Постанова

від 06.05.2008 по справі 4-15-11-24-6/215-06-5669

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т

А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06"

травня 2008 р.

Справа

№  4-15-11-24-6/215-06-5669

Колегія

суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар

судового засідання

Кубік О.В.,

за участю

представників учасників процесу:

від первісного

позивача

Вінчковський В.Л.,

від

ВКФ „Полісервіс” у вигляді ТОВ не

з'явилися,

від ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП

„Запорізька АЕС” Іванова Н.М.,

від СПД ОСОБА_1 не з'явилися,

від прокурора Клюкін К.І.,

від експерта Іванова В.І.

розглянула

апеляційну скаргу

ДП

„НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС”

та

апеляційне подання

прокурора

Одеської області

на

рішення господарського суду Одеської

області

від 31.08.2007р.

у справі № 4-15-11-24-6/215-06-5669

за

позовом ТОВ „Судова

компанія „Юрзовнішсервіс”

до

ВКФ „Полісервіс” у

вигляді ТОВ; ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС”

третя особа, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача СПД ОСОБА_1

про стягнення 71 111 532,53 грн.,

та

за зустрічним позовом

ДП

„НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС”

до

ТОВ „Судова компанія

„Юрзовнішсервіс”

про

визнання недійсним

договору

за участю прокуратури Одеської області.

Ухвалою

Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2007р., яка 20.09.2007р.

надіслана учасниками процесу, прийняті до провадження та призначені до

сумісного розгляду на 09.10.2007р. апеляційна скарга ДП „НАЕК „Енергоатом” в

особі ВП „Запорізька АЕС” та апеляційне подання прокурора Одеської області,

тобто учасники процесу в передбачений законодавством спосіб повідомлені про час

і місце засідань суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового

відправлення.

ВКФ

„Полісервіс” у вигляді ТОВ та СПД ОСОБА_1 не скористались наданим приписами

ст.22 ГПК України правом на участь в засіданнях апеляційного господарського

суду, в зв'язку з чим розгляд справи в апеляційному порядку здійснено за

відсутності їхніх представників.

За

правилами ст.77 ГПК України в засіданні господарського суду апеляційної

інстанції 09.10.2007р. розгляд справи відкладено на 30.10.2007р., в засіданні

суду 30.10.2007р. оголошено перерву до 01.11.2007р., в засіданні суду

01.11.2007р. розгляд справи відкладено на 15.11.2007р., в засіданні суду

15.11.2007р. -на 27.11.2007р.

Ухвалою

першого заступника голови Одеського апеляційного господарського суду від

15.11.2007р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги ДП „НАЕК „Енергоатом”

в особі ВП „Запорізька АЕС” та апеляційного подання прокурора Одеської області

до 18.12.2007р.

Ухвалою

Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2007р. зупинено апеляційне

провадження та призначено по справі № 4-15-11-24-6/215-06-5669 судову технічну

експертизу документів, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному

інституту судових експертиз.

Ухвалою

Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2008р. апеляційне провадження

поновлено та призначено розгляд справи на 24.04.2008р. В засіданні суду

24.04.2008р. апеляційний розгляд справи відкладено на 06.05.2008р.

Згідно

із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 06.05.2008р. оголошено

вступну та резолютивну частини постанови.

ТОВ

„Судова компанія „Юрзовнішсервіс” звернулось до господарського суду Одеської

області із уточненою позовною заявою про стягнення з ДП „НАЕК „Енергоатом” в

особі ВП „Запорізька АЕС” заборгованості в сумі 63 656 057,92 грн., інфляційних

збитків у сумі 5 200 522,41 грн. та 3% річних за період прострочення в сумі 2

254 952 грн.

Рішенням

місцевого господарського суду від 11.08.2006р. по справі № 24-6/215-06-5669

позов задоволено частково, стягнуто з ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП

„Запорізька АЕС” заборгованість в розмірі 62 266 757,96 грн., в решті позову

відмовлено.

Постановою

Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2006р. змінено рішення

господарського суду Одеської області від 11.08.2006р., стягнуто з ДП „НАЕК

„Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС” на користь ТОВ „Судова компанія

„Юрзовнішсервіс” 62 266 757,96 грн. основного боргу, 5 087 020,48 грн.

інфляційних та 2 205 737,63 грн. річних.

Постановою

Вищого господарського суду України від 07.02.2007р. постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 02.11.2006р. та рішення господарського суду Одеської

області від 11.08.2006р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до

господарського суду Одеської області.

Постанова

господарського суду касаційної інстанції вмотивована ненаданням господарськими

судами попередніх інстанцій належної правової оцінки факту укладення договорів

відступлення права вимоги та поруки між позивачем та ТОВ ВКФ „Полісервіс” після

затвердження ліквідаційного балансу останнього, звіту ліквідатора та ухвали

господарського суду про ліквідацію ТОВ ВКФ „Полісервіс”, а також непроведенням

експертизи документів.

Ухвалою

Верховного Суду України від 12.04.2007р. відмовлено у порушенні касаційного

провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від

07.02.2007р.

Ухвалою

господарського суду Одеської області від 01.03.2007р. справі присвоєно справі №

11-24-6/215-06-5669.

В

подальшому під час нового розгляду справи в господарському суді першої

інстанції ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС” звернулось до

господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою про визнання

недійсним договору відступлення права вимоги від 08.02.2005р. № 24/05,

укладеного між ВКФ „Полісервіс” у вигляді ТОВ та ТОВ „Судова компанія „Юрзовнішсервіс”,

яку повернуто без розгляду ухвалою місцевого господарського суду від

22.03.2007р.

Постановою

Одеського апеляційного господарського суду від 05.06.2007р. скасовано ухвалу

господарського суду Одеської області від 22.03.2007р., зустрічну позовну заяву передано

на розгляд до господарського суду першої інстанції для спільного розгляду з

первісним позовом.

Ухвалою

господарського суду Одеської області від 16.06.2007р. справі присвоєно №

15-11-24-6/215-06-5669, прийнято зустрічну позовну заяву ДП „НАЕК „Енергоатом”

в особі ВП „Запорізька АЕС” для спільного розгляду з первісним позовом ТОВ

„Судова компанія „Юрзовнішсервіс”.

24.07.2007р.

СПД ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про його залучення як третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за

первісним позовом, яка задоволена ухвалою місцевого господарського суду від

01.08.2007р. Вказаною ухвалою на підставі письмової заяви також допущено до

участі у справі Прокуратуру Одеської області.

Ухвалою

господарського суду Одеської області від 23.08.2007р. згідно із розпорядженням

в.о. голови господарського суду Одеської області від тієї ж дати № 377-р справу

прийнято до провадження іншим суддею із присвоєнням їй      № 4-15-11-24-6/215-06-5669.

29.08.2007р.

до місцевого господарського суду надійшла заява від СПД ОСОБА_1 про повернення

без розгляду його заяви про залучення в якості третьої особи , яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою

господарського суду першої інстанції від 31.08.2007р. за правилами п.6 ч.1

ст.80 ГПК України припинено провадження по справі № 4-15-11-24-6/215-06-5669 у

відношенні ВКФ „Полісервіс” у вигляді ТОВ.

Рішенням

господарського суду Одеської області від 31.08.2007р. (суддя Літвінов С.В.)

первісний позов задоволено, стягнуто з ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП

„Запорізька АЕС” на користь ТОВ „Судова компанія „Юрзовнішсервіс” суму

заборгованості з урахуванням комісійної винагороди в розмірі 62 266 757,96

грн., 5 087 020,48 грн. інфляційних, 2 205 737,63 грн. річних, 25 500 грн.

держмита, 118 грн. на ІТЗ судового процесу; в задоволенні зустрічного позову

відмовлено.

Судове

рішення вмотивовано обґрунтованістю уточненої первісної позовної заяви та

безпідставністю вимог зустрічного позову.

Не

погоджуючись із вказаним рішенням, ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька

АЕС” та прокурор Одеської області звернулись до Одеського апеляційного

господарського суду із апеляційною скаргою та апеляційним поданням відповідно,

в яких просять рішення від 31.08.2007р. по справі № 4-15-11-24-6/215-06-5669

скасувати, відмовивши в задоволенні первісного позову та задовольнивши

зустрічний позов, посилаючись на порушення господарським судом норм

матеріального та процесуального права.

