Рішення

від 14.07.2008 по справі 5020-9/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" липня 2008 р. справа № 5020-9/122

За позовом Малого приватного підприємства “Калина”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Блек Сі Маріна ЛТД”

про  стягнення 42712,71 грн.

суддя Рибіна С.А.,

представники сторін:

позивач –Піскарьов С.М., довіреність № 08 від 08.05.2008;

позивач –Михайлова Л.Д., довіреність № 16 від 15.04.2008;

відповідач –Гарбар А.В., довіреність № 05/14 від 14.05.2008;

Суть спору:

Мале приватне підприємство “Калина” звернулося до господарського суду міста Севастополя Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Блек Сі Маріна ЛТД” про  стягнення 42778,80 грн.

В ході судового розгляду позивачем надана заява про уточнення та збільшення позовних вимог, згідно якої заборгованість відповідача перед позивачем складає              42712,71 грн., крім того, позивачем заявлена вимога про спонукання відповідача повернути орендоване майно про акту прийому-передачи та провести розрахунок з ВАТ “Севастопольенерго” за спожиту електроенергію за період дії договору оренди.

Представники позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог  наполягали.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди № 3 від 20.04.2007. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. Обґрунтування викладені у позові та уточненнях до позовної заяви               (а.с. 31-32).

Відповідач надав суду відзив на позов (а.с. 80), в якому він проти позову заперечує, пояснив, що Михєєв Ю.Є. є директором ТОВ “Фірма “Блек Сі Маріна ЛТД” з 15 червня 2007, на момент укладення Договору оренди директором підприємства відповідача був Чамовських Є.В., тобто Договір підписаний неуповноваженою особою.

Позивачем було заявлено клопотання про прийняття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та розрахункові рахунки відповідача, для скорішого виконання рішення суду.

Згідно  ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

Між позивачем та відповідачем протягом тривалого часу існували договірні відносини щодо оренди приміщення по вул. Шабаліна, 38-В в м. Севастополі (а.с. 69-78).

20 квітня 2007 року  між   Малим приватним підприємством “Калина” та Товариством з обмеженою відповідальністю  “Фірма “Блек Сі Маріна ЛТД” був укладений договір оренди нерухомого майна (далі - Договір), яке розташовано за адресою: місто Севастополь, вул. Шабаліна, 38-В (а.с. 20-22).

У відповідності з п.1.1 Договору предметом договору є передача в термінове платне користування нежитлових приміщень (далі –об'єкт оренди), які являються власністю Орендодавця. В оренду передаються нежитлові приміщення загальною площею 293,49 кв.м.

Згідно п. 2.1 Договору оренди від 20.04.2007 орендар вступає у користування майном одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі вказаного майна уповноваженими представниками сторін. Вказаний акт був підписаний сторонами раніше, у зв'язку з тим, що договірні відносини між ними існують тривалий час (а.с. 72, 78). Доказів повернення майна відповідач суду не надав.

Відповідно до п. 3.1.4 орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі вносить передбачені договором: орендну плату за користування об'єктом оренди, платежі за користування водою, каналізацією, газом, електроенергією, опалюванням, телефоном, якщо такі є.

Відповідно до п. 4.1 Договору розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін, в сумі 3060,00 грн. за місяць оренди з урахуванням ПДВ, що еквівалентно                   600,00 доларам США по курсу долара 5,1 грн. за долар США.  

Згідно п. 4.2  Договору орендна плата вноситься щомісячно в строк до 15 числа місяця звітного періоду.  

Відповідно до п.5.1 Договору у випадку несвоєчасної сплати орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки зобов'язання.

Згідно п. 9.1 Договору строк дії договору оренди встановлений з 21 квітня 2007 року по 20 жовтня 2007 року з правом подальшої її його пролонгації, при умові належного виконання сторонами вимог Договору.

Строк дії Договору був продовжений до 20 квітня 2008 року на підставі вимог статті 764 Цивільного кодексу України.

Відповідач вносив орендну плату за Договором оренди від 20.04.2007 за нерухоме майно несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період с 20 травня 2007 року по 20 березня 2008 року його заборгованість по орендної платі, з урахуванням санкцій у вигляді 3% річних та інфляційного відшкодування, за розрахунком позивача, склала 42 712,71 грн.

Також на думку позивача відповідач незаконно займає орендоване приміщення, у зв'язку з тим, що термін договору оренди від 20.04.2008 року закінчився.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості  з орендної плати за несплачені 10 місяців за період з 20 травня 2007 року  по 20 березня 2008 року та спонукання виконати певні дії.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.  

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.2004,  тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що відповідач вносив орендну плату нерегулярно, в період з 20 травня 2007 року по 20 березня 2008 року плата за оренду відповідачем не вносилась.

Позивач на адресу відповідача надіслав претензію №1/1 від 28.01.2008 про сплату суму боргу за Договором оренди (а.с. 23), яку отримав особисто директор  Товариства з обмеженою відповідальністю  “Фірма “Блек Сі Маріна ЛТД” 01.02.2008. Відповіді на претензію позивача не надійшло.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за 10 місяців у розмірі 30600,00 грн. визнані судом такими, що підлягають задоволенню.

