Рішення

від 30.09.2011 по справі 1/355

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/355

30.09.11

За позовом                     Відкритого акціонерного товариства “Акціонерної компанії

                              “Київводоканал”

До                               Житлово-будівельного кооперативу “Киянка”

Третя особа 1           Публічне акціонерне товариство «Київенерго»

Третя особа 2           Комунальне підприємство  «ГІОЦ»Київської міської державної адміністрації

Про                              стягнення 13 082,00 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача           ОСОБА_1, довіреність № 211 від 30.06.2011

від відповідача          ОСОБА_2, довіреність № 52/08 від 30.08.2011

від третьої особи1          не з’явився

від третьої особи2          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Акціонерної компанії “Київводоканал”(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу “Киянка”(далі –відповідач) про стягнення з останнього 13082,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належно виконував умови договору № 03621/4-09 від 24.12.2003 року.

Ухвалою суду від 28.11.08 порушено провадження у справі № 1/355 та призначено розгляд на 26.12.08.

Ухвалою суду від 30.03.2009 провадження у справі зупинено до розгляду пов’язаної справи № 8/131 Окружним адміністративним судом міста Києва.

18.08.2011 позивач подав до канцелярії суду клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки зазначеним судом було винесено ухвали, що стосується спірних розпоряджень.

          Ухвалою суду від 22.08.2011р. провадження у справі № 1/355 поновлено, та призначено до слухання на 02.09.2011.

02.09.2011 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, заявив клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог КП «ГІОЦ»КМДА та ПАТ «Київенерго», витребування додаткових доказів у справі.

Суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб та витребування додаткових доказів у справі, у зв‘язку з чим відклав розгляд справи на 23.09.2011р.

12.09.2011 ПАТ «Київенерго»подав до канцелярії суду пояснення на виконання вимог ухвали суду від 02.09.2011р.

23.09.2011 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позов та контррозрахунок позовних вимог.

Представник КП «ГІОЦ» КМДА надав документи на виконання вимог ухвали суду від 02.09.2011 та пояснення по суті спору.

Представник ПАТ «Київенерго»у судове засідання не з’явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Судом оголошено перерву  у судовому засіданні до 30.09.2011р.

27.09.2011 відповідач подав до канцелярії суду доповнення до відзиву.

30.09.2011 представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Представники третіх осіб у судове засідання не з’явились, про причини своєї відсутності суд не повідомили.

Суд оголосив резолютивну частину рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 03621/4-09 від 24.12.2003 року на надання послуг з водопостачання та водовідведення (далі –договір).

Відповідно до п.1 договору постачальник зобов’язався забезпечити абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент в свою чергу сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами №65 користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України.

Пунктами 12.5 та 1.10 Правил користування вказано, що рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом.

Згідно п.2.1 договору позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги з водопостачання питної води якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна». Абонент зобов’язався сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п.2.2 договору).

Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента (п.3.1 договору)

Відповідно умов договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначаються за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов’язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних  документів до банківської установи абонента, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п.3.5 договору).

Згідно пояснень позивача, викладених у позові, за період з 01.06.2006 по 01.10.2008 відповідачу надано позивачем послуг на суму 47 212,25 грн. з урахуванням знижки –2 457,60 грн. та перерахунку –2 525,34 грн., проте відповідачем за твердженням позивача сплачено лише 31 354,87 грн., внаслідок чого у останнього перед позивачем утворився борг у розмірі 10 874,44  грн.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 13 082,00 грн., а саме: 10 874,44 грн. –заборгованості, 2 207,55 грн. –інфляційних втрат  та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов’язань, заборгованість в сумі 349 205,98 грн. за використання води не сплатив.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши документи та докази долучені до матеріалів справи дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, на підставі наступного.

Позивач у своєму позові стверджує, що у відповідача існує заборгованість перед ним у розмірі 10 874,44 грн. за період з 01.06.2006 по 01.10.2008р. Проте дане твердження не підтверджується матеріалами справи, оскільки дана заборгованість  виникла на підставі різниці в тарифах.

Відповідно до контр розрахунку заборгованості поданим відповідачем, останнім було спожито питної води згідно водолічильників у розмірі 19446 куб.м. (колонка №10 контррозрахунку відповідача), що не спростовується позивачем.

Враховуючи тариф на послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 0,816 грн. за у м.куб, що затверджений розпорядженням КМДА № 1680, нарахування за спірний період підлягає 15 867,94 грн., з урахуванням знижки та перерахунку, відповідачем протягом спірного періоду було перераховано на рахунок позивача кошти на загальну суму 31 354,87 грн., що підтверджує факт відсутності заборгованості перед позивачем.

Згідно матеріалів справи позивач здійснив нарахування за тарифами згідно розпорядження №№ 1576 в редакції 1786, 143, 640 та 1127, що є не дійсними згідно постанови Вищого господарського суду України (далі –ВГСУ) № 37/399 від 28.01.2009р., постановою ВГСУ № 23/490 від 12.04.2011р. копії яких належні в матеріалах справи.

Відсутність заборгованості підтверджується також розгорнутим розрахунок наданим у судовому засіданні 23.09.2011 представником КП «ГІОЦ», що третьою особою 2 без самостійних вимог.

Що стосується посилання відповідача на наявність заборгованості по поставці питної води на підігрів, то  представником позивача не було надано на вимогу суду згідно ухвали від 22.08.2011 року  розгорнутого розрахунку по поставці питної води та питної води на підігрів окремо також судом встановлено, що відповідач не укладав ніяких договорів з позивачем на постачання питної води на підігрів.

Згідно п.11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим Постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630., у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показання будинкових засобів обліку води.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до Правил надання послуг з опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630 та п.3.11 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 № 190 розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Позивачем не були надані суду належні докази в обґрунтування позову.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 13 082,00 грн. заборгованості, є не обґрунтованою, документально не підтвердженою та такою, що не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           В.І.Мельник