Так,

скаржники вважають, що:

-          під час прийняття оскарженого рішення

не враховано вказівки ВГСУ, викладені в постанові від 07.02.2007р., а саме

неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення комплексної

судової експертизи. Крім того, місцевим господарським судом не надано належної

правової оцінки договору відступлення права вимоги, укладеному між ТОВ „Судова

компанія „Юрзовнішсервіс” та ТОВ ВКФ „Полісервіс” після винесення господарським

судом ухвали про ліквідацію особи, яка відступила право вимоги, що свідчить про

неправомірність відмови в задоволенні зустрічного позову;

-          в порушення приписів ст.ст.33,34,43

ГПК України, ст.517 ЦК України, ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік

та фінансову звітність”, п.2 Інструкції „Про порядок реєстрації виданих,

повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей” позивач за

первісним позовом не довів шляхом надання належним чином оформлених документів

первинного бухгалтерського обліку своє право вимагати від ДП „НАЕК „Енергоатом”

в особі ВП „Запорізька АЕС” виконання зобов'язань перед ТОВ „Судова компанія

„Юрзовнішсервіс” за договорами комісії. При цьому наявність заборгованості не

підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема,

оригіналами договорів та копіями накладних, які взагалі не містять інформації щодо

підстав здійснення поставки ТМЦ;

-          господарським судом першої інстанції

помилково не прийнято до уваги договір, згідно умов якого ТОВ „Судова компанія

„Юрзовнішсервіс” передало СПД ОСОБА_1 право вимагати від ДП „НАЕК „Енергоатом”

в особі ВП „Запорізька АЕС” заборгованість за договорами комісії, а, відтак,

невірно встановлено факт існування боргу та допущено можливість подвійного

стягнення боргу в майбутньому;

-          в порушення положень

ст.ст.395,404,405 ЦК УРСР, в яких законодавцем передбачено необхідність надання

комісіонером комітенту письмового документу (звіту) з детальним викладенням та

обґрунтуванням виконаних дій, а також прийняття та схвалення комітентом цього

документу, господарським судом Одеської області при розгляді вимог первісного

позивача не досліджено зміст зазначеної норми та не витребувано докази

схвалення звітів ПП „Альпекс”, ПП „Фіолент”, ПП „Енергобудпромсервіс”

комітентом -ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС”. Також, на думку

скаржників, на підставі листа ПП „Альпекс” від 01.08.1999р. № 152 ДП „НАЕК

„Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС” отримало від „ПП Альпекс” ТМЦ на

відповідальне зберігання, тому надані накладні від 06.08.1999р. № 7 та від

01.09.1999р. № 9 не можуть виступати доказом виконання зобов'язань за

договорами комісії. Окрім цього, в рамках провадження по кримінальній справі,

порушеній за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами ПП

„Альпекс” та ПП „Фіолент” за ознаками злочину, передбаченого ст.205 КК України,

поставлені за вищевказаними накладними на відповідальне зберігання ТМЦ на

загальну суму 56 932 649,08 грн. вилучені у ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП

„Запорізька АЕС” та передані торгівельній організації, що підтверджується

листом Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області

від 04.09.2007р. № 31/14. Також після порушення 

кримінальної справи працівниками податкової міліції накладено арешт на

активи ПП „Альпекс”та ПП „Фіолент”, тому укладені останніми угоди уступки права

вимоги є нікчемними як такі, що підпадають під ознаки ст.49 ЦК УРСР;

-          в порушення приписів ст.27 ГПК

України місцевим господарським судом не залучено до участі у справі ТОВ „Олесь

ЛТД”, до якого згідно умов договору про поступку вимоги від 05.04.2001 р. №

05/01-Ц ПП перейшло від ПП „Фіолент” право вимагати від ДП „НАЕК „Енергоатом” в

особі ВП „Запорізька АЕС” заборгованість за договором комісії від 15.07.1999р.

№ 347 (4) 99 4;

-          в прийнятому рішенні викладено

помилкове тлумачення п.2 ч.3 ст.92 ЦК України, оскільки покладено на позивача

за зустрічним позовом (ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС”)

обов'язок доказування обізнаності ТОВ „Судова компанія „Юрзовнішсервіс” про

відсутність повноважень у особи, що підписала договір з боку ТОВ ВКФ

„Полісервіс”. Зазначена позиція прямо суперечить змісту ст. 92 ЦК України, яким

визначено, що саме ТОВ ВКФ „Полісервіс” має довести, що третя особа (ТОВ

„Судова компанія „Юрзовнішсервіс”) знала чи не могла не знати про обмеження

представництва. Наведений довід кореспондується із висновком, що міститься в

Роз'ясненні ВГСУ від 12.03.1999р. № 02-5/111 „Про деякі питання практики

вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, в якому вказано:

„припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була

знати про відсутність у представника юридичної особи повноважень на укладення

угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження”. За таких

обставин, невиконання ТОВ „Судова компанія „Юрзовнішсервіс” свого обов'язку

щодо перевірки повноважень представника юридичної особи, з якою вчинено

правочин, не є підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову ДП „НАЕК

„Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС” про визнання договору відступлення

права вимоги недійсним;

-          господарським судом Одеської області

порушено правила ст. 77 ГПК України, а саме оголошено перерву до 19.09.2007р.,

не дивлячись на закінчення строку розгляду справи 16.08.2007р. Крім того, зі

змісту наведеної статті вбачається, що після перерви продовжується теж саме судове

засідання, з тими ж учасниками процесу і тим самим складом, у зв'язку з чим

передача справи іншому складу суду є неправомірною.

У

запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ „Судова компанія „Юрзовнішсервіс” просить

залишити рішення місцевого господарського суду без змін як прийняте з

дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу та

апеляційне подання -без задоволення.

Розглянувши

матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, вислухавши пояснення

представників учасників процесу, перевіривши правильність застосування місцевим

господарським судом норм процесуального і матеріального права, повноту та

об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що

оскаржене рішення слід залишити без змін, виходячи з наступного:

29.07.1999р.

між ВП „Запорізька АЕС” ДП НАЕК „Енергоатом” та ПП  „Альпекс” укладено договір комісії № 386 (4)

99 У ПР, відповідно до якого ПП „Альпекс” (Комісіонер) зобов'язується за

дорученням ВП „Запорізька АЕС” ДП НАЕК „Енергоатом” (Комітент) здійснювати

укладення договорів та зовнішньоекономічні операції на поставку для власних

потреб Комітента продукції відповідно до доданої Специфікації, яка є

невід'ємною частиною зазначеного договору.

Загальна

вартість договору, з урахування внесених додатковою угодою змін, яка включає в

себе витрати Комісіонера на придбання майна та не включає комісійну винагороду

Комісіонера ПП „Альпекс” по виконанню доручення, складає 56 932 649,02 грн.

Відповідно

до п.2.3 договору комісії від 29.07.1999р. № 386 (4) 99 У ПР комісійна

винагорода складає 5% від вартості придбаної та переданої Комісіонером ПП

„Альпекс” Комітенту ВП „Запорізька АЕС” ДП НАЕК „Енергоатом” за відповідними

накладними продукції.

Виконання

ПП „Альпекс” зобов'язань за договором комісії від 29.07.1999р. № 386 (4) 99 У

на загальну суму 56 932 649,02 грн. підтверджується накладними від 06.08.1999р.

№ 7 на суму 28 031 829,52 грн.,  від

01.09.1999р. № 9 на суму 28 900 819,5 грн. та актом звірки взаємних розрахунків

ПП „Альпекс” та ДП НАЕК „Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу

„Запорізька АЕС” № 28 станом на 01.10.1999р.

Відповідно

до п.2.6 договору комісії від 29.07.1999р. № 386 (4) 99 У ПР  комітент зобов'язаний сплатити комісіонеру,

або іншій особі за вказівкою комісіонера, суму витрат на придбання майна та

суму комісійної винагороди протягом 7 днів з моменту отримання письмової вимоги

щодо сплати боргу. Пунктом 2.7 договору передбачено також право комісіонера у

будь-який момент після повного виконання ним умов договору та отримання акту

звірки розрахунків провести уступку вимоги сум здійснених витрат та комісійної

винагороди за даним договором третім особам, сповістивши про це комітента.

Як

свідчать матеріали справи, право вимоги зазначених сум передано первісним

кредитором ПП „Альпекс” ТОВ ВКФ „Полісервіс” за договором відступлення права

вимоги від 21.02.2002р. № 11/386 (4) У ПР, про що боржник сповіщений листом ПП

„Альпекс” від 22.02.2002р. № 324-12 та листом ТОВ ВКФ „Полісервіс” від

22.02.2002р. № 50.

Крім

того, 15.07.1999р. між ВП „Запорізька АЕС” ДП НАЕК „Енергоатом” та ПП „Фіолент”

укладено договір комісії № 347 (4) У ПР, відповідно до якого ПП „Фіолент”

(Комісіонер) зобов'язується за дорученням ВП „Запорізька АЕС” ДП НАЕК

„Енергоатом” (Комітент) здійснювати укладення договорів та зовнішньоекономічні

операції на поставку для власних потреб Комітента продукції відповідно до

доданої Специфікації, яка є невід'ємною частиною зазначеного договору.

Загальна

вартість договору, яка включає в себе витрати Комісіонера на придбання майна та

не включає комісійну винагороду Комісіонера ПП „Фіолент” по виконанню

доручення, складає 5 576 467,39 грн.

Відповідно

до п.2.3 договору комісії від 15.07.1999р. № 347 (4) У ПР комісійна винагорода

складає 5% від вартості придбаної та переданої Комісіонером ПП „Фіолент” Комітенту

ВП „Запорізька АЕС” ДП НАЕК „Енергоатом” за відповідними накладними продукції.

Виконання

ПП „Фіолент” зобов'язань за договором комісії від 15.07.1999р. № 347 (4) У ПР

на загальну суму 5 576 467,39 грн. підтверджується накладною від 26.08.1999р. №

39. З урахуванням часткової сплати за продукцію, відповідно до акту звірки

взаємних розрахунків від 26.05.2000р., заборгованість ДП НАЕК „Енергоатом” в

особі Відокремленого підрозділу „Запорізька АЕС” складає 2 243 288,75 грн.

Відповідно

до п.2.6 договору комісії від 15.07.1999р. № 347 (4) У ПР  комітент зобов'язаний сплатити комісіонеру

або іншій особі за вказівкою комісіонера суму витрат на придбання майна та суму

комісійної винагороди протягом 7 днів з моменту отримання письмової вимоги щодо

сплати боргу. Пунктом 2.7 договору передбачено також право комісіонера у

будь-який момент після повного виконання ним умов договору та отримання акту

звірки розрахунків провести уступку вимоги сум здійснених витрат та комісійної

винагороди за даним договором третім особам, сповістивши про це комітента.

Право

вимоги зазначених сум передано первісним кредитором ПП „Фіолент” ТОВ ВКФ

„Полісервіс” за договором відступлення права вимоги від 19.11.2001р. № 9/347

(4) У ПР, про що боржник сповіщений листом ПП „Фіолент” від 24.11.2001р. № 743

та листом ТОВ ВКФ „Полісервіс” від 23.11.2001р. № 445.

В

подальшому права вимоги за зазначеними договорами від 29.07.1999р. № 386 (4) 99

У ПР та від 15.07.1999р. № 347 (4) У ПР передані позивачу за первісним позовом

по справі відповідно до договору відступлення права вимоги  від 08.02.2005р. № 24/05.

В

засіданні апеляційного господарського суду представники ДП „НАЕК „Енергоатом” в

особі ВП „Запорізька АЕС” та прокуратури Одеської області наполягали на

необхідності проведення судової експертизи, питання та правове обґрунтування

якої зазначені в клопотанні про призначення комплексної судової експертизи (т.4

а.с.41-44), заявленому в процесі розгляду цієї справи місцевим господарським

судом.

З

тексту вказаного клопотання вбачається, що, на думку скаржника, підлягають

обов'язковій експертній оцінці, листування між особами (ПП „Альпекс”, ПП

„Фіолент”, ВКФ „Полісервіс” у вигляді ТОВ), що відступили право вимагати від ДП

„НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС” погашення заборгованості за договорами

комісії, ТОВ „Судова компанія „Юрзовнішсервіс” та боржником, а також

безпосередньо договори комісії та відступлення права вимоги, зміст яких

підроблено.

Враховуючи

ту обставину, що встановлення факту наявності підроблень в тексті листів,

договорів комісії та відступлення права вимоги, тобто документів, на підставі

яких заявлено позовні вимоги, матиме суттєве значення для всебічного та

об'єктивного вирішення спору, а також вказівки ВГСУ, викладені в постанові від

07.02.2007р., господарський суд апеляційної інстанції з огляду на необхідність

роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і які

потребують спеціальних знань, за правилами ст.41 ГПК України призначив судову

технічну експертизу документів, у зв'язку з чим зупинив апеляційне провадження

по цій справі на підставі п.1 ч.2 ст.79 ГПК України, про що виніс ухвалу від

27.11.2007р.

10.04.2008р.

до Одеського апеляційного господарського суду надійшов висновок № 14552,

14602/03 судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи №

4-15-11-24-6/215-06-5669, яким встановлено, зокрема, що відтиски печатки,

розміщені на договорах комісії нанесені не кліше печатки  ВП ЗАЕС ДП НАЕК „Енергоатом”, зразки якої

надані для порівняльного дослідження. Експертом зазначено, що наявність співпадаючих

загальних ознак може пояснюватись тим, що із одного оригіналу виготовлено

декілька кліше. Аналогічну позицію викладено експертом відносно відтисків

штампів на текстах досліджених листів (питання щодо дати виготовлення вказаних

в ухвалі про зупинення провадження документів залишені експертом без відповіді,

оскільки апеляційним господарським судом не дозволено проведення вирізки

фрагментів з текстів досліджених листів та договорів, що призвело б до

пошкодження або знищення доказів по справі).

Ретельно

проаналізувавши зроблені експертом висновки та вислухавши усні пояснення

останнього, надані в засіданні господарського суду апеляційної інстанції

06.05.2008р., судова колегія дійшла висновку, що за результатами проведення

експертизи неможливо встановити факт підроблення первинної бухгалтерської

документації, оскільки, як зазначено експертом, неспівпадання деяких ознак

печатки та штампу позивача за зустрічним позовом може пояснюватись

виготовленням з одного оригіналу декількох кліше. При цьому в матеріалах справи

відсутні докази того, що печатки та штампи, які використовувалась ДП „НАЕК

„Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС”, замовлялись ним в одному екземплярі.

Не надано також фактичних даних, які б свідчили про підроблення печаток та/або

штампів уповноваженими особами позивача за первісним позовом чи суб'єктів

господарювання, якими уступлено право вимоги ТОВ „Судова компанія

„Юрзовнішсервіс”. Відтак, колегія суддів здійснила аналіз змісту представлених

позивачем за первісним позовом документів, виходячи з достовірності викладеної

в них інформації та не приймаючи до уваги твердження скаржників про зворотнє.

Господарським

судом першої інстанції правомірно вказано, що правовідносини, породжені

укладенням вищезазначених договорів у частині виконання зобов'язання щодо

сплати витрат комісіонера та комісійної винагороди, тривають й досі, права і

обов'язки, не дивлячись на те, що виникли до набрання чинності ЦК України,

продовжують існувати на теперішній момент, а, відтак, на підставі п.4

Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час вирішення спору слід

застосовувати правила ЦК України.

Відповідно

до вимог п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений

іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином

відступлення права вимоги.

Згідно

із приписами ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора в зобов'язанні

вчиняється в такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло

зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею

516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без

згоди боржника. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора

у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього

наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному

кредиторові є належним виконанням.

Відповідно

до п.2.6 договорів комісії від 29.07.1999р. № 386 (4) 99 У ПР, від 15.07.1999р.

№ 347 (4) У ПР, тотожних за формою, змістом та структурою, строк виконання ДП

НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС” зобов'язання перед первісними

кредиторами (відповідно, і перед позивачем за первісним позовом як новим

кредитором) щодо погашення витрат на здійснення комісії (витрат на закупівлю

передбачених у специфікаціях ТМЦ) та комісійної винагороди не визначений, за

наявності умови про виникнення обов'язку сплатити ці суми комісіонеру або

третій особі, на користь якої відступлено право вимоги, в семиденний строк з

моменту отримання відповідної вимоги щодо сплати боргу.

