Постанова

від 18.10.2011 по справі 18/1589

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р. Справа № 18/1589

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Селі ваненко В.П. - головуючий, суд ді Бенедисюк І.М. і Харченко В. М.

розглянув касаційну скарг у фізичної особи - підпри ємця ОСОБА_1, м.Черкаси

на постанову Київськог о апеляційного господарсько го суду від 13.04.2011

зі справи № 18/1589

за позовом відкритого а кціонерного товариства "Черк аське хімволокно" в особі від окремленого підрозділу "Черк аська ТЕЦ", м.Черкаси

до фізичної особи - під приємця ОСОБА_1, м.Черкаси

про стягнення 2 615,41 грн.

Судове засідання проведен о за участю представників ст орін:

позивача - не з'явив ся,

відповідача - не з'явився.

За результатами розгляду к асаційної скарги Вищий госпо дарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 року відкрите акціонерне товариство "Черк аське хімволокно" в особі від окремленого підрозділу "Черк аська ТЕЦ" звернулося з позов ом до фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_1, згідно з яки м просило стягнути 2 615,41 грн. осн овного боргу.

Рішенням господарського с уду Черкаської області від 19.1 0.2010 (суддя Васянович А.В.), залише ним без змін постановою Київ ського апеляційного господа рського суду від 13.04.2011 (колегія суддів у складі: суддя Мартюк А.І. - головуючий, судді Бори сенко І.В. і Зубець Л.П.), позов з адоволено частково. Стягнуто з фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_1 на користь відк ритого акціонерного товарис тва "Черкаське хімволокно" в о собі відокремленого підрозд ілу "Черкаська ТЕЦ" 2245,05 грн. забо ргованості. В решті позову ві дмовлено. Приймаючи зазначен і рішення, попередні судові і нстанції виходили з того, що в казана сума боргу підтверджу ється наявними у справі дока зами.

У касаційній скарзі до Вищ ого господарського суду Укра їни відповідач просить скасу вати судові рішення попередн іх інстанцій, а справу переда ти на новий розгляд. Скарга мо тивована тим, що оскаржувані судові акти прийняті з поруш енням норм матеріального та процесуального права, зокрем а, ст.39 ГК України, ст.с т. 4-2, 22, 34 ГПК України.

У відзиві на касаційну ска ргу позивач просить постанов у апеляційного суду залишити в силі, а скаргу без задоволен ня.

Перевіривши правильність застосування судами поперед ніх інстанцій норм процесуал ьного та матеріального права , Вищий господарський суд Укр аїни вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задовол енню.

Відповідного висновку су д дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попе редніх інстанцій, 01 грудня 2009 р оку відкритим акціонерним т овариством "Черкаське хімвол окно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" (ен ергопостачальна організаці я) та фізичною особою - підприє мцем ОСОБА_1 (споживач) бул о укладено договір №738 про пос тачання теплової енергії в г арячій воді, згідно з умовами якого енергопостачальна орг анізація взяла на себе зобов 'язання постачати споживачев і теплову енергію в гарячій в оді, а споживач зобов'язався о плачувати одержану теплову е нергію за встановленими тари фами (цінами) в терміни, передб ачені цим договором.

На виконання умов договор у в період з 01 грудня 2009 року по 0 1 травня 2010 року позивачем було відпущено відповідачу тепло ву енергію в кількості 6,73 Гкал , за тарифом 323 грн. 85 коп. за 1 Гкал . + 20% ПДВ на суму 2 615 грн. 41 коп.

Відповідно до пункту 2.1 дого вору теплова енергія постача ється споживачу орієнтовно в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гар ячої води на такі потреби:

- опалення - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачан ня - протягом року.

Фактичне споживання теп лової енергії за звітний пер іод визначається на підставі показників приладів обліку.

В додатку №1 до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01 грудня 2009 р оку №738 сторони зі справи вста новили, що енергопостачальна організація постачає спожив ачу теплову енергію в гарячі й воді в межах: максимальне те плове навантаження Q = 0,005 Гкал/г од., в тому числі опалення Q=:0,004 Г кал/год., гаряче водопостачан ня Q = 0,001 Гкал/год. Тариф, який діє на момент укладення договор у, складає 338 грн. 62 коп. ( з ПДВ) за 1 Гкал.

Згідно з останнім розрахун ком обсягу постачання теплов ої енергії позивач поставив відповідачу теплову енергію в обсязі 6,63 Гкал, у тому числі: в грудні 2009 року -1,51 Гкал, у січні 20 10 року -1,63 Гкал, у лютому 2010 року - 1, 28 Гкал, у березні 2010 року - 1,47 Гкал та за 15 днів квітня 2010 року - 0,74 Гкал.

За умовами пункту 4.2.3 договор у енергопостачальна організ ація зобов'язана повідомляти споживача письмово або в зас обах масової інформації про зміну тарифів. У разі зміни та рифів, внесення відповідних змін до цього договору (додат ку 1 до договору) не є обов'язко вим.

У цьому зв' язку судами поп ередніх інстанцій також вста новлено, що в газеті "Місто" ві д 25 лютого 2009 року було опублік овано про зміну тарифів щодо оплати теплової енергії в ро змірі 388 грн. 62 коп., у зв'язку з чи м позивач нараховував вартіс ть поставленої теплової енер гії з урахуванням зміненого тарифу.

Встановленим за справою об ставинам суди дали належну о цінку і, з урахуванням вимог с т.ст. 525, 526, 629 ЦК України, дійшли об ґрунтованого висновку про на явність підстав для частково го задоволення позову.

При цьому суди попередніх і нстанцій правильно виходили з того, що заявлені по справі вимоги в частині стягнення г рошової суми заборгованості у розмірі 2245,05грн. підтверджую ться поданими доказами.

Твердження відповідача пр о неякісний характер послуг, які йому позивач надавав у за значений період часу, були пе ревірені судами, які обґрунт овано не взяли їх до уваги, оск ільки вони не відповідали фа ктичним обставинам справи.

У цьому ж зв' язку суди обґр унтовано врахували, що в мате ріалах справи міститься копі я акта від 09 лютого 2010 року обст еження будинку за адресою А ДРЕСА_1, зі змісту якого вбач ається, що температура у вказ аному будинку відповідає сан ітарним нормам, відтак довод и заявника касаційної скарги є неспроможними.

Враховуючи зазначене, а та кож з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи в исновків попередніх судових інстанцій не спростовують, с уд не бере їх до уваги і вважає , що оскаржувані судові рішен ня відповідають вимогам чинн ого законодавства і підстав для їх скасування не вбачаєт ься.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст . 111-11 Господарського процесуал ьного кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичн ої особи - підприємця ОСОБ А_1 залишити без задоволенн я, а рішення господарського с уду Черкаської області від 19.1 0.2010 та постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 13.04.2011 у справі № 18/1589 - без зм ін.

Суддя

Селіваненко В.П.

Суддя Бенедисюк І.М.

Суддя

Харченко В.М.