Постанова

від 18.06.2008 по справі 4/2783-11/451

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/2783-11/451

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

18.06.08                                                                                           Справа  № 4/2783-11/451

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Городечної М.І., суддів Юркевича М.В., Кузя В.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Галич-Львів” фірми “Галич, Інк” США від 19.03.2008 року № 342 (вх. № 358 від 08.04.2008 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2008 року у справі № 4/2783-11/451

за позовом Державного територіально-галузевого об‘єднання “Львівська залізниця”, м.Львів

до 1- Дочірнього підприємства “Гранд-Готель-Львів” Спільного українсько-американського підприємства “Гранд-Готель”, с.Бірки, Яворівський район,  Львівська область

до 2- Дочірнього підприємства “Галич-Львів” фірми “Галич, Інк” США, м.Львів

про стягнення 154847 грн.

та зустрічний позов Дочірнього підприємства “Галич-Львів” фірми “Галич, Інк” США, м.Львів

до Державного територіально-галузевого об‘єднання “Львівська залізниця”, м.Львів

про визнання недійсним п. 2.2 договору № Л/Л-059з-НЮ від 11.02.2005 року, ч. 3 абз. 1 додатку № 1 до даного Договору, п. 1 додаткової угоди від 08.04.2005 року до договору № Л/Л-059з-НЮ від 11.02.2005 року.

за участю представників: від позивача по первісному позові –Білоус К.В., від відповідача 1 – не з»явився, від відповідача 2 –Дзера О.С., за участі прокурора відділу –Барабаш Д.В.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.02.2008 року у справі № 4/2783-11/451 задоволено первісний позов Державного територіально-галузевого об‘єднання “Львівська залізниця” до Дочірнього підприємства “Гранд-Готель-Львів” Спільного українсько-американського підприємства “Гранд-Готель” про стягнення 154839,29 грн. основного боргу, та стягнено судові витрати: 1548 грн. в відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в позові до Дочірнього підприємства “Галич-Львів” фірми “Галич, Інк” США –відмовлено. Також даним рішенням відмовлено в зустрічному позові Дочірнього підприємства “Галич-Львів” фірми “Галич, Інк” США до Державного територіально-галузевого об‘єднання “Львівська залізниця” про визнання недійсним п. 2.2 договору № Л/Л-059з-НЮ від 11.02.2005 року, ч. 3 абз. 1 додатку № 1 до даного Договору, п. 1 додаткової угоди від 08.04.2005 року до договору № Л/Л-059з-НЮ від 11.02.2005 року.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого суду, відповідач - Дочірнє підприємство “Галич-Львів” фірми “Галич, Інк” (надалі –Скаржник, ДП «Галич-Львів») оскаржило його в апеляційному порядку.

Зокрема, в апеляційній сказі від 19.03.2008 року № 342 (вх.    № 358 від 08.04.2008 року), вказує, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з”ясовано обставини, не доведено обставин, що мають значення для справи, а тому просить рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2008 року у справі № 4/2783-11/451 скасувати та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задоволити, з наступних підстав.

 Скаржник зазначає про те, що судом першої інстанції приймаючи рішення про стягнення заборгованості по договору від 11.02.2005 року № Л/Л-059з-НЮ, не було враховано, що положення додатку № 1 до даного Договору (ч. 3 абзацу 1) та п. 2.2 Договору підлягають визнанню недійсними, оскільки не відповідають статтям 180, 191 Господарського кодексу України, розділам 1, 2, 6 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 липня 1998 року № 297, п.п. 28, 29 постанови КМ України від 19 березня 1997 року № 252 «Про порядок обслуговування громадян залізничним транспортом», ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. 7 Закону України «Про транспорт», п.п. 100, 101 статуту залізниць, ст. 13 ЦК України.  Також скаржник посилається на порушення судом вимог ст. 4-3 ГПК України, оскільки ним не було забезпечено принципу змагальності в господарському процесі, зокрема, не надано можливості йому ознайомитись з уточненими позовними вимогами Залізниці. Також судом порушено вимоги ст. 4-2 ГПК України щодо надання рівної оцінки поясненням обох сторін процесу.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу від 8 травня 2008 року (вх. № 3028 від 08.05.2008 року) Державне територіально-галузеве об‘єднання “Львівська залізниця” (надалі –Залізниця) зазначило, що не погоджується з вимогами апеляційної скарги та вважає, що оскаржуване рішення прийнято без порушень чинного законодавства, за повного, всебічного та об”єктивного з”ясування всіх обставини справи, а тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Дочірнього підприємства “Галич-Львів” фірми “Галич, Інк” США, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про безпідставність поданої апеляційної скарги та відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи виходячи з наступного.

Між ДТГО “Львівська залізниця” та ДП “Галич-Львів” корпорації “Галич-Інк” укладено договір № Л/Л-059з/НЮ від 11 січня 2005 року.

Згідно з п.п.1.1, 1.3 договору № Л/Л-059з/НЮ ДП «Галич-Львів»фірми «Галич, Інк» було передано в оренду два пасажирських вагони типу РІЦ №№ 02192 та 02184 в складі поїзда № 91/92 Львів-Київ-Львів.

Між сторонами 08.04.2005р. підписано додаткову угоду до договору №Л/Л-059з/НЮ.

Відповідачем-2 надавались додаткові послуги відповідно до договору № Л/Л-059з/НЮ до вересня 2006р. Надалі послуги надавались відповідно до договору оренди та надання послуг № Л/Л-068з/НЮ укладеного між позивачем та ДП “Гранд-Готель-Львів” (відповідач-1) 13.03.2006р. Відповідно до якого позивач передає а відповідач-1 приймає в строкове платне користування два пасажирські вагони типу “РІЦ” з метою здійснення пасажирських перевезень залізничним транспортом в умовах підвищеного комфорту.

Передача в оренду вагонів № 02192 № 02184 оформлена актами прийому (передачі) вагона в оренду від 01.09.2006р., які також  підтверджують той факт що відповідачем-1 послуги почали надаватись з вересня 2006р.

Згідно п.2.2 договору № Л/Л–059з/НЮ в разі, якщо за підсумками кварталу кількість пасажирів, які придбали проїзні документи у залізниці в вагони зазначені вище, становить менше ніж 13 місць в один вагон при проїзді в одну сторону, виконавець зобов”язаний здійснити доплату з розрахунку різниці між вартістю 13 місць в одному вагоні при курсуванні туди і зворотньо двох вагонів за загальну кількість днів кварталу та дійсної вартості фактично придбаних проїзних документів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок пасажирської служби.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про залізничний транспорт” встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за вийнятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної цінової та тарифної політики у порядку, що визнанчає КМУ. Розрахунки за роботи і послуги, пов”язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п. 7.6.1 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.07.1998р. № 297 (надалі Правил) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.10.1998 за № 620/3060, за кожний орендований вагон пасажирського парку, призначений для перевезення пасажирів, сплачується вартість перевезення за фактичну кількість пасажирів, але не менше мінімальної кількості місць наданих для користування у відповідного типу вагона.

В даному випадку, як вбачається зі змісту Договору, сторонами погоджено, що ДП «Галич-Львів»сплачує на користь Львівської залізниці вартість перевезення пасажирів за тарифом встановленим згідно чинного законодавства з розрахунку не менше 13 пасажирських місць в кожному вагоні при курсуванні туди і зворотньо (п. 2.2 Договору), що повністю відповідає вищезазначеним Правилам та вимогам статтей 179-180, 184 Господарського кодексу України.

Пунктом 28 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. N 252, передбачено, що перевезення пасажирів, багажу та вантажобагажу в пасажирських і приміських поїздах лініями загального користування здійснюється за тарифами, затвердженими відповідно до законодавства.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.04.2006р. № 395 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів, багажу і вантажобагажу залізничним транспортом у внутрішньому сполученні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2006р. за № 652/12526, встановлено тариф на перевезення пасажирів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні, який визначається залежно від відстані прямування поїзда.

