Постанова

від 10.10.2011 по справі 43/206

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

43/206

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.10.2011 р.           справа №43/206

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівПриходько І. В.,Донця О. Є., Ломовцевої Н. В.,

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:не з'явились;

від відповідача:не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ

на рішення господарського судуДонецької   області

від13.01.2011р.

у справі№43/206 (суддя Зубченко І.В.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Будтехмаш" м. Донецьк

до відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ

простягнення суми основного боргу у розмірі 87124,80грн., суми штрафних санкцій у розмірі 8905,83 грн., суми процентів у розмірі 2176,93 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтехмаш" (далі – позивач)  звернулось  до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (далі –відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 87 124,80грн., суми штрафних санкцій у розмірі 8905,83 грн., суми процентів у розмірі 2176,93 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.01.2011 р. у справі №43/206 позовні вимоги задоволено частково та присуджено до стягнення суму основного боргу у розмірі 87124,80грн., суму пені у розмірі 4452,91грн., суму 3% річних у розмірі 2176,93грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 932,97грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 224,20грн. з мотивів їх обґрунтованості та доведеності. В позовних вимогах про стягнення суми пені у розмірі 4452,92грн. відмовлено у зв'язку з невірним розрахунком пені.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким  відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилався на те, що позивачем не доведено вимоги про стягнення штрафних санкцій, а саме не вказано і не доведено дату початку прострочення виконання зобов'язання відповідачем і період прострочки.

Крім  того,  відповідач  звертав  увагу  апеляційної  інстанції  на порушення його прав щодо присутності у судовому засіданні та  права  надання  доказів,  оскільки  рішення  суду  було  прийнято  за   відсутності його представника.

Ухвалою від 09.03.2011р. зупинено провадження за апеляційною скаргою  відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2011р. у справі №43/206 до вирішення по суті справи №43/4пд за позовом  відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехмаш" про визнання недійсним договору №07/715 від 15.06.2009р.

Ухвалою від 23.09.2011р. провадження за вказаною апеляційною скаргою поновлено.

Сторони у судове засідання 04.10.2011 р. не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.  

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вимоги скаржника не визнав, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого  законодавства.   

Враховуючи те, що явка учасників процесу у судове засідання не була визнана обов'язковою та той факт, що в матеріалах справи є всі необхідні документи для розгляду спору по суті, приймаючи до уваги встановлені ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами без участі представників сторін.

Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.

15.06.2009р. між сторонами укладено договір на виконання робіт № 07/715 (далі –Договір), згідно якого виконавець (позивач) бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати визначену договором роботу за завданням замовника (відповідач), а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити її в наступному порядку: до початку робіт перераховує аванс в розмірі 50% договірної ціни, а суму, яку залишилось перерахувати, не пізніше 5 банківських днів з дня підписання сторонами двостороннього акту приймання-здачі виконаних робіт на підставі виставлених рахунків (п. 1.1, 3.3 Договору).

Пунктом 11.2 Договору сторони встановили, що він набирає чинність з моменту його підписання та діє до повного виконання робіт.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.04.2011р. у справі №43/4пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011р., у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Договору відмовлено.

Відповідно до п. 1.5 Договору ціна договору складає 177 724,80грн. з урахуванням ПДВ,  є твердою та зміні не підлягає.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що підрядник зобов'язався виконати роботу протягом 40 днів з моменту здійснення замовником передплати.

Згідно до п.п. 6.1, 6.2 Договору, виконавець приступає до виконання робіт не пізніше 15 календарних днів з дати отримання від замовника вихідних даних, прийомки обладнання в демонтаж та отримання авансу та зобов'язується виконати роботу протягом 20 календарних днів з правом дострокового виконання з моменту отримання авансу та дати прийомки крану в демонтаж.

Пунктом 3.3 Договору сторони передбачили, що до початку робіт замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 50% договірної ціни, суму, що залишилась замовник перераховує виконавцю не пізніше 5-ти банківських днів із дня підписання сторонами двостороннього акту прийому-здачі виконаних робіт на підставі виставленого рахунку.  

З матеріалів справи, а саме копій акту прийомки виконаних робіт №1 за липень до Договору у сумі 177 724,80грн., який підписаний обома сторонами без зауважень, вбачається, що позивачем на виконання умов Договору були  виконані роботи з демонтування розливного крану г/п 180+50/16 тс ЕСПЦ.

