Рішення

від 03.10.2011 по справі 22/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/269

03.10.11

За позовом  Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно»

в особі          відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»

до                  Концерну «Військторгсервіс»

в особі          Черкаської філії

про                стягнення заборгованості

                                                                                                               Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:             не з’явились;

від відповідача:         ОСОБА_1. (довіреність № 26 від 11.03.2011р.);

В судовому засіданні 03.10.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно»(надалі ПАТ «Черкаське хімволокно», позивач) в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»звернулось до суду з позовом про стягнення з Концерну «Військторгсервіс»(надалі відповідач) в особі Черкаської філії, 14 685, 94 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 906  від 01.09.2007р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 06.07.2011р. становила 14 685, 94 грн..

В судовому засіданні представником відповідача повідомлено про сплату суми основного боргу в розмірі 8 000 грн., та заявлено клопотання про надання можливості Концерну «Військторгсервіс»в особі Черкаської філії погасити суму заборгованості у розмірі 6 685, 94 грн. шляхом розстрочення строком на 3 місяці.  

У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення боргу в розмірі сплачених коштів не існує, сплата коштів в розмірі 8 000 грн. підтверджується платіжним дорученням № 605 від 13.09.2011р., відповідно провадження в цій частині підлягає припиненню.

В судове засідання призначене на 03.10.2011р. представник позивача не з’явився, однак докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Інформації щодо відмови позивача від позову суду станом на час прийняття рішення у справі не надходило.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          01 вересня 2007р. між ВАТ «Черкаське хімволокно»в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»та Концерном «Військторгсервіс»укладено договір № 906 про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно умов якого енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а споживач (відповідач у справі) зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені договором.

          Додатком № 1 до договору є обсяги постачання теплової енергії споживачу, де у п. 3 сторони погодили орієнтовну вартість теплової енергії, що постачається споживачу за період, і така складає 15 079, 72 грн. відповідно до тарифу, який діє на момент заключення договору (272, 64 грн. (з ПДВ) за 1 Гкал.  

Порядок розрахунків по строках передбачено у п. 6.2 договору, відповідно до якого розрахунки здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок енергопостачальної організації коштів згідно додатку 1 (показань приладу обліку)не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця.

Здійсненим позивачем розрахунком суми заборгованості визначено суму боргу станом на 06.07.2011р. в розмірі 14 685, 94 грн., банківські виписки, що підтверджують проведення врахованих оплат в періоді січень 2010р. –квітень 2011р., залучені до матеріалів справи.

Після звернення до суду з даним позовом, відповідачем здійснено погашення боргу в сумі 8 000 грн., що підтверджено наданим до справи платіжним дорученням № 605 від 13.09.2011р., у зв’язку з чим заборгованість відповідача за спожиту енергію у відношенні боргу, який виник станом на 06.07.2011р. є непогашеною в сумі 6 685, 94 грн., доказів зворотнього суду не представлено.

В силу положень договору (п. 10.1) договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2007р.; згідно з п. 10.4 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов’язань по оплаті за спожиту теплоенергію за період січень 2010р. -квітень 2011р., виходячи з умов договору (п. 6.2), станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунки мали здійснюватись не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця, виставлені на оплату рахунки-фактури залучені до матеріалів справи та при наданих банківських виписках підтверджують здійснений позивачем розрахунок суми боргу.

Після звернення до суду з позовом відповідачем проведено оплату в сумі 8 000 грн., у зв’язку з чим вимоги щодо стягнення суми боргу в розмірі 6 685, 94 грн. підлягають задоволенню, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків суду не представлено.

Заява відповідача в частині надання можливості погасити суму заборгованості шляхом розстрочення строком на 3 місяці судом прийнята до уваги, однак питання щодо розстрочення виконання судового рішення не може бути вирішено судом, оскільки підставою для розстрочення виконання рішення по справі можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом (п. 2 роз’яснення ВГСУ від 12.09.96 № 02-5/333).

Обставини на які посилається відповідач не є такими, що ускладнюють виконання рішення чи роблять неможливим його виконання, у зв’язку з чим не є підставами для розстрочення виконання прийнятого у справі судового рішення, а жодних перешкод у сплаті боргу частинами за домовленістю сторін не існує. Судове рішення може бути виконане в добровільному порядку, а виконання судового рішення в примусовому порядку здійснюється саме за заявою стягувача, яким є позивач у справі, що відповідно при  прийнятті стягувачем відповідних умов виконання судового рішення від боржника у справі не позбавляє сторін вирішити питання щодо примусового виконання судового рішення, в тому числі шляхом непред’явлення до виконання наказу суду в органи державної виконавчої служби, або ж шляхом подання відповідної заяви державному виконавцю тощо.  

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 146, 85 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині розгляду вимог про стягнення з Концерну «Військторгсервіс»в особі Черкаської філії  8 000 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс»(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська 28-А, ідент. код юрид. особи 33689922) в особі Черкаської філії (18023, м. Черкаси, вул. Ільїна 222, п/р 26005000372001 в філії АКБ «Імексбанк»м. Черкаси, МФО 344056, з рахунків виявлених під час виконання судового рішення, ідент. код 35123606) на користь Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно»(18036, м. Черкаси, пр-т. Хіміків 76, ідент. код юрид особи 00204033) в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»(18013, м. Черкаси, пр-т. Хіміків 76, п/р 2600737817802 в ПАТ «Енергобанк»м. Київ, МФО 300272, ідент. код 33282969) 6 685, 94 грн. (шість тисяч шістсот вісімдесят п’ять гривень 94 копійки) боргу за спожиту теплову енергію,  146, 85 грн. (сто сорок шість гривень 85 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 05.10.2011