Рішення

від 25.03.2008 по справі 11/107-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.08

          Справа № 11/107-08.

          Господарський суд Сумської області, у

складі судді Зражевського Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом          Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Суми

до відповідача   Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Суми

про розірвання договору

та визнання права власності

За участю представників

сторін:

Від позивача:      не прибув

Від відповідача: не

прибув

За участю секретаря

судового засідання Лєпкової О.О.

Суть спору: позивач

просить суд розірвати договір про спільне фінансування будівельних робіт від 07

травня 2007 року, укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Приватним

підприємцем ОСОБА_2.

Відповідач в судове

засідання не прибув, відзив на позовну заяву не подав, хоча був повідомлений

належним чином ухвалою суду від 14.03.2008 р., яка надіслана на адресу

відповідача рекомендованим листом 17.03.2008 р. Тому, згідно ст. 75

Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними

в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали

справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню

виходячи з наступного:

Між Сумською міською

радою, від імені територіальної громади міста Суми, в особі міського голови

Мінаєва Г.М. та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. було укладено договір

купівлі-продажу нежитлового приміщення, шляхом викупу від 04 квітня 2007 року.

Згідно даного договору позивач набув у власність нежитлове приміщення загальною

площею 237,5 кв. м., розташоване за адресою: м. Суми, АДРЕСА_1.

Як свідчить з матеріалів

справи, а саме Акт № 9 прийому-передачі нежитлового приміщення від 16 квітня

2007 р. позивач- Фізична особа - підприємець ОСОБА_1. прийняв у власність

вищевказане приміщення, 26 квітня 2007 року було здійснено реєстрацію права

власності на нерухоме майно КП „Сумське міське бюро технічної інвентаризації”.

07 травня 2007 року між

позивачем та відповідачем було укладено договір про спільне фінансування

ремонтних робіт. Відповідно до умов вказаного договору позивач та відповідач

зобов'язувалися спільно фінансувати проведення ремонтних робіт нежитлового

приміщення, розташованого за адресою м. Суми, АДРЕСА_1, загальною площею 237,5

кв. м.

Пунктом 1.2 договору

передбачено, що після завершення ремонтних робіт відповідач отримує у власність

1/2 частину нежитлового приміщення, при цьому розмір грошового внеску сторін

визначається виходячи з необхідності у грошових коштах на проведення робіт з

реконструкції згідно кошторису та вноситься пропорційно до площі, що буде

належати кожній із сторін. Право власності на 1/2 частину нежитлового

приміщення відповідач отримує тільки після повної сплати суми грошових коштів,

визначеної згідно пункту 1.3  договору.

Позивач належним чином

виконав всі передбачені договором від 07 травня 2007 року умови, крім того,

профінансував на 100% проведення ремонтних робіт нежитлового приміщення,

розташованого за адресою м. Суми, АДРЕСА_1, загальною площею 237,5 кв. м. у

зв'язку з тим, що відповідач відмовився від виконання своїх зобов'язань по

договору з причин скрутного фінансового становища, про що свідчить лист № 22

від 03 грудня 2007 року.

Як вбачається з

матеріалів справи, позивачем здійснено технічну інвентаризацію вказаного вище

об'єкту нерухомості, про що свідчить доданий до позовної заяви технічний

паспорт, виготовлений на замовлення позивача КП „Сумське міське бюро технічної

інвентаризації”. Відповідно до технічного паспорта площа нежитлового

приміщення, розташованого за адресою м. Суми, АДРЕСА_1 складає 250,2 кв. м.

В обґрунтування своїх

позовних вимог позивач посилається на те, що на сьогоднішній день позивач не в

змозі провести державну реєстрацію права власності на належне йому нежитлове

приміщення, розташоване за адресою м. Суми, АДРЕСА_1 і визначене відповідно до

технічного паспорту, адже згідно договору про спільне фінансування ремонтних

робіт 1/2 частина нежитлового приміщення має належати відповідачу.

Крім того, позивач

зазначає, що відповідач, не виконавши умови договору від 07 травня 2007 року,

не відмовився від свого права на частку нежитлового приміщення.

Відповідно до статті 316

Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке

вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших

осіб. Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України власникові належать

права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Однак позивач, на даний

час не може повною мірою скористатися своїм правом власності на зазначене вище

нерухоме майно, оскільки відповідач не визнає таке право власності. Відповідно

до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не

може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Підстави набуття права

власності визначені положеннями статті 328 Цивільного кодексу України, якою

передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені

законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно,

якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності

не встановлена судом.

Відповідно до частини 1

статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на

набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1

статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду

за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При

цьому, одним із способів захисту цивільних прав є визнання такого права.

Згідно із статтею 392

Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання

його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,

а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Крім

того, відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір

може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у

разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,

встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною

договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою

позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як зазначає позивач, що

за даних обставин відповідач допустив істотне порушення умов договору про

спільне фінансування ремонтних робіт від 07 травня 2007 року, оскільки не вніс

належної до сплати суми грошових коштів на здійснення будівництва об'єкта

нерухомого майна.

Суд, оцінивши надані

позивачем документи та докази по справі, дійшов висновку, що вимоги позивача

підлягають задоволенню виходячи з норми, закріпленої ст. 328 Цивільного кодексу

України, а саме: право власності набувається на підставах, що не заборонені

законом. Право власності вважається набутим законно, якщо інше не випливає із

закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Враховуючи вищевикладені

обставини, суд встановив, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими,

повністю підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному

обсязі.

На підставі викладеного,

керуючись статтями 16, 316, 317, 321, 331, 392 Цивільного кодексу України,

статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Розірвати договір про спільне

фінансування ремонтних робіт від 07 травня 2007 року, укладений між Приватним

підприємцем ОСОБА_1 (40030, м. Суми,АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1 та Приватним

підприємцем ОСОБА_2 (40011, м. Суми, АДРЕСА_3, ід. номер НОМЕР_2).

3.          Визнати за Приватним підприємцем

ОСОБА_1 (40030, м. Суми,АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1 право власності на

нежитлове приміщення, площею 250, 2 кв. м., розташоване за адресою м. Суми,

АДРЕСА_1.

СУДДЯ                                                                                           

Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