Постанова

від 01.07.2008 по справі 6/147-3911

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/147-3911

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                     №   

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючогоВолковицької Н.О. Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаРій О.М. дов. від 15.04.2008 року

відповідачів

Шевчука М.П. –голови правління Чауса С.В. дов. від 27.06.2008 року

третіх осіб

не з'явилися, належно повідомлені про час і місце слухання справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра"

на постанову від 01.04.2008 року Львівського апеляційного господарського суду

у справі№ 6/147-3911 господарського суду Тернопільської області

за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра"

доПриватного підприємства "Еліта Півдня"

доВідкритого акціонерного товариства "Лановецьке хлібоприймальне підприємство"

треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю "Укрсадпром"Приватне підприємство "Захід Агроінвест"

пророзірвання договору та витребування товару

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Терра" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Еліта Півдня", Відкритого акціонерного товариства "Лановецьке хлібоприймальне підприємство" про розірвання договору від 28.08.2007 року про поставку ріпаку та витребування останнього.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.10.2007 року позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір від 28.08.2007 року, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Терра" та Приватним підприємством "Еліта Півдня" щодо придбання 300т ріпаку та витребувано у Відкритого акціонерного товариства "Лановецьке хлібоприймальне підприємство" 217,8т ріпаку продовольчого шляхом його передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Терра".

За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Лановецьке хлібоприймальне підприємство" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 року скасоване в частині витребування у Відкритого акціонерного товариства "Лановецьке хлібоприймальне підприємство" 217,8 тон ріпаку продовольчого та передачі його Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Терра". В цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Терра" в задоволенні позовних вимог.

В решті рішення залишене без змін.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Терра" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 року, а рішення господарського суду Тернопільської області від 30.10.2007 року залишити без змін.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу товариство посилається на те, що судами не було встановлено, що позивач передав майно у власність Приватному підприємству "Еліта Півдня", оскільки в підтвердження цього факту не було представлено жодного документу про прийняття відповідного майна Приватним підприємством "Еліта Півдня" від позивача, а сам факт поставки майна на зберігання Відкритому акціонерному товариству "Лановецьке хлібоприймальне підприємство" не може свідчити про перехід права власності від позивача до Приватного підприємства "Еліта Півдня".

Заслухавши суддю - доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанови у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Як вбачається із матеріалів справи в даному випадку спірні правовідносини виникли між сторонами стосовно витребування ріпака продовольчого, поставленого за договором поставки від 28.08.2007 року, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Терра" і Приватним підприємством "Еліта Півдня" та розірвання останнього.

Задовольняючи позов в частині розірвання договору від 28.08.2007 року господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходили із того, що Приватним підприємством "Еліта Півдня" не дотримано вимог пункту 5.1 договору, чим порушено права та охоронювані законодавством інтереси позивача та значною мірою позбавлено його того, на що він розраховував при укладенні угоди, що у відповідності до статей 611, 651 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору.

З такими висновками судів колегія суддів касаційної інстанції погодитись не може, оскільки відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом. Рішення суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, у відповідності зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так, поза увагою судів залишився як зміст пункту 5.1 договору так і обставини його виконання, що є суттєвим для вирішення даного спору по суті, оскільки статті 651 Цивільного кодексу України, на яку посилаються суди передбачає можливість розірвання договору за рішенням суду у разі його порушення стороною.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Тому суттєвим для вирішення спорів про розірвання договорів в зв'язку з їх порушенням є встановлення саме порушень договору. При цьому порушення договору повинно бути істотним у розуміння частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Крім того, приймаючи рішення про задоволення вимоги про витребування з Відкритого акціонерного товариства "Лановецьке хлібоприймальне підприємство" ріпаку продовольчого та передачі його Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Терра" господарський суд першої інстанції зазначив, що у відповідності частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 2 статті 697 цього ж Кодексу якщо покупець прострочив оплату товару, в тому числі право власності на яке до нього не перейшло, продавець вправі вимагати від нього повернення товару.

Оскільки, спірний товар (ріпак продовольчий) знаходиться на момент вирішення спору у Відкритого акціонерного товариства "Лановецьке хлібоприймальне підприємство", позов в частині його витребування слід задовольнити.

Проте, правовідносини між позивачем та Відкритим акціонерним товариством "Лановецьке хлібоприймальне підприємство", до якого, на підставі договору від 28.08.2007 року позивач здійснив поставку товару суд не досліджував та оцінку їм не надавав.

Апеляційний суд, переглядаючи у апеляційному порядку рішення суду першої інстанції та скасовуючи його в частині витребування майна з Відкритого акціонерного товариства "Лановецьке хлібоприймальне підприємство" встановив, що останнє не було стороною договору поставки від 28.08.2007 року, а відтак і вимоги про повернення товару позивач не міг до нього пред'явити. З огляду на приписи частини 2 статті 697 Цивільного кодексу України, апеляційна інстанція дійшла обґрунтованого висновку, що рішення в цій частині підлягає скасуванню, та прийняв рішення про відмову у позові.

В зв'язку з викладеним касаційна інстанція вважає, що постанова апеляційної інстанції про відмову у задоволені позову в частині витребування з Відкритого акціонерного товариства "Лановецьке хлібоприймальне підприємство" майна на підставі частини 2 статті 697 Цивільного кодексу України підлягає залишенню без змін.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова підлягають скасуванню в частині розірвання договору з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в цій частині.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, з огляду на предмет та підстави позову всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, у тому числі виконання договору та надати об'єктивну оцінку встановленим обставинам.

При цьому слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а оцінює ці докази господарський суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, суду необхідно надати оцінку наявним у матеріалах справи накладним (а.с.10-17), а також транспортним накладним, на які посилається господарський суд Тернопільської області, але які відсутні в матеріалах справи, в тому числі на предмет їх допустимості, оскільки статтею 961 Цивільного кодексу України передбачений перелік документів, які видає товарний склад на підтвердження прийняття товару.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Тернопільської області від 30.10.2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 року у справі № 6/147-3911 господарського суду Тернопільської області в частині розірвання договору від 28.08.2007 року скасувати.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

В решті постанову залишити без змін.

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" задовольнити частково.

Головуючий суддя                                                  Т.Дроботова

С у д д і          Н.Волковицька

Л.Рогач