Рішення

від 12.11.2008 по справі 11/107-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036,

м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У

к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 листопада 2008

р.                              Справа

11/107-08

за

позовом       товариства з обмеженою

відповідальністю «Гранітний кар'єр»,

                         с. Могилівка

Жмеринського району

до                      фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1, м. Вінниця

про                     визнання договору дійсним.

Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового

засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача          -  

за довіреністю;

від  відповідача     - 

за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено

позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу б/н. від 12 березня 2008

року укладений між ТОВ «Гранітний кар'єр»та ФОП ОСОБА_1., за яким ТОВ

«Гранітний кар'єр»  набуло право

власності  на об'єкти нерухомості:

37/50

частка, яка складається з будівлі санбиткорпусу (літ. А),  загальною площею 1693,9 кв.м., будівлі

їдальні (літ. Б), загальною площею 396,4 кв.м.;

1/10

частка,  яка складається з  будівлі депо (літ. Д), загальною площею 247,9

кв.м., будівлі вагової (літ. Ж), загальною площею 7,8 кв.м. та будівлі щитової

(літ. Е), загальною площею 27,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1

Позов

мотивовано тим, що 12.03.2008р. між ТОВ «Гранітний кар'єр»та ФОП ОСОБА_1.

укладено договір  купівлі-продажу

нерухомості  розташованих за адресою: с.

Могилівка Жмеринського району Вінницької області. 18.03.2008 р.  об'єкти нерухомості були передані ТОВ

«Гранітний кар'єр»за актом прийому-передачі. Кошти за  придбані об'єкти нерухомості   в сумі 354 000 грн. були  сплачені ТОВ «Гранітний кар'єр» на рахунок

ФОП ОСОБА_1. Таким чином, позивач виконав умови договору. Проте, договір

купівлі-продажу укладено не в належній формі, а саме без нотаріального

посвідчення.  ТОВ «Гранітний кар'єр»

зверталось до ФОП ОСОБА_1.  з проханням

належним чином підготувати документи для нотаріального посвідчення договору, та

повідомити про  місце  і дату посвідчення договору. Проте вказане

звернення залишено без задоволення, а тому договір нотаріально не посвідчений

та документи на придбані об'єкти нерухомості відповідачем не передані

позивачу. 

Відповідач

у відзиві від 02.09.2008р. заперечує проти позову з тих підстав, що ФОП

ОСОБА_1. тричі зверталась  до ТОВ

«Гранітний кар'єр» з вимогою  про

призначення дати, часу та адреси  за якою

буде здійснено  нотаріальне посвідчення,

однак позивач відповіді не надав  та не

призначив дати і місця нотаріального посвідчення договору. Крім того зауважує

на тому, що п. 1.3 договору, який передбачає, що право власності на нерухоме

майно виникає у Продавця з моменту проведення повного розрахунку, що  суперечить ст. 334 Цивільного кодексу

України, яка передбачає, що якщо договір про відчуження майна  підлягає державній реєстрації, право власності

у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

В

процесі розгляду справи відповідачем подано клопотання за № 7 від

11.11.2008р.  в якому відповідач зауважує

що не заперечує проти укладення та нотаріального посвідчення договору, а тому

просить суд зобов'язати позивача призначити місце  із зазначенням адреси, дати, часу укладення

та нотаріального посвідчення договору.

Зі

змісту даного клопотання вбачається, що відповідач  просить суд зобов'язати позивача до вчинення

певних дій, тобто ставить вимогу, яка підлягає 

розгляду в позовному провадженні.

Таким

чином, вищевказане клопотання слід відхилити.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та

об'єктивно оцінивши подані докази, судом встановлено наступне.

12

березня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Гранітний

кар'єр»  та фізичною особою підприємцем

Шумською Оксаною Іванівною укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно

до п.  1.1 вказаного договору Продавець

(відповідач) передає у власність Покупцеві (позивачу) 37/50 частку, яка

складається з будівлі санбиткорпусу (літ. А), 

загальною площею 1693,9 кв.м., будівлі їдальні (літ. Б), загальною

площею 396,4 кв.м. та 1/10 частку,  яка

складається з  будівлі депо (літ. Д),

загальною площею 247,9 кв.м., будівлі вагової (літ. Ж), загальною площею 7,8

кв.м. та будівлі щитової (літ. Е), загальною площею 27,9 кв.м., розташованих за

адресою: АДРЕСА_1, а Покупець зобов'язується 

прийняти об'єкти нерухомості  і

сплатити за них ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.

Вказані

об'єкти нерухомості  відповідно до

рішення третейського суду  від

04.02.2008р. та реєстраційного посвідчення від 07.02.2008р. є власністю

відповідача.

Відповідно

до акту прийому-передачі від 18.03.2008р. відповідач передав, а позивач прийняв

вказані об'єкти нерухомості.

Пунктом

2.1. договору сторони визначили вартість об'єкту нерухомості,  згідно з яким позивач зобов'язався сплатити

позивачу 354 000 грн.

На

виконання умов договору позивач платіжними дорученнями № 436 від 18.03.2008р.

та № 691 від 06.05.2008р. перерахував на рахунок позивача обумовлену суму.

Разом

з тим, вказаний договір укладено сторонами без додержання вимог ст. 657

Цивільного кодексу України.

Зі

змісту позовної заяви та пояснень представника позивача випливає, що відповідач

ухиляється від  нотаріального посвідчення

договору. Разом з тим, доказів в підтвердження даної обставини позивачем не

надано.

Водночас

відповідач надав листи № 7 від 17.03.2008р., № 8 від 21.03.2008р. та № 9 від

21.04.2008р.  з доказами про їх

направлення позивачу, зміст яких свідчить 

про наміри відповідача щодо нотаріального посвідчення договору

купівлі-продажу від 12.03.2008р.. Відповіді на які від позивача не отримав.

У

відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського

зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником

відносин,  один суб'єкт (зобов'язана

сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи

управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати

роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися

від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має

право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно

до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського

кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна

його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться. 

В  силу ст. 657 Цивільного кодексу України  договір купівлі-продажу земельної ділянки,

єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна  укладається 

у письмовій формі  і підлягає

нотаріальному  посвідченню та державній

реєстрації.

Відповідно

до ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги

закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо

сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується

письмовими доказами, і відбулося повне або часткове  виконання договору, але одна із сторін  ухиляється від його нотаріального

посвідчення, суд може   визнати такий договір

дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Крім

того, відповідно до п. 37 «Інструкції 

про порядок вчинення нотаріальних дій 

нотаріусами України»документи, у яких викладено зміст  правочинів, що посвідчуються в нотаріальному

порядку, виготовляються нотаріусом. Згідно ч. 2 ст. 45 Закону України «Про  нотаріат»нотаріально посвідчені угоди

підписуються у присутності 

нотаріуса  чи іншої посадової

особи, яка вчиняє нотаріальну дію.

Вищевикладене

дає підстави для висновку,  що  саме позивач 

ухиляється від нотаріального посвідчення договору, а тому права позивача

ніяким чином не порушені. Тоді як відповідно до ст. 1 Господарського

процесуального кодексу України 

підприємства,  установи,  організації мають право звертатися до

господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав   і 

охоронюваних  законом  інтересів.

Відповідно

до ст. до ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст.  43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у

справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,

всебічному,  повному та об'єктивному

дослідженні.

Виходячи

з вищевикладеного, в його сукупності, суд не вбачає правових підстав для

задоволення позову, а тому в позові слід відмовити як безпідставно заявленому.

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85,

115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:  

1.          В задоволенні позову товариства з

обмеженою відповідальністю «Гранітний кар'єр»про визнання дійсним договору

купівлі-продажу б н. від 12 березня 2008 року укладений між ТОВ «Гранітний

кар'єр»та ФОП ОСОБА_1., за яким ТОВ «Гранітний кар'єр»  набуло право власності  на об'єкти нерухомості: 37/50 частка, яка

складається з будівлі санбиткорпусу (літ. А), 

загальною площею 1693,9 кв.м., будівлі їдальні (літ. Б), загальною

площею 396,4 кв.м.; 1/10 частка,  яка

складається з  будівлі депо (літ. Д),

загальною площею 247,9 кв.м., будівлі вагової (літ. Ж), загальною площею 7,8

кв.м. та будівлі щитової (літ. Е), загальною площею 27,9 кв.м., розташованих за

адресою: АДРЕСА_1 відмовити.

2.          Копію рішення направити сторонам та

третій особі  рекомендованим листом.

Рішення оформлено та підписано 17.11.2008р.

Суддя                 

                                       В.

Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу