Ухвала

від 06.10.2011 по справі 4/203-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/203-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

У Х В А Л А

"06" жовтня 2011 р.                                                                 Справа № 4/203-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І.  при секретарі  Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні   скаргу Антонівської селищної ради на дії відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області по справі                        

за позовом:    державної екологічної інспекції в Херсонській області м. Херсон

до Антонівської селищної ради  м. Херсон

про   стягнення 6210грн. 93 коп.

< Текст >  < Текст >  < Текст >

за участю представників сторін:

від  позивача - не прибули

від   відповідача - уповноважена особа Хмілевська С.Г.

від ВДВС -  уповноважена особа Сімеоніді І.А.

                                               в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.02.2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.  З Антонівської селищної ради стягнуто на користь державної екологічної інспекції в Херсонській області  6210грн.93коп. шкоди; в доход державного бюджету –102грн.00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

04.03.2011 року судом видано накази на виконання судового рішення.

14.09.2011року від відповідача надійшла скарга, якою він просить  визнати дії  відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області  стосовно винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.08.2011року неправомірними та скасувати зазначену постанову від 15.08.2011року.

Відповідач вважає, що відділом примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області при винесенні зазначеної постанови порушено порядок проведення виконавчих дій, встановлених ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", що полягає в тому, що відповідач не отримував копії зазначеної постанови, до того ж, арешт накладено на все рухоме майно  без зазначення розміру суми стягнення, в той час як відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2011року сума стягнення складає 6210грн. 93коп.

Позивач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги, в засідання суду не прибув і витребуваних судом доказів не надав з невідомих причин, однак відповідно до  ст.  121-2 ГПК України це  не  є  перешкодою  для розгляду скарги  по  суті.

ВДВС  просить в задоволенні скарги відмовити, посилаючись на те, що  його дії     стосовно винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.08.2011року є правомірними, а постанову від 15.08.2011року винесено в межах та в спосіб передбачений Законом України "Про виконавче провадження", оскільки відповідно до пункту 1 спірної постанови від 15.08.2011року накладено арешт на майно  в межах суми боргу, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 6210грн. 93коп., і на виконання ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" копію оскаржуваної постанови за № 5964 направлено 15.08.2011року сторонам виконавчого провадження, на підтвердження чого надано копію з  журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

За таких  підстав скарга  відповідача на дії  ВДВС розглядається по  суті без  участі позивача за наявними  в справі доказами.

          Розглянувши скаргу  заявника,   заслухавши представника відповідача та ВДВС, суд  дійшов висновку, що скарга відповідача задоволенню не підлягає з  урахуванням  наступного.

Відповідно до  статті 121-2 ГПК України  скарги на дії чи  бездіяльність  органів державної  виконавчої  служби  щодо  виконання рішень, ухвал, постанов господарських  судів можуть  бути  подані стягувачем, боржником або  прокурором протягом  10 днів  з дня вчинення оскаржуваної  дії, або з дня, коли зазначеним особам  стало  про  неї  відомо, або  з  дня коли  дія мала бути  вчинена.

Відповідач у скарзі зазначає, що 08.09.2011року на його адресу надійшов витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 32849738, з якого йому стало відомо про  накладення арешту на його майно  постановою відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області від 15.08.2011року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

          Скаргу про визнання дій  відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області  стосовно винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.08.2011року неправомірними та скасування зазначеної постанови,  відповідач подав до господарського суду 14.09.2011року відповідно до штемпелю вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду.

          Таким чином, відповідач звернувся зі скаргою  у встановлений  статтею 121-2 ГПК України 10-денний строк від дня, коли він, за його посиланням, дізнався про  винесення постанови від 15.08.2011року, тому скарга підлягає розгляду по  суті.

          Постановою від 08.07.2011 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду від 04.03.2011року про стягнення з Антонівської селищної ради на користь державної екологічної інспекції в Херсонській області  6210грн.93коп. шкоди. Пунктом 2 зазначеної постанови боржнику надано можливість самостійно виконати рішення суду у строк до 30.03.2011року.

          Копію постанови від 08.07.2011року надіслано сторонам за вих. № 5327.

          Відповідачем доказів на підтвердження добровільної сплати зазначеної суми надано не було.

          Згідно ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненаданні боржником у строки, встановлені частиною другою ст.25 цього Закону підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

          Статтею 32 Закону передбачено, що заходами примусового виконання рішення є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

          Статтею 52 зазначеного Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

          У відповідь на запити 11.08.2011 року підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби 11.08.2011 року отримано довідку з БТІ щодо наявності за боржником домоволодіння.

          Таким чином, відділом державної виконавчої служби встановлено, що  за боржником обліковується майно.

          Керуючись ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, державним виконавцем винесено зазначену постанову 15.08.2011 року та за вих. № 5964 направлено сторонам виконавчого провадження.

          Пунктами 1, 2 постанови від 15.08.2011року накладено арешт на все майно, але в межах суми боргу (6210грн. 93коп.), що належить боржнику Антонівській селищній раді Дніпровського району м.Херсона.

          Таким чином, безпідставним є твердження скаржника, що відділом державної виконавчої служби порушено ч.3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", а саме винесення постанови про накладення арешту на майно не у розмірі суми стягнення.

          Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті.

          На виконання ч.4. ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" копію постанови про арешт майна боржника 15.08.2011 року за № 5964 направлено сторонам виконавчого провадження, що підтверджується супровідним листом та копією з вихідного журналу.

          Таким чином, дії  відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області стосовно винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.08.2011року є правомірними, а постанову від 15.08.2011року винесено в межах та в спосіб передбачений Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи  вищевикладене, скарга  Антонівської селищної ради на дії відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області  задоволенню  не  підлягає.

       Керуючись  ст.ст. 86, 121-2  ГПК України, суд -

                                          у х в а л и в:

1. Відмовити в задоволенні скарги Антонівської селищної ради на дії відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області стосовно винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.08.2011року та скасування зазначеної постанови від 15.08.2011року.

          Суддя                                                                     З.І. Ємленінова