Постанова

від 27.08.2008 по справі 4-15-11-24-6/215-06-5669

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 27 серпня 2008 р.                                                                                   

№

4-15-11-24-6/215-06-5669 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенко

Г.П. -головуючого,

Костенко

Т.Ф., Мачульського Г.М.,

розглянувши

матеріали  касаційної скарги   та касаційного подання

Державного

підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в

особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електростанція” Заступника

прокурора Одеської області

на

постанову

Одеського

апеляційного господарського суду від 06.05.2008

у

справі

господарського

суду Одеської області

за

позовом

Товариства

з обмеженою відповідальністю “Судова компанія “Юрзовнішсервіс”

до

1.Виробничо-комерційної

фірми “Полісервіс” у вигляді ТОВ; 2.Державного підприємства “Національна

атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого

підрозділу “Запорізька атомна електростанція”

третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Суб'єкт

підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1

про

стягнення

71111532, 53 грн.

та за

зустрічним позовом

Державного

підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в

особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електростанція”

до

Товариства

з обмеженою відповідальністю “Судова компанія “Юрзовнішсервіс”

за

участю

прокуратури

Одеської області

про

визнання

недійсним договору

за участю

представників сторін за первісним позовом:

позивача: Вінчковський В.Л. за дов. від

28.07.2008р. б/н,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: Іванова Н.М. за дов. від 06.08.2008р.

№2192,

третьої особи: не з'явився,

прокурора ГПУ: Попенко О.С. (посв. від 17.12.2007р.

№203)

ВСТАНОВИВ:

          ТОВ "Судова компанія

"Юрзовнішсервіс" звернулось до господарського суду Одеської області

із уточненою позовною заявою про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом"

в особі ВП "Запорізька АЕС" заборгованості в сумі 63 656 057,92 грн.,

інфляційних збитків у сумі 5 200 522, 41 грн. та 3% річних за період

прострочення в сумі 2 254 952 грн.

          Рішенням від 11.08.2006р.

господарського суду Одеської області позовні вимоги задоволено частково.

Стягнено з ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька

атомна електростанція" на користь ТОВ "Судова компанія

"Юрзовнішсервіс" суму заборгованості з урахуванням комісійної

винагороди у розмірі  62 266 757,96 грн.

В решті позову відмовлено.

          Постановою від 02.11.2006р. Одеського

апеляційного господарського суду рішення від 11.08.2006р. господарського суду

Одеської області змінено. Стягнено з ДП "НАЕК "Енергоатом" в

особі ВП "Запорізька атомна електростанція" на користь ТОВ

"Судова компанія "Юрзовнішсервіс" 62 266 757,96 грн. основного

боргу, 5 087 020,48 грн. інфляційних та 

2 205 737,63 грн. -річних.

          Постановою Вищого господарського суд

України від 07.02.2007р.  зазначені

постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого  господарського суду скасовані. Справа

направлена на новий розгляд до 

господарського суду 1-ї 

інстанції.

          Під час нового розгляду справи ДП

"НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС"

звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною

заявою про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від

08.02.2005р. № 24/05, укладеного між ВКФ "Полісервіс" у вигляді ТОВ

та ТОВ "Судова компанія "Юрзовнішсервіс", яка судом прийнята до

провадження.

Ухвалою

господарського суду Одеської області від 31.08.2007р. припинено провадження у

справі відносно ТОВ ВКФ "Полісервіс" на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК

України.

За

результатами повторного розгляду даної справи рішенням господарського суду

Одеської області від 31.08.2007р., залишеним без змін  постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 06.05.2008р., 

позовні вимоги ТОВ "Судова компанія "Юрзовнішсервіс" задоволено.  Стягнуто з ДП "НАЕК

"Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" на користь ТОВ

"Судова компанія "Юрзовнішсервіс" суму заборгованості з

урахуванням комісійної винагороди в розмірі 62 266 757,96 грн., 5 087 020,48

грн. інфляційних та 2 205 737,63 грн. річних. В задоволенні зустрічного позову

відмовлено.

