Постанова

від 07.08.2008 по справі 15/351пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 07 серпня 2008 р.                                                                                   

№

15/351пд 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого     

Дерепи

В.І.

суддів                                                

Гончарука

П.А.                                                           

Стратієнко Л.В.

з

участю представників:

позивача:  відповідачів:

 Давидов В.М. Фінк О.Е., Гладченко О.В,

розглянувши  у    

відкритому              судовому

засіданні  касаційну  скаргу

ОСОБА_1

на

рішення  та постанову

господарського

суду Донецької області від 04 березня 2008 р. 

Донецького апеляційного господарського суду від 07 травня 2008 р. 

у

справі

№

15/351пд

за

позовом

ОСОБА_1

до

товариства

з обмеженою відповідальністю "Карпов",  товариства з обмеженою відповідальністю

"Агрокомплекс"

про

визнання

договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У

грудні 2007 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсним

договору купівлі-продажу приміщення механічної майстерні, розташованої в

АДРЕСА_1 укладеного 11.12.2007р. між ТОВ "Карпов" і ТОВ

"Агрокомплекс".

Рішенням

господарського суду Донецької області від 04.03.2008 р. (суддя Богатир К.В.),

залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від

07.05.2008 р. (головуючий -Запорощенко М.Д., судді -Акулова Н.В., Волков Р.В.),

в задоволенні позову відмовлено.

В

касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм

матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати

постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким позов

задовольнити.

Заслухавши

пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги,

перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню з таких підстав.

Як

вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, рішенням Мар'їнского

районного суду від 16.09.2005 р. зі змінами, внесеними ухвалою апеляційного

суду Донецької області від 22.11.2005 р., ухвалою Мар'їнского районного суду

від 06.03.2006 р., ТОВ "Карпов" зобов'язано внести зміни в статут,

якими ввести ОСОБА_1. в склад засновників ТОВ "Карпов" з часткою в

статутному фонді 33%.

Рішення

суду не виконане.

11.12.2007

р. між ТОВ "Карпов" і ТОВ "Агрокомплекс" укладено договір

купівлі-продажу приміщення механічної майстерні, розташованої АДРЕСА_1

посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2, за яким вказане приміщення продане за

725 грн.

Позивач

вважав, що дана угода порушує його корпоративні права, оскільки внаслідок її

укладення зменшується статутний фонд товариства, а тому відповідно до правил

ст. 215 ЦК України має бути визнана недійсною.

Відмовляючи

в задоволенні позову, суд виходив з того, що спірна угода не порушує

корпоративних прав позивача, укладена з дотриманням вимог закону та статуту ТОВ

"Карпов".

Такі

висновки суду грунтуються на зібраних у справі доказах правових нормах, що

регулюють спірні правовідносини.      

Зокрема,

частиною 1 ст.16  ЦК України передбачено,

що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого

немайнового або майнового права та інтересу. 

Відповідно

до ст.12 Закону України "Про господарські товариства", ст. 115 ЦК

України товариство з обмеженою відповідальністю є власником майна переданого

йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного фонду, продукції,

виробленої товариством у результаті господарської діяльності, одержаних

доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.     

Згідно

з ст.10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 ЦК

України учасники товариства з обмеженою відповідальністю мають право:

брати

участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі,

крім випадків, встановлених законом;

брати

участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

вийти

у встановленому порядку з товариства;

здійснити

відчуження часток у статутному капіталі товариства у порядку, встановленому

законом;

одержувати

інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим

документом, а також мати інші права, встановлені установчим документом

товариства та законом.

Отже,

позивач не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника

майна товариства.

Крім

того, наслідки недійсності угоди стосуються лише сторін угоди і не поширюються

на права позивача.

З

урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи

фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі

всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів,

висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з

правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому

підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На

підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119

- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну

скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду

Донецької області від 04 березня 2008 р. та постанову Донецького апеляційного

господарського суду від 07 травня 2008 р. у справі за №15/351пд -без змін.

Головуючий                                               

                         В.І.

Дерепа

Судді                                                                                    

П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко