Постанова

від 08.07.2008 по справі 37/589

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

37/589

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 липня 2008 р.                                                                                    № 37/589  

Доповідач –суддя Плюшко І.А.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А.- головуючий

Разводова С.С., Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства «Корпоративний фонд «Укртранснафта»

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року

у справі№ 37/589

господарського судуміста Києва

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Корпоративний фонд «Укртранснафта»

до відповідачів1.  Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело»2.  Закритого акціонерного товариства «Водограй-Рівне»

провизнання недійсним з моменту вчинення рішення загальних зборів (засновників) учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело»викладене в протоколі № 1 від 03.08.2007 року та про визнання недійсним з моменту вчинення правочин укладений Закритим акціонерним товариством «Водограй-Рівне»Товариством з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело»та оформлений актом № 1 від 04.09.2007 року, щодо передачі майна, як внесок до статутного капіталу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело»

за участю представників сторін

від позивача: Федоренко О.П. - дов. № 04 від 01.11.2007 р.

від відповідача: Голуб В.А. - дов.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Корпоративний фонд «Укртранснафта»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело»та Закритого акціонерного товариства «Водограй-Рівне»з урахуванням уточнень позовних вимог про:

-          визнання недійсним з моменту вчинення рішення загальних зборів (засновників) учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело» викладене в протоколі № 1 від 03.08.2007 року;

-          визнання недійсним з моменту вчинення правочин укладений Закритим акціонерним товариством «Водограй-Рівне»Товариством з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело» та оформлений актом № 1 від 04.09.2007 року, щодо передачі майна, як внесок до статутного капіталу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2007 року (суддя Кондратова І.Д.) позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Корпоративний фонд «Укртранснафта»задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Водограй-Джерело»оскаржив рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2007 року по справі № 37/589 в апеляційному порядку. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року апеляційну скаргу ТОВ «Водограй-Джерело»задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2007 року у справі № 37/589 скасовано, в задоволення позову ЗАТ «КФ «Укртранснафта»відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду, ЗАТ «КФ «Укртранснафта»було подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, в якій позивач просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року по справі № 37/589 та залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2007 року у справі № 37/589. Свою вимогу, ЗАТ «КФ «Укртранснафта», мотивує тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.   

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи і проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 03.08.2007 року громадянин Кирєєв В'ячеслав Іванович та Закрите акціонерне товариство «Водограй-Рівне», в особі голови правління Мосійчук Софії Прокопівни, яка діяла на підставі статуту, прийняли рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело». Рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело»було оформлено протоколом № 1 від 03.08.2007 року.

На виконання п. 4 протоколу № 1 від 03.08.2007 року загальних зборів (засновників) учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело», Закрите акціонерне товариство «Водограй-Рівне», в особі голови правління Мосійчук Софії Прокопівни та Товариство з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело»уклали правочин який оформлений актом № 1 від 04.092007 року, щодо передачі майна, як внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело».

Також, судами було встановлено те, що Закрите акціонерне товариство «Корпоративний фонд «Укртранснафта»є акціонером Закритого акціонерного товариства «Водограй-Рівне», якому належить частка в статутному капіталі останнього в розмірі 69,67 відсотків.

Спір по даній справі виник у зв'язку із тим, що позивач просить суд визнати вищевказане рішення недійсним, як таке, що порушує права Закритого акціонерного товариства «Корпоративний фонд «Укртранснафта», як акціонера Закритого акціонерного товариства «Водограй-Рівне», а також як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Київський апеляційний господарський суд посилався на Рішення конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.04 р., ст. 24 Закону України «Про господарські товариства»від 19.09.1991 року № 1576-XII, Рекомендації Президії вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»від 28.12.2007 р. № 04-5/14.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, як акціонер Закритого акціонерного товариства «Водограй-Рівне»звернувся за захистом порушеного права акціонерного товариства акціонером, якого він є. В свою чергу, законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.

З таким висновком Київського апеляційного господарського суду з огляну на наявні в справі матеріали погодитись не можна, оскільки.

Як видно з позовної заяви та рішення господарського суду м. Києва по справі № 37/589, позивач звернувся до суду з позовом у зв'язку із тим, що його права гарантовані ст. 116 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»були порушені Закритим акціонерним товариством «Водограй-Рівне»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело»в результаті прийняття рішення про створення ТОВ «Водограй-Джерело»оформлене протоколом від 03.08.2007 року № 1 та передачею майна до статутного капіталу ТОВ «Водограй-Джерело».

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають юридичні особи за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право акціонера на звернення з позовом до акціонерного товариства гарантоване  п. 4.4. Рішення Конституційного суду України від 01.12.04 р. № 18-рп/2004 оскільки акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є.

Таким чином, відповідно до вказаних норм чинного законодавства акціонер має право подати позовну заяву до акціонерного товариства акціонером якого він є, а також до третіх осіб у випадку порушення ними прав та охоронюваних законом інтересів самого акціонера.

Тому, Київський апеляційний господарський суд безпідставно послався на Рішення Конституційного суду України від 01.12.04 р. № 18-рп/2004, Рекомендації Президії вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»від 28.12.2007 р. № 04-5/14 оскільки, Закрите акціонерне товариство «Корпоративний фонд «Укртранснафта»звернулось із позовом до суду за захистом власних порушених прав, а не за захистом прав акціонерного товариства ЗАТ «Водограй-Рівне».

В свою чергу, Господарський суд м. Києва за наявними в матеріалах справи вірно дійшов висновку про те, що права позивача Закритого акціонерного товариства «Корпоративний фонд «Укртранснафта»були порушені у зв'язку із тим, що громадянин Кирєєв В.І. та Закрите акціонерне товариство «Водограй-Рівне», в особі голови правління Мосійчук С.П., яка діяла на підставі статуту, прийняли рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело»та передали майно до статутного капіталу останнього.  

Також, було встановлено, що рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело»оформлене протоколом від 03.08.2007 року № 1 та передача майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Джерело»було вчинено з порушенням норм чинного законодавства України та положень статуту Закритого акціонерного товариства «Водограй-Рівне».

Так, відповідно до ст.ст. 92, 98 ЦК України органи управління товариства зобов'язані діяти виключно в інтересах товариства, добросовісно і  розумно та не перевищувати своїх повноважень (ст. 92 ЦК України). Рішення щодо відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства приймається більшістю у ѕ голосів загальними зборами акціонерів ЗАТ «Водограй-Рівне» (ч. 2 ст. 98 ЦК України).    

За наявними матеріалами справи, Господарський суд м. Києва, було встановлено, що Загальні збори акціонерів ЗАТ «Водограй-Рівне»рішень щодо відчуження майна товариства не приймало та не уповноважувало голову правління створювати юридичні особи, а тому голова правління ЗАТ «Водограй-Рівне»діяла з перевищенням меж своєї компетенції та не маючи на це повноважень прийняла рішення щодо відчуження майна товариства та передала його до статутного капіталу ТОВ «Водограй-Джерело».  

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачами під час розгляду в місцевому суді не надано своїх заперечень та доказів на спростування обставин викладених в позовній заяві.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.76 року № 11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Отже, у Київського апеляційного господарського суду не було правових підстав для відміни рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2007 року.

У зв'язку з вищевикладеним, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.  

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –  

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Корпоративний фонд «Укртранснафта»задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року по справі № 37/589 скасувати.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2007 року по справі № 37/589 залишити без змін.

Головуючий                                                                                 І. А. Плюшко

Судді                                                                                                    С. С. Разводова

С. С.Самусенко