Постанова

від 07.05.2008 по справі 15/351пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний

господарський суд

Постанова

Іменем України

07.05.2008

р.                                                                         

справа №15/351пд

Донецький

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Запорощенка  М.Д.

суддів

Акулової  Н.В. , Волкова Р.В.

за

участю представників сторін:

від

позивача:

ОСОБА_1,

дов. № 3077 від 06.12.05р.,

від

відповідача 1:  від відповідача 2:

Тєряєв

С.Л., директор Фінк О.Є., дов. б/н від 04.04.07р.,  Гладченко О.В., дов. б/н від 14.01.08р.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_2

м.Донецьк

на

рішення  господарського суду

 Донецької області

від

04.03.2008

року

по

справі

№15/351пд

(Богатир К.В.)

за

позовом

ОСОБА_2

м.Донецьк

до

1.Товариства

з обмеженою відповідальністю "Карпов" м.Красногорівка 2.Товариства

з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс» м. Донецьк

про

Визнання

недійсним договору від 11.12.2007р. купівлі - продажу будівлі мехмайстерні ,

розташованої у АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В:

   Рішенням

господарського суду Донецької області від 04.03.2008р. у справі №15/351пд

відмовлено у задоволенні позовних вимог  

ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпов»та  Товариства з обмеженою відповідальністю

«Агрокомплекс»про визнання недійсним договору від 11.12.2007р. купівлі -продажу

будівлі мехмайстерні, розташованої у АДРЕСА_1

     Рішення суду мотивоване тим, що позивачем

не доведено невідповідність спірного договору вимогам ст. 203 Цивільного

кодексу України та не обґрунтовано належними правовими нормами Цивільного

кодексу України його недійсність.

       Позивач, ОСОБА_2, не погоджуючись з

рішенням Господарського суду Донецької області від 04.03.2008р. у справі №15/351пд

звернулась з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського

суду, оскільки вважає, що рішення першої інстанції не відповідає вимогам

чинного законодавства України, винесено за неповним з'ясуванням обставин

справи, що мали значення для вирішення справи, із порушенням застосування норм

матеріального та процесуального права України, висновки суду не відповідають

дійсним обставинам справи .

        Вважає, що  висновки суду про те, що   фактично в момент заключення спірного

договору позивач ОСОБА_2 не була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі

юридичних та фізичних осіб -підприємців учасників товариства з обмеженою

відповідальністю «Карпов», а тому у суду в даному випадку відсутні які-небудь

законні підстави вважати порушеними її особі майнові права у зв'язку з

укладенням даного договору, та про те , що 

Рішення про продаж спірного майна було прийнято дійсними учасниками

товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  не

відповідають дійсним обставинам справи та доказам які були представлені суду

позивачем. При цьому , скаржник посилається на 

рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 16.09.2005р.,

ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22.11.2005р., ухвала

апеляційного суду м. Києва від 30.10.2007р. згідно з якими  Товариство з обмеженою відповідальністю

«Карпов»зобов'язано внести зміни в статут, якими ввести Полянську В.Є. у склад

засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Карпов»з часткою в

установчому фонді товариства 33%, та протягом 5 днів представити Мар'їнський

районній державній адміністрації Донецької області зміни у статут товариства з

обмеженою відповідальністю «Карпов»для державної регістрації. Дані рішення до

теперішнього часу не виконані. Крім того , позивач  посилається на те , що суд не прийняв до

уваги ті обставини, що виконавче провадження, у даному випадку закінчено не на

підставі виконання рішення суду, а на підставі 

неможливості виконання рішення суду без участі боржника.  У доповненнях до апеляційної скарги від

14.03.08р. , скаржник зазначив , що 

вищевикладені  факти та висновки

містяться у Постанові Донецького апеляційного господарського суду  від 13.02.08р. по справі № 2з-21-07. Таким

чином , скаржник вважає  , що в даному

випадку її  корпоративні права

порушені  бездіяльністю учасників ТОВ

«Карпов», що в подальшому  призвело до

порушення її прав при укладенні спірного договору .

У

відзиві на апеляційну скаргу від 03.04.2008р. Товариство з обмеженою

відповідальністю «Агрокомплекс» та представник відповідача в судовому засіданні

, заперечує проти апеляційної скарги позивача, вважає рішення першої інстанції

обгрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Згідно

зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний

господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє

законність і обґрунтованість рішення 

місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши

матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, що були присутні в

судовому засіданні,  судова колегія

встановила наступне.

