Постанова

від 19.09.2011 по справі 5004/925/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5004/925/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2011 р.                                                           Справа № 5004/925/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                      Огороднік К.М.

суддя                                                                             Мельник О.В. ,

 суддя                                                                             Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Лукасевич А.І. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Луцької міської ради та Виконавчого комітету Луцької міської ради на рішення господарського суду Волинської області від 23.06.11 р. у справі № 5004/925/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніка"

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

Громадської організації інвалідів "Волинський фонд активної реабілітації неповносправних",

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області

до Луцької міської ради,

до Територіального центру обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян,

до Громадської організації "Культурно-просвітницький центр "Нове життя",

до Виконавчого комітету Луцької міської ради

за участю прокуратури міста Луцька

про визнання недійсним Свідоцтва про право власності від 22.03.1999 року, визнання незаконним рішення виконавчого комітету № 317-15 від 17.05.2007 року, визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № 1103 від 17.05.2007 року, витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників:

позивача -  Гапанюк Г.Г.

відповідача 1 - Гармай І.Т.     .

відповідача 2 -  не з'явився

відповідача 3 - не з'явився

відповідача 4 - не з'явився

третіх осіб -  Гапанюк Г.Г.   

прокуратури - Зайчук І.П.

В судовому засіданні19.09.2011 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 23.06.2011 року у справі № 5004/925/11 (суддя Войціховський В.А.) позов задоволено частково. Визнано незаконним рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 317-15 від 17.05.2007 року "Про оренду нежитлового приміщення". Визнано недійсним договір оренди нежитлових приміщень комунальної власності № 1103 від 17.05.2007 року. Зобов'язано Луцьку міську раду повернути приміщення по вул. Львівській, 31 у м. Луцьку Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніка". В задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним Свідоцтва про право комунальної власності Луцької міської ради на будівлю підприємства "Кулішна" за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська, 31, виданого 22.03.1999 року та зареєстрованого в комунальному підприємстві "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" за реєстровим номером 634 від 05.04.1999 року в реєстрову книгу № 6, відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідачі –Луцька міська рада та Виконавчий комітет Луцької міської ради подали до Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просять скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

04.02.1992 року відповідно до Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" у виконкомі Луцької міської ради зареєстроване Положення про організацію орендарів кафе "Кулішна".

Вказаною організацією орендарів 24.12.1992 року укладено договір оренди майна, а саме основних та оборотних засобів, включаючи будівлю колишнього кафе "Кулішна" згідно з додатком до договору на строк з 01.10.1992 року до 01.12.1995 року.

Відповідно до протоколу загальних зборів орендарів ОВТП "Кулішна" від 30.01.1995 року учасниками зборів прийнято рішення про викуп майна та приміщення ОВТП "Кулішна", а 06.02.1995 року організацією орендарів подано заяву в комітет по майну комунальної власності на проведення приватизації вказаного підприємства.

Представництвом ФДМУ у м. Луцьку 09.03.1995 року видано наказ № 7 "Про визначення способу проведення приватизації об'єктів комунальної власності міста", згідно з яким трудовому колективу організації орендарів ОВТП "Кулішна” запропоновано провести викуп державної частки майна вказаного підприємства.

10.03.1995 року Представництвом ФДМУ у м. Луцьку видано наказ № 21 "Про проведення інвентаризації та здійснення оцінки вартості майна ОВТП "Кулішна" та наказ "Про створення інвентаризаційної комісії з оцінки вартості майна".

На підставі вказаних наказів проведено інвентаризацію майна орендного-торгового підприємства "Кулішна" та 30.10.1995 року протоколом засідання комісії по оцінці вартості майна ОВТП "Кулішна" затверджено акт оцінки вартості майна вказаного підприємства, який також 30.10.1995 року затверджений начальником представництва Фонду Державного майна у м. Луцьку. Згідно з п. 22 акту оцінки вартість майна, що підлягає приватизації (державна частка у статутному фонді) складає 589 млн.крб. Згідно з відомістю інвентаризації № 1 від 1.04.1995 року обладнання, транспорту, інвентарю та інструментів, які рахуються в складі основних засобів ОВТП "Кулішна", до складу основних засобів входить і будівля "Кулішна" залишковою балансовою вартістю близько 320 млн крб.   