На

момент укладення договорів комісії порядок виконання зобов'язань із

невизначеним строком настання відповідного обов'язку регулювався ст.165 ЦК

УРСР, згідно якої якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або

визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник

вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке

зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо

обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.

Аналогічні положення містяться в ч.2 ст.530 ЦК України.

ТОВ

„Судова компанія “Юрзовнішсервіс” як новий кредитор листом від 11.02.2005р.

вих. № 48/05 повідомило ДП НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС” про

укладення договору відступлення права вимоги від 08.02.2005р. № 24/05 між ним

та ВКФ „Полісервіс” у вигляді ТОВ, а також повідомив свої реквізити, в т.ч.

платіжні, надало в додатку до цього листа пакет необхідних документів, які

підтверджують виникнення у ТОВ „Судова компанія „Юрзовнішсервіс” права вимоги

сплати заборгованості за договорами комісії від 29.07.1999р. № 386 (4) 99 У ПР,

від 15.07.1999р. № 347 (4) У ПР (доказами отримання відповідачем за первісним

позовом даного листа є штамп ВП Запорізької АЕС від 13.02.2005р. вих. № 1875).

15.03.2005р.

ТОВ „Судова компанія „Юрзовнішсервіс” 

направило ДП НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС” вимогу про

сплату боргу вих. № 234/05 (доказами її отримання відповідачем за первісним

позовом є штамп ВП Запорізької АЕС від 18.03.2005р. вх. № 3243).

Отже,

ДП НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС” мало  виконати зобов'язання перед ТОВ „Судова

компанія „Юрзовнішсервіс” не пізніше 25.03.2005р. З названої дати слід

вираховувати строк позовної давності і строк невиконання обов'язку з боку боржника,

про що вірно зазначено в оскарженому судовому рішенні.

Відповідно

до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або

виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне

виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до

виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або

законом.

Згідно

із приписами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання та зобов'язаний, на вимогу

кредитора, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за

весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо

інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З

урахуванням наведеного та несплати ДП НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька

АЕС” підтвердженої матеріалами справи заборгованості, апеляційний господарський

суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість

позовних вимог ТОВ „Судова компанія „Юрзовнішсервіс” та наявність правових

підстав для стягнення з ДП НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС” боргу

в сумі 62 266 757,96 грн. з урахуванням індексу інфляції в сумі 5 087 020,48

грн. та 3% річних у розмірі 2 205 737,63 грн.

Судова

колегія вважає таким, що ґрунтується на всебічному вивченні обставин справи, і

зроблений з посиланням на приписи ст.ст.91,92,203 ЦК України, висновок

господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного

позову ДП НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС”.

Не

приймаються до уваги доводи скаржників про ненадання належної правової оцінки

договору відступлення права вимоги, укладеному між ТОВ „Судова компанія

„Юрзовнішсервіс” та ТОВ ВКФ „Полісервіс” після винесення господарським судом

ухвали про ліквідацію особи, яка відступила право вимоги, оскільки в тексті

оскарженого рішення досліджено наведену ситуацію та за наслідками детального

з'ясування всіх обставин справи та норм матеріального права, що регулюють

спірні правовідносини, вірно вказано про фактичне припинення юридичної особи

ТОВ ВКФ „Полісервіс” з 10.02.2005р., у той час як договір відступлення права

вимоги № 24/05 укладено 08.02.2005р.

Інші

доводи скаржників не звільняють ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Запорізька

АЕС” від обов'язку сплати наявну заборгованість та не є підставами для зміни

або скасування судового рішення, яким вірно вирішено спір по суті, а, відтак,

останнє слід залишити без змін, апеляційні скаргу та подання -без задоволення.

Керуючись ст.ст.77,79,85,99,101-105 ГПК України, колегія

суддів

Постановила:

Рішення

господарського суду Одеської області від 31.08.2007р. зі справи №

4-15-11-24-6/215-06-5669 залишити без змін, апеляційну скаргу ДП „НАЕК

„Енергоатом” в особі ВП „Запорізька АЕС” та апеляційне подання прокурора

Одеської області -без задоволення.

Постанова

в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може

бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий

суддя

 В.Т. Пироговський

Судді В.І. Картере

В.І.

Жеков

Повний текст постанови

підписано 12.05.2008р.