Постанова

від 08.07.2008 по справі 20-5/386

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-5/386

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 липня 2008 р.                                                                                    № 20-5/386  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Науково-дослідної установи "Український науковий центр екології моря"

на постанову від  26.03.08 Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі№ 20-5/386  господарського суду м.Севастополя

за позовомТзОВ "Акар"

доЗАТ Торговий дім "ГЕСС і Ко"Науково-дослідної установи "Український науковий центр екології моря"

простягнення заборгованості в розмірі  255 869,62 грн.

У справі взяли участь представники сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідачів:

ЗАТ Торговий дім "ГЕСС і Ко": не з'явились

Науково-дослідної установи "Український науковий центр екології моря": не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду  м. Севастополя від 11 грудня 2007 р. (суддя І. Євдокимов), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 26.03.2008 (судді В.Гонтарь,                     Ю. Борисова, В. Плут), позовні вимоги задоволені частково. На користь позивача стягнуто 327 158 грн. 29. коп. заборгованості –оплата стоянки судна "Пассат" біля  причалу,  який  належить позивачу. Заборгованість стягнута з Науково-дослідної установи "Український науковий центр екології моря", як власника  судна.

Останній в касаційній скарзі вважає, що заборгованість стягнуто  з нього безпідставно. Просить скасувати прийняті у  справі судові акти, винести нове рішення яким позов задовольнити частково в сумі 327 158 грн. 29 коп., стягнувши її з іншого відповідача  ЗАТ "Торговий дім Гесс і Ко", оскільки до листопада 2007 р. т/х "Пассат" перебував у володінні ЗАТ "Торговий дім Гесс і Ко".

Судові рішення прийняті з порушенням ст. 211 Кодексу торговельного мореплавства України, де зазначено що до  передачі судна власнику фрахтувальник несе всі витрати пов'язані з утриманням орендованого судна. Рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2003 р. (справа № 17-6-25-31/02-10062) яким розірвано договір фрахтування № 1901  від 15.08.2001 р., зобов'язано ЗАТ "Торговий дім Гесс і Ко" передати т/х "Пассат"  УкрНЦЕМ в порту Одеса, а не біля причалу                 № 122 , але передача теплохода не відбулася.

Крім цього, суди попередніх інстанцій в порушення вимог процесуального права неналежним чином та несвоєчасно повідомляли про час та місце засідання суду, що лишило скаржника можливості відстоювати свої права та інтереси в суді. А судам ніхто  не повідомив про нового  власника т/х "Пассат" –ПП "М-Сервіс" (з листопада 2007 р.), яке не було залучено у справу.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково  з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акар" і Закритим акціонерним товариством "Торговий дім "ГЕСС и Ко" 15 грудня 2003 року було  укладено договір №1625 про надання послуг на підставі якого відповідачем до причалу №122 були поставлені теплоходи "Пассат" і "Професор Водяницкий".

Згідно з пунктом 5.1 даного договору, строк дії договору до 31 грудня  2004 року.

Згідно з пунктом 5.4 договору у випадку відсутності заяви однієї із сторін  про припинення або зміну договору протягом місяця після закінчення його  строку, він вважається продовженим до того ж строку наступного року і на тих  же умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається із змісту листа від 31 січня 2005 року за № 82/2005 ТОВ  "Акар" повідомило ЗАТ "ТД "ГЕСС и Ко" про закінчення строку дії договору  №1625 від 15 грудня 2003 року і відсутність підстав для пролонгації цього договору.

Даний лист ЗАТ "ТД "ГЕСС и Ко" отримало протягом одного місця після  закінчення строку дії договору, а тому відповідно до умови пункту 5.4 договору  №1625 від 15 грудня 2003 року він вважається припиненим з 31 грудня 2004 року.

Посилання відповідача на те, що договір слід вважати продовженим на невизначений строк у зв'язку з перебуванням суден після вказаної дати  біля причальної стінки причалу №122, є необгрунтованим.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акар", як орендар причалу №122, має право володіння та користування цим майном відповідно до договору суборенди, що відповідно до статті 395 Цивільного кодексу України є речовими правами на чуже майно.

Відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу

Право орендаря на володіння та користування майном захищається діючим законодавством нарівні із правами власника по володінню та користуванню майном.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України орендар як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування орендованим майном.

Перебування теплоходів "Пассат" і "Професор Водяницкий" біля причальної стінки причалу №122 після закінчення строку дії договору №1625 від 15 грудня 2003 року перешкоджає ТОВ "Акар" користуватися орендованим ним майном, а саме: причалом №122.

Як вбачається із матеріалів справи, власником теплоходу "Пассат" відповідно до Свідоцтва про право власності на судно серії СЕ № 01597 є Український науковий центр екології морів.

Із матеріалів справи вбачається, що теплохід "Пассат" був переданий ЗАТ "ТД "ГЕСС и Ко" у бербоут-чартер на підставі договору фрахтування №1901 від 15 серпня 2001 року, укладеного між УкрНЦЕМ і ЗАТ "ТД "ГЕСС и Ко".

Відповідно до пункту 6.1 договору фрахтування, фрахтувальник зобов'язаний за закінченням періоду чартеру повернути судно у безпечному і вільному від льоду порту Одеса.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30 липня 2003 у справі №17-6-25-31/02-10062 за позовом ЗАТ "ТД "ГЕСС и Ко" до УкрНЦЕМ, яке набрало чинності 23 вересня 2003 року, розірвано договір фрахтування теплоходу "Пассат" № 1901 від 15 серпня 2001 року із зобов'язанням передачі теплоходу "Пассат" Українському науковому центру екології моря в порту Одеса.

Судова колегія надійшла до висновку про те що відповідачем рішення суду та договірне зобов'язання не виконане - теплохід "Пассат" Українському науковому центру екології моря не передане, а тому судно перебуває у володіння ЗАТ "ТД "ГЕСС и Ко", яке несе відповідальність за його утримання.

Висновок судів попередніх інстанцій про стягнення суми позову з власника судна колегія суддів вважає передчасними. Судами не надана оцінка фактом  встановленим  в рішенні господарського суду Одеської області від 30.04.2003 р. у справі № 17-6-25-31/02-10062 (Том 1, арк.. 115) про розірвання договору фрахтування судна № 1901 від 15.08.2001 р. Рішенням суду від 30.04.2003р.було зобов'язано ТД "Гесс і Ко" передати  т/х "Пассат" на умовах договору фрахтування в порту Одеса. Пунктом 1.14 договору передбачалось, що фрахтувальник несе всі витрати при огляді в період повернення, включаючи втрату часу, якщо таке має місце…

Суди не звернули уваги на те, що позивач не укладав з "Українським науковим центром екологія моря"  договір на виконання послуг по організації обслуговування судів ЗАТ "ТД "Гесс і Ко" на належному ТОВ "Акар" вантажопасажирському комплексі "Термінал".  Цей договір був укладений між  ТОВ "Акар" та ЗАТ "ТД "Гесс і Ко" 15.12.2003 р.  Останній  поставив судно "Пассат" біля причалу позивача № 122 і, не зважаючи на рішення суду, не здійснив його передачу судновласнику після розірвання договору фрахтування.

Суди також не звернули уваги на те, що підставою  позову  позивач вказав договір на надання послуг № 1625 від 15.12.2003 р.

Судами не застосована ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 05.09.2006 р. у справі № 20-2/129 (арк.. 39, том 1) встановлено, що судно  перебуває у володінні ЗАТ "ТД "Гесс і Ко".

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи  касаційної скарги є обґрунтованими  і заслуговують на увагу. Справа розглянута судами попередніх інстанцій з порушенням вимог ст.ст. 35, 43 Господарського процесуального кодексу України  та без застосування ст. 211 КТМ України. За таких обставин прийняті судові акти підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При повторному розгляді необхідно усунути допущені порушення, об'єктивно дослідити всі обставини і винести обгрунтоване рішення суду, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, ст.1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Науково-дослідної установи "Український науковий центр екології моря" задовольнити частково.

Рішення господарського суду  м. Севастополя від 11.12.2007 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду  від 26.03.2008  у справі № 20-5/386  господарського суду м.Севастополя скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя

Головуючий                                                                          В. Овечкін

Судді:                                                                                      Є.Чернов          

                                                                                                В.Цвігун