Не може бути прийнятий судом довід відповідача, що договір укладений особою, яка не мала належних повноважень  з тих підстав, що договір не оскаржувався стороною, не визнаний недійсним з цієї підстави та на момент винесення рішення є чинним.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що він зроблений із порушенням правил нарахування санкцій, тому, суд визнає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми інфляційного відшкодування та 3% річних такими, що підлягають частковому задоволенню: інфляційне відшкодування в розмірі 47 13,00 грн., санкції у вигляді 3% річних в розмірі 421,00 грн., виходячи з наступного розрахунку.

Сума заборгованостіПеріод3% річнихІнфляційне відшкодування

3060,00 грн.з червня 2007 року по березень 2008 року            (за 10 місяців)76,50 грн.780 грн.

3060,00 грн.з липня 2007 року по березень 2008 року(за 9 місяців)68,90 грн.697 грн.

3060,00 грн.з серпня 2007 року по березень 2008 року(за 8 місяців)61,20 грн.645 грн.

3060,00 грн.з вересня 2007 року по березень 2008 року(за 7 місяців)53,60 грн.623 грн.

3060,00 грн.з жовтня 2007 року по березень 2008 року(за 6 місяців)45,90 грн.544 грн.

3060,00 грн.з листопада 2007 року по березень 2008 року(за 5 місяців)38,30 грн.442 грн.

3060,00 грн.з грудня 2007 року по березень 2008 року(за 4 місяці)30,60 грн.367 грн.

3060,00 грн.з січня 2008 року по березень 2008 року(за 3 місяці)23,00 грн.297 грн.

3060,00 грн.з лютого 2008 року по березень 2008 року(за 2 місяці)15,30 грн.202 грн.

3060,00 грн.з березня 2008 року по березень 2008 року(за 1 місяць)7,70 грн.116 грн.

Не можуть бути задоволені судом вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача повернути орендоване майно про акту прийому-передачи та проведення розрахунку з     ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” за споживану електроенергію за період дії договору оренди з наступних підстав.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

В період з 20.04.2008 по 20.05.2008 позивач до ТОВ “Фірма “Блек Сі Маріна ЛТД” з листом про звільнення спірного приміщення не звертався, тому договір вважається продовженим на той же строк.

Не може бути прийнятий судом довід позивача про те, що він звертався до відповідача раніше з тих підстав, що законом встановлений строк на таке звернення             (ст. 764 Цивільного кодексу України) та наслідки, які його відсутність викликає. У встановлений законом строк позивач до відповідача не звертався, тому суд вважає, що діють наслідки передбачені ст. 764 Цивільного кодексу України.

Що стосується вимог щодо проведення розрахунків з                                                ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”, позивачем не надані  суду у відповідності ст.ст. 33,34 Господарського-процесуального кодексу України докази наявності даної заборгованості, її розміру, підстав виникнення.

На підставі вищевикладеного, суд визнає вимоги Малого приватного підприємства “Калина” в цієї частині такими, що задоволенню  не підлягають.

Суд залишає клопотання позивача про прийняття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та розрахункові рахунки відповідача без задоволення, у зв'язку з тим, що позивачем не надані суду докази, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник  внаслідок неправильних дій відповідачів, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорціонально задоволених вимог.

Згідно ст. 46 Господарського-процесуального кодексу України, суд додатково стягує з позивача державне мито за збільшені позовні вимоги у розмірі 170,00 грн.

Керуючись статтями 46, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Блек Сі Маріна ЛТД”   ( юридична адреса: 99022, м.Севастополь, вул. Горпищенко, б.41; фактична адреса: 99011, м. Севастополь, вул..Пушкіна, 4 кв. 5, код ЄДРПОУ 16503105,                           р/р 260020231701 в  СФ Банка “Фінанси та кредит”, МФО 384812; р/р 26004010007401               в СФ ОКБ “Приморский”, МФО 324399) на користь Малого приватного підприємства “Калина” (99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 56 кв. 38,                                      код ЄДРПОУ 16506173,  р/р 26008947229581 у АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195)                   36190,46 грн., у тому числі 30600,00  грн. –сума основного боргу, 4713,00 грн. –сума інфляційного відшкодування, 421,00 грн. –штрафні санкції у вигляді 3 % річних, витрати по сплаті державного мита в сумі  357,34 грн., витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в  розмірі 99,12 грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Малого приватного підприємства “Калина” (99038, м. Севастополь,              пр. Жовтневої Революції, 56 кв. 38, код ЄДРПОУ 16506173,  р/р 26008947229581 у АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195) в доход Державного бюджету у Ленінському районі міста Севастополя (ЄДРПОУ 24035598, р/р 31113095700007, МФО 824509,  ДУ ДКУ                   в місті Севастополі , код платежу 22090200)  державне мито у розмірі 170,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                           С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 18.07.2008                                      

Розсилка:

1. позивач - МПП “Калина”(99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, б. 56 кв. 38)

2. відповідач –ТОВ “Фірма “Блек Си Марина ЛТД”(99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, б. 41;  99011, м. Севастополь, вул. Пушкіна, б. 4 кв. 5) – 2 примир.

3. справа

4. наряд