05.09.2001

р. розпорядженням голови Мар'їнської держадміністрації від 05.09.2001р. № 284

зареєстровано Товариство з обмеженою відповідльністю „Карпов”, засновниками

якого були визначені : Теряєв С.Л. з часткою у статутному фонді 3960,00 грн.

(33%), ОСОБА_2 -3960,00 грн. (33%), Кудрявцев В.П. -4080,00 грн. (34%).

Рішенням

зборів від 18.04.2002 р. задоволена заява Полянської В.Є. про її виведення із

складу засновників товариства з виплатою її внеску у статутному фонді. Цим же

рішенням внесені зміни до установчих документів товариства, відповідно до яких

засновниками товариства стали Теряєв С.Л. (33%) та Кудрявцев В.П. (67%).

Зміни

до Установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю „Карпов”,

зареєстровані розпорядженням голови Мар'їнської райдержадміністрації від

11.05.2002 р. № 140, що є невід'ємною частиною Установчого договору,

зареєстрованого розпорядженням голови Мар'їнської райдержадміністрації від

05.09.2001 р. № 284, на даний час містять відомості лише про двох учасників з

частками у статутному фонді: Кудрявцев В.П. -67% та Теряєв С.Л. -33%. Вказане

підтверджується витягом з ЄДРПОУ серії АА 

№ 922265 станом на 12.01.2008 р., який доданий до матеріалів справи.

15.03.2005

р. між засновниками товариства ОСОБА_4, ОСОБА_3 з одного боку та Полянською

В.Є. з другого боку укладена угода про те, що остання знову входить до складу

учасників товариства та змінені частки учасників у статутному фонді: Теряєв

С.Л. 33%, ОСОБА_2- 33%, Кудрявцев В.П. -34%. Письмова угода була нотаріально

посвідчена, але оформлені документи не були надані для державної реєстрації.

Рішенням

Мар'їнського районного суду від 16.09.2005р. 

із змінами, внесеними ухвалою Апеляційного суду Донецької області від

22.11.2005 р., ухвалою Мар'їнського районного суду від 06.03.2006 р. якими  Товариство з обмеженою відповідальністю

«Карпов»зобов'язано внести зміни в статут, якими ввести Полянську В.Є. у склад

засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Карпов»з часткою в

установчому фонді товариства 33%.

11.12.2007

р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Карпов”                                 м.

Красногорівка  та товариством з обмеженою

відповідальністю “Агрокомплекс” м. Донецьк було укладено договір

купівлі-продажу будівлі мехмайстерні, розташованої у м. Красногорівка, вул.

Шмідта, 156,  Мар'їнського району,

Донецької області, який було посвідчено приватним нотаріусом Мар'їнського

районного нотаріального округу Донецької області Гвоздь М.І. та зареєстровано у

реєстрі за № 682.

       За таких обставин позивач звернувся з

позовом до господарського суду Донецької області про визнання недійсним

договору від 11.12.2007р. купівлі -продажу будівлі мехмайстерні, розташованої у

АДРЕСА_1

Перевіривши

повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх

юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників

сторін , що були присутні в судовому засіданні , колегія суддів Донецького

апеляційного господарського суду дійшла висновку про не обґрунтованість

апеляційної скарги, та  відповідність

оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких

підстав.

Відповідно

до положень ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину

є  недодержання  в 

момент вчинення  правочину  стороною 

(сторонами) вимог,  які

встановлені частинами першою - третьою, 

п'ятою та  шостою  статті 

203  цього Кодексу.

Недійсним

є правочин,  якщо його  недійсність 

встановлена законом   (нікчемний  правочин). 

У  цьому  разі 

визнання  такого правочину

недійсним судом не вимагається.

У

випадках,  встановлених  цим 

Кодексом,  нікчемний правочин може

бути визнаний судом дійсним.

Якщо  недійсність 

правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша

заінтересована  особа  заперечує 

його дійсність на підставах,  встановлених

законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний

правочин).

Згідно

з положеннями ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний  правочин 

не створює юридичних наслідків, 

крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У

разі  недійсності  правочину 

кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні 

у  натурі  все, 

що  вона  одержала 

на виконання   цього   правочину,  

а   в  разі 

неможливості  такого

повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає  у 

користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати

вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Надаючи

правову оцінку укладеному договору купівлі-продажу , слід зазначити , що

вивчивши матеріали справи судова колегія вважає 

спірну угоду такою , що відповідає нормам законодавства , зокрема ,

вимогам щодо договорів купівлі-продажу з оглядом на наступне.

Згідно

п. 6.6 Установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю „Карпов”,

зареєстрованого розпорядженням голови Мар'їнської держадміністрації від

05.09.2001 р. № 284 будь-яка поступка часткою (її частиною) у Статутному Фонді

будь-яким Учасником на умовах цього Договору набирає чинності тільки після

виконання всіх та настання останньої з цих подій: особа (окрім ТзОВ), котрій

такий Учасник поступається своєю часткою (її частиною) у Статутному Фонді,

стане Учасником цього Договору, та перебире на себе всі зобов'язання Учасника

(по відношенню до ТзОВ та інших Сторін), що поступився часткою (її частиною) у

Статутному Фонді, за цим Договором на дату такої передачі та відповідні  зміни до Договору та Статуту будуть внесені

до державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.

Стаття  17 Закону України „Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ” 

визначає перелік відомостей  щодо

юридичної особи які повинні міститись в Єдиному державному реєстрі , до яких

належать : перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я,

місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків,

якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та

ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; дані про розмір

статутного фонду (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки

кожного із засновників (учасників), а також розмір сплаченого статутного фонду

(статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та

дата закінчення його формування; дані про установчі документи, дати та номери

записів про внесення змін до них.

Згідно

п. 1 ст. 18 Закону, якщо  відомості, які

підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то

такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з

третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін

Відповідно

до ч. 5 ст. 89 Цивільного кодексу України зміни до установчих документів

юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної

реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення

органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни.

Положення  ст. 7 Закону України „Про господарські

товариства”  також встановлюють , що  зміни, які сталися в установчих документах

товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній

реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації

товариства.

При

цьому , пунктом 13 ст. 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб -підприємців ” 

визначено , що  проведення

державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи здійснюється

за процедурами, передбаченими частинами першою - п'ятою статті 25 та частинами

другою - третьою статті 27 цього Закону для проведення державної реєстрації

юридичної особи.

Отже

, чинним законодавством та Установчим договором ТОВ „Карпов” передбачено, що

зміни до статутних документів, які підлягають обов'язковій державній

реєстрації, набирають чинності з дня внесення запису про ці зміни до Єдиного

державного реєстру.

Як це

вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,

а саме витягом з ЄДРПОУ серії АА  №

922265 станом на 12.01.2008 р. , зміни до Установчого договору товариства з

обмеженою відповідальністю „Карпов”, зареєстровані розпорядженням голови Мар'їнської

райдержадміністрації від 11.05.2002 р. № 140, що є невід'ємною частиною

Установчого договору, зареєстрованого розпорядженням голови Мар'їнської

райдержадміністрації від 05.09.2001 р. № 284, на даний час містять відомості

лише про двох учасників з частками у статутному фонді: Кудрявцев В.П. -67% та

Теряєв С.Л. -33%.

Рішення

Мар'їнського районного суду від 16.09.2005 р. із змінами, внесеними ухвалою

Апеляційного суду Донецької області від 22.11.2005 р., ухвала Мар'їнського

районного суду від 06.03.2006 р. щодо внесення змін до статуту, в частині

введення Полянської В.Є. до засновників товариства із часткою у статутному

фонді товариства 33%, станом на день укладання спірного договору

купівлі-продажу залишилися невиконаними.

Згідно

статті 1 Закону України „Про господарські товариства”  господарським товариством є юридична особа,

статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно

до ст. 10 цього ж Закону ,  учасники

товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та

одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку

(дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є

учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів. 

Вищевказані

положення також закріплені в ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України.

При

цьому , слід зазначити , що матеріали справи містять постанови Донецького

апеляційного господарського суду від 18.06.2007 р., від 03.09.2007 р. в

яких  встановлені  факти відсутності  у статутному фонді товариства будь-якого

майна або грошових коштів Полянської В.Є у якості внеску.

Згідно

статті 35 Господарського процесуального кодексу України такі факти не

підлягають повторному доказуванню при вирішенні спорів господарським судом.

Таким

чином , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про  те , що 

Полянська В.Є на момент укладення спірного договору та на даний час не

має ніяких корпоративних прав у товаристві з обмеженою відповідальністю „Карпов”,

оскільки  наявність корпоративних прав у

товаристві визначається наявністю долі у статутному фонді товариства.

Посилання  позивача на те , що продаж спірного майна

згідно договору від 11.12.2007 р., укладеного між відповідачем-1 та

відповідачем-2, фактично впливає на зменшення статутного фонду товариства,

судова колегія вважає необґрунтованим оскільки, як це вірно було встановлено

судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи , внески учасників

мають грошове вираження в гривнях, тобто майно не входить до статутного фонду

товариства.

Таким

чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що

укладення спірного договору ніяким чином не порушує особисті майнові

(корпоративні) права позивача , оскільки , фактично, під час укладання договору

купівлі-продажу від 11.12.2007 р. будівлі мехмайстерні, розташованої у

АДРЕСА_1позивач ОСОБА_2 не була зареєстрована у Єдиному державному реєстрі

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців учасником товариства з обмеженою

відповідальністю „Карпов”.

Крім

того , необхідно зазначити , що п. 13.1 Статуту товариства з обмеженою

відповідальністю „Карпов” встановлено, що 

будь-які угоди, що накладають будь-які зобов'язання на ТзОВ,

підписуються або (і) Директором, або (іі) будь-якою іншою особою, яку Директор

та Збори Учасників уповноважують підписувати такі угоди.

Згідно

п. 8.3 Статуту товариства до виключної компетенції Зборів засновників

належать  зокрема , дозвіл на продаж або

інше розпорядження будь-яким нерухомим майном ТзОВ (за винятком господарського

реманенту), що має вартість понад 50 тисяч гривень ( п.п. 8.3.2).

Оскільки  вартість предмету спірного договору складає

725,00 грн., тобто є меншою ніж 50000,00 грн., директор відповідача-1 мав право

самостійно підписувати цей договір від імені товариства без дозволу на це його

засновників. 

При

цьому , слід зазначити , що , як це підтверджується матеріалами справи ,

Рішення про продаж спірного майна було прийнято дійсними учасниками товариства

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одноголосно на зборах учасників від 23.08.2007 р., а

вказаний договір купівлі-продажу підписано директором ОСОБА_4, повноваження

якого встановлені протоколом зборів учасників від 29.11.2007 р., витягом з

ЄДРПОУ від 30.11.2007 р., довідкою Донецького обласного управління статистики №

7-23-472.

Згідно

ст. 33 ГПК України  кожна сторона

повинна  довести  ті обставини, 

на  які   вона посилається як на підставу своїх вимог

і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими   учасниками судового процесу.

Таким

чином , як під час розгляду справи в суді першої інстанції та і апеляційної ,

позивачем не було доведено, що вказаний договір не відповідає вимогам статті

203 Цивільного кодексу України щодо чинності правочину.

При

цьому , суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що  зміст спірного договору не суперечить актам

цивільного законодавства, а саме Закону України „Про господарські товариства ”,

Цивільному та Господарському кодексам України щодо купівлі-продажу майна;

учасники цього правочину (продавець та покупець) мають необхідний обсяг

цивільної дієздатності як юридичні особи; договір підписано уповноваженими

особами -керівниками учасників правочину; форма правочину відповідає усім

вимогам діючого законодавства (спірний договір купівлі-продажу укладено у

письмовій формі, нотаріально посвідчений та зареєстрований в Державному реєстрі

право чинів); волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх

внутрішній волі, правочин  був

спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

відсутність арешту та інших заборон на нерухоме майно на час укладення цієї

угоди підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів

нерухомого майна № 15962487 від 11.12.2007 р. та витягом з Державного реєстру

обтяжень рухомого майна про податкові застави № 15962510 від 11.12.2007 р).

З

огляду на викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення

господарського суду  не підлягає

скасуванню, так як відповідає фактичним обставинам справи та чинному

законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути

підставою для його скасування.

Керуючись

статтями  91, 99, 101, 102, 103, 105

Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну

скаргу  ОСОБА_2 м. Донецьк на рішення

господарського суду  Донецької області

від 04.03.2008р. у справі  № 15/351пд -

залишити без задоволення.

Рішення

господарського суду Донецької області від 04.03.2008р.у справі  №15/351пд- залишити без змін.

Постанова

набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову

апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України

у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати

розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний

текст постанови підписаний 07.05.08р.

Головуючий          М.Д. 

Запорощенко

Судді:          Н.В. 

Акулова

          Р.В. 

Волков