Постанова

від 16.12.2008 по справі 5020-9/122

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5020-9/122

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 грудня 2008 р.                                                                                    № 5020-9/122  

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                  Палій В.М.,

розглянувши            касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек сі маріна ЛТД" на рішення господарського суду м. Севастополя від 14.07.2008р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2008р.

у  справі                    №5020-9/122 господарського суду м. Севастополя

за позовом                 Малого приватного підприємства "Калина"

до відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фірма "Блек сі маріна ЛТД"

про                              стягнення 42 712,71грн.

за участю представників:

МПП "Калина" –Михайлова Л.Д.;

ТОВ "Фірма "Блек сі маріна ЛТД" -  не з'явилися

в с т а н о в и л а :

Мале приватне підприємство "Калина" звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек сі маріна ЛТД" 42 778,8грн., у т.ч. 30 600грн. заборгованості з орендної плати, 11413,8грн. в рахунок відшкодування збитків від інфляції, 765грн. трьох процентів річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди від 20.04.2007р. в частині оплати орендних платежів за період з 20.05.2007р. по 20.03.2008р. (а.с.2-3).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, МПП "Калина" уточнило заявлені вимоги та просить стягнути з відповідача 42 712,71грн., що складає основну заборгованість з урахуванням збитків від інфляції та трьох процентів річних (а.с.31-32).

Також, відповідно до вказаної заяви, позивачем доповнено позов вимогою про зобов'язання відповідач повернути орендоване майно за актом прийому-передачі та здійснити розрахунки з ВАТ "Севастопольенерго" за спожиту електроенергію у період дії договору оренди.

Відповідач у справі – ТОВ "Фірма "Блек сі маріна ЛТД" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що договір оренди від 20.04.2007р. підписаний від його імені неуповноваженою на те особою, у зв'язку з чим не є підставою для виникнення зобов'язань за ним у ТОВ "Фірма "Блек сі маріна ЛТД" (а.с.80).

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 14.07.2008р. позов задоволено частково. Відповідно до рішення суду з ТОВ "Фірма "Блек сі маріна ЛТД" на користь МПП "Калина" стягнуто 30 600грн. основної заборгованості, 4 713грн. в рахунок відшкодування збитків від інфляції, 421грн. процентів; в іншій частині позову відмовлено (а.с.90-94).

Приймаючи рішення про задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості, збитків від інфляції та трьох процентів річних, суд першої інстанції виходив з того, що:

- договір оренди від 20.04.2007р. є чинним і відповідач не звертався з вимогами про визнання його недійсним;

- відповідно до умов договору у відповідача виникло зобов'язання сплатити орендну плату в установлений договором строк і таке зобов'язання ним порушено, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 30 600грн. за період з 20.08.2007р. по 20.03.2008р.;

- відповідач як особа, що порушила виконання грошового зобов'язання, повинна сплатити заборгованість з урахуванням інфляції та трьох процентів річних.

При цьому, вимоги в частині стягнення збитків від інфляції та процентів задоволені лише частково, оскільки позивачем невірно здійснено розрахунок таких вимог, без врахування строків прострочення по кожному платежу.

У задоволенні позову в частині зобов'язання повернути об'єкт оренди відмовлено, оскільки строк дії договору є продовженим, враховуючи, що позивач не звернувся в установлений строк до відповідача та не повідомив про відсутність у нього наміру продовжувати орендні відносини.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2008р. рішення господарського суду м. Севастополя від 14.07.2008р. залишено без змін (а.с.131-138).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Фірма"Блек сі маріна ЛТД" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а провадження у справі припинити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані не застосуванням норм матеріального права, які підлягали застосуванню до взаємовідносин сторін; неправильним застосуванням норм матеріального права (а.с.146-148).

До розгляду поданої касаційної скарги, від ТОВ "Фірма "Блек сі маріна ЛТД" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою директора товариства.

Подане клопотання відхилено колегією суддів з огляду на те, що: явка представників сторін в засідання касаційної інстанції не є обов'язковою і не визнана такою судом, у т.ч. явка безпосередньо директора товариства; відповідачем, в порушення вимог ст.36 ГПК України, не надано доказів наявності обставин, на які він посилається у клопотанні.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди нежилих приміщень  №3 від 20.04 2007р. в частині оплати орендних платежів у період з 20.05.2007р. по 20.03.2008р. у розмірі 30 600грн.