          Не погоджуючись із зазначеними

рішенням та постановою ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія

"Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька

атомна електростанція" та заступник прокурора Одеської області звернулись

до Вищого господарського суду України відповідно з доповненою касаційною

скаргою та касаційним поданням, в яких просять рішення і постанову скасувати та

винести нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ "Судова компанія

"Юрзовнішсервіс” із задоволенням зустрічного позову ДП "НАЕК

"Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС", посилаючись на

те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права.

          У відзиві ТОВ "Судова компанія

"Юрзовнішсервіс" просить в задоволені касаційної скарги відмовити, а

оскаржувані рішення та постанову суду 1-ї та апеляційної інстанції з даної

справи залишити без змін.

   Розпорядженням в.о. Голови судової палати з

розгляду спорів, пов'язаних з державним регулюванням економічних відносин від

06.08.2008р. №02-12.2/271 в зв'язку з хворобою судді Божок В.С. справу

№4-15-11-24-6/215-06-5669 передано для розгляду судді Коробенко Г.П. як

доповідачу.

   Розпорядженням в.о. Голови судової палати з

розгляду спорів, пов'язаних з державним регулюванням економічних відносин від

26.08.2008р. №02-12.2/300 суддю Полянського А.Г. замінено на суддю Мачульського

Г.М.

          Відповідач 1, третя особа не

реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду

касаційної інстанції.

          Колегія суддів, приймаючи до уваги

межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі

фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального

права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну

скаргу та касаційне подання задовольнити частково.

Розглядаючи

касаційну скаргу і подання прокурора та перевіряючи юридичну оцінку обставин

справи і повноту їх встановлення у відповідності   до приписів ст. 111-5 ГПК України, касаційна

інстанція вважає за необхідне  зазначити

наступне.

  Обґрунтованим визнається рішення, в якому

повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду

про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають

дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому

засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні

висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у

його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин

нормам права.

   Постанова господарського суду апеляційної

інстанції та рішення місцевого господарського суду не відповідають зазначеним

вимогам.

          Так, господарськими судами попередніх

інстанцій встановлено, що 29.07.1999р. між ВП "Запорізька АЕС" ДП

НАЕК "Енергоатом" та ПП 

"Альпекс" укладено договір комісії № 386 (4) 99 У ПР,

відповідно до якого ПП "Альпекс" (Комісіонер) зобов'язується за

дорученням ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом"

(Комітент) здійснювати укладення договорів та зовнішньоекономічні операції на

поставку для власних потреб Комітента продукції відповідно до доданої

Специфікації, яка є невід'ємною частиною зазначеного договору. Загальна

вартість договору складає 56 932 649,02 грн.

В

подальшому право вимоги зазначених сум передано первісним кредитором ПП

"Альпекс" ТОВ ВКФ "Полісервіс" за договором відступлення

права вимоги від 21.02.2002р. №11/386 (4) У ПР, про що боржник сповіщений

листом ПП "Альпекс" від 22.02.2002р. № 324-12 та листом ТОВ ВКФ

"Полісервіс" від 22.02.2002р. № 50.

15.07.1999р.

між ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" та ПП

"Фіолент" укладено договір комісії № 347 (4) У ПР, відповідно до

якого ПП "Фіолент" (Комісіонер) зобов'язується за дорученням ВП

"Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом” (Комітент) здійснювати

укладення договорів та зовнішньоекономічні операції на поставку для власних

потреб Комітента продукції відповідно до доданої Специфікації, яка є

невід'ємною частиною зазначеного договору. Загальна вартість договору складає 5

576 467,39 грн.

          Право вимоги зазначених сум передано

первісним кредитором ПП "Фіолент" ТОВ ВКФ "Полісервіс" за

договором відступлення права вимоги від 19.11.2001р. № 9/347 (4) У ПР, про що

боржник сповіщений листом ПП "Фіолент" від 24.11.2001р. № 743 та

листом ТОВ ВКФ "Полісервіс" від 23.11.2001р. № 445.

