/1 від 27.10.2008 р. та креслення № 12ТП.0854, з розрахунком договірної ціни, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи. Строк виконання робіт з 27.10.2008 р. по 31.12.2008 р. Вартість робіт визначається на підставі договірної ціни та локального кошторису № 2-1-1, які є невід'ємними частинами додаткової угоди, та складає 137 331,60 грн. Сума до сплати підряднику –74 008,06 грн.

Крім  того,  з  матеріалів  справи  убачається,  що   рішенням господарського суду Донецької області від 19.08.2010р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2010р., у справі №15/287пд відмовлено у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору № 345АЭСр від 14.03.2008р. та встановлено, що оспорюваний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства повноважними особами та спрямований на настання правових наслідків, тому підстав для визнання такого договору недійсним у суду немає. За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, всі факти, встановлені зазначеним судовим рішенням є встановленими та обов'язковими для суду при вирішенні спору за цим позовом.

З матеріалів справи, вбачається, що позивачем було виконано роботи загальною вартістю на суму 92 711,06 грн.,  а саме  вересень  2008р. на суму 15 981 грн. та на суму 2 722 грн., за листопад 2008 р. на суму 74 008,06 грн. Вказані  Акти  приймання  виконаних  робіт  були  підписані  сторонами  без  жодних  зауважень,.

В матеріалах справи відсутні належні докази виконання відповідачем взятих на себе зобов'язання з оплати робіт.

Вказані обставини не  спростовувались  відповідачем  й  в  апеляційній  скарзі.  

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Зокрема, приписами ст.837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.

Частиною 1 ст. 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вже встановлено, між сторонами були складені та підписані акти приймання-передачі виконаних робіт за умовами Договору. Проти вказаного факту відповідач у письмових поясненнях та апеляційній скарзі не заперечував.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника наступним чином: 100% вартості по факту виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками обох сторін.    

У пункті 3.1 Договору визначено, що обов'язок відповідача оплатити виконані роботи виникає після отримання рахунку позивача.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 3338138 позивачем було виставлено та відповідачем 31.08.2009 р. –отримано, рахунки-фактури № СФ-0000010 від 29.09.2008 р. на суму 2 722грн., № СФ-0000011 від 29.09.2008 р. на суму 15 981 грн., № СФ-0000016 від 30.12.2008 р. у сумі 74 008,06 грн.(а.с.58-61).

Вказаним спростовуються доводи апелянта щодо неотримання рахунків на оплату робіт та відсутність у нього зобов'язань з їх оплати.

Як  визначено  положеннями  ст.193  Господарського  кодексу  України,  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору. Аналогічні положення містить ст.526  Цивільного  кодексу  України.

Належні та допустимі докази виконання обв'язку щодо оплати вартості отриманого  товару  відповідачем до суду надані не були.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо доведеності факту невиконання відповідачем зобов'язань за Договором.

06.04.2009р. між позивачем та третьою особою був укладений договір про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, за  умовами якого платник податку (позивач) передає податковому органу (третій особі)  свої права по стягненню з контрагентів дебіторської заборгованості за виготовлену продукцію, виконані роботи, надані послуги; дебіторська заборгованість працівників, акціонерів перед підприємством, які належать такому платнику податків (п. 1.3). Податковий орган одержує право на продаж права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків та спрямування вирученої суми в рахунок погашення податкового боргу (п. 1.4).

Розділом 3 „Форми розрахунків” передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються шляхом проведення заліку дебіторської заборгованості осіб перед платником податків та кредиторської заборгованості із податкового боргу. Зобов'язання вважається виконаним з моменту надходження грошових коштів на відповідні рахунки бюджетної класифікації.   

Пунктом 5.1. договору встановлено, що умови договору діють, починаючи з моменту підписання Договору та Специфікації до цього договору і до надходження коштів на відповідні рахунки бюджетної класифікації за продану дебіторську заборгованість.

