Ухвала

від 10.10.2011 по справі 34/158-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АД МІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 34/158-А Голо вуючий у 1-й інстанції: Сташкі в Р.Б.

Суддя-доповідач: Межеви ч М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" жовтня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністратив ного суду у складі: головуючо го - судді Межевича М.В., судді в Костюк Л.О. та Кучми А.Ю., при с екретарі Галай Т.О., за участю представника відповідача Сича Є.Ю. та представників п озивача Федоровій М.В., Ш аповал В.І., розглянувши у ві дкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Д ержавної податкової інспекц ії у Голосіївському районі м . Києва на постанову Господар ського суду міста Києва від 1 л истопада 2007 року у справі за по зовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіко»до Д ержавної податкової інспекц ії у Голосіївському районі м . Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рі шення № 000072306/0 від 25.01.2007 р., -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Господа рського суду міста Києва від 1 листопада 2007 року позовні вим оги задоволено: визнано нечи нним податкове повідомлення -рішення Державної податково ї інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 000072306/0 від 25.01.2007 р., проте відмовлено у задоволе нні заяви про зміну позовних вимог.

Державна податкова інспек ція у Голосіївському районі м. Києва просить скасувати по станову суду першої інстанці ї та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні по зовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріальног о та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення представників сторін, перевіривши матеріал и справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшл а висновку, що апеляційна ска рга підлягає залишенню без з адоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшо в висновку, що сума податково го кредиту позивача за спірн ий період сформована на підс таві належним чином оформлен их податкових накладних, отр иманих від ТОВ «Сахтехнологі я», яке було зареєстрованим п латником податку на додану в артість на момент їх складан ня, та що сума податку на додан у вартість, сплачена позивач ем у складі вартості придбан их товарів, правомірно відне сена ним до складу податково го кредиту

З таким висновком суду не мо жна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органо м було проведено невиїзну до кументальну перевірку позив ача з питань достовірності н арахування суми бюджетного в ідшкодування податку на дода ну вартість в рахунок майбут ніх платежів за квітень 2005 рок у

Під час перевірки були вста новлені порушення пп. 7.4.5 пункт у 7.4 статті 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість », а саме: завищено від' ємне з начення з податку на додану в артість за квітень 2005 року на з агальну суму 875649 грн., про що 25.01.2007 року складено акт № 34/1-23-06-14275539.

За наслідком складення вищ езазначеного акту відповіда чем винесено податкове повід омлення-рішення № 000072306/0 від 25.01.2007 р ., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість н а 67045,78 грн.

Спеціальним законом, який в изначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, пер елік неоподатковуваних та зв ільнених від оподаткування о перацій, особливості оподатк ування експортних та імпортн их операцій, поняття податко вої накладної, порядок облік у, звітування та внесення под атку на додану вартість до бю джету на час виникнення прав овідносин є Закон України «П ро податок на додану вартіст ь»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (у подальшом у - Закон України №168).

Відповідно до пункту 1.7 стат ті 1 Закону України №168 податко вий кредит - це сума, на яку пла тник податку має право зменш ити податкове зобов'язання з вітного періоду, визначена з гідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону У країни №168 податковий кредит з вітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податк у за ставкою, встановленою пу нктом 6.1 статті 6 та статтею 81 ць ого Закону, протягом такого з вітного періоду у зв'язку з: пр идбанням або виготовленням т оварів (у тому числі при їх імп орті) та послуг з метою їх пода льшого використання в оподат ковуваних операціях у межах господарської діяльності пл атника податку; придбанням (б удівництвом, спорудженням) о сновних фондів (основних зас обів, у тому числі інших необо ротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні кап італьні активи), у тому числі п ри їх імпорті, з метою подальш ого використання у виробницт ві та/або поставці товарів (по слуг) для оподатковуваних оп ерацій у межах господарської діяльності платника податку .

Закон України №168 визначає л ише два випадки, за яких немож ливе включення витрат по спл аті податку на додану вартіс ть до податкового кредиту зв ітного періоду. Так, відповід но до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного За кону, якщо платник податку пр идбаває (виготовляє) матеріа льні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаютьс я для їх використання в госпо дарській діяльності такого п латника, то сума податку, спла ченого у зв'язку з таким придб анням (виготовленням), не вклю чається до складу податковог о кредиту.

А згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього За кону, не підлягають включенн ю до складу податкового кред иту суми сплаченого (нарахов аного) податку у зв'язку з прид банням товарів (послуг), не під тверджені податковими накла дними чи митними деклараціям и (іншими подібними документ ами згідно з підпунктом 7.2.6 цьо го пункту).

У разі коли на момент переві рки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо вкл ючені до складу податкового кредиту, залишаються не підт вердженими зазначеними цим п ідпунктом документами, платн ик податку несе відповідальн ість у вигляді фінансових са нкцій, установлених законода вством, нарахованих на суму п одаткового кредиту, не підтв ерджену зазначеними підпунк том документами.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 За кону України №168, датою виникн ення права платника податку на податковий кредит вважаєт ься дата здійснення першої з подій: або дата списання кошт ів з банківського рахунку пл атника податку в оплату това рів (робіт, послуг), або дата от римання податкової накладно ї, що засвідчує факт придбанн я платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168 пла тник податку зобов'язаний на дати покупцю податкову накла дну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпункт ом.

За змістом підпункту п.п.7.4.5 п .7.4 ст. 7 Закону №168 не дозволяєтьс я включення до податкового к редиту будь-яких витрат по сп латі податку, що не підтвердж енні податковими накладними чи митними деклараціями, а пр и імпорті робіт (послуг) - акт ом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, яки й засвідчує перерахування ко штів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 За кону №168 бюджетному відшкодув анню підлягає частина такого від' ємного значення, яка до рівнює сумі податку, фактичн о сплаченій отримувачем това рів (послуг) у попередніх пода ткових періодах постачальни кам таких товарів (послуг).

Отже, з наведених законодав чих приписів випливає, що над ання податковому органу всіх належним чином оформлених д окументів, передбачених зако нодавством про податки та зб ори, з метою одержання бюджет ного відшкодування є підстав ою для його одержання, якщо по датковим органом не встановл ено та не доведено, що відомос ті, які містяться в цих докуме нтах, неповні, недостовірні т а (або) суперечливі, є наслідко м укладання нікчемних правоч инів або коли відомості ґрун туються на інших документах, недійсність даних яких уста новлена судом.

Податковий орган, в свою чер гу, не подав жодних доказів на підтвердження того, що платн ик податку (позивач у справі) д іяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які доп ускали його постачальники по другому ланцюгу, або що діяль ність платника податку спрям ована на здійснення операцій , пов' язаних з податковою ви годою, переважно з контраген тами, які не виконують своїх п одаткових зобов' язань, зокр ема й у випадках, коли такі опе рації здійснюються через пос ередників.

З системного аналізу вищез азначених норм права, колегі я суддів вважає за необхідне зазначити, що на момент уклад ання договору та видачу пода ткових накладних, контрагент позивача був зареєстрований як платник ПДВ, йому було вида не відповідне свідоцтво, а то му відсутні підстави для тог о, щоб вважати податкові накл адні, на підставі яких позива чем сформований податковий к редит, такими, що не відповіда ють вимогам чинного законода вства та є недійсними.

Аналіз наведених правових норм дає підстави колегії су ддів погодитись з висновком суду першої інстанції, що при йняте податковим органом под аткове повідомлення-рішення є необґрунтованим та безпід ставним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інста нції не спростовують і апеля ційним судом відхиляються, о скільки вони вже були предме том розгляду суду першої інс танції і їм дано належну прав ову оцінку.

Оскільки судове рішення ух валене судом першої інстанці ї відповідно до норм матеріа льного права при дотриманні норм процесуального права, н а підставі повно і всебічно з ' ясованих обставин в справі , підтвердженими доказами, а д оводи апеляційної скарги вис новків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційн ої інстанції підстав для йог о скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Д ержавної податкової інспекц ії у Голосіївському районі м . Києва залишити без задоволе ння, а постанову Господарськ ого суду міста Києва від 1 лист опада 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення та може бути оскаржена протяго м двадцяти днів з дня складан ня в повному обсязі шляхом по дачі касаційної скарги безпо середньо до Вищого адміністр ативного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Л.О. Костюк

Суддя А.Ю. Кучма