В

подальшому права вимоги за зазначеними договорами від 29.07.1999р. № 386 (4) 99

У ПР та від 15.07.1999р. № 347 (4) У ПР передані ВКФ "Полісервіс"

позивачу за первісним позовом відповідно до договору відступлення права вимоги

від 08.02.2005р. № 24/05.

Разом

з тим, як вбачається з тексту позовних вимог ТОВ "Судова компанія

"Юрзовнішсервіс", останній просить про стягнення боргу на суму

63656057,92 грн. який ґрунтується  на

трьох договорах комісії:

-  № 386 (4) 99 У ПР від 29.07.1999р. укладеного

між ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" та ПП  "Альпекс";

- №

347 (4) У ПР укладеного 15.07.1999р. між ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК

"Енергоатом" і ПП "Фіолент";

- №

3-10-08/117 від 08.07.1999р. укладеного між ВП "Запорізька АЕС" ДП

НАЕК "Енергоатом" та ПП "Енергобудпромсервіс".

При винесенні рішення господарським судом Одеської області від

11.08.2006р. останній вважав за безпідставне розглядати первісний договір  комісії № 3-10-08/117 від 08.07.1999р.

укладений між ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" та

ПП "Енергобудпромсервіс" та договір уступки права вимоги №

12/3-1008/117 від 22.02.2002р. укладений між ПП "Енергобудпромсервіс"

та ВКФ "Полісервіс", оскільки на момент підписання  договору уступки права вимоги ПП

"Енергобудпромсервіс" було ліквідовано,  в зв'язку з чим вказаним рішенням позов в

частині основного боргу  задоволений

частково на суму 62 266 757,96 грн. 

         Змінюючи рішення суд 1-ї інстанції

господарський суд апеляційної  інстанції

із сумою стягнутого основного боргу в 62 266 757,96 грн.   погодився.

Після

скасування Вищим господарським судом України зазначеного  рішення та постанови справа була передана на

новий розгляд до місцевого 

господарського суду під час перегляду якої ТОВ "Судова компанія

"Юрзовнішсервіс" обґрунтування та підстави своїх позовних вимог не

змінювало. Сума позову в частині основного боргу залишилась - 63656057,92 грн.,

плюс інфляційні та 3% річних.

Незважаючи

на це суди попередніх інстанцій, зазначивши про задоволення первісного позову

повністю, задовольнили його лише частково на суму 62 266 757,96 грн. основного

боргу без постановлення рішення щодо решти позовних вимог щодо основного боргу,

які складають 63 656 057,92 грн.

Згідно

ч.1 п.4 ст. 84 ГПК України, резолютивна частина рішення має містити висновок

про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково по кожній з

заявлених вимог.

Отже,

порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які призвели

до прийняття неправильного рішення, є безумовною підставою для скасування

судового рішення відповідно до ч.2 ст.11110 ГПК України.

           Крім зазначеного, господарськими

судами 1-ї та 2-ї інстанції встановлено факт виконання ПП "Альпекс"

зобов'язань за договором комісії від 29.07.1999р. № 386 (4) 99 У на загальну

суму 56 932 649,02 грн., а також факт виконання ПП "Фіолент"

зобов'язань за договором комісії від 15.07.1999р. № 347 (4) У ПР на загальну

суму 5 576 467,39 грн. на  підтвердження

чого позивачем за первісним позовом надано накладні від 06.08.1999р. № 7, від

01.09.1999р. № 9 та від 26.08.1999р. № 39 які судом  покладені в основу рішення про задоволення

позову.

Однак,

як вбачається з матеріалів справи, вказані накладні про передачу  відповідачу на відповідальне зберігання ТМЦ

не є оригіналами та не містять  посилань

на будь які договори (в тому числі і договори комісії) як на підставу  такої передачі ТМЦ, з огляду на що суди мали

дати цьому належну оцінку з урахуванням положень гл. 36 ЦК УРСР (гл. 66 ЦК

України), якими врегульовані відносини сторін, що випливають з договорів схову

(зберігання). 

Без

належної уваги та оцінки залишений судами попередніх інстанцій і  той факт, що позивачем за первісним позовом

не надані і в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання ним

договорів комісії по  здійсненню

укладання з третіми особами угод та зовнішньоекономічних операцій (п. 1.1

договорів комісії).