06.04.2009р. між сторонами було підписано Специфікацію до договору про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, відповідно до якої позивач перевір право на отримання дебіторської заборгованості з ЗАТ „АзовЕлектроСталь”  в сумі 74 008,06 грн., яка утворилася на підставі договору підряду № 345АЭСр від 14.03.2008 р. та додаткової угоди № 5 від 27.10.2008 р.

Тобто, станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача за Договором підряду та додатковій угоді № 5 від 27.10.2008 р. в розмірі 74008,06 грн. була передана третій особі.  

Відповідно до письмових пояснень третьої особи, податковий борг позивача на час розгляду справи не погашений.    

Порядком використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого наказом ДПА України № 439 від 19.09.2003р. (далі –Порядок) визначено, що переведення платником податків право вимоги боргу (дебіторської заборгованості), що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, укладеного в письмовій формі між платником податків та податковим органом.

Відповідно до п. 4.9. Порядку така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до моменту її продажу за рішенням органу ДПС або стягнення її в судовому порядку, про що зазначається в договорі між платником податків і органом стягнення, та повинна бути відповідним чином розкрита в примірниках до фінансової звітності.

Пунктом 4.10 Порядку встановлено, що до моменту продажу за рішенням органу ДПС або стягнення у судовому порядку такої дебіторської заборгованості податковим органом платежі продовжують надходити на рахунки платника податкова, що має податковий борг.

Згідно до п. 4.11 Порядку надходження за дебіторською заборгованістю на рахунок платника податків негайно спрямовується в рахунок погашення податкового боргу.

Виходячи з умов договору про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податку, у випадку якщо дебітор перераховує платникові податку суми дебіторської заборгованості, включеної до договору, то така сума протягом 2-х робочих днів повинна бути перерахована в рахунок погашення податкового боргу на рахунок бюджетної класифікації.

Таким чином, відповідно до Порядку та умов договору про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків від 06.10.2009р., позивач у будь-якому разі втратив самостійне право на отримання грошових коштів від відповідача за Договором підряду та додатковій угоді № 5 від 27.10.2008р.  розмірі 74 008,06 грн.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази визнання договору про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платниками податку від 06.10.2009р. недійсним або припинення дії вказаного договору,  то  вказаний договір є діючим та підлягає виконанню в порядку передбаченому  чинним  законодавством.

Посилання сторін на той факт, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2010 р. та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010 р. по справі № 2а-807/10/0570 у задоволенні позову Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у місті Маріуполь до ЗАТ „АзовЕлектроСталь”, ТОВ „Металургмонтаж 218” про стягнення дебіторської заборгованості перед бюджетом відмовлено,  правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки підставою для відмови у задоволенні позову стало наявність судових процесів по справі № 43/195 про стягнення заборгованості за договором підряду та справи № 15/287пд про визнання недійсним договору підряду.

З  цього ж  приводу  не  підлягає  задоволенню  клопотання  позивача,  заявлене  в  судовому  засіданні   23.08.2011 р.  щодо  відкладення  розгляду  справи  у  зв'язку з  розглядом  в  Донецькому  апеляційному  адміністративному  суді  справи  за  позовом  Жовтневої  міжрайонної державної  податкової  інспекції  у м.Маріуполі  щодо  стягнення  суми  дебіторської  заборгованості.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі                   18 703 грн. за мінусом суми в розмірі 74 008,06грн., право на отримання та стягнення якої переведено на третю особу, оскільки право на самостійне стягнення цієї суми від імені саме позивача, у  останнього  відсутнє.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги адвоката в сумі 2 000,00грн. місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про їх необґрунтованість та недоведеність.

Отже, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 11.05.2011 р. у справі № 43/195 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь»       м. Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 11.05.2011 р. у справі № 43/195 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 11.05.2011 р. у справі № 43/195 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя                                                                        І. В. Приходько

                     Судді                                                                        О. Є. Донець

                                                                                                       Н. В. Ломовцева

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС