Рішення

від 28.05.2008 по справі 36/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/239

28.05.08

За позовом          Приватного підприємства «Фассі»

До                           Севастопольської міської ради

Про                             поновлення договору оренди на новий строк

Суддя   Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача          Ольгович І.М. –директор, наказ б/н від 01.05.2003р.

Від відповідача          не з'явився

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Фассі»до Севастопольської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки площею 0,4563 га по VІІ мікрорайону Камишової бухти міста Севастополя  від 06.04.2004р., укладеного між Севастопольською міською радою та Приватним підприємством «Фассі», поновленим на той самий строк та на тих самих умовах.   

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, у відповідності до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»звернувся до відповідача з заявою про продовження строку дії договору оренди землі від 06.04.2004р., на яку в установлений законодавством строк відповіді не отримав. В зв'язку з тим, що відповідач у встановлений законом термін не надіслав листом-повідомленням письмове заперечення протягом одного місяця після закінчення строку договору проти поновлення договору, позивач вважає, що цей договір підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2008р. порушено провадження у справі № 36/239, розгляд справи призначено на 23.04.2008р.

У зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів, ухвалою Господарського суду міста Києва. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 28.05.2008р.

В судовому засіданні 28.05.2008р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав, а також надав суду лист Господарського суду міста Севастополя, з якого вбачається, що рішення Господарського суду міста Севастополя від 19.09.2007р. у справі № 20-7/143-2/338 за позовом Першого заступника прокурора в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до Приватного підприємства «Фассі», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»в особі Севастопольської міської філії, Державного підприємства «Севгеоцентр», Гаражного кооперативу «Атлантик»про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання відповідача повернути зайняту земельну ділянку набрало законної сили 05.10.2007р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 26.03.2008р. та від 23.04.2008р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2008р. у справі № 36/239 було отримано відповідачем 01.04.2008р., що підтверджується підписом його представника на повідомленні про вручення поштового відправлення.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Фассі»(далі позивач, орендар) та  Севастопольською міською радою (далі відповідач, орендодавець) 06.04.2004р. був укладений договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов даного договору позивач на підставі рішення Севастопольської міської ради № 968 від 03.06.2003р. передав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,4563 га для обслуговування тимчасової автостоянки (без права капітального будівництва), яка знаходиться в місті Севастополі, VІІ мікрорайон Камишової бухти.

Договір був зареєстрований 22.06.2004р. в Книзі реєстрації договорів оренди землі під № 120.

Договір укладений на строк до 01.08.2007р. (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що після збігу строку договору орендар, який виконував зобов'язання належним чином відповідно до умов цього договору, має право за інших рівних умов переважне право на продовження договору. У цьому випадку орендар має не пізніше, ніж за два місяці до закінчення строку дії цього договору, повідомити письмово про це орендодавця і вирішити в установленому законом порядку питання щодо продовження оренди земельної ділянки.

Пунктом 9.2.2. договору визначено перелік обов'язків орендаря –позивача, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. Позивач надав суду докази належного виконання своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати, передбаченої договором.

З 01.01.2002р. вступив в дію Земельний кодекс України, яким питання розпорядження землями в межах міста Севастополя віднесені до компетенції Севастопольської міської ради (ст. 83, пункт 12-й Перехідних положень Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Фассі»04.06.2007р. звернулося, у відповідності до статей 83, 93 Земельного кодексу України, до Севастопольської міської ради з заявою про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 06.04.2004р. на п'ять років, яку зареєстровано Севастопольською міською радою за № 2264 від 04.06.2007р.

У відповідь на зазначену заяву Севастопольська міська рада листом № 03-15/2315 від 20.06.2007р. повідомила позивача, що питання щодо продовження строку дії договору оренди буде вирішено після надання орендарем довідки (або акта обстеження) уповноваженого органа про відповідність використання земельної ділянки її цільовому призначенню.

Приватне підприємство «Фассі»повторно 22.06.2007р. звернулося до Севастопольської міської ради з заявою про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 06.04.2004р. на п'ять років, яку зареєстровано Севастопольською міською радою за № 15/2315 від 22.06.2007р.

Севастопольська міська рада листом № 03-15/2562 від 09.07.2007р. повідомила Приватне підприємство «Фассі», що питання щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 06.04.2004р. знаходиться на розгляді постійної комісії Севастопольської міської ради з питань містобудівельної політики, регулювання земельних та водних відносин.   

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі»після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Судом встановлено, що від орендодавця –Севастопольської міської ради, яка є суб'єктом права розпорядження земельною ділянкою, яку використовує позивач відповідно до договору б/н від 06..04.2004р., відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позивачу письмові заперечення на протязі одного місяця після закінчення строку цього договору не надходили і не надсилалися.

Оскільки письмового заперечення на протязі одного місяця після закінчення строку договору оренди земельної ділянки Приватне підприємство «Фассі»не отримувало, воно продовжує використовувати земельну ділянку. Надану йому в оренду за договором.  

Відповідач не надав суду будь-яких доказів того, що Приватне підприємство «Фассі»не виконувало належним чином умов договору оренди земельної ділянки від 06.04.2004р., зареєстрованого 22.06.2004р. в Книзі реєстрації договорів оренди землі під № 120.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах слід застосовувати законодавство, яке регулює земельні відносини, а також повноваження органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування діють на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим Конституцією та законами України і керуються в свої діяльності Конституцією та законами України, діючими нормативно-правовими актами.

Ці приписи закону зобов'язують Севастопольську міську раду діяти в спірних правовідносинах в межах повноважень і способом, який передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

З дати укладання та протягом дії договору оренди земельної ділянки від 06.04.2004р., зареєстрованого 22.06.2004р. в Книзі реєстрації договорів оренди землі під № 120, цей договір сторонами у відповідності до чинного законодавства не розірваний.

Враховуючи зміст ст. 33 Закону України «Про оренду землі», Приватне підприємство «Фассі»на даний час є законним користувачем земельної ділянки площею 0,4563 га, яка розташована в місті Севастополі, VІІ мікрорайон Камишової бухти.

Також судом приймається до уваги той факт, що рішенням Господарського суду міста Севастополя від 19.09.2007р. у справі № 20-7/143-2/338, яке набрало законної сили 05.10.2007р., за позовом Першого заступника прокурора в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до Приватного підприємства «Фассі», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»в особі Севастопольської міської філії, Державного підприємства «Севгеоцентр», Гаражного кооперативу «Атлантик»про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 06.04.2004р., зареєстрованого 22.06.2004р. в Книзі реєстрації договорів оренди землі під № 120, та зобов'язання відповідача повернути зайняту земельну ділянку у позові відмовлено повністю.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене, та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України,  суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати договір оренди земельної ділянки площею 0,4563 га по VІІ мікрорайону Камишової бухти міста Севастополя  від 06.04.2004р., укладений між Севастопольською міською радою (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 248728455) та Приватним підприємством «Фассі»(99014, м. Севастополь, вул. Героїв Бреста, 41, кв. 117, код ЄДРПОУ 24691902), зареєстрований 22.06.2004р. в Книзі реєстрації договорів оренди землі під № 120, поновленим на той самий строк та на тих самих умовах.   

Стягнути з Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 248728455) на користь Приватного підприємства «Фассі»(99014, м. Севастополь, вул. Героїв Бреста, 41, кв. 117, код ЄДРПОУ 24691902) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.