Відхиляючи заявлені позовні вимоги, відповідач посилався на те, що даний договір укладений від його імені особою, яка не уповноважена на це.

Зазначені доводи відповідача не прийняті до уваги судами першої інстанції з посиланням на те, що зазначений договір не оскаржувався стороною, не визнаний недійсним з цієї підстави та на момент прийняття рішення є чинним.

Такий висновок суду першої інстанції підтриманий апеляційною інстанцією.

Однак, таких висновків суди дійшли без врахування наступних норм матеріального права.

Відповідно до ст.239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. При цьому, в силу ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Таким чином, правочин, вчинений особою без відповідних на те повноважень від імені іншої особи, не є недійсним, оскільки чинне законодавство прямо не встановлює такий наслідок.

Так, із змісту зазначеної норми вбачається, що правочин, вчинений представником від імені особи, яка не уповноважувала його на вчинення відповідного правочину, не є підставою для виникнення, зміни чи припинення відповідних прав та обов'язків, визначених таким правочином для такої особи. Отже, такий правочин не можна вважати укладеним між особами, які вказані у ньому як сторони.

З огляду на зазначене, дійсність такого договору не можливо оспорити,  враховуючи відсутність самого факту його укладення між особою, від імені якої діяв представник з перевищенням повноважень, та іншою стороною (сторонами) договору.

За таких обставин, висновок судів про те, що відповідач має оспорювати дійсність такого договору, щоб довести, що він не є підставою для виникнення відповідних прав та обов'язків у нього, є хибним.

При цьому, встановлення факту укладення відповідного договору між сторонами у справі входить до предмету доказування у даній справі, оскільки, лише встановивши факт укладення такого договору між сторонами, суд може стверджувати про породження таким  договором відповідних прав та обов'язків у його сторін, зокрема, у даному випадку, обов'язку відповідача сплачувати оренду плату та права позивача вимагати її оплати.

Враховуючи викладене, суди мали дослідити відповідні обставини та перевірити доводи відповідача, відповідно до яких ним відхиляються заявлені позовні вимоги.

Встановлюючи зазначені обставини, суд має з'ясувати хто від імені відповідача підписав договір і чи мала така особа відповідні на те повноваження. Для з'ясування відповідних обставин, суд не позбавлений можливості, у відповідності з ст.ст.30,38 ГПК України: витребувати дані про те, яку посаду займала особа, що підписала договір; дослідити статут відповідача з метою встановлення кола посад, займання яких дозволяє особі діяти без довіреності та посадову інструкцію особи, яка підписала договір від імені відповідача; витребувати відповідне пояснення від особи, що підписала договір від імені відповідача.

Також слід зазначити, що згідно ч.2 ст.241 ЦК України, правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Отже, суд мав також з'ясувати чи вчинив відповідач певні дії на виконання відповідного договору. Зокрема, у сукупності з іншими, зібраними у справі доказами, підлягає оцінці і прибутковий касовий ордер від 05.02.2008р. щодо оплати орендної плати за договором №3 від 20.04.2007р. у розмірі 2 550грн., який долучений до матеріалів справи, однак, оцінка якому судами не надана (а.с.79). Зазначений документ має також значення для встановлення розміру заборгованості по орендній платі.

Крім того, не перевірені і доводи відповідача щодо того, що договором встановлений розмір орендної плати у сумі 2 550грн. в місяць. При цьому, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що розмір орендної плати встановлений рівним 3060грн. в місяць.  З огляду на вказані обставини, суди не були позбавлені можливості витребувати у відповідача його примірник договору та примірник договору позивача, копія якого долучена до матеріалів справи.

Неповне з'ясування обставин справи, що підлягали встановленню, є порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст.47, 38, 43 ГПК України, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок щодо прав та обов'язків сторін.

Зазначені порушення, допущені судами, не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, враховуючи встановлені ст.1117ГПК України межи перегляду справи у касаційній інстанції.

Враховуючи наведене, прийняті судові акти підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111  ГПК України, колегія суддів

                                          П О С Т А Н О В И Л А :.

1.          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек сі маріна ЛТД" задовольнити частково.

2.          Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2008р. та рішення господарського суду м. Севастополя від 14.07.2008р. у справі №5020-9/122  скасувати.

3.          Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.

.

          Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                               Васищак І.М.                        

                                                                                                       Палій В.М.