В матеріалах справи відсутні належні докази виконання відповідачем взятих на себе зобов'язання з оплати робіт у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Розглянув матеріали справи судова колегія приходить до висновку, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, тому при врегулюванні спору між сторонами підлягають застосуванню положення Глави 33 Господарського кодексу України та Глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.

Частиною 5 ст. 321 Господарського кодексу України, що кореспондується приписами ст. 854 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо сторони  у  договорі  не  встановили  попередньої оплати  виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Сторонами за умовами Договору (п. 332 Договору) передбачено сплату замовником авансового платежу на виконання робіт в розмірі 50% договірної ціни.

Як вже встановлено, відповідачем було здійснено передплату на суму                 88 862,40грн. (банківської виписки за 18.06.2009р.) та відшкодовано заподіяну відповідачу шкоду у сумі 1737,60грн. за рахунок вартості виконаних робіт у цій сумі.

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт  підрядником  і  прийняття  їх  замовником оформляється  актом,  підписаним  обома сторонами.  При цьому акт, підписаний однією стороною,  може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до п. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно з п.п. 6.3, 7.3 Договору сторони обумовили порядок здачі –прийомки робіт, а саме: Після закінчення виконання робіт виконавець зобов'язаний письмово повідомити замовника про готовність предмету до здачі протягом 5 днів;  при відсутності претензій замовник зобов'язується підписати акт прийому виконаних робіт протягом 3 днів.

З матеріалів справи вбачається, що акт прийомки виконаних робіт №1 за липень до Договору на суму 177 724,80грн. підписаний обома сторонами без зауважень. Докази здійснення відповідачем будь-яких заяв про недоліки виконаних робіт, направлення відповідного зауваження підрядник тощо у матеріалах справи відсутні, отже вказаний акт вважається прийнятим замовником.

У зазначеному акті сторонами не зазначено дату його підписання. Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що датою підписання цього акту сторонами слід вважати останній день місяця, - 31.07.2009р.

Як же встановлено, п.3.3 Договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок здійснюється замовником шляхом перерахування виконавцю не пізніше 5-ти банківських днів із дня підписання сторонами двостороннього акту прийому-здачі виконаних робіт на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до ч.1 ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що передбачені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відсутність рахунку не звільняє відповідача від обв'язку з оплати виконаних робіт, оскільки вартість робіт визначена сторонами в акті №1 за липень 2009р., а строк оплати встановлений в пункті 3.3 Договору (не пізніше 5-ти банківських днів із дня підписання сторонами двостороннього акту прийому-здачі виконаних робіт).

Отже у відповідача виникло зобов'язання з оплати виконаних робіт до 07.08.2009р.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо доведеності факту невиконання відповідачем зобов'язань за Договором, а відтак вимоги про стягнення вартості підрядних робіт в сумі 87 124,80грн. задоволені у  відповідності  до  норм  діючого  законодавства.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вірного розрахунку позовні вимоги в частині стягнення 3% річних (з 07.11.2009р. по 06.09.2010р.) у розмірі 2176,93грн. обґрунтовані та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Перевіривши  нарахування  пені  щодо періоду допущеної заборгованості  за  Договором, додержання вимог частини шостої статті 232  Господарського кодексу України,  судова  колегія  приходить  до  висновку  про  правомірне  задоволення  судом  першої  інстанції  позовних  вимог  в  цій  частині частково у  розмірі 4452,91грн. за період з 07.11.2009р. по 05.02.2010р., оскільки умовами Договору (п.8.2) була встановлена відповідальність  відповідача щодо  прострочення строків оплати отриманого товару.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З огляду на вказане, судовою колегією не приймаються до уваги заперечення апелянта, оскільки вони необґрунтовані та не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2011 р. у справі №43/206 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ на рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2011 р. у справі №43/206 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2011 р. у справі №43/206 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам у справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського  суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний  строк.

Головуючий суддя                                                                        І. В. Приходько

                     Судді                                                                        О. Є. Донець

                                                                                                       Н. В. Ломовцева   

                                                  Надруковано: 6 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-третій особі

4-у справу

5-ГСДО

6-ДАГС