Постанова

від 17.12.2008 по справі 9/572-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/572-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2008 р.                                                           Справа № 9/572-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Токар М.В., суддя Івакіна В.О., суддя  Фоміна В. О.

при секретарі Гарбузовій Н.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Кумченка С.В., дов. б/н від 15.08.08 р.

відповідача -  Грачова А.М., дов. №121 від 22.10.07 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (вх. № 2628 С/1-8) на рішення господарського суду Сумської області від 13.10.08 р. по справі № 9/572-07

за позовом відкритого акціонерного товариства "Сумисортнасіннєовоч", м. Суми,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Беєве", с. Беєве Липоводолинського району Сумської області,

про стягнення 240000,00 грн.

та зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Беєве”, с. Беєве Липоводолинського району Сумської області

до  Відкритого акціонерного товариства „Сумисортнасіннєовоч”, м. Суми

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

встановила:

Позивач, ВАТ „Сумисортнасіннєовоч”, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до ТОВ „Беєве”, відповідача, про стягнення 240 000 грн. боргу за отриманий по договору купівлі-продажу №23/б/1 від 23.08.2007 р. кормозбиральний комбайн.

ТОВ „Беєве" подало зустрічний позов та після зміни зустрічних позовних вимог, які були прийняті до провадження господарським судом Сумської області, просило суд визнати договір купівлі-продажу №23/б/1 від 23.08.2007 р. недійсним.

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.10.08 р. по справі № 9/572-07 (суддя Резниченко О.Ю.) первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ „Беєве” на користь ВАТ„Сумисортнасіннєовоч” 240 000 грн. боргу за отриманий кормозбиральний комбайн, 2400,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено у задоволені зустрічного позову ТОВ „Беєве” про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.08.07 р. № 23/б/1.

Відповідач за первісним позовом, ТОВ „Беєве", з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду  апеляційну скаргу в якій зазначає, що рішення прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставинам справи, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 13.10.08 р. по справі № 9/572-07 та прийняти нове, яким в первісному позові відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує, зокрема, тим, що під час укладення договору купівлі-продажу №23/б/1 від 23.08.2007 р. ВАТ „Сумисортнасіннєовоч” не передало ТОВ „Беєве" правовстановлюючи документи (свідоцтво про державну реєстрацію механізму) та не провело певні дії для відчудження комбайну, встановлені наказом Мінагрополітики України від 11.06.2004 р.№221, у зв"язку з чим ТОВ „Беєве" не мало можливості в повній мірі використати одержаний ним за договором товар.

Позивач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погоджуються, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовують, зокрема, тим, що він виконав свої зобов"язання за договором купівлі-продажу №23/б/1 від 23.08.2007 р. щодо передачі комбайну покупцеві, що підтверджується накладною №101 від 23.08.2007 р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМГ №704729 від 23.08.2007 р. проте відповідач за первісним позовом не здійснив оплату за придбаний за договором комбайн.

Крім того, зазначає, що право власності ВАТ „Сумисортнасіннєовоч” на комбайн ДОН-680 на момент укладення спірного договору підтверджується, зокрема: копією договору купівлі-продажу №103 від 23.12.2003 р., укладеного ВАТ „Сумисортнасіннєовоч”, покупцем, з ТОВ "Донбас-Харків", продавцем, копією акту приймання-передачі №103 від 23.12.2003 р., копією накладної №ПН-000295 від 10.07.2004 р. та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.  

Також вказує на те, що відповідно до складеного та підписаного сторонами  двостороннього акту приймання-передачі від 23.08.2007 р. будь-яких претензій у покупця до продавця  по кількості, якості  і по комплектності  проданого за спірним договором комбайну не було.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, вислухала пояснення представників сторін, перевірила правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 23.08.2007 р. між ВАТ „Сумисортнасіннєовоч”, продавцем, та ТОВ “Беєве”, покупцем, було укладено договір купівлі-продажу від №23/б/1 (далі договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив кормозбиральний комбайн ДОН-680 вартістю 240000,00  грн. На виконання даного договору цього ж дня сторонами було складено та підписано відповідний акт приймання–передачі

Згідно з  пунктом  3.2.1. договору купівлі-продажу  покупець зобов'язався здійснити оплату в повному обсязі до 20 вересня 2007 року.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ „Сумисортнасіннєовоч” (продавець) виконав взяті на себе за договором купівлі-продажу зобов"язання щодо передачі майна покупцеві, так як комбайн був переданий продавцем покупцеві 23.08.2007р. по накладній №101 та прийнятий представником покупця (ТОВ “Беєве”)  по довіреності на оторимання цінностей серії ЯМГ №704729 від 23.08.2007р., а відповідно до складеного та підписаного сторонами  двостороннього акту приймання-передачі від 23.08.2007 р. продавець передав покупцеві комбайн ДОН-680, заводський №005348, № двигуна 40212631, жатку роторну, платформу-підбірник, жатку для вбирання трав, і  будь-яких претензій у покупця (ТОВ “Беєве”) до продавця (ВАТ “Сумисортнасіннєовоч”) по кількості, якості  і по комплектності  проданого комбайну не було.