Відповідно до п. 6.1.5 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, повна вартість проїзду в спальних вагонах та вагонах з сидячими нумерованими місцями поїздів прямого та місцевого сполучення складається з двох частин: рухомісна частина (квиток) та плацкарта. Ставки квитка і плацкарти є диференційованими залежно від відстані поїздки, категорії поїзда і вагона. На підставі акту атестаційної комісії від 18.02.2005 групі вагонів пасажирського поїзду № 91/92 сполученнм Львів-Київ, в т.ч. вагонам №№ 02192 та 02184, присвоєно категорію фірмового поїзду 1-го класу з коефіцієнтом фірмовості для купейних та спальних вагонів –1,5, що підтверджується телеграмою № Н/213Л від 15.03.2005.

Відповідно до затверджених тарифів вартість проїзду пасажирів у пасажирських поїздах у внутрішньому сполученні залежить від відстані перевезення та складається з квитка та плацкарти.  Відстань зі Львова до Києва становить понад 550 км, тому встановлена вартість квитка становить 101,07грн. та плацкарти 65,15грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 959 від 14.08.1996 та п. 4.2 договору-доручення № Л/Л-0432з/НЮ від 10.08.2004 розмір страхового платежу за обов'язковим особистим страхуванням пасажирів на лініях міжміського сполучення становить 1,5% від вартості квитка.

Вартість проїзду пасажирів згідно умов договору № Л/Л-059з/НЮ від 11.02.05р. відповідно до Тарифів затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.04.2006р № 395 та Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом України затверджених наказом Міністерства транспорту України № 297 від 28.07.1998р., за період липень-серпень 2006 року з урахуванням коефіцієнту фірмовості (для вагонів, що обслуговувались Відповідачем становить 1,5) становить 488315,10 грн., що пітверджена розрахунком який міститься в матеріалах справи.

Таким чином, за період з липня по жовтень 2006 року ДП «Галич-Львів»зобов'язане сплатити за договором ДТГО «Львівська залізниця»488315,10грн. Протягом липня-жовтня 2006 року ДП «Галич-Львів»сплатило на користь Львівської залізниці 333475,81грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 220 від 05.07.2006р., 247 від 31.07.2006р., 248 від 31.07.2006р., 252 від 04.08.2006р., 315 від 06.09.2006р., 317 від 06.09.2006р., 339 від 10.10.2006р. та талонами квитанцій форми ГУ-57, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Сума заборгованості з урахуванням сплачених коштів становить 154839,29 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-2 у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів повного виконання зобов‘язання по Договору щодо оплати наданий послуг, а саме погашення боргу в сумі 154839,29 грн.

За наведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність задоволення позову Залізниці про стягнення з ДП Галич-Львів»154839,29 грн. заборгованості.

За наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Львівської області про безпідставність зустрічного позову ДП Галич-Львів»про визнання недійсним п. 2.2 договору № Л/Л-059з-НЮ від 11.02.2005 року, ч. 3 абз. 1 додатку № 1 до даного Договору, п. 1 додаткової угоди від 08.04.2005 року до договору № Л/Л-059з-НЮ від 11.02.2005 року, оскільки судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що дані умови Договору відповідають вимогам вищенаведених норм чинного законодавства, а тому в силу положень ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України відсутні підстави для визнання недійсним даних частин Договору.

Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд вбачає, що аргументи, наведені скаржником в апеляційній скарзі не доводять необґрунтованості рішення суду першої інстанції, так як в силу ст. 33 ГПК України вони не підтверджені  належними та допустимими доказами, оскільки кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Також судом апеляційної інстанції не виявлено порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які б впливали на правильність оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2008 року у справі № 4/2783-11/451 прийняте з врахуванням всіх обставин справи і грунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Судові витрати по розгляду справи в апеляційному господарському суді відповідно до ст.ст. 49, 105 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись  ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          В задоволенні апеляційної скарги Дочірнього підприємства “Галич-Львів” відмовити.

2.           Рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2008 року у справі № 4/2783-11/451 залишити без змін.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.           Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

          Головучий суддя                                      Городечна М.І.

          суддя                                           Юркевич М.В.

                    суддя                                                 Кузь В.Л.