Іншими

словами суди не дослідили більш детальніше та в порушення  вимог ст. 38 ГПК України не витребували

додаткові докази щодо походження  

переданих за вказаними накладними ТМЦ на зберігання  відповідачу.

З

огляду на вимоги зазначеної норми процесуального права і  твердження суду апеляційної інстанції в

результаті оцінки висновку судово-технічної експертизи № 14552,14602/03 щодо

ненадання  ВП "Запорізька АЕС"

ДП НАЕК "Енергоатом" доказів, що печатки та штампи, які

використовувалась ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП

"Запорізька АЕС", замовлялись ним в одному екземплярі, колегія вважає

невичерпними та безпідставними, оскільки згідно Інструкції про порядок видачі

дозволів на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України №

17 від 11.01.1999р., підприємства, об'єднання, організації та ін. можуть мати

тільки по одному  примірнику печатки.

Протилежного позивачем не доведено.

Згідно

ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта повинен  містити докладний опис проведених досліджень,

зроблені в результаті них висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені

господарським судом питання.

Відповідно

до висновку судово-технічної експертизи № 14552, 14602/03, відтиски печатки,

які розміщені на договорах комісії нанесені не кліше печатки ВП ЗАЕС ДП НАЕК

"Енергоатом", зразки якої надані для порівняльного дослідження.

     Експертне дослідження проведено

кваліфікованим експертом, належним чином мотивовано, відповідає наявним

матеріалам справи та не спростовано сторонами.

Отже

слід вважати, що експертом дана вичерпна відповідь на  поставлені питання господарським судом,

висновки якого виключають  можливість

задоволення первісного позову по стягненню боргу за  договорами скріплених печаткою не ДП

"НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС".

Натомість  господарський 

суд  апеляційної  інстанції 

лише  поверхнево  констатував результати експертизи та дійшов

висновку про неможливість встановлення факту підроблення первинної

бухгалтерської документації, оскільки, як зазначено експертом, неспівпадання

деяких ознак печатки та штампу позивача за зустрічним позовом може пояснюватись

виготовленням з одного оригіналу декількох кліше.

При

цьому, надаючи перевагу другорядним висновкам експерта, які  носять ознаки припущення та не являються

прямою відповіддю на поставлені   судом

питання, апеляційний господарський суд в порушення вимог ГПК України, без

врахування приписів Закону України "Про судову експертизу" та   Інструкції про призначення і проведення судових

експертиз, ухилився від аналізу та оцінки результатів судово-технічної

експертизи, які стосуються  обставин, що

дійсно мають значення для справи.

         Слід також звернути увагу на

процесуальний статус СПД ОСОБА_1., залученого до участі у справі в якості

третьої особи, з огляду на наявність 

договору уступки права вимоги за договорами комісії від 26.06.2006р.

укладеного між ТОВ "Судова компанія "Юрзовнішсервіс" та СПД

ОСОБА_1. (т. 4 а.с. 113), який свідчить про відсутність у ТОВ "Судова

компанія "Юрзовнішсервіс" на момент винесення оскаржуваних судових

актів права  вимоги  боргу від ДП "НАЕК

"Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС".

         До того ж в матеріалах справи (т.4

а.с. 180) міститься заява СПД ОСОБА_1. про відзив заяви про залучення його третьою

особою, що судами попередніх інстанцій залишено без реагування та винесення

відповідного  процесуального документу.

За

таких обставин, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України

касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання

про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а господарськими

судами порушено вимоги ст. 43 ГПК України 

щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного

розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та порушено

норми процесуального права, які  призвели

до прийняття неправильного рішення, колегія вважає рішення та постанову

господарських судів такими, що підлягають скасуванню з передачею справи на

новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

На

підставі викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119 -

ст.11112  Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу та касаційне подання задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Одеської

області від 31.08.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського

суду від 06.05.2008р. з даної справи скасувати.

        Справу направити на новий розгляд до

господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя                                                            

Г.П. Коробенко

                      Судді:                                                           

Т.Ф. Костенко

Г.М. Мачульський