Проте докази виконання ТОВ „Беєве” своїх зобов'язань  за  договором купівлі-продажу щодо здійснення розрахунку в сумі 240000,00 коп. за отримане майно в матеріалах справи відсутні і факт нездійснення разрахунку за договором відповідачем за первісним позовом не заперечується .

А тому місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення первісного позову про стягнення з ТОВ „Беєве”  240 000 грн. боргу за отриманий кормозбиральний комбайн.

Посилання відповідача за первісним позовом в апеляційній скарзі на те, що у зв"язку з непереданням  йому покупцем правовстановлюючих документів (свідоцтва про державну реєстрацію механізму) не є обгрунтованим, так як комбайн, що був предметом спірного договору, не міг бути знятий з державної реєстрації, так як свідоцтво про державну реєстрацію комбайну було передано ТОВ "Беєве", що підтверджується актом Інспекції держтехнагляду Сумської облдержадміністрації від 15.02.2008 р., з якого вбачається, що свідоцтво про державну реєстрацію комбайну було передано ТОВ "Беєве".

Що стосується посилань відповідача за первісним позовом в апеляційній скарзі на непроведення певних дій для відчудження комбайну, встановлених наказом Мінагрополітики України від 11.06.2004 р.№221, у зв"язку з чим ТОВ „Беєве" не мало можливості в повній мірі застосувати одержаний ним за договором товар, також не можуть вважатися обгрунтованими, так як з аналізу змісту спірного договору вбачається, що обов"язок вчинення будь-яких дій, регламентованих наказом Мінагрополітики України від 11.06.2004 р.№221, на продавця не покладався.

Крім того, відповідно до  частини 1 пункту 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання–передачі та видаткової накладної, а згідно з пунктом 4.1 цього договору товар відпускається покупцю на умовах самовивозу за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 23-А.

Пунктом 4.2. договору купівлі-продажу визначено, що продавець здійснює відпуск товару по акту приймання -передачі.

Згідно з пунктом 4.3 договору купівлі-продажу прийняття товару по якості, комплектності та кількості проводиться покупцем під час передачі товару, про що складається двосторонній акт приймання-передачі.

А отже з моменту передачі комбайну ТОВ "Беєве" за актом приймання-передачі та випискою видаткової накладної воно стало повноправним власником майна, що було предметом договору купівлі-продажу, та могло на свій розсуд повноцінно  володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном.

Що стосується зустрічного позову про визнання договору купівлі-продажу №23/б/1 від 23.08.2007 р. недійсним, то колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні такого позову, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути  вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Беєве" у заяві про зміну зустірчних позовних вимог як на підставу визнання спірного договору недійсним посилалося на те, що : ВАТ „Сумисортнасіннєовоч” продало за договором купівлі-продажу товар, який не є його власністю; що ТОВ ВАТ „Сумисортнасіннєовоч” не провело певні дії для відчудження комбайну, які регламентовані наказом Мінагрополітики України від 11.06.2004 р.№221;  обумовлений в договорі товар покупцеві не передавався, а був переданий інший, номери вузлів та агрегатів якого не є ідентичними передбаченому в договорі товару.

Проте, ТОВ "Беєве" вказуючи на відсутність у ВАТ „Сумисортнасіннєовоч” на момент укладення договору купівлі-продажу права власності на предмет цього договору, не надало в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України жодних доказів на підтвердження цієї обставини, тоді як належність ВАТ „Сумисортнасіннєовоч” на праві власності майна, що продавалось за спірним договором, на момент його укладення підтверджується наявними в справі та наданими позивачем за первісним позовом доказами, зокрема: копією договору купівлі-продажу №103 від 23.12.2003 р., укладеного ВАТ „Сумисортнасіннєовоч”, покупцем, з ТОВ "Донбас-Харків", продавцем, копією акту приймання-передачі №103 від 23.12.2003 р., копією накладної №ПН-000295 від 10.07.2004 р.

А отже ВАТ „Сумисортнасіннєовоч”, укладаючи спірний договір, було власником спірного майна, як того вимагає стаття 658 Цивільного кодексу України.

Таким чином, відповідачем за первісним позовом не було доведено невідповідності спірного договору жодній з вимог, передбаченій частинами 1-3 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Посилання в зустрічному позові як на підстави визнання спірного правочину недійсним на нездійснення ВАТ „Сумисортнасіннєовоч” певних дій по відчудженню комбайну та передання продавцем покупцеві іншого, ніж передбачено договором товару, є безпідставними, оскільки невиконання умов договору згідно з положеннями чинного законодавства не є підставою для визнання договору недійсним.

Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни цього рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, пунтом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 13.10.2008 р. у справі № 9/572-07 залишити без змін.

Постанову в повному обсязі складено 18.12.2008 р.

         Головуючий суддя                                                                    Токар М.В.  

                                 Суддя                                                                   Івакіна В.О.  

                                 Суддя                                                                   Фоміна В. О.