Між представництвом Фонду та організацією орендарів ОВТП "Кулішна" 27.11.1995 року укладено договір купівлі-продажу державного майна комунальної власності м. Луцька, відповідно до якого покупець отримує майно згідно акту приймання-передачі за ціною 589 млн.крб. Пунктом 1.5. цього договору визначено, що повне право власності переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі. Вказаний договір посвідчений державним нотаріусом 08.12.1995 року.

12.01.1996 року складено акт приймання-передачі майна від Представництва ФДМУ у м. Луцьку до ОВТП "Кулішна", згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв продане 27.11.1995 року майно ОВТП "Кулішна" згідно з актом оцінки вартості майнового комплексу вартістю 589 млн.крб.

Згідно із п. 8.2. Положення про застосування способів приватизації майна державних підприємств, затвердженого наказом Фонду Державного майна України № 56 від 14.02.1993 року, діючого на час приватизації майна, перелік проданого майна повинен відповідати акту інвентаризації. Як зазначено в акті приймання-передачі, додатками до нього є 3 інвентаризаційних описи майна, в першому з яких в переліку майна значиться будівля залишковою балансовою вартістю 320 млн.крб. Наведені обставини дають підстави дійти висновку про те, що в процесі приватизації приміщення по вул. Львівській, 31 у м. Луцьку в складі приватизованого майна перейшло у власність організації орендарів ОВТП "Кулішна" та спростовують доводи регіонального відділення ФДМУ по Волинській області про те, що зазначено майно приватизовано не було. В рядку "Об'єкти, які не підлягають приватизації" акту оцінки (п. 20.5.) буд-які записи відсутні.    

У відповідності із п. 3 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня. Доказів, які б свідчили про те, що позивач відмовився від приватизації будівлі не подано.

Відповідно до ст. 128 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, який діяв на час приватизації майна) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі.    

Згідно з установчим договором від 18.01.1996 року на базі орендного підприємства ОВТП "Кулішна" було засноване ТзОВ "Торговий дім "Ніка", яке зареєстроване у виконкомі Луцької міської ради 24.01.1996 року. Протоколом № 1 установчих зборів засновників від 18.01.1996 року затверджено, а розпорядженням виконкому Луцької міської ради від 24.01.1996 року зареєстровано Статут ТзОВ "Торговий дім "Ніка". Згідно з п. 1.1. Статуту ТзОВ "Ніка" засновано згідно з рішенням засновника від 18.01.1996 року, яке створюється на базі викупленої частки державного комунального майна орендного підприємства кафе "Кулішна", і є правонаступником його майнових та немайнових прав та обов'язків.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертиз.

07.03.1996 року між представництвом ФДМУ у м. Луцьку та ТзОВ "Торговий дім "Ніка" було укладено договір № 39 купівлі-продажу патенту на право оренди будівлі площею 360 кв.м. в м. Луцьку по вул. Львівська, 31. На підставі патенту на право оренди нежитлового приміщення 29.04.1996 року між цими ж сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 39 на строк з 01.01.1996 року по 01.01.2006 року.

30.06.2000 року між Відділом обліку майна міської комунальної власності Луцької міської ради і ТзОВ "Торговий дім "Ніка" було укладено договір оренди вказаного приміщення № 39 на строк з 01.06.2000 року по 01.01.2006 року. Рішенням господарського суду Волинської області від 21.03.2003 року у справі № 06/12-30 договір оренди № 39 від 30.06.2000 року розірвано, дію патенту № 39 від 29.04.1996 року на право оренди нежитлового приміщення площею 360,8 кв.м., що знаходиться по вул. Львівській, 31 у м. Луцьку припинено, постановлено виселити ТзОВ "Ніка" із зазначеного приміщення.

16.12.1997 року Управлінням юстиції Волинської області було зареєстровано Статут Волинського фонду активної реабілітації неповносправних.

Згідно з протоколом зборів засновників ТзОВ "Торговий дім "Ніка" від 14.06.2003 року збори прийняли рішення про внесення змін до установчого договору та Статуту товариства, відповідно до яких Волинський фонд активної реабілітації неповносправних став власником статутного фонду ТзОВ "Торговий дім "Ніка".

Розпорядженням Луцького міського голови від 06.09.2004 року № 783 надано дозвіл територіальному центру обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Луцька укласти договір оренди нежитлового приміщення по вул. Львівській, 31 з Волинським фондом активної реабілітації неповносправних на строк з 01.09.2004 року до 30.08.2005 року. На підставі вказаного розпорядження було укладено договір оренди від 01.09.2004 року.

Розпорядженням Луцького міського голови від 26.12.2004 року № 1049 територіальному центру обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Луцька надано дозвіл укласти договір оренди вказаного приміщення з Волинським фондом активної реабілітації неповносправних на строк з 03.09.2005 року до 30.08.2006 року.

На підставі вказаного розпорядження 26.12.2005 року було укладено договір оренди приміщення № 551.

22.08.2006 року представники Волинського фонду активної реабілітації неповносправних звернулись до територіального центру обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Луцька із заявою № 22 про продовження терміну договору та з проектом договору оренди строком на 5 років. Документи були направлені для розгляду у відділ обліку майна комунальної власності виконкому Луцької міської ради.

Листом від 11.09.2006 року територіальному центру обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Луцька відмовлено в продовженні терміну дії договору оренди у зв'язку із порушенням 45-денного терміну подачі заяви на продовження строку дії договору, передбаченого п. 9.8 договору оренди від 26.12.2005 року.

Листом відділу обліку майна комунальної власності виконкому Луцької міської ради № 310 від 25.12.2006 року Волинський фонд активної реабілітації неповносправних повідомлено про те, що їх заява розглянута на засіданні постійної комісії з питань комунального майна та приватизації, в продовженні терміну дії договору відмовлено і запропоновано до 15.01.2007 року звільнити приміщення.

Рішенням виконкому Луцької міської ради від 20.02.2007 року № 101-19 територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Луцька зобов'язано укласти договір оренди нежитлового приміщення по вул. Львівській, 31 з громадською організацією "Культурно-просвітницький центр "Нове життя".   

У зв'язку із порушенням виконавчим комітетом Луцької міської ради вимог ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" на рішення виконкому від 20.02.2007 року № 101-19 прокуратурою м. Луцька внесено протест № 1555вих.07 від 25.03.2007 року. За наслідками розгляду протесту прокурора рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 06.04.2007 року № 228-1 протест задоволено, вказане рішення виконкому скасоване.

Згідно з протоколом № 19 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсів на право оренди нежитлових приміщень від 10.05.2007 року одноголосним голосуванням комісія вирішила надати в оренду нежитлове приміщення по вул. Львівській громадській організації "Культурно-просвітницький центр "Нове життя", а рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 317-15 від 17.05.2007 року повторно зобов'язано територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Луцька укласти з громадською організацією "Культурно-просвітницький центр "Нове життя" договір оренди нежитлового приміщення по вул. Львівській, 31 в м. Луцьку.

На підставі рішення виконкому Луцької міської ради № 317-15 від 17.05.2007 року територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Луцька (орендодавець) 17.02.2007 року уклав із громадською організацією "Культурно-просвітницький центр "Нове життя" (орендар) договір оренди приміщення по вул. Львівській, 31 у м. Луцьку. Згідно з п. 9 строк його дії –з 17.05.2007 року по 15.05.2010 року.

