Постанова

від 09.07.2008 по справі 9/572-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/572-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 липня 2008 р.                                                                                    № 9/572-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:                                Мачульського Г.М.

суддів:                                Волковицької Н.О.

                               Шаргала В.І.

розглянувши у відкритомусудовому засіданні

касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Сумисортнасіннєовоч"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду

від18.02.2008р.

у справі №9/572-07

Господарського судуСумської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Сумисортнасіннєовоч"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Беєве"

про

стягнення заборгованості

за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Беєве"

доВідкритого акціонерного товариства "Сумисортнасіннєовоч"

провизнання договору купівлі-продажу недійсним

за участю представників

- позивача:

1). Кучменка С.В. (довіреність від 07.07.2008р.)2). Цимбала В.В. (голова правління, протокол №9 чергових                               загальних зборів акціонерів від 27.06.2007р.)

- відповідача:

не з'явився, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.11.2007р. (суддя Лущик М.С.) первісний позов Відкритого акціонерного товариства "Сумисортнасіннєовоч" задоволено повністю, постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Беєве" на користь Відкритого акціонерного товариства "Сумисортнасіннєовоч" 240 000 грн. основної заборгованості за товар, 2 400 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Беєве" постановлено відмовити.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2008р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Афанасьєва В.В., суддів Бухана А.І., Шевель О.В.) рішення Господарського суду Сумської області від 23.11.2007р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено та постановлено визнати укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 23.08.2007р. №23/б/1 недійсним; стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Сумисортнасіннєовоч" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Беєве" витрати по сплаті державного мита в розмірі 42, 50 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В своїй касаційній скарзі позивач за первісним позовом просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2008р. скасувати, а рішення Господарського суду Сумської області від 23.11.2007р. залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме: ч.1 ст.215, ст.ст.525, 526, 629, ч.1 п.2 ст.664 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 193 Господарського кодексу України, п.п.2.1, 2.2 Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики України від 11.06.2004р. №221, п.1 абз.2, п.1 абз.3 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999р. №02-5/111, п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978р. №3.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Відповідач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, згідно укладеного між позивачем за первісним позовом (далі –позивач) та відповідачем за первісним позовом (далі –відповідач) Договору купівлі-продажу від 23.08.2007р. №23/б/1 позивач (продавець) продав, а відповідач (покупець) придбав кормозбиральний комбайн ДОН-680 вартістю 240 000 грн. Факт отримання відповідачем комбайну підтверджується накладною від 23.08.2007р. №101, довіреністю серії ЯМГ №704729 від 23.08.2007р. та Актом приймання-передачі від 23.08.2007р.

Згідно умов Договору відповідач зобов'язався провести оплату в повному обсязі до 20.09.2007р.

Позивач, дійшовши до висновків про невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо здійснення розрахунків за отриманий комбайн, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача вартості комбайну в сумі 240 000 грн.

В свою чергу відповідач звернувся до господарського суду із зустрічним позовом про розірвання Договору купівлі-продажу №23/б/1 від 23.08.2007р., а в подальшому відповідач звернувся до господарського суду із заявою про зміну позовних вимог, в якій просив суд визнати оспорений договір недійсним.

Місцевий господарський суд задовольняючи первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову виходив з того, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором, комбайн був переданий відповідачу і прийнятий останнім згідно Акту приймання-передачі від 23.08.2007р., будь які претензії у відповідача до позивача відсутні як по кількості так і по комплектності і якості проданого комбайну. Оскільки відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором, не сплатив вартість товару та не надав суду доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо проведення розрахунку за отриманий комбайн, суд задовольнив первісний позов.

Відмовляючи в зустрічному позові суд виходив з того, що спірний Договір повністю відповідає вимогам ст.203 Цивільного кодексу України, його зміст не суперечить вимогам цивільного законодавства, особи, які його уклали мали відповідний обсяг цивільної дієздатності, а сам Договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним; вимоги відповідача щодо витребування у позивача правовстановлюючих документів на оспорюваний товар, витребування у Інспекції Держнагляду Сумської облдержадміністрації відомостей про наявність у позивача комбайнів ДОН-680 із зазначенням номерів, вузлів та агрегатів, а також витребування від Інспекції Держтехнагляду Сумської облдержадміністрації відомостей про те, кому належить комбайн ДОН-680, заводський №005348, двигун №40212631 є безпідставними, а відтак місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст.203, 526, 629, ч.1 п.2 ст.664 Цивільного кодексу України, дійшов до висновків про наявність правових підстав для відмови в задоволенні зустрічного позову.

Апеляційний господарський суд не погодився з висновками місцевого господарського суду, зазначивши в оскарженій постанові, що позивач не в повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання за договором, своїми діями не підтвердив наявність у нього волевиявлення, спрямованого на реальне настання правових наслідків, визначених договором. А відтак апеляційний господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 43 Господарського процесуального кодексу України, дійшов до висновків про наявність правових підстав для скасування рішення місцевого господарського суду, відмови у задоволенні первісного позову та задоволенні зустрічного позову.

Про те, судові рішення є незаконними, а тому підлягають скасуванню оскільки судами не дотримано конституційних принципів судочинства, визначених ст.129 Конституції України, неповно з'ясуванні обставини справи щодо дійсних прав та обов'язків сторін.

Так, вказаною нормою серед основних засад судочинства визначено законність судочинства і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач, змінивши зустрічні позовні вимоги про розірвання договору, просив суд визнати оспорений договір недійсним обґрунтовуючи позов тим, що позивач не передав правовстановлюючі документи та не провів певних дій для відчуження комбайну.

При цьому у вказаному позові не зазначено які саме правовстановлюючі документи має передати позивач, та які дії для відчуження комбайну має здійснити, як і не зазначено норми права, на підставі яких відповідач просить визнати договір недійсним.

Статтями 60, 54 ГПК України визначено, що зустрічна позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і має містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, законодавство, на підставі якого подається позов.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2). У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3).

Таким чином законодавством визначено підстави недійсності правочину, та визначено що такі підстави мають визначатись позивачем у своєму позові.

Приймаючи судові рішення суди вказаних вимог норм права не врахували, спір вирішили з порушенням конституційних принципів судочинства щодо законності, змагальності сторін, а відтак –при неповному з'ясуванні обставин справи щодо дійсних прав та обов'язків сторін.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що зустрічний позов про визнання договору купівлі-продажу недійсним підлягає задоволенню, дійшовши до висновку що позивач не в повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання за договором, суд апеляційної інстанції не встановив які саме взяті на себе зобов'язання за договором не виконав позивач, якими пунктами договору ці зобов'язання передбачені, а суд першої інстанції, відмовляючи в цьому позові, неповно з'ясував обставини справи.

Згідно ст.1115 цього кодексу у касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Враховуючи, викладене, а також те, що вказаний зустрічний позов взаємопов'язаний з первісним, судові рішення, прийняті у справі, підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п. 3, 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумисортнасіннєовоч" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2008р. та рішення Господарського суду Сумської області від 23.11.2007р. у справі№9/572-07 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя                                                                 Г.М. Мачульський

С у д д і                                                                                     Н.О. Волковицька

                                                                                                                                                                                                                                              В.І. Шаргало