Постанова

від 12.03.2008 по справі 6/671

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 12.03.2008                                                                                          

№ 6/671

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Зубець Л.П.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:           

 За участю представників:

 від позивача - 1) ОСОБА_1 - дов. №6609 від

26.07.2007р.;

                                        2) не

з'явились;

 від відповідача - Боков О.Г. - дов. б/н від

18.06.2007р.;

від

третьої особи - не з'явились;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АліНа"

 на рішення Господарського суду м.Києва від

06.12.2007

 у справі № 6/671 (Ковтун С.А.)

 за позовом                        ОСОБА_2

                             ОСОБА_3

 до                                                   Товариства

з обмеженою відповідальністю "АліНа"

 третя особа відповідача           Подільська районна у м. Києві

державна адміністрація

 про                                                 

визнання недійсним рішення зборів учасників

ВСТАНОВИВ:

 Позивачі звернулись до Господарського суду

міста Києва із позовом провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників

Товариства з обмеженою відповідальністю “Аліна” від 23.03.2007р. щодо

виключення позивачів зі складу учасників товариства.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення зборів

учасників товариства позивачі були незаконно позбавлені своїх часток в

статутному фонді та майні товариства, а також прав та обов'язків учасників

товариства, передбачених п.6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю

“Аліна”, ст. ст. 86, 88, 89 Господарського кодексу України та ст. ст. 116, 117,

148 Цивільного кодексу України. Окрім того, позивачі зазначають, що не були

своєчасно повідомлені про повістку дня, час і місце проведення загальних зборів

учасників, а також їм не була надана можливість ознайомитися з документами,

внесеними до порядку денного зборів.

Враховуючи

вищенаведене, позивачі стверджують, що проведене без їх участі виключення зі

складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Аліна” і позбавлення

їх права власності на частки в статутному капіталі є незаконним.

Відповідач

заперечував проти позовних вимог, зазначаючи про їх безпідставність та

необґрунтованість, просив суд відмовити в позові, мотивуючи тим, що позивачі

були належним чином повідомлені про час і місце проведення зборів, а підставою

для виключення позивачів стало неналежне виконання ними свої обов'язків перед

товариством. Посилання позивачів на те, що протокол загальних зборів не містить

підписів всіх учасників зборів, на думку відповідача, є невмотивованим,

оскільки підписання протоколу зборів всіма учасниками законодавчо не

передбачено, рішення приймались одноголосно, а протокол було підписано обраними

головою та секретарем.

Представник

третьої особи у судові засідання до суду першої інстанції не з'явився, своєї

позиції у спорі не визначив.

Справа,

у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України,

розглядалась місцевим господарським судом за наявними у ній матеріалами.

Рішенням

Господарського суду міста Києва у справі №6/671 від 06.12.2007р. позов було

задоволено повністю, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників

Товариства з обмеженою відповідальністю “Аліна” від 23.03.2007р., оформлене

протоколом №3, про виключення позивачів зі складу учасників вказаного

товариства, а також присуджено до стягнення з відповідача 85,00 грн. державного

мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Не

погоджуючись із вказаним Рішенням суду, відповідач звернувся до Київського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення

Господарського суду міста Києва у справі №6/671 від 06.12.2007р. скасувати,

прийнявши нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вимоги

та доводи апеляційної скарги, зокрема, мотивовані тим, що судом першої

інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а

також невірно застосовано норми матеріального права, а саме положення Закону

України “Про господарські товариства”, що призвело до неправильного вирішення

спору.

Ухвалою

Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2008р. апеляційну скаргу

відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому

засіданні на 05.03.2008р.

27.02.2008р.

до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського

суду від позивача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 26.02.2008р.

У

судовому засіданні 05.03.2008р., у відповідності до ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 12.03.2008р.

У

судовому засіданні 12.03.2008р. представником відповідача було подано

клопотання б/н від 12.03.2008р., в якому він просить суд залучити до матеріалів

справи додаткові докази, які не продавались суду першої інстанції, але мають

суттєве значення для справи, зокрема, підтверджують обставини, викладені

відповідачем у відзиві на позов та в апеляційній скарзі.

Представник

позивача-1 заперечував проти клопотання представника відповідача, зазначаючи

про те, що відповідач не був позбавлений можливості подати ці докази під час

розгляду справи в суді першої інстанції і в своєму клопотанні відповідач не

обґрунтував поважність причин, які зумовили неможливість подання зазначених

доказів до прийняття Господарським судом міста Києва оспорюваного рішення у

справі №6/671.

Апеляційний

суд, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, ухвалив

задовольнити клопотання представника відповідача та залучити до матеріалів

справи надані ним додаткові докази.

Представник

відповідача у судових засіданнях підтримав доводи, викладені в апеляційній

скарзі, просив суд її задовольнити та скасувати Рішення Господарського суду

міста Києва у справі №6/671 від 06.12.2007р., прийнявши нове, яким в

задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник

позивача-1 заперечував проти апеляційної скарги з підстав, викладених у

письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просив суд відмовити в її задоволенні

та залишити без змін Рішення Господарського суду міста Києва у справі №6/671

від 06.12.2007р. як таке, що прийнято з повним і всебічним з'ясуванням

обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм

матеріального і процесуального права.

Представники

позивача-2 та третьої особи у судові засідання не з'явились, про причини

нез'явлення суд не повідомили, будь-які заяви або клопотання з цього приводу до

суду не надходили, своєї позиції щодо апеляційної скарги не визначили.

Оскільки

явка представників сторін та третьої особи у судове засідання не була визнана

судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази

належного повідомлення представників позивача-2 та третьої особи про місце,

дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав за можливе розглядати

справу у відсутність представників позивача-2 та третьої особи за наявними в

ній матеріалами, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу

України. 

Розглянувши

доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення

представників позивача-1 та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на

підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом

першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

16.09.1994р.

між громадянами України ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6,                 ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9,ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,ОСОБА_15, ОСОБА_16,

ОСОБА_17,                  ОСОБА_18,

ОСОБА_19,ОСОБА_20,ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 було укладено установчий договір

про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю “АліНа”.

17.10.1994р.

Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією було зареєстровано

Товариство з обмеженою відповідальністю 

“АліНа”, засновниками якого є особи, які уклали вищевказаний установчий

договір, у тому числі і позивачі у справі -ОСОБА_21 і ОСОБА_16

Станом

на дату проведення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю

“АліНа”, а саме 23.03.2007р., діяла редакція статуту товариства, затверджена

зборами учасників від 19.08.1994р., про що складено протокол №1 від

19.08.1994р. (т.с.1, а.с.18-32).

Згідно

з п.4.1 розділу 4 вищевказаного Статуту, вищим органом товариства є збори

учасників, які складаються з учасників або їх представників.

У

відповідності до пп.“т” п.4.2 Статуту, до виключної компетенції зборів

учасників належить питання щодо виключення зі складу учасників товариства,

вирішення якого потребує одностайності у вищому органі товариства.

В

п.4.4 Статуту передбачено, що збори учасників вважаються правомочними, якщо на

них присутні учасники (представники учасників), які мають 2/3 голосів.

Збори

учасників скликаються не рідше одного разу на квартал. Позачергові збори

учасників скликаються головою, якщо цього вимагають інтереси товариства в

цілому.

Рішення

учасників оформлюється постановою і набуває юридичної чинності на момент

прийняття, якщо учасники не домовилися про інше (п.4.5, п.4.6 Статуту).

Як

вбачається з матеріалів справи, 23.03.2007р. відбулись загальні збори учасників

Товариства з обмеженою відповідальністю “АліНа”, на яких, зокрема, було

прийнято рішення про виключення із складу учасників товариства ОСОБА_16 та

ОСОБА_21, у зв'язку з неналежним виконанням ними своїх обов'язків перед

товариством та передачу їхніх часток товариству.

За

результатами проведених зборів було складено протокол №3 від 23.03.2007р., в

якому зазначено, що за прийняті рішення учасники зборів голосували одностайно (т.с.1,

а.с.34).

На

час прийняття рішення ОСОБА_21 належала частка у розмірі 19,34% в статутному

фонді товариства, а ОСОБА_16- 0,95%.

Поняття

і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права

і обов'язки їх учасників та засновників визначені Законом України “Про

господарські товариства”.

В ст.

61 Закону України “Про господарські товариства” передбачено, що про проведення

загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом

способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних

зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на

загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як

за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних

зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з

документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до

порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників,

присутніх на зборах.

Як

вбачається з матеріалів справи, Статутом Товариства з обмеженою

відповідальністю “АліНа” в редакції від 19.08.1994р., яка діяла на момент

проведення загальних зборів учасників, взагалі не передбачено способу, в який

учасники товариства мають бути повідомлені про проведення загальних зборів, у

зв'язку з чим апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського

суду відносно того, що в даному випадку належними доказами в розумінні ст. ст.

32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України є будь-які фактичні

дані про те, що відповідач у визначений Законом України “Про господарські

товариства” строк повідомив учасників про збори та їх повістку, і вказана інформація

була отримана учасниками.

Відповідач

стверджує, що позивачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце

проведення зборів, що підтверджується фіскальним чеком та відповідним Актом.

Щодо

повідомлення позивачів про дату, час і місце проведення загальних зборів

Товариства з обмеженою відповідальністю “АліНа”, судом було встановлено

наступне.

В

матеріалах справи наявна копія фіскального чеку від 22.02.2007р. №4555 (т.с.1,

а.с.58-А), на який відповідач посилається як на доказ повідомлення позивача-1

(ОСОБА_21) про проведення зборів товариства 23.03.2007р., проте, з вказаного

чеку не можна дійти висновку ані щодо того, кому саме було надіслано поштове

відправлення, ані щодо його змісту, оскільки чек не містить адреси отримувача

(вказано лише індекс та місто), а в графі отримувача зазначено “ОСОБА_24”, тоді

як судом першої інстанції було встановлено, що починаючи з 30.03.1995р.

позивач-1 (ОСОБА_21) зареєстрована АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорту

останньої (т.с.1, а.с.33). Докази надсилання повідомлення на зазначену адресу

відповідачем суду надано не було.

На

підтвердження факту повідомлення позивача-2 про місце та час проведення зборів

Товариства з обмеженою відповідальністю “АліНа”, відповідач посилається на Акт

б/н від 22.03.2007р., в якому зазначено, що лист-повідомлення про проведення

23.03.2007р. зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю “АліНа”

було доставлено ОСОБА_16 АДРЕСА_2, але особи, які знаходились за вказаною

адресою повідомили, що ОСОБА_16 в даному приміщенні не прописаний та не

проживає протягом останніх 10 років (т.с.1, а.с.58). 

Проте,

навіть якщо припустити, що відповідачу не було відомо ніякої іншої адреси

позивача-2 (ОСОБА_16), з вищевказаного Акту вбачається, що позивач-2

повідомлявся про проведення зборів учасників Товариства з обмеженою

відповідальністю “АліНа”  лише за один

день до зборів, що в свою чергу є порушенням вимог ст. 61 Закону України “Про

господарські товариства”, якою передбачено, що про проведення загальних зборів

товариства учасники повідомляються не менш як за 30 днів до скликання загальних

зборів.

Належних

та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач завчасно у

встановлені діючим законодавством строки надсилав на будь-яку відому йому

адресу позивача-2 повідомлення про проведення зборів учасників Товариства з

обмеженою відповідальністю “АліНа” суду надано не було.

За

таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції

про те, що позивачі не були належним чином у встановлені строки повідомлені про

місце, дату та час проведення відповідачем зборів учасників Товариства з

обмеженою відповідальністю “АліНа” і їх порядок денний.

Щодо

наявності правових підстав для виключення позивачів зі складу засновників

Товариства з обмеженою відповідальністю “АліНа”, судом було встановлено

наступне.

В ст.

64 Закону України “Про господарські товариства” визначено, що учасника

товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або

неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню

цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке

проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками

загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його

представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства

призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Отже,

з вищенаведеної норми закону випливає, що передумовою виключення учасника з

товариства є систематичне невиконання або виконання неналежним чином

обов'язків, або вчинення дій, які б перешкоджали досягненню цілей товариства.

У

відповідності до ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України,

доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд

у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких грунтуются вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною

2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що

обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені

певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами

доказування.

На

підтвердження факту перешкоджання позивачем-1 (ОСОБА_21) своїми діями

досягненню цілей Товариства з обмеженою відповідальністю “АліНа” відповідачем

було надано суду апеляційної інстанції наступні документи:

-

копію статті в газеті “Київський вісник” від 03.09.2005р. №6083, в якій зі слів

ОСОБА_21 повідомляється, що Товариство з обмеженою відповідальністю “АліНа”

змінило свою адресу;

-

лист ГВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва №853/ч/267/9011 від 19.04.2007р.,

в якому позивачем-1 надано відповідь на її заяву про порушення податкового

законодавства директором Товариства з обмеженою відповідальністю “АліНа”; 

-

відповідь на адвокатський запит до УПМ ДПА у м. Києві від 08.02.2008р., з якої

вбачається, що 25.01.2007р. УПМ ДПА у м. Києві отримано заяву ОСОБА_21 про

порушення вимог податкового законодавства директором Товариства з обмеженою

відповідальністю “АліНа” та проведення перевірки фінансово-господарської

діяльності даного підприємства.

Проте,

відповідачем не зазначено жодного посилання на норму права, яка б забороняла

фізичній особі (громадянину) звертатись до податкових органів із відповідними

заявами щодо перевірки здійснення підприємством діяльності у відповідності до

вимог діючого законодавства, а також не обґрунтовано, яким чином вищевказані

дії перешкоджали діяльності товариства.

З

копії статті в газеті “Київський вісник” від 03.09.2005р. №6083 вбачається, що

відомості про зміну адреси Товариством з обмеженою відповідальністю “АліНа”

надані не самою ОСОБА_21, а зазначені самим кореспондентом після викладення

матеріалів інтерв'ю з ОСОБА_21, у зв'язку з чим суд не може визначити

(встановити) чи була надана вказана інформація безпосередньо ОСОБА_21, чи  кореспондент самостійно дійшов до такого

висновку.  

Окрім

того, апеляційний суд звертає увагу на той факт, що обох позивачів було

виключено з числа засновників Товариства з обмеженою відповідальністю “АліНа”

за вчинення дій, які перешкоджали досягненню цілей товариства, але

обґрунтування та докази відповідач надає лише щодо ОСОБА_21 (позивача-1).

У

відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України,

судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони

та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і

заперечення поданими суду доказами. Згідно з вимогами ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З

вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує

їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу

перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів,

що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам

вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм

законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь

у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними

правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони

посилаються.  

Інших

пояснень та доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи відповідач суду

не надав, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу суду не заявлялось.

У

відповідності до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України,

підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1)

неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2)

недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий

господарський суд визнав встановленими;

3)

невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду,

обставинам справи;

4)

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального

права.

Перевіривши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача-1 та відповідача,

дослідивши докази, надані сторонами у справі, колегія суддів апеляційного суду

констатує, що доводи апеляційної скарги спростовуються доказами, наявними у

матеріалах справи. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що

Рішення Господарського суду міста Києва у справі №6/671 від 06.12.2007р.

прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для

справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у

зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача, з викладених у ній підстав,

задоволенню не підлягає. 

Відповідно

до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті

держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись

ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального

кодексу України,  Київський апеляційний

господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю “АліНа” залишити без задоволення, Рішення Господарського суду

міста Києва у справі №6/671 від 06.12.2007р. - без змін.

2.  Матеріали справи №6/671 повернути до

Господарського суду міста Києва.

3.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути

оскаржена  до касаційного суду у

встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                     

Мартюк А.І.

 Судді                                                                                         

Зубець Л.П.

                                                                                          Лосєв  А.М.

 17.03.08 (відправлено)