07.12.2006 року виконавчим комітетом Луцької міської ради було прийнято рішення № 639-1, яким встановлено порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна. Згідно із п.1.1. цього рішення свідоцтво про право власності видається на підставі рішення виконкому про оформлення права власності і повинно містити відомості, зазначені в п. 63 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

В свідоцтві на право власності на будівлю підприємства "Кулішна" від 22.03.1999 року, виданому Луцькій міській раді Волинським обласним бюро технічної інвентаризації, зазначено про те, що воно посвідчує право комунальної власності на будівлю підприємства "Кулішна" по вул. Львівській, 31 у м. Луцьку і видане на підставі рішення Луцької міської ради від 11.03.1999 року № 90. Згідно із реєстраційним написом запис в реєстрову книгу проведено 05.04.1999 року за № 634.

Проте постановою господарського суду Волинської області від 04.03.2009 року у справі № 05/122/22-11А встановлено, що Луцька міська рада не приймала рішення від 11.03.1999 року № 90, а відтак у виконавчого комітету Луцької міської ради не було правових підстав вказувати як підставу видачі свідоцтва рішення Луцької міської ради від 11.03.1999 року № 90. Як зазначено в постанові, в процесі розгляду цієї справи суду не було надано доказів на підтвердження прийняття радою рішення щодо права власності на нежитлове приміщення ОВТП "Кулішна" по вул. Львівській, 31 у м. Луцьку. У зв'язку з цим рішення Луцької міської ради від 11.03.1999 року № 90 було визнано нечинним. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 року постанову суду в частині визнання нечинним рішення Луцької міської ради від 11.03.1999 року № 90 залишено без змін.

У відповідності із п. 6 додатку 1 до Інструкції про порядок реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затвердженої наказом Мін'юсту України від 09.06.1998 року, зареєстрованої 26.06.1998 року за № 399/2839, що діяла на час проведення державної реєстрації права власності, до правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, відносяться свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування. Як вбачається із відповіді КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" № 803 від 17.02.2010 року право власності за Луцькою міською радою було зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Луцької міської ради 22.03.1999 року згідно з рішенням № 90 від 11.03.1999 року, і підставою відмови у скасуванні реєстрації права власності на нерухоме майно по вул. Львівській, 31 у м. Луцьку є саме та обставина, що це свідоцтво не скасоване і не визнане недійсним.    

Відповідно до діючої на момент видачі свідоцтва ч. 1 ст. 57 Закону України "Про власність" якщо в результаті видання акта органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним майном, такий акт визнається недійсним чи незаконним і скасовується за позовом власника або особи, права якої порушено.

Саме по собі свідоцтво про право власності не є актом ненормативного характеру, оскільки воно самостійно не породжує певні правові наслідки, а є лише похідним документом від рішення. Однак, в даному випадку, зважаючи на те, що наявність цього документа порушує права позивача у справі, оскільки саме свідоцтво (а не рішення ради) згідно із п. 6 додатку 1 до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затв. наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року № 121, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 року за № 399/2839, (що діяла на час проведення державної реєстрації права власності), було правовстановлюючим документом, на підставі якого за Луцькою міською радою було і є зареєстроване право власності на будівлю по вул. Львівській, у м. Луцьку, і саме наявність цього документа, незважаючи на визнання нечинним рішення Луцької міської ради від 11.03.1999р. № 90, є підставою, через яку КП “Волинське ОБТІ” відмовлено позивачу у скасуванні запису про скасування реєстрації права власності за Луцькою міською радою та у реєстрації права власності за ТзОВ "Ніка".

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що позовна вимога ТзОВ "Торговий дім "Ніка" в частині визнання недійсним свідоцтва на право власності Луцької міської ради на будівлю ОВТП "Кулішна" по вул. Львівській, 31, не відповідає способам захисту прав та інтересів суб'єкта господарювання, встановленим положеннями чинного законодавства України. Відповідно, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання неправомірним висновку суду першої інстанції про те, що в частині задоволення позовних вимог ТзОВ "Торговий дім "Ніка" щодо визнання недійсним свідоцтва на право власності Луцької міської ради на будівлю ОВТП "Кулішна" по вул. Львівській, 31, виданого 22.03.1999 року № 02007, слід відмовити.

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 317-15 від 17.05.2007 року територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Луцька зобов'язано повторно укласти з громадською організацією "Культурно-просвітницький центр "Нове життя" договір оренди нежитлового приміщення по вул. Львівській, 31 в м. Луцьку. Приймаючи це рішення, виконком Луцької міської ради керувався ст. 35 Закону України "Про власність", ст.ст. 29, 52, 59, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про оренду державного та комунального майна", рішеннями міської ради № 5/134 від 08.09.2006 року "Про врегулювання оренди нерухомого майна територіальної громади м. Луцька", № 9/12 від 27.12.2006 року "Про оренду нежитлових приміщень" та результатами конкурсу.

У відповідності із ч. 1 ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; Статтею 52 вказаного Закону визначено повноваження виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради. Згідно із ч. 6 ст. 59 зазначеного Закону виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

Аналіз положень законодавства, на підставі яких виконавчим комітетом приймалось рішення, дозволяють дійти висновку про те, що шляхом передачі спірного майна в оренду виконком здійснював повноваження щодо управління майном, що належить до комунальної власності.

Порядок надання об'єктів права власності територіальної громади міста Луцька у користування визначений Положенням про оренду майна територіальної громади міста Луцька, затвердженим рішенням Луцької міської ради № 5/134 від 08.09.2006 року. Згідно з п. 2.3. цього Положення орендодавцем майна може виступати його балансоутримувач, а в окремих випадках –відділ майна міської комунальної власності як уповноважений орган.

Рішенням виконкому Луцької міської ради № 11 від 31.01.2004 року "Про будівлю на вул. Львівській, 31" міському територіальному центру обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян було передано на баланс будівлю загальною площею 360,8 кв.м. по вул. Львівській, 31 у м. Луцьку.

Проте, як Луцька міська рада, так і Виконавчий комітет Луцької міської ради без достатньої правової підстави здійснювали повноваження по управлінню спірним майном, а саме: приймали рішення та зобов'язували укласти договір оренди з огляду на таке.   

Статті 142-144 Конституції України визначають, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно зі ст. ст. 19, 41 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У відповідності із ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

У відповідності зі ст. 1, п. п. 9, 10 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; а до повноважень виконавчого комітету ради віднесено тільки облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади, облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти тощо належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах (пункт 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), які згідно зі статтею 143 Конституції України безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності. Як передбачено пунктом 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зазначені органи від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Представницькі органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради - вправі приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення (пункт 31 статті 26 цього ж Закону). Зокрема, до відання виконавчих органів цих рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності.

Якщо державна виконавча влада здійснюється місцевою державною адміністрацією, остання в межах повноважень, делегованих їй згідно зі статтею 119 Конституції України відповідною радою, здійснює управління майном, що належить до комунальної власності.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" до об'єктів оренди віднесено нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств, орендодавцями яких згідно із ст. 5 вказаного закону є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності.

Згідно із ч. 1 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Встановлення в судовому порядку факту відсутності рішення Луцької міської ради № 90 від 11.03.1999 року, а також відсутність у зв'язку з цим правових підстав для видачі свідоцтва про право власності на будівлю ОВТП "Кулішна" по вул. Львівській, 31, виданого 05.04.1999 року, тягнуть за собою скасування державної реєстрації права комунальної власності на вказане майно за Луцькою міською радою, а оскільки інших належних доказів перебування вказаної будівлі в комунальній власності відповідачами суду не подано, то у виконавчого комітету Луцької міської ради не було правових підстав розпоряджатися майном –приймати рішення № 317-15 від 17.05.2007 року та передавати приміщення в оренду, належність якого до комунальної власності не доведена.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органів державної влади, або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За таких обставин, коли встановлено, що Луцькою міською радою у встановленому законом порядку не приймалось рішення № 90 від 11.03.1999 року, на підставі якого їй було видано свідоцтво про право комунальної власності на будівлю підприємства "Кулішна" по вул. Львівській, 31 у м. Луцьку, у виконавчого комітету Луцької міської ради не було правових підстав розпоряджатись спірним приміщенням, а саме: приймати рішення та зобов'язувати територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Луцька укладати договір  оренди цього приміщення, а тому рішення № 317-15 від 17.05.2007 року про передачу майна в оренду прийнято всупереч наведеним вище нормам законодавства, а відтак його слід визнати незаконним.

Статтею 215 ЦК України встановлено підстави недійсності правочину. Дана норма відсилає до ст. 203 цього ж Кодексу, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Оскільки Луцька міська рада та її виконавчий комітет не вправі були розпоряджатися спірним майном, то і договір оренди № 1103 від 17.05.2007 року, за яким спірне приміщення територіальним центром обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян передано в оренду, також не відповідає наведеним нормам законодавства, оскільки орендодавець, передаючи майно, діяв на підставі рішення виконавчого комітету № 317-15 від 17.05.2007 року.

У зв'язку з цим договір оренди нежитлового приміщення комунальної власності № 1103 від 17.05.2007 року обгрунтовано визнано судом недійсним.

Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач з врахуванням письмових заяв про уточнення позовних вимог, а також пояснень по суті позовних вимог від 06.06.2011 року № 2, просив також витребувати від Луцької міської ради приміщення по вул. Львівській, 31 і передати його ТзОВ "Торговий дім "Ніка".

У відповідності із ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Обґрунтовуючи зазначену вимогу, позивач посилався на те, що будівля була набута в процесі приватизації майна організацією орендарів, а в подальшому –позивачем на підставі створення на базі викупленої частки державного майна комунальної власності ТзОВ "Ніка", яке є правонаступником майнових та немайнових прав та обов'язків орендного підприємства кафе "Кулішна".

Відповідно до ст. 86 ЦК УРСР, ст. 2 Закону України "Про власність", які діяли на час передачі майна за актом приймання-передачі від 12.01.1996 року, право власності –це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Підставою для набуття права власності є певні юридичні факти, з якими закон пов'язує виникнення права власності.

В силу ст. 128 ЦК УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, позивач набув права власності на спірне майно з моменту його передачі відповідно до акту приймання-передачі організації орендарів ОВТП "Кулішна" та послідуючого створення на базі викупленої на підставі договору купівлі-продажу від 27.11.1995 року частки державного майна комунальної власності ТзОВ "Ніка", яке є повним правонаступником майнових та немайнових прав та обов'язків орендного підприємства кафе "Кулішна".

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Захист відносин власності в Україні здійснюється на підставі загальних засад, визначених Конституцією України, Цивільним кодексом України.

Як зазначено в ч. 1 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. За статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Одним із способів захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оскільки Луцька міська рада не подала належних доказів на підтвердження перебування будівлі по вул. Львівській, 31 у м. Луцьку в комунальній власності, а відтак не довела у встановленому законом порядку своє право на неї, то володіння нею спірним приміщенням є незаконним, а тому вимога позивача про повернення приміщення по вул. Львівській, 31 ТзОВ "Торговий дім "Ніка" підставно задоволена.

Посилання скаржників на договір № 39 купівлі-продажу патенту на право оренди будівлі площею 360 кв.м. в м. Луцьку по вул. Львівська, 31, договір оренди № 39 від 30.06.2000 року, рішенням господарського суду Волинської області від 21.03.2003 року у справі № 06/12-30, яким договір оренди № 39 від 30.06.2000 року розірвано, дію патенту № 39 від 29.04.1996 року припинено, свідоцтво на право власності на будівлю підприємства "Кулішна" від 22.03.1999 року, колегією суддів до уваги не береться, оскільки не свідчить про наявність у апелянтів права власності на приміщення по вул. Львівській, 31 у м. Луцьку.

Інші посилання скаржників, викладені ними в апеляційній скарзі, також є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржники, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довели тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Луцької міської ради та Виконавчого комітету Луцької міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 23.06.11 р. у справі № 5004/925/11 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                       Огороднік К.М.  

Суддя                                                                                              Мельник О.В.  

Суддя                                                                                              Коломис В.В.  

01-12/12749/11