Постанова

від 30.08.2011 по справі 1/5027/192/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/5027/192/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

30.08.11                                                                                           Справа  № 1/5027/192/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді – Гнатюк Г.М.

суддів          -  Кравчук Н.М.

          -  Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк», м.Київ в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чернівці», м.Чернівці від 09.06.2011р. №40-04/2820 та  Товариства з обмеженою відповідальністю «Промітех», м.Чернівці від 09.06.2011р.

на рішення господарського суду Чернівецької області від 30.05.2011р.  

у справі   № 1/5027/192/2011

за позовом  Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк», м.Київ в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чернівці», м.Чернівці

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промітех», м.Чернівці

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аронакс-LTD», м.Чернівці

про  стягнення 2176070,27грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Чабан А.В. –представник

від відповідача 1: Дячук  Ю.В. –представник, Венгренович О.Б.- директор

від відповідача 2: не з'явилися

Представникам позивача та відповідача роз'яснено їх права та обов‘язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Відповідач-2 явку повноважного представника в судове засідання двічі не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 30.05.2011р. у справі №1/5027/192/2011 (суддя Желік Б.Є.) за позовом ПАТ “Акціонерний комерційний Промислово –інвестиційний  банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промітех”та до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аронакс - LTD” про стягнення 2176070,27грн., позов задоволено частково, стягнено з ТзОВ “Промітех” на користь ПАТ “Акціонерний комерційний Промислово –інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці” - 787480,28грн. у тому числі: 356252,05грн. заборгованості по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом у період з 01.01.2010 року по 28.10.2010 року, 196652,05грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту у період з 01.03.2010 року по 07.02.2011року, 29336,18грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 07.02.2011року, 196240грн. суми індексу інфляції за період прострочення погашення заборгованості по кредиту у період з 18.03.2009 року по 31.01.2011року і 8110,80 грн. на відшкодування судових витрат у справі.   Відмовлено у стягненні 18576,30грн. та припинено провадження у справі в частині  стягнення суми 1250794,52грн. за відсутності предмету спору.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зважаючи на те, що відповідач-1 своєчасно та в повному об'ємі не виконав зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, вимоги позивача щодо стягнення кредитних коштів підставні та обґрунтовані. При цьому, у відповідності до п.1.1 ст.80 ГПК України припинено провадження у справі в частині стягнення 1250794,52 грн., так як ця сума задоволена за рахунок майнового поручителя –другого відповідача у цій справі, оскільки ця заборгованість, відповідно до постанови господарського суду Чернівецької області у справі №9/135/б включена до ліквідаційного реєстру і підлягає стягненню на користь банку в порядку Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ПАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк»та  Товариство з обмеженою відповідальністю «Промітех»оскаржили його в апеляційному порядку, оскільки вважають, що воно прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального  права, оскільки місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають  значення для справи,  у зв'язку з чим, просять рішення частково змінити. Зокрема, ПАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» не погоджується з рішенням суду в частині припинення провадження у справі щодо стягнення 1250794,52 грн., у зв'язку з чим просить рішення в цій частині скасувати. Враховуючи доповнення до апеляційної скарги від 14.06.2011р. №40-04/2829 (вх.№5075 від 21.06.2011р.) ПАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк»просить стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк»в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці"  з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промітех»заборгованість по Кредитному договору про відкриття кредитної лінії №335 від 20 березня 2008 року із змінами у розмірі 2014915,5 гривень, з яких:

- 1185640,70 гривень - заборгованість по кредиту;

- 50794,52 гривень - заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом за період і 01.02.2009року по 15.07.2009року;

- 356252,05  гривень   -  заборгованість  по  нарахованих  та  несплачених  відсотках  за  користування кредитом за період з 01.01.2010 року по 28.10.2010року;

- 196652,05 гривень - пеня за несвоєчасну сплату сум кредиту за період з 01.03.2010 по 07.02.2011 року;

- 29336,18 гривень -   пеня за несвоєчасну сплату сум відсотків за використання кредиту   за період з 01.03.2010 по 07.02.2011 року;

- 196240 гривень —сума індексу інфляції за період прострочення погашення заборгованості по кредиту за період з 18.03.2009року по 31.01.2011 року та

- 20149,15 гри. судових витрат, відмовити у стягненні 18576,30 грн.

3.          Припинити провадження у справі щодо ТОВ «Аронакс ЛТД»за відсутністю предмета спору.

4.          Повернути Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»з державного бюджету 2121,54 грн. зайво сплаченого по платіжному дорученню №189 від 25.02.2011 року. державного мита.

Крім цього просить стягнути з відповідача-1 на користь позивача 10167,46 грн. державного мита, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю «Промітех»не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення штрафних санкцій, оскільки вважає, що інфляційні ризики вже закладені в процентах за користування кредитом, а тим більше в штрафних відсотках за неправомірне користування кредитом. І тому, на думку відповідача-1, банк може звертатись щодо стягнення з ТОВ «Промітех»або штрафних відсотків, або інфляційних втрат (стягнення і того, і того тягне за собою подвійне стягнення ризиків), а також або штрафних відсотків, або пеню (стягнення і того, і того тягне за собою подвійне стягнення майнової відповідальності - штрафних санкцій). Зважаючи не це, просить рішення частково змінити.

У відзиві на апеляційну скаргу від 29.07.2011р. №40-04/3514  (вх.№6177 від 02.08.2011р.) ПАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк»спростовує доводи ТОВ «Промітех»та просить  апеляційну скаргу відповідача-1 залишити без задоволення.

ТОВ «Промітех»у своєму відзиві від 25.08.2011р. (вх.№6816 від 30.08.2011р.) на апеляційну скаргу ПАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк»зазначає про безпідставність доводів позивача у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Інші письмові пояснення та відзиви на адресу суду не надходили.

Враховуючи, що відповідач-2 був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання,  колегія суддів вважає за можливе  розглянути справу за  відсутності його представника.

Розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги,  оцінивши докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Чернівецької області від 30.05.2011р. у справі №1/5027/192/2011 слід частково скасувати, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2008р. між ПАТ АК «Промінвестбанк»в особі його Чернівецької філії «Відділення Промінвестбанку в м.Чернівці», на підставі довіреності від 29.01.2007р., та ТОВ «Промітех», укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії з подальшими змінами до нього, відповідно до п.2.1 якого позивач зобов'язався надати ТОВ «Промітех»кредит у розмірі 1200000грн. шляхом відкриття кредитної лінії та оплати розрахункових документів позичальника (п.3.1 договору) з датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум –17.03.2009р. (п.2.1 договору). За користування кредитом позичальник згідно  з п.п. 3.2, 3.4 договору сплачує проценти, а за порушення строків  повернення суми  кредиту та несплати нарахованих відсотків –пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від сум простроченого платежу (п.5.3 договору); заборгованість по кредиту та відсотках сплачується позичальником з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення (п.5.2 договору).

Позивач на виконання умов кредитного договору надав першому відповідачу кредитні кошти в сумі 1203117,12 грн. шляхом прийняття до оплати розрахункових  документів позичальника –ТОВ «Промітех», що підтверджено переліком прийнятих і оплачених банком платіжних доручень останнього, підписаного першим відповідачем без зауважень і змін (а.с.38,39).

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.(ст.1054 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.345 ГК України - кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.(ч.3 ст.346 ГК України).

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим Позичальником Банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Позивач свої зобов'язання перед Відповідачем-1 за Кредитним договором виконав належним чином, надавши останньому Кредит.

Натомість,  Відповідач-1, в порушення вимог прострочив повернення кредиту в сумі 1185640,70грн., а також не сплатив нарахованих відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим на підставі пунктів 3.2, 5.2, 5.3 кредитного договору йому за весь період користування кредитом нараховано проценти, а також пеня за прострочення повернення кредиту, нарахованих та несплачених відсотків та інфляційні за весь період прострочення. Зокрема, позивач, згідно уточнених позовних вимог просить стягнути  з відповідача-1 1185640,70 грн. заборгованості по кредиту;  50794,52грн. заборгованості по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом у період з 01.02.2009р. по 15.07.2009р., яку не визнав ТОВ «Аронакс ЛТД»;  356252,05 грн. заборгованості по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом у період з 01.01.2010р. по 28.10.2010 року; 196652,05грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту у період з 01.03.2010 року по 07.02.2011 року; 29336,18 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 01.03.2010р. по 07.02.2011р.;  214816,30грн. суми індексу інфляції за період прострочення погашення заборгованості по кредиту у період з 18.03.2009р. по 31.01.2011р.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового забов'язання,  на вимогу кредитора забов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір процентів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про підставність задоволення позовних вимог щодо стягнення боргу, відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, а також суми індексу інфляції.

У відповідності до ст. 546 ч.І Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечу ватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У даному випадку виконання зобов'язання за Кредитним договором було забезпечено: неустойкою та порукою.

У забезпечення кредитних зобов'язань  ТОВ «Промітех»по кредитному договору №335 від 20.03.2008 р., позивачем у той же день, тобто 20.03.2008р., укладено з ТОВ «Аронакс ЛТД», іпотекодавцем, «договір іпотеки з застереження задоволення вимог іпотекодержателя»,  відповідно до п.1.1 якого ТОВ «Аронакс ЛТД»як майновий поручитель ТОВ «Промітех», боржника по кредитним зобов'язанням згідно з кредитним договором, солідарно зобов'язаний в межах  вартості іпотеки повернути позивачу як іпотекодержателю у строк до 17.03.2009р. всі борги позичальника (а.с.61-64).

ТОВ «Аронакс ЛТД»згідно з постановою господарського суду Чернівецької області від 16.11.2009р. по судовій справі №9/135/б визнано банкрутом відповідно до ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Вимоги ПАТ «АК «Промінвестбанк», заявлені ним до ТОВ «Аронакс ЛТД»як до поручителя по кредитному договору №335 від 20.03.2008р. визнані ліквідатором у справі №9/135/б в сумі 1499442,48 грн.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. З ст. 1049 ЦК України).

В  постанові  господарського суду Чернівецької області  по  справі  №  9/135/б  від 16.11.2009 року значиться лише сума 1111204грн. (сума власних кредитних зобов'язань банкрута перед Банком на момент подання вимог Банку, як кредитора, у ліквідаційній процедурі, без врахування зобов'язань банкрута, як майнового поручителя ТОВ Промітех, які на той час оспорювались, але пізніше були визнані листом ліквідатора ТОВ «Аронакс ЛТД»№ 20 від 08.12.2009 року, а не судом. При цьому сума відсотків в розмірі 50794,52грн.  - заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом за період з 01.02.2009 року по 15.07.2009 року не була визнана банкрутом, так із заявлених 179013,69грн.- заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом за період з 01.02.2009 року по 15.07.2009 року визнано лише 128219.17грн. Отже, 50794,52грн. не були визнані та відповідно і не були сплачені при частковій реалізації майна банкрута-предмету іпотеки.)

Згідно ухвали Господарського суду Чернівецької області від 04.04.2011р. по справі №10/99 суд також не приймав жодного рішення по цій сумі боргу т.я. звернення стягнення Банком на предмет іпотеки, належний ТОВ «Аронакс ЛТД»припинено за відсутністю предмету спору, що відповідає рекомендаціям ВГС України п. 8.5. «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"» N 04-5/1193 від 04.06.2004, згідно яких до внесення відповідних змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і Законом України "Про іпотеку" окремо від провадження у справі про банкрутство не може здійснюватись, оскільки встановлення у Законі особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (мораторій на задоволення вимог кредиторів передбачає припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань окремих кредиторів).

Отже, суд без належних на то підстав, обставин справи дійшов необгрунтованого висновку, що предмети спору та вимоги Банку як іпотекодержателя у справі про банкрутство та у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки є ідентичними предмету спору про стягнення коштів із ТОВ «Промітех», як Позичальника згідно Кредитного договору.

Крім цього, суд дійшов неправильного висновку про те, що задоволення позовних вимог Банку про стягнення заборгованості в розмірі кредиту та відсотків на виконання зобов'язань по Кредитному договору з Позичальника призводить до подвійного стягнення боргу, що не відповідає ст. 544 ЦК України, ч. 3 ст. 42 Закону України «Про іпотеку»якими врегульовано ситуацію в разі виконання солідарного обов'язку одним з боржників раніше інших. Також це підтверджується і узагальненою практикою ВСУ України т.я. зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України), при цьому, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню, кредитор (іпротекодержатель) може отримати задоволення своїх вимог до солідарних боржників як шляхом пред'явлення вимог у справі про банкрутство по одному із них та отримання рішення суду про задоволення своїх вимог по другому.

Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Отже, за законом у даному випадку немає так званої обов'язкової процесуальної співучасті, тобто законом передбачено право позивача звернутися до суду до кожного з боржників окремо. Крім того, предметом спору є різні самостійні договірні відносини: між кредитором і боржником за кредитним договором; між кредитором і поручителем (іпотекодавцем тощо) за відповідним договором або ж ці відносини можуть врегульовуватись одним кредитним договором, що не змінює суті окремих договірних відносин.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у даній справі в частині припинення провадження щодо стягнення 1250794,52грн. заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом за період з 01.02. по 15.07.2009р. слід скасувати, та в цій частині прийняти нове рішення, яким вимоги позивача в цій частині задоволити.

Згідно ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: сту пінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Щодо доводів скаржника про те, кризові явища у фінансовій сфері та реальному секторі економіки України та світова фінансова криза, які не могли бути передбачені або відвернені та знаходяться поза контролем ТОВ «Промітех»та ПАТ “Акціонерний комерційний Промислово –інвестиційний  банк” та є істотною зміною обставин, внаслідок чого ускладнилось виконання зобов'язань за договором, то слід зазначити, що світова фінансова криза  не є явищем, яке відноситься до обставин непереборної сили, що позбавляють відповідача виконувати умови укладеного договору. Крім того, ст.525 ЦК України передбачено недопустимість відмови від виконання  зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а отже відсутні також підстави для звільнення відповідача від сплати пені чи її зменшення.

Інші доводи, викладені скаржниками, як підстава  скасування рішення, колегією суддів  відхилені за їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Наведене вище підтверджує неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невірне застосування норм матеріального права, що, відповідно до ст.104 ГПК України, є підставою для часткового скасування рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати по розгляду апеляційних скарг віднести на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1.          В задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «Промітех»відмовити повністю.

2.          Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк»задоволити частково.

3.          Рішення господарського суду Чернівецької області від 30.05.2011 року у справі №1/5027/192/2011 в частині припинення провадження щодо стягнення з ТОВ «Промітех»на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк»1250794,52грн. –скасувати та в цій частині позов задоволити  і стягнути з ТзОВ «Промітех»на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк»1250794,52грн. заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом за період з 01.02.по 15.07.2009р. В решті рішення залишити без змін.

4.          На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5.          Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

6.          Матеріали справи повернути в господарський суд Чернівецької області.

Головуючий суддя                                                            Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                                Кравчук Н.М.

Суддя                                                                                Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